Рішення № 10758418, 11.05.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/439-26/211-18/29711.05.10 За позовом          Відкритого акціонерного товариства «Укртранснафта»;

До                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Тотем»;

Про                    спонукання виконати умови інвестиційного договору №187/7 від 08.07.2002 р.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники

Від позивача:          Якименко Ю.В., представник, довіреність №143 від 16.12.2009 р.;

Від відповідача:           не з'явились;

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.09.2006 р. у справі №22/439 –26/211 позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Укртранснафта” задоволені: з відповідача на користь позивача стягнуто 2629340,00 грн. збитків, 25500,00 грн. витрат по сплаті держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2008 р. рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2006 р. у справі №22/439 –26/211 залишене без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.09.2008 р. рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2006 р. та постанова Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2008 р. у справі №22/439 –26/211 скасовані, справа направлена на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Верховного Суду України від 12.11.2008 р. відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 02.09.2008 р. у справі №22/439 –26/211.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2008 р. слухання справи призначене на 29.01.2009 р., справі присвоєний номер 22/439 –26/211 –18/297.

Справа, в порядку статті 77 ГПК України, була відкладена слуханням: з 29.01.2009 р. до 26.02.2009 р., з 19.03.2009 р. до 14.04.2009 р., про що господарським судом були винесені відповідні ухвали від 29.01.2009 р. та від 19.03.2009 р.

На підставі статті 77 ГПК України у справі була оголошена перерва з 26.02.2009 р. до 19.03.2009 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.04.2009 р. провадження у справі було зупинене, у зв’язку з призначенням судово-економічної експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2010 р. провадження у справі поновлено, справа призначена слуханням на 01.04.2010 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2010 р. слухання справи було відкладене на 11.05.2010 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить зобов’язати відповідача виконати умови інвестиційного договору №186/7 від 08.07.2002 р., а саме, передати квартири №№55, 82 у будинку №4-Д по вул. Андрющенка у м. Києві у власність позивача; стягнути з відповідача витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У ході судового вирішення спору позивачем до господарського суду була подана заява про зміну позовних вимог, в якій останній просить стягнути з відповідача 2629340,00 грн. збитків, 25500,00 грн. витрат по сплаті держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у наданому відзиві та доповненні до відзиву на позовну заяву позовні вимоги позивача заперечує, посилаючись на те, що квартири №55 та №82 в будинку №4-д по вул. Андрющенко у м. Києві знаходяться на праві власності у третіх осіб. Згідно з пунктом 2 статті 620 Цивільного кодексу України кредитор втрачає право на витребування у боржника речі, визначеної індивідуальними ознаками, у разі, якщо ця річ вже передана третій особі у власність або в користування. Стосовно поданої позивачем заяви про доповнення до позовної заяви відповідач зазначає про те, що зазначена заява не оплачена державним митом та вимоги, заявлені у ній, повинні подаватися окремим позовом.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

08.07.2002 р. між сторонами укладений інвестиційний договір №187/7, предметом якого є пайова участь у фінансуванні будівництва житла за рахунок коштів позивача (інвестора).

Відповідно до п. 1.4. договору об’єктом інвестування є житловий будинок за адресою: м. Київ, вул. Андрющенка, 4-а (секція 3), а саме, розташовані в ньому трьохкімнатні квартири №55, №57 та №82.

Згідно з п. 2 договору позивач (інвестор) до 10.07.2002 р. перераховує на користь відповідача кошти у сумі 1092380,00 грн.

Пунктом 4 договору передбачено, що після виконання позивачем п. 2 договору відповідач передає вищезазначені квартири по акту приймання-передачі в п’ятиденний строк і надає допомогу в оформленні позивачем правоустановчих документів на право власності на дані квартири після введення будинку в експлуатацію.

Розпорядженням Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації № 2269 від 30.12.2003р. затверджено акт № 383 Державної приймальної комісії, яким будинок №4-Д (будівельна адреса будинку № 4-А) по вул. Андрющенка у м. Києві прийнято в експлуатацію.

На виконання умов договору позивач перерахував на користь відповідача 1092380,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №351 від 09.07.2002 р.

В порушення умов інвестиційного договору відповідач передав позивачу лише одну квартиру №57 у м. Києві по вул. Андрющенка, 4-а, на підтвердження чого суду надано акт прийому-передачі № 1/33, який зареєстровано в Головному управлінні житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації 01.02.2005 р.

Відповідно до відповіді Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна вих. №23905 від 12.07.2006 р. на запит суду №06.37/1 31 від 27.06.2006 р. станом на 10.07.2006 р. квартира №55 по вул. Андрющенка, 4-д у м. Києві (будівельна адреса Андрющенка, 4-а) на праві власності зареєстрована за Кириченком Сергієм Олександровичем, Кириченко Світланою Іванівною, Криченком Олександром Сергійовичем, в рівних долях, на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 17.11.2005 р.; квартира №82 по вул. Андрющенка, 4-д у м. Києві (будівельна адреса Андрющенка, 4-а) на праві власності зареєстрована за Руденком Олегом Олексійовичем на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 17.03.2005 р.

Внаслідок невиконання відповідачем умов інвестиційного договору №187/7 від 08.07.02р. позивачу завдані реальні збитки, оскільки він змушений нести витрати для придбання аналогічних квартир в тотожному районі м. Києва.

Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов”язання має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов”язання, доказується кредитором. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

Відповідно до наданих позивачем звітів про оцінку майна - квартир №82 та №55 по вул. Андрющенка, 4-Д у м. Києві, складених Товариством з обмеженою відповідальністю «Актив Капітал», станом на 19.06.2006 р. вартість квартири №82 становить 1307610,00 грн., вартість квартири №55 станом на зазначену дату складає 1321730,00 грн.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.09.2008 р. рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2006 р. та постанова Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2008 р. у справі №22/439 –26/211 скасовані, справа направлена на новий розгляд до Господарського суду міста Києва, у зв’язку з тим, що суд першої та апеляційної інстанції не надали належної правової оцінки заяві позивача про зміну позовних вимог на предмет одночасної зміни предмету та підстави позову.

Як встановлено в ході нового судового розгляду справи, позивач подаючи заяву про зміну позовних вимог, змінив лише предмет позову.

Предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, в заяві про зміну позивних вимог позивач змінив предмет позову - спонукання до виконання умов договору шляхом передачі квартири на відшкодування збитків.

Підстава позову - це фактичні обставини на яких ґрунтується вимога позивача. В даній справі це порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань. За таких умов позивач не здійснював одночасну зміну предмету та підстави позову.

Слід зазначити про те, що зміна предмета позову означає зміну матеріально-правової вимоги до позивача, зміна підстави позову означає зміну обставин якими позивач обґрунтовує свою вимогу до відповідача.

Господарський суд, керуючись статтею 22 ГПК України за заявою позивача має право змінити підставу або предмет позову, наприклад, замість передачі жилої площі в натурі вирішити питання про стягнення вартості належних до передачі квартир або стягнути із замовника кошти, внесені дольщиком на будівництво. В останньому випадку дольщик має право вимагати відшкодування збитків, завданих невиконанням зобов'язання, зокрема, пов'язаних з придбанням відповідної кількості квартир.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.

У даній справі відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 14.04.2009р. була призначена судово-економічна експертиза, проведення якої було доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. Згідно з листом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз вих. №07/7393/7394 від 01.03.2010 р. господарський суд повідомлено про неможливість надання висновку експертизи, у зв’язку з неподанням сторонами додаткових документів, необхідних для надання висновку експертизи.

Твердження відповідача про те, що невиконання останнім зобов'язань за інвестиційним договором пов’язане з невиконанням зобов'язань ТОВ «Іріс»не приймається господарським судом до уваги, оскільки зобов’язання відповідача виникли на підставі інвестиційного договору №187/7 від 08.07.2002 р., укладеного з позивачем, згідно з яким відповідач зобов'язався передати квартири на користь позивача.

Як визначено статтею 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Вина відповідача повністю підтверджена дослідженими доказами та матеріалами справи.

Враховуючи ту обставину, що відповідач позовні вимоги належними та допустимими засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи документи свідчать про безспірність та обґрунтованість позовних вимог позивача, вимоги останнього підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тотем»(інд. 03146, м. Київ, вул. Матросова, 20, код ЄДРПОУ 24091504) на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртранснафта»(інд. 04050, м. Київ, вул. Артема, 60, код ЄДРПОУ 31570412) 2629340 (два мільйони шістсот двадцять дев'ять тисяч триста сорок) грн. збитків, 85 (вісімдесят п’ять) грн. витрат по сплаті держмита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тотем»(інд. 03146, м. Київ, вул. Матросова, 20, код ЄДРПОУ 24091504) в дохід Державного бюджету України 25415 (двадцять п’ять тисяч чотириста п'ятнадцять) грн. державного мита. Видати наказ.

4.          Накази видати після набрання рішенням законної сили.

5.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяО.В. Мандриченко