Рішення № 10758183, 03.08.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2010 р. Справа № 22/70

          Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Малєєвої О.В.,

при секретарі судового засідання Стефанів М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма "Ватра", вул. 1-ше травня, с.Доброгостів, Дрогобицький район, Львівська область, 82176,

до відповідача: державного підпрємства “Коломийський державний ветеринарний санітарний завод "Ветсанзавод", вул. Незалежності, 4, с.Годи-Добровідка, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78246,

про стягнення заборгованості в сумі 124000,00грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Халус А.Г. (довіреність №б/н від 11.01.2010р.),

в с т а н о в и в :

          ТзОВ агрофірма "Ватра" зявлено позов до ДП “Коломийський державний ветеринарний санітарний завод "Ветсанзавод" про стягнення заборгованості в сумі 124000,00грн. Заявлений позов мотивований тим, що позивачем предано у власність відповідача котел паровий ДКВР 4/13 вартістю 124000,00грн., що підтверджується накладною №6460 від 15.06.2007р., податковою накладною №1895 від 15.06.2007р., актом ДПІ у Дрогобицькому районі №86/23-315/30484438 від 14.06.2010р., складеним за результатами документальної невиїздної перевірки ТзОВ агрофірма “Ватра”. Вказує на те, що позивач оплату за отриманий товар не провів. Просить задоволити позов, застовуючи ст.ст. 11,509,526 ЦК України.

          Представник відповідач в судовому засіданні позов не визнав і пояснив, що накладна №6460 від 15.06.2007р. уповноваженим представником відповідача не підписана, а тому дата та факт передачі товару допустимими доказами не доведені. Вважає, що невстановленими є правові підстави передачі майна. А тому заперечує обов'язок відповідача по здійсненю оплати.

          В судовому засіданні 27.07.2010р. оглядались оригінали вказаних документів і згідно ст.77 ГПК України оголошувалась перерва до 03.08.2010р.

          Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши інші зібрані по справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст.43 ГПК України, суд встановив наступне.

          Позивач стверджує, що між ним, як продавцем, та відповідачем, як покупцем, був укладений договір купівлі-продажу котла парового ДКВР 4/13, вартістю 124000,00грн. та здійснено передачу майна покупцю, на підтвердження чого подано накладну №6460 від 15.06.2007р., податкову накладну №1895 від 15.06.2007р., акт ДПІ у Дрогобицькому районі №86/23-315/30484438 від 14.06.2010р., складений за результатами документальної невиїздної перевірки ТзОВ агрофірма “Ватра”.

          Як передбачено ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. За приписами ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Відповідно до ст.173,174 ГК України господарське зобов'язання, в силу якого один суб'єкт господарювання зобов'язаний вчинити певню дію на користь іншого суб'єкта господарювання (наприклад, сплатити гроші) виникає, зокрема, з господарського договору.

          Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов; істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода (п.2 ст.180 ГК України).

          Згідно п.1 ст.181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого

печатками; допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

          Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (п.7 ст.179 ГК України).

          Відповідно до ст.208 ЦК України правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.

          Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами); правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою (п.2 ст.207 ЦК України).

          Згідно ст.1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, є первинним документом. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату і місце складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

          Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем не подано допустимих доказів того, що між ним і відповідачем укладено договір купівлі-продажу і що на виконання цього договору відповідачу передано майно. Накладна №6460 від 15.06.2007р. уповновженим представником відповідача не підписана, оформлення податкової накладної №1895 від 15.06.2007р. не передбачає погодження з покупцем. Висновки, викладені в акті ДПІ у Дрогобицькому районі №86/23-315/30484438 від 14.06.2010р., суперечать наведеним вимогам закону.

          Враховуючи викладене, в задоволенні позову слід відмовити.

          Згідно ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

          Керуючись ст.ст.8,124 Конституції України, ст.ст.43, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

          В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма "Ватра" до державного підпрємства “Коломийський державний ветеринарний санітарний завод "Ветсанзавод" про стягнення заборгованості в сумі 124000,00грн. відмовити.

          Судові витрати покласти на позивача.

          Суддя Малєєва О.В.

          Повне рішення складене та підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 09.08.2010р.

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______ Стефанів М.М.

09.08.2010р.