Рішення № 10758445, 29.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 32/201-11/36729.06.10

за позовом державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва

до спільного українсько-австрійсько-німецького підприємства

“Укрінтерцукор”

третя особа - 1 Державне казначейство України;

третя особа - 2 Міністерство фінансів України;

третя особа - 3 Державний експортно-імпортний банк;

третя особа - 4 Головне управління Державного казначейства України у м. Києві;

третя особа - 5 Державна податкова адміністрація у м. Києві

про стягнення заборгованості

Головуючий суддя Копитова О.С.

Судді Ващенко Т.М.

Сташків Р.Б.

Секретар судового засідання Гергардт Т.В.

Представники сторін:

від позивача: Гега В.В. за дов. №98 від 05.07.2007 року

від відповідача: Морозова Н.В. за дов. №657-юр від 28.12.2009 року

від третьої особи1: Пилипенко О.Г. за дов. №18-22/1276 від 24.03.2010 року

від третьої особи2: Іщенко Р.А. за дов. №31-28020-02-2/05 від 31.01.2008 року

від третьої особи3: Черненко Є.В. за дов. №010-02/6070 від 27.10.2008 року

від третьої особи4: Субота О.В. за дов. № 05-04/4-58 від 11.01.2010 року

від третьої особи5: Грембовський В.О. за дов. № 1575/9/10-403 від 26.05.2010 року

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 210032 726,01 грн. заборгованості перед державним бюджетом за Кредитною угодою від 06.07.1994 року. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до Рішення Валютно-кредитної ради Кабінету Міністрів України від 26.04.1994 року відповідач з метою впровадження передових технологій виробництва цукрового буряку та цукру в рамках кредитної лінії ФРН отримав кредит у розмірі 147793 150,00 німецьких марок, наданий під гарантії Уряду України № 40-797/96 від 04.05.1994 року. Кредит надавався на умовах Кредитної угоди від 06.07.1994 року № 2/48-96, укладеної між Державним експортно-імпортним банком України і відповідачем, відповідно до п. 5 якої на відповідача покладено обовязок в термін до 01.12.1995 року відшкодувати державі суму отриманого кредиту.

У звязку з невиконанням відповідачем в повному обсязі вимог Кредитної угоди від 06.07.1994 року та на виконання Порядку зарахування до державного бюджету сум, стягнутих у безспірному порядку з юридичних осіб України позичальників для погашення заборгованості за іноземними кредитами, одержаними під гарантії Уряду України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.04.96 № 88, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України від 24.05.96 за № 247/1272 Державним казначейством України направлено до ДПА у м. Києві подання № 113 від 22.05.2003 про стягнення з СП "Укрінтерцукор" суми заборгованості, яка виникла за Кредитною угодою від 06.07.94. в розмірі 2694,77 дол. США, або 14375,25 грн. за курсом НБУ на 01.04.2003 а також подання № 115 від 22.05.2003 про стягнення пені в розмірі 549343,71 грн.; подання № 114 від 22.05.2003 про стягнення відсотків за надання гарантій у сумі 705385,47 дол. США або 3762878,79 грн. за курсом на 01.04.2003; подання № 117 від 22.22.05.2003 про стягнення пені в розмірі 135176981,64 грн.; подання № 116 від 22.05.2003 про стягнення заборгованості в розмірі 35393723,79 євро або 205706128,26 грн.

27.04.2004 від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій він просив стягнути з відповідача на користь Державного бюджету України 391753469,24 грн. заборгованості за Кредитною угодою від 06.07.94, оскільки на адресу ДПІ у Соломянському районі м. Києва від Державного казначейства у м. Києві надійшли подання № 847 від 30.03.2004, № 848 від 30.03.2004, № 849 від 30.03.2004, № 850 від 30.03.2004 з новими даними щодо розрахунків стану заборгованості СП "Укрінтерцукор", яка виникла за кредитною угодою від 06.07.94.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.04.2004 до участі у справі на стороні позивача залучено третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Державну податкову адміністрацію у місті Києві, Управління державного казначейства України у м. Києві, Державний експортно-імпортний банк, Міністерство фінансів України, Державне казначейство України.

Рішенням господарського суду м. Києва від 09.06.2004 року позов задоволено в повному обсязі стягнуто з позивача до Державного бюджету України суму заборгованості за Кредитною угодою від 06.07.1994 в розмірі 391753 469,24 грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду та просив суд скасувати рішення господарського суду м. Києва від 09.06.2004 року та припинити провадження по справі.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2004 року апеляційну скаргу відповідача задоволено частково, рішення господарського суду м. Києва від 09.06.2004 року скасовано повністю, в іншій частині апеляційну скаргу залишено без задоволення.

Не погодившись з Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2005 року державна податкова інспекція у Соломянському районі м. Києва звернулась з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 24.12.2004 року касаційну скаргу повернуто позивачу без розгляду.

Також до Вищого господарського суду України звернулась з касаційною скаргою державна податкова адміністрація в м. Києві.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.04.2005 року касаційну скаргу державної податкової адміністрації в м. Києві задоволено частково, постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2004 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2005 року рішення господарського суду м. Києва від 09.06.2004 року скасовано повністю, прийнято нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погодившись з Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2005 року державна податкова адміністрація у м. Києві та державна податкова інспекція у Соломянському районі м. Києва звернулись з касаційними скаргами до Вищого господарського суду України.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.06.2007 року касаційні скарги задоволено частково, рішення господарського суду м. Києва від 09.04.2004 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2005 року скасовано справу направлено на новий розгляд.

Ухвалою від 25.07.2007 року господарським судом м. Києва справу № 32/201 прийнято до провадження та присвоєно номер 32/201-11/367.

Розгляд справи здійснювався колегією суддів у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Ващенко Т.М., Гумега О.В., згідно Розпорядження в.о. Голови Господарського суду міста Києва від 17.09.2007 року.

Згідно розпорядження Голови господарського суду м. Києва від 23.04.2008 року справу передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: Усатенко І.В. (головуюча), Ващенко Т.М., Копитова О.С.

Ухвалою суду від 09.06.2008 року зупинено провадження по справі № 32/201-11/367 та призначено судово - економічну експертизу, яку доручено провести Київському науково - дослідному інституту судових експертиз та провадження по справі зупинено до одержання результатів експертизи.

07.10.2009 року до загального відділу господарського суду м. Києва повернута справа № 32/201-11/367 з Київського науково - дослідного інституту судових експертиз, однак без висновку про проведену експертизу.

Розпорядженням заступника Голови господарського суду міста Києва Шевченка Е.О. від 12.10.2009 змінено склад суду та доручено здійснити розгляд справи № 32/201-11/367 колегіально у наступному складі суддів: головуючий суддя: Копитова О.С., судді Ващенко Т.М., Митрохіна А.В.

24.11.2009 до загального відділу господарського суду м. Києва з Київського науково - дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок судово-економічної експертизи по справі № 32/201-11/367.

Ухвалою суду від 14.12.2009 року справу прийнято до свого провадження колегією суддів, поновлено провадження по справі та призначено її розгляд на 26.01.2010.

Розгляд справи відкладався.

Ухвалою суду від 23.02.2010 року замінено третю особу-4 Управління державного казначейства України у м. Києві на Головне управління Державного казначейства України у м. Києві.

Розпорядженням заступника Голови господарського суду міста Києва Шевченка Е.О. від 07.04.2009 у звязку з закінченням повноважень судді Митрохіної А.В. змінено склад суду та доручено здійснити розгляд справи № 32/201-11/367 колегіально у наступному складі суддів: головуючий суддя: Копитова О.С., судді Ващенко Т.М., Сташків Р.Б.

Ухвалою суду від 19.04.2010 призначено розгляд справи на 01.06.2010.

Розгляд справи відкладався.

Під час судового розгляду справи позивач неодноразово змінював свої позовні вимоги до боржника, зокрема, в заяві поданій суду 26.01.2010 року позивач з посиланням на надходження на адресу державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва від Головного управління Державного казначейства України у м. Києві подань № 3766 від 04.12.2009 року, № 3767 від 04.12.2009 року, № 3768 від 04.12.2009 року, № 3769 від 04.12.2009 року з новими даними щодо розрахунків стану заборгованості відповідача, яка виникла за Кредитною угодою від 06.07.1994 року збільшив свої вимоги та просив суд стягнути з відповідача 754418202,42 грн., з яких 6432458,28 грн. пеня нарахована на відсотки за надання гарантій, 418940211,87 грн. безспірне списання сум кредиту (основний борг), 322571696,60 грн. пеня нарахована на основний борг, 6433835,74 грн. відсотки за надання гарантій.

25.06.2010 року позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, в яких позивач з посиланням на подання Головного управління Державного казначейства України у м. Києві №164 від 29.04.2010 року, №165 від 29.04.2010 року, № 166 від 29.04.2010 року, № 167 від 29.04.2010 року просить стягнути з відповідача 706787732,61 грн., з яких 6368742,32 грн. пеня нарахована на відсотки за надання гарантій, 376185526,08 грн. безспірне списання кредиту (основний борг), 318422822,01 грн. пеня нарахована на основний борг, 5810642,2 грн. відсотки за надання гарантій.

Міністерство фінансів України пояснило, що за рахунок коштів, залучених під гарантію Кабінету Міністрів України від 04.05.94 № 40-797/96 (з доповненнями) на користь консорціуму банків АКА (ФРН) в рамках німецької кредитної лінії згідно з умовами міжбанківської індивідуальної кредитної угоди від 14.06./28.06.94 № 5/0810/5694, укладеної між Укрексімбанком та консорціумом німецьких банків АКА, СП "Укрінтерцукор" надано кредит в сумі 98866014,88 німецьких марок, що еквівалентно 50549390,73 євро, з яких фактично використано 50549239,77 євро. Кредит було надано СП "Укрінтерцукор" на умовах кредитної угоди від 06.07.94 № 02/48-96 (з доповненнями), укладеної з Укрексімбанком, шляхом оплати вартості контрактів, укладених СП "Укрінтерцукор" з німецькими фірмами для закупівлі засобів захисту рослин. Сільськогосподарської техніки та посівного матеріалу. У звязку з невиконанням СП "Укрінтерцукор" зобовязань за вищезгаданою кредитною угодою у нього виникла прострочена заборгованість перед державою. Згідно даних Міністерства фінансів України станом на 31.05.2010 року заборгованість становила 35752417,48 євро. (оригінал довідки в матеріалах справи).

Державне казначейство України надало пояснення по суті позову, в яких зазначило, що розрахунок заборгованості перед державним бюджетом за іноземними кредитами залученими державою та під державні гарантії, належить до компетенції Міністерства фінансів України у валюті кредиту. Так з посиланням на лист Міністерства фінансів України від 15.06.2010 року № 31-23040-05-9/14633 прострочена заборгованість відповідача перед державним бюджетом за іноземним кредитом наданим під державні гарантії, станом на 01.06.2010 року становить 35208578,24 євро ( 345552619,46 грн.) сума боргу, 543839,24 євро ( 5337479,77 грн.) гарантії. Крім того з посиланням на лист Головного управління Державного казначейства України у м. Києві від 22.06.2010 року № 05-06/796-7112 пеня нарахована на прострочену заборгованість відповідача станом на 29.09.2009 року становить 318422822,01 грн. пеня нарахована на прострочену заборгованість, 6368742,32 грн. пеня нарахована на суму гарантій.

Головне управління Державного казначейства України у м. Києві підтримало позицію Державного казначейства України в повному обсязі, в наданих поясненнях зазначило, що після отримання постанови господарського суду м. Києва від 29.09.2009 року по справі 44/593-б щодо визнання банкрутом відповідача, управлінням було здійснено перерахування пені станом на 29.09.2009 року і в подальшому розмір пені залишився незмінним, а саме по основному боргу 318422822,01 грн., 6368742,32 грн. по відсотках.

Відкрите акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк" підтримало позицію Міністерства фінансів України та Державного казначейства України.

Державна податкова адміністрація у м. Києві підтримала вимоги державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва в повному обсязі.

Відповідач подав пояснення по суті збільшених позивачем позовних вимог, в яких зазначив, що постановою господарського суду м. Києва від 29.09.2009 року товариство з обмеженою відповідальністю „Спільне українсько-австрійсько-німецьке підприємство „Укрінтерцукор" визнано банкрутом та щодо нього відкрито ліквідаційну процедуру. Відповідач зазначає, що у встановлений строк до суду та ліквідатора звернулася державна податкова інспекція у Солом'янському районі м. Києва, яка визначена чинним законодавством органом стягнення заборгованості по іноземним кредитам, одержаним юридичними особами під державні гарантії, із заявою про визнання кредитором на суму 733 885 410,67 грн. Зазначені кредиторські вимоги в повному обсязі включено до реєстру вимог кредиторів, який затверджено ухвалою суду від 24.11.2009 року у справі № 44/593-б. В звязку з тим, що сума безспірного списання в розмірі 35 412 176,41 євро та відсотки за надання гарантій в розмірі 543 839, 24 євро були предметом судового розгляду, а також наявне рішення суду, що набрало чинності про стягнення пені в розмірі 314 960 183,51 грн. та 6 315 565, 17 грн. відповідач вважає, що провадження в цій частині позовних вимог підлягає припиненню згідно п.2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України. Суми пені, а саме 7 611 513, 09 грн. (322 571 696,60 грн. - 314 960 183,51 грн.) та 116 893,11 грн. (6 432 458,28 грн. - 6 315 565, 17 грн.), відповідачем не визнаються, оскільки нараховані за період після визнання відповідача банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, що суперечить чинному законодавству та рішенню суду у справі № 44/593-б .

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, Господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

06 липня 1994 року між Державним експортно-імпортним банком України (кредитор) та Спільним українсько-австрійсько-німецьким підприємством "Укрінтерцукор" (позичальник) (надалі по тексту СП "Укрінтерцукор") була укладена Кредитна угода № 02/48-96 щодо останньому кредиту в оплату контракту: 1-ої частини з "Franz Kleine Maschinenfabrik Gmbh & CO" Salzkotten, FRG у сумі DM 32611519,05; 2-ої частини з "SPH Saatgut und Pflanzenvertrieds Gmbh", Berlin, FRG в сумі DM 1515822,00; 3-ої частини з "Hoechst Schering AgrEvo Gmbh", Berlin, FRG в сумі DM 7027680,00; 4-ої частини з "KWS Kleinwanzlebener Saatzucht AG", Einbeck, FRG в сумі DM 18338500,00; кредит надавався на оплату 85% ціни 1 та 2 частин та 100% 3 та 4 частин контракту від 11.12.1993. Загальна сума кредиту складала 59493521,05 німецьких марок.

27 грудня 1994 року сторонами кредитної угоди від 06.07.94 було підписано доповнення № 1, відповідно до якої суму кредиту було зменшено до 31395558,80 німецьких марок, та змінено строк погашення кредиту: ст. 5 п. 5.1: 1-ої та 2-ої частин 10-ма рівними, послідовними, полу річними платежами по закінченню 6 місяців після "точки відліку", т.т. не пізніше 01.12.1995р.; 4-ої частини одним платежем по закінченню 360 днів після "точки відліку", т.т. не пізніше 01.06.1996р.

01 березня 1995 року сторонами кредитної угоди від 06.07.94 було підписано доповнення № 2, відповідно до якої відповідачу додатково надавався кредит на оплату контракту: ... 5-ої частини 85% з "Franz Kleine Maschinenfabrik Gmbh & CO" Salzkotten, FRG у сумі DM 20421800,80; 6-ої частини 100% з "Hoechst Schering AgrEvo Gmbh", Berlin, FRG в сумі DM 10973758,00; строк погашення 5-ої частини 10-ма рівними, послідовними, полу річними платежами по закінченню 6 місяців після "точки відліку", дата першого погашення має бути не пізніше 01.06.1996р.; 6-ої частини одним платежем по закінченню 360 днів після "точки відліку", т.т. не пізніше 01.12.1996р. Сторони домовилися також, що графік виплати основного боргу та процентів по кредиту буде встановлений додатково відповідно до умов контракту.

25 травня 1995 року сторонами кредитної угоди від 06.07.94 було підписано доповнення № 3.

16 травня 1996 року сторонами кредитної угоди від 06.07.94 було підписано доповнення № 4, відповідно до якого згідно графіку погашення кредиту (5 транш), дата першого погашення повинна бути не пізніше 01 червня 1996 р.

04 липня 1996 року сторонами кредитної угоди від 06.07.94 було підписано доповнення № 5, відповідно до якого згідно графіку погашення кредиту (6 транш), дата першого погашення повинна бути не пізніше 01 грудня 1996 р.

30 вересня 1997 року, 18 грудня 1997 року, 24 грудня 1997, 17 листопада 1999 сторонами вносилися доповнення до умов кредитної угоди від 06.07.94 № 02/48-96 (доповнення № 6, доповнення № 7, доповнення № 8, доповнення № 9), відповідно до яких остаточна сума кредиту становила 98 866 014,88 німецьких марок, в тому числі кредит в сумі 92 366 088,88 німецьких марок, наданий для фінансування 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 і 8 частин контракту, а також кредит в сумі 6 499 926,00 німецьких марок, який надавався для фінансування 9-ої частини контракту.

03 червня 2002 року сторони кредитної угоди № 02/48-96 від 06.07.94 підписали доповнення № 10, згідно якої усі грошові зобовязання сторін за кредитною угодою, виконання яких передбачено у німецьких марках, з 21.12.2001 виконуються сторонами у євро. Валютою кредиту, у якій виражені грошові зобовязання позичальника за Угодою про порядок відшкодування видатків державного бюджету, які можуть виникнути внаслідок виконання гарантійних зобовязань Кабінету Міністрів України від 22.10.97, укладеною між Міністерством фінансів України, яке діє від імені Кабінету Міністрів України, та СП "Укрінтерцукор", є євро. Відповідно облік заборгованості за кредитною угодою здійснюється в євро.

Таким чином, за рахунок коштів, залучених під гарантію Кабінету Міністрів України від 04.05.94 № 40-797/96 (з доповненнями) на користь консорціуму банків АКА (ФРН) в рамках німецької кредитної лінії згідно з умовами міжбанківської індивідуальної кредитної угоди від 14.06./28.06.94 № 5/0810/5694, укладеної між Укрексімбанком та консорціумом німецьких банків АКА, СП "Укрінтерцукор" надано кредит в сумі 98 866 014,88 німецьких марок, що еквівалентно 50549 390,73 євро, з яких фактично використано 50549 239,77 євро. Кредит було надано СП "Укрінтерцукор" на умовах кредитної угоди від 06.07.94 № 02/48-96 (з доповненнями), укладеної з Укрексімбанком, шляхом оплати вартості контрактів, укладених СП "Укрінтерцукор" з німецькими фірмами для закупівлі засобів захисту рослин, сільськогосподарської техніки та посівного матеріалу.

Відповідно до кредитної угоди відповідач взяв на себе зобовязання здійснити всі платежі по основному боргу, процентам та іншим видаткам належним чином, без контрпретензій та вирахувань, безумовно. Невиконанням позичальником своїх зобовязань за кредитною угодою вважається, якщо позичальник не зможе або відмовиться виконати будь-яке зобовязання або умови, які містяться в кредитній угоді, або якщо позичальник не зможе сплатити в порядку, валюті та в строки, встановлені кредитною угодою, будь-яке з своїх зобовязань (основний борг, відсотки, інші витрати згідно кредитної угоди) протягом 5 робочих днів від настання строку платежів за кредитною угодою.

22 жовтня 1997 року між Міністерством фінансів України та відповідачем була укладена угода, що визначала порядок відшкодування видатків державного бюджету, які можуть виникнути внаслідок виконання гарантійних зобовязань Кабінету Міністрів України. Відповідач взяв на себе зобовязання відшкодувати витрати у разі виникнення витрат державного бюджету на виконання гарантійних зобовязань гаранта з повернення коштів, за рахунок яких надавався кредит.

Судом визнається, що зобовязання взяті на себе відповідачем за вищевказаною угодою, не звільняють відповідача від виконання зобовязань, взятих на себе за кредитною угодою від 06.07.1994 року № 02/48-96.

У звязку з невиконанням СП "Укрінтерцукор" зобовязань за вищезгаданою кредитною угодою у нього виникла прострочена заборгованість перед державою.

Згідно подань заступника начальника Головного управління Державного казначейства у м. Києві № 3766 від 04.12.2009 року, № 3767 від 04.12.2009 року, № 3768 від 04.12.2009 року, № 3769 від 04.12.2009 року на зазначену дату відповідач мав заборгованість перед державним бюджетом за іноземним кредитом, отриманим під гарантії Уряду і заборгованість за невиконання зобовязань перед державним бюджетом в розмірі 754418202,42 грн., із них основний борг 35412176,41 євро або 418940211,80 грн. по курсу НБУ на 01.11.2009 року (подання від 04.12.2009 року № 3766); пеня 322571696,6 грн. (подання від 04.12.2009 року № 3767); відсотки 543839,24 євро або 6433835,74 грн. по курсу НБУ на 01.11.2009 року (подання від 04.12.2009 року № 3767); пеня 6432458,28 грн. (подання від 04.12.2009 року № 3769).

Станом на день прийняття рішення згідно даних позивача та подань заступника начальника Головного управління Державного казначейства у м. Києві № 164 від 29.04.2010 року, № 165 від 29.04.2010 року, № 166 від 29.04.2010 року, № 167 від 29.04.2010 року заборгованість відповідача перед державним бюджетом за іноземним кредитом, отриманим під гарантії Уряду і заборгованість за невиконання зобовязань перед державним бюджетом складає 706787732,61 грн., із них основний борг 35208578,24 євро або 376185526,08 грн. по курсу НБУ на 01.04.2010 року (подання від 29.04.2010 року № 164); пеня 318422822,01 грн. (подання від 29.04.2010 року № 165); відсотки 543839,24 євро або 5810642,2 грн. по курсу НБУ на 01.04.2010 року (подання від 29.04.2010 року № 166); пеня 6368742,32 грн. (подання від 29.04.2010 року № 167).

Згідно пояснень представників сторін заборгованість відповідача перед державою зменшилась за рахунок здійснення часткового погашення суми основного боргу відповідачем, а зменшення суми заборгованості визначеної в гривнях відбулось в звязку зі зміною офіційного курсу Євро до української гривні встановленого НБУ.

Як убачається з матеріалів справи, в вересні 2009 року СП «Укрінтерцукор»звернулось до господарського суду м. Києва з заявою щодо визнання його банкрутом з урахуванням приписів ст. 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 09.09.2009 року порушено провадження по справі № 44/593-б, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою Господарського суду м. Києва від 29.09.2009 року товариство з обмеженою відповідальністю „Спільне українсько-австрійсько-німецьке підприємство „Укрінтерцукор" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатора, якого зобов'язано подати до офіційних друкованих органів оголошення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Оголошення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури надруковано в газеті «Урядовий кур'єр»від 03.10.2009 року №182(4088).

Відповідно до ч. З ст. 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», кредитори мають право заявити свої претензії до боржника, який ліквідується, в місячний строк з дня публікації оголошення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом.

У встановлений строк до суду та ліквідатора звернулася державна податкова інспекція у Солом'янському районі м. Києва із заявою про визнання кредитором на суму 706092512,37 грн., обґрунтовуючи свою заяву невиконанням боржником в повному обсязі вимог Кредитної угоди від 06.07.1994 року. При цьому, податкова інспекція посилалась на подання Головного управління Державного казначейства в м. Києві направлені до податкового органу на виконання Порядку зарахування до державного бюджету сум, стягнутих у безспірному порядку з юридичних осіб України - позичальників для погашення заборгованості за іноземними кредитами, одержаними під гарантії Уряду України, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 30.04.96р. №88, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 24.05.96р. за №247/1272., а саме: подання № 3622 від 03.09.2009 р. про стягнення заборгованості (безспірне списання суми) у розмірі 383 088 888,99 грн.; подання № 3623 від 03.09.2009р. про стягнення пені в розмірі 310 867 656,47 грн.; подання № 3624 від 03.09.2009 р. про стягнення відсотків за надання гарантій у сумі 5 883 252,35 грн.; подання № 3625 від 03.09.2009 р. про стягнення пені в розмірі 6 252 714,56 грн.

В подальшому державна податкова інспекція у Соломянському районі м. Києва подала заяву про збільшення кредиторських вимог до боржника та просила визнати її кредитором на загальну суму 733 885 410,67 грн., а саме:безспірне списання суми 35 412 176,41 євро або 406 368 889,18 грн. по курсу НБУ станом на 01.09.2009 року, пеня в розмірі 314 960 183,51 грн., відсотки за надання гарантій в розмірі 543 839, 24 євро або 6 240 772,81 грн. по курсу НБУ станом на 01.09.2009 року, пеня нарахована на відсотки в розмірі 6315565,17 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 24.11.2009 року визнано розмір вимог державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва, як визначеного чинним законодавством органу стягнення заборгованості по іноземним кредитам, одержаним юридичними особами під державні гарантії на суму 733 885 410,67 грн.

В зазначеній ухвалі господарський суд дійшов висновку про належне документальне підтвердження заявлених грошових вимог їх обґрунтованість та безспірність.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Як убачається з матеріалів справи та підтверджується сторонами, при розгляді справи про банкрутство відповідача, заявлені позивачем вимоги обґрунтовані непогашенням відповідачем заборгованості за кредитною угодою № 02/48-96 від 06.07.1994 року, укладеною між Державним експортно-імпортним банком України та Спільним українсько-австрійсько-німецьким підприємством "Укрінтерцукор". Як встановлено вище, позовні вимоги державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва заявлені в справі № 32/201-11/367, з урахуванням поданої заяви про збільшення позовних вимог від 26.01.2010 року також обґрунтовані наявністю непогашеної відповідачем заборгованості за кредитною угодою № 02/48-96 від 06.07.1994 року в розмірі, що дорівнює еквіваленту 35412176,41 євро безспірне списання та 543839,24 євро відсотки за надання гарантій, а також пені за порушення зазначених зобовязань.

Тобто, вимоги державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва заявлені в справі про банкрутство мають той самий предмет та заявлені з тих же самих підстав, що і позовні вимоги в справі № 32/201-11/367.

Відповідно до п. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Як встановлено вище, господарським судом м. Києва при розгляді кредиторських вимог державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва, заявлених в справі про банкрутство СП "Укрінтерцукор" фактично прийнято рішення стосовно вимог заявника щодо стягнення з відповідача заборгованості за кредитною угодою № 02/48-96 від 06.07.1994 року, укладеною між Державним експортно-імпортним банком України та Спільним українсько-австрійсько-німецьким підприємством "Укрінтерцукор", тобто вирішено господарський спір між тими ж сторонами ( позивач (заявник) державна податкова інспекція у Соломянському районі м. Києва, відповідач (боржник) спільне українсько-австрійсько-німецьке підприємство "Укрінтерцукор") про той же предмет (стягнення еквіваленту 35412176,41 євро безспірне списання та 543839,24 євро відсотки за надання гарантій, а також пені за порушення зазначених зобовязань) та з тих же підстав (порушення відповідачем грошового зобовязання щодо погашення заборгованості, що утворилась в звязку з невиконання умов кредитної угоди № 02/48-96 від 06.07.1994 року), що відповідно є підставою для припинення провадження по справі № 32/201-11/367.

Однак в даному випадку суд враховує зазначені обставини.

Як убачається з матеріалів справи, при зверненні позивача з вимогами до відповідача в справі про банкрутство, останній з посиланням на подання Головного управління Державного казначейства України в м. Києві від 08.10.2009 року №№ 3670, 3671, 3672, 3673 визначав суму безспірного списання коштів в розмірі 35412176,41 євро в еквіваленті 406368889,18 грн., відсотки за надання гарантій в розмірі 543839,24 євро в еквіваленті 6240772,81 грн., а також пеню на основний борг в розмірі 314960183,51 грн. та пеню в розмірі 6315565,17 грн. на відсотки, загалом на суму 733885410,67 грн. На значену суму вимоги визнані судом та відповідно включені до реєстру вимог кредиторів.

Під час судового розгляду справи 32/201-11/367 позивач не відмовився від позовних вимог в цій частині, а лише з посиланням на зміну обмінного курсу євро та часткову проплату боргу відповідачем після визнання її судом в справі про банкрутство, подав заяву про зменшення позовних вимог в частині стягнення основного боргу та відсотків за надання гарантій та просив суд стягнути з відповідача 376185526,08 грн. безспірне списання, 5810642,20 грн. відсотки за надання гарантій, при цьому позивач збільшив вимоги в частині стягнення пені нарахованої на основний борг та пені нарахованої на відсотки та просить стягнути відповідно 318422822,01 грн. та 6368742,32 грн. на загальну суму 706787732,61 грн.

Враховуючи той факт, що господарським судом м. Києва при розгляді справи № 44/593-б вирішено питання щодо правомірності вимог в частині безспірного списання та відсотків за надання гарантій в повному обсязі, а також пені нарахованої на основний борг в розмірі 314960183,51 грн. та пені нарахованої на відсотки в розмірі 6315565,17 грн. господарський суд приходить до висновку щодо наявності підстав для припинення провадження по справі в цій частині на підставі п. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином провадження по справі щодо стягнення 703271916,96 грн. підлягає припиненню.

Щодо іншої частини позовних вимог встановлено наступне.

Згідно останньої заяви про уточнення позовних вимог, позивач просить стягнути з відповідача пеню нараховану на основний борг в розмірі 318422822,01 грн. та пеню нараховану на відсотки за надання гарантій в розмірі 6368742,32 грн. При цьому позивач посилається на подання заступника начальника Головного управління Державного казначейства України в м. Києві № 165 від 29.04.2010 року та № 167 від 29.04.2010 року відповідно.

Відповідно до ст. 23 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури:

строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав;

припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута;

вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

В п. 8 постанови Господарського суду м. Києва від 29.09.2009 року по справі № 44/593-б зазначено про припинення нарахування неустойки (штрафу, пені) та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута з 29.09.2009 року

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.12.1995 №1002 та наказу Міністерства фінансів України від 30.04.1996 №88 нарахування пені на прострочену заборгованість перед державним бюджетом за іноземними кредитами, залученими під державні гарантії здійснюють територіальні органи Державного казначейства України та направляють до територіальних податкових органів подання на стягнення такої простроченої заборгованості з урахуванням пені. Підставою для оформлення подань є щомісячна інформація Міністерства фінансів України «Щодо стану простроченої заборгованості позичальників перед державою за позиками, наданими державою або під державні гарантії». В подані вказується сума боргу в національній валюті, яка розраховується як гривневий еквівалент, перерахований на 1 число кожного місяця.

Як убачається з пояснень Головного управління Державного казначейства України в м. Києві та доданого до них детального розрахунку пені, пеня нарахована за період з 01.02.1999 року по 28.09.2009 року і складає: пеня, нарахована на прострочену заборгованість - 318 422 822,01 грн., пеня, нарахована на суму гарантій - 6 368 742,32 грн. Всього сума пені: 324 791 564,33 грн.

Таким чином, Головне управління Державного казначейства України в м. Києві у відповідності до приписів Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»припинило нарахування пені на прострочену заборгованість та відсотки з дати прийняття господарським судом м. Києва постанови про визнання відповідача банкрутом.

При цьому, як встановлено вище, позивачем при розгляді справи про банкрутство заявлено пеню на основний борг в розмірі 314960183,51 грн. та пеню в розмірі 6315565,17 грн. на відсотки, зазначені вимоги визнані господарським судом м. Києва при розгляді справи про банкрутство.

Зважаючи на те, що станом на дату прийняття постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури сума нарахованої пені, згідно даних Головного управління Державного казначейства України в м. Києві була більша ніж заявлена державною податковою інспекцією у Соломянському районі м. Києва в справі № 44/593-б і відповідно не була предметом судового розгляду в повному обсязі, зважаючи на встановлення судом наявності простроченої заборгованості та правомірності вимог щодо її стягнення, колегія суддів приходить до висновку, що пеня в розмірі 3515815,65 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь державного бюджету, зокрема 3462638,5 грн. пеня нарахована на основне зобовязання та 53177,15 грн. пеня нарахована на відсотки.

Відповідно до Порядку зарахування до державного бюджету сум, стягнутих у безспірному порядку з юридичних осіб України - позичальників для погашення заборгованості за іноземними кредитами, одержаними під гарантії Уряду України, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 30.04.96 р. N 88, обовязок стягнення у безспірному порядку повної суми нездійснених у строк платежів з урахуванням пені у разі невідшкодування позичальником витрат державного бюджету у місячний термін покладається на державні податкові інспекції відповідно до подання за формою (додаток N 2) територіальних органів Державного казначейства, оформлених відповідно до інформації Головного управління Державного казначейства.

Частиною 4 ст. 17 Бюджетного кодексу України визначено, що у разі невиконання юридичними особами своїх зобов'язань щодо погашення та обслуговування наданих на умовах повернення кредитів, залучених державою або під державні гарантії, інших гарантованих державою зобов'язань, та стягнення заборгованості перед Державним бюджетом України з наданих підприємствам і організаціям позичок із державного бюджету, позичок, наданих за рахунок коштів, залучених державою або під державні гарантії, плати за користування цими позичками органи стягнення застосовують механізм стягнення цієї заборгованості у порядку, передбаченому законом для стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна боржників.

Відповідно до п. 30 ст. 2 Бюджетного кодексу України до органів стягнення відносяться податкові, митні та інші державні органи, яким відповідно до закону надано право стягнення до бюджету податків, зборів (обовязкових платежів) та інших надходжень.

Згідно п. 11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Згідно Законів України «Про державний бюджет України на 2004 рік», «Про державний бюджет на 2007 рік», «Про державний бюджет на 2009 рік», «Про державний бюджет на 2010 рік»органи державної податкової служби України є органами стягнення простроченої заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та бюджетні позичками.

Враховуючи всі викладені обставини в їх сукупності, перевіривши всі надані докази господарський суд приходить до висновку щодо підставності вимог позивача щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 3515815,65 грн., в іншій частині позовних вимог, з урахуванням заяви позивача від 26.06.2010 року, провадження по справі підлягає припиненню у відповідності з п. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням припинення провадження по справі та задоволення решти позовних вимог судові витрати в повному обсязі покладаються на відповідача.

За таких обставин, суд керуючись Бюджетним кодексом України, Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст.ст. 33, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, договором сторін, суд -

ВИРІШИВ:

Провадження по справі № 32/201-11/367 в частині стягнення 703271916,96 грн. припинити.

Решту позовних вимог задовольнити.

Стягнути зі спільного українсько-австрійсько-німецького підприємства «Укрінтерцукор»(01038, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 90-А, 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 93-б, код ЄДРПОУ 20036069) на користь Державного бюджету України 3515815,65 грн. (три мільйони пятсот п'ятнадцять тисяч вісімсот п'ятнадцять гривень шістдесят пять копійок), з яких:

3462638,5 грн. (три мільйони чотириста шістдесят дві тисячі шістсот тридцять вісім гривень пятдесят копійок) на користь Державного казначейства України (код ЄДРПОУ 20055032, код банку 820172) рахунок № 31114105701028 в ОПЕРУ Державного казначейства України, код бюджетної класифікації № 21081000, символ звітності банку 105;

53177,15 грн. (пятдесят три тисячі сто сімдесят сім гривень п'ятнадцять копійок) на користь Державного казначейства України (код ЄДРПОУ 20055032, код банку 820172) рахунок 31114105701028 в ОПЕРУ Державного казначейства України, код бюджетної класифікації № 21081000, символ звітності банку 105.

Стягнути зі спільного українсько-австрійсько-німецького підприємства «Укрінтерцукор»(01038, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 90-А, 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 93-б, код ЄДРПОУ 20036069) на користь Державного бюджету України 25500 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його складання та підписання в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складання та підписання в повному обсязі до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя О.С. Копитова

СуддіТ.М. Ващенко

Р.Б. Сташків