Рішення № 107581463, 29.11.2022, Миколаївський районний суд Одеської області

Миколаївський районний суд Одеської області

Справа № 508/764/22

Номер проведження 2-а/508/2/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2022 року Миколаївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Корсаненкової О.О.

за участю секретаря Сівачової І.М.

позивача ОСОБА_1

відповідача Васильєва Д.І. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в смт.Миколаївка Одеської області адміністративну справу № 508/764/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділу поліцейської діяльності № 1 Березівського РВП ГУНП в Одеській області Васильєва Дмитра Ігоровича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення, суд

встановив:

У жовтні 2022 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії БАВ № 323509 від 07.10.2022 року, якою його визнано винним за ч.4 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу. З притягненням до адміністративної відповідальності позивач не згоден, вважає вказану постанову незаконною, необґрунтованою та такою, що не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки жодних правопорушень не вчиняв. Позов обґрунтовано тим, що 07.10.2022 року близько 13-00 годині ОСОБА_1 разом із ОСОБА_3 їхали на автомобілі, що належить його сину, за пальним на АЗС в с.Стрюкове. Проте, біля с.Богданівка закінчилося пальне, та ОСОБА_3 , який керував автомобілем, пішов в інше село до знайомих за пальним, а ОСОБА_1 залишився чекати його в автомобілі. Потім, під`їхали працівники поліції, побачивши його, сказали що він порушує правила дорожнього руху. ОСОБА_1 відповів, що жодних правил не порушував, тому що транспортним засобом не керував. Після чого, працівники поліції поїхали, а він залишився чекати ОСОБА_3 . Оскаржувану постанову отримав поштою 24.10.2022 року. На підставі викладеного, просить скасувати постанову серії БАВ № 323509 від 07.10.2022 року про накладення на нього адміністративного стягнення, а провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити.

Ухвалою суду від 28.10.2022 року зазначений позов було залишено без руху із наданням позивачу строку для усунення недоліків.

02.11.2022 року на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 02.11.2022 року було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду з повідомленням (викликом) сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

04.11.2022 року на адресу суду від відповідача Васильєва Д.І. надійшли клопотання про долучення відеофіксації адміністративного правопорушення та допит свідка ОСОБА_3 .

У судовому засіданні від 10.11.2022 року було оголошено перерву для виклику свідка.

11.11.2022 року на адресу суду від відповідача Васильєва Д.І. надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копій постанов про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАВ № 323510 від 07.10.2022 року, серії БАВ № 323509 від 07.10.2022 року, серії БАВ № 323492 від 07.10.2022 року, постанови Миколаївського районного суду Одеської області № 508/46/22 від 16.02.2022 року.

У судовому засіданні позивач позов підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити. Також зазначив, що 07.10.2022 року після 13-00 год. вони із ОСОБА_4 їхали по пальне на АЗС, останній був за кермом. У ямі автомобіль зупинився через відсутність пального. ОСОБА_4 пішов до найближчого села, а ОСОБА_1 лишився його чекати біля автомобіля. У зустрічному напрямку їхав автомобіль патрульної поліції, який увімкнув маячки та зупинився. Працівники поліції підійшли та попросили документи. ОСОБА_1 повідомив, що автомобіль йому не належить, за кермом він не був, так як позбавлений права керування транспортними засобами. Працівники поліції, не роз`яснивши йому прав та нічого не пояснивши, почали складати якісь матеріали. ОСОБА_1 почав телефонувати ОСОБА_4 , щоб той скоріш прийшов. У цей час працівники поліції поїхали. Йому не було вручено ніяких постанов, а 24.10.2022 року ОСОБА_1 поштою отримав три постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності, у тому числі оскаржувану постанову.

Відповідач Васильєв Д.І у судовому засіданні пояснив, що 07.10.2022 року близько 16-00 год. він із двома поліцейськими рухалися на службовому автомобілі у бік с.Андрієво-Іванівки, у зустрічному напрямку їхав автомобіль, на якому не було увімкнено денне світло фар. Вони увімкнули маячки та зупинилися. Автомобіль під керуванням ОСОБА_1 також зупинився. Працівники поліції підійшли до нього. Окрім ОСОБА_5 , в автомобілі нікого не було. Про ОСОБА_4 він нічого не казав, а зазначив, що їде по пальне, документів при собі не має. По планшету вони побачили, що ОСОБА_1 позбавлений права керування транспортними засобами. Йому було роз`яснено, що відносно нього будуть складені постанови про порушення ПДР. Працівниками поліції було складено три постанови про адміністративні правопорушення, у тому числі за ч.4 ст.126 КУпАП. ОСОБА_1 було запропоновано поставити підписи про ознайомлення із цими постановами та отримати їх копії, проте він відмовився. ОСОБА_1 комусь зателефонував, відійшов від поліцейських, а коли повернувся, зазначив, що за кермом не був. Після цього вони поїхали, а складені постанови направили ОСОБА_1 поштою. Усі події, що відбувалися, підтверджуються відезаписами з бодікамери поліцейського та відеореєстратору на службовому автомобілі. З цих підстав вважає постанову законною та обґрунтованою, у задоволенні позову просить відмовити.

Представник Головного управління Національної поліції в Одеській області в судове засідання не з`явився, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином через офіційну електронну адресу. Відзив на позов не подав.

Заслухавши пояснення сторін, свідка, дослідивши матеріали адміністративної справи, судом встановлено такі факти та відповідні ним правовідносини.

Постановою Миколаївського районного суду Одеської області № 508/46/22 від 16.02.2022 року ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 122-2 КУпАП, та з урахуванням вимог ст. 36 КУпАП накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі одна тисяча неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000, 00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Постанова суду набрала законної сили 28.02.2022 року (а.с. 46-49).

Із постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАВ № 323509 від 07.10.2022 року вбачається, що ОСОБА_1 07.10.2022 року о 13-45 годині, по автодорозі Т16-23 біля с.Богданівка здійснив рух на транспортному засобі ВАЗ32102 ДНЗ НОМЕР_1 без права керування транспортними засобами, а саме був позбавлений права керування транспортними засобами постановою Миколаївського районного суду Одеської області від 16.02.2022 року строком на один рік. Вказаною постановою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у розмірі 20 400,00 грн., а у разі несплати протягом п`ятнадцяти днів, стягнути подвійний розмір штрафу у сумі 40 800, 00 грн. (а.с. 9).

Згідно із постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАВ № 323510 від 07.10.2022 року, ОСОБА_1 07.10.2022 року о 15-45 годині, по автодорозі Т16-23 біля с.Богданівка, керував транспортним засобом ВАЗ2102 ДНЗ НОМЕР_1 , у якого на момент перевірки були відсутні реєстраційні документи. Внаслідок чого, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та з урахуванням вимог ст.36 КУпАП накладено адміністративне стягнення, де приєднано до постанови серії БАВ № 323509. (а.с. 43).

Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАВ № 323492 від 07.10.2022 року, ОСОБА_1 07.10.2022 року о 15-45 годині, по автодорозі Т16-23 біля с.Богданівка, керував транспортним засобом ВАЗ2102 ДНЗ НОМЕР_1 , у якому не було увімкнено ближнє світло фар або денні ходові вогні у денний час за межами населеного пункту. Вказаною постановою ОСОБА_1 було притянуто до адміністративної відповідальності за ст.125 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді попередження (а.с.45).

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» безпосередньо встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306.

Відповідно до п.1.1. ПДР України, ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Пунктами 1.3 та 1.9.ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до положень п. 2.1а ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Частиною 1 статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

В силу статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення.

Відповідальність за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.126 КУпАП, настає в разі керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами та тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною 2 статтею 317-1 КУпАП визначено, що особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.

Згідно із ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа), оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення у відповідності до ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

У відповідності до ч.1-3 ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові(за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених підчас розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався).

Законом України «Про Національну поліцію» та «Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року №1395, передбачена можливість застосовувати відеофіксацію обставин правопорушення, в тому числі використовувати відео регістратори.

Згідно із ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно із ч.1 ст.74 КАС України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Статтею 76 КАС України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Як встановлено з матеріалів справи, постановою Миколаївського районного суду Одеської області №508/46/22 від 16.02.2022 року ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 122-2 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП, шляхом поглинення менш суворого стягнення більш суворим, у виді штрафу у розмірі одна тисяча неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000, 00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Постанова суду набрала законної сили 28.02.2022 року.

Оскаржувана постанова серії БАВ № 323509, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП, була складена відповідачем 07.10.2022 року, тобто в межах річного терміну позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами.

На підтвердження факту керування позивачем транспортним засобом ВАЗ2102 ДНЗ НОМЕР_1 07.10.2022 року о 15-45 годині по автодорозі Т16-23 біля с.Богданівка без права керування, відповідачем надано відеозаписи з нагрудної камери поліцейського та відеореєстратора службового автомобіля.

В судовому засіданні було досліджено долучені відеозаписи, що містяться на DVD-R диску, а саме три відеофайли з назвою video_2022-10-08_09-14-20.mp4, 2022-1007_1551331028022-102802-001, та 2022-007-155525101028022_102802-001.

За результатами перегляду відеозапису з відеореєстратору службового автомобіля з назвою НОМЕР_2 .mp4 було встановлено, що 07.10.2022 року о 15-50 год. транспортний засіб, схожий на ВАЗ ВАЗ2102 бежевого кольору, проїхав по автодорозі. При цьому, ідентифікувати державний реєстраційний номерний знак автомобіля, а також водія, не виявилося можливим.

З відеозаписів з нагрудної камери 2022-1007_1551331028022-102802-001 та 2022-007-155525101028022_102802-001 вбачається, що відбувається розгляд справ та винесення постанов про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Час вчинення правопорушення, зазначений у постанові серії БАВ № 323509 від 07.10.2022 року - 15-45 год., не співпадає із часом, зазначеним при відеофіксації - 15-50 год.

Крім того, з постанови серії БАВ № 323509 від 07.10.2022 року вбачається, що в порушення ч.3 ст.283 КУпАП, у оскаржуваній постанові не зазначені технічні засоби, якими здійснено відеозаписи та не вказано про те, чи взагалі таке фіксування проводилось, не наведено інших доказів вчинення правопорушення.

Надаючи правову оцінку наданим відеозаписам на предмет їх належності і допустимості, суд виходить з наступного:

Рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться у нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.

Дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень (в даному випадку інспектором патрульної поліції) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.

Приймаючи до уваги, що у оскаржуваній постанові відсутнє посилання на технічні засоби, якими здійснено відеозаписи, надані відповідачем, зважаючи на те, що з відеозапису з відеореєстратору службового автомобіля video_2022-10-08_09-14-20.mp4 неможливо ідентифікувати державний реєстраційний номерний знак транспортного засобу та особу водія, суд дійшов висновку про те, що цей відеозапис не є належним та допустимим доказом по справі.

Даний висновок співпадає з позиціями Верховного Суду, викладеними в постановах від 30.05.2018 року у справі № 337/3389/16-а (2-а/337/154/2016), 15.11.2018 року у справі № 524/5536/17 (К/9901/1403/17), 24.01.2019 року у справі № 428/2769/17 (К/9901/1667/17) та 19.02.2020 року у справі № 524/1284/17 (К/9901/15713/18).

Відеозаписи з нагрудної камери 2022-1007_1551331028022-102802-001 та 2022-007-155525101028022_102802-001, не містять інформації щодо предмету доказування, а тому також не є належними доказами керування позивачем транспортним засобом без права такого керування.

Даний висновок співпадає з позиціями Верховного Суду, викладеними в постановах від 30.05.2018 року у справі №337/3389/16-а (2-а/337/154/2016), 15.11.2018 року у справі №524/5536/17 (К/9901/1403/17), 24.01.2019 року у справі №428/2769/17 (К/9901/1667/17) та 19.02.2020 року у справі №524/1284/17 (К/9901/15713/18).

Доказом порушення не може бути візуальне спостереження працівником поліції, що узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 23.10.2019 року у справі №337/10134/17, від 26.04.2018 року у справі № 338/1/17.

Будь-яких інших доказів, що свідчили б про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 126 КУпАП, відповідачами не надано.

Крім того, свідок ОСОБА_3 , допитаний в судовому засіданні за клопотанням відповідача Васильєва Д.І. , повністю підтвердив пояснення позивача про те, що 07.10.2022 року після обіду вони разом їхали по пальне, ОСОБА_3 був за кермом. Коли скінчилося пальне, автомобіль зупинився. ОСОБА_4 пішов до найближчого села, де у родичів шукав пальне, а ОСОБА_1 лишився біля автомобіля. За кермо останній не сідав, автомобілем не керував. Коли ОСОБА_3 повернувся до автомобіля, ОСОБА_1 повідомив, що працівники поліції відносно нього склали постанови.

Положеннями ст. 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Обов`язок доказування в адміністративному судочинстві розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.

Аналогічна правова позиція викладена Верховим Судом у постанові від 14.03.2018 року у справі № 760/2846/17.

Згідно із ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

За встановлених обставин, враховуючи, що відповідачами не було надано жодного належного, допустимого, достовірного та достатнього доказу, який міг би підтвердити правомірність оскаржуваної позивачем постанови, зважаючи на пояснення ОСОБА_1 та покази свідка ОСОБА_3 щодо того, що автомобілем 07.10.2022 року у післяобідній час керував саме свідок, а не позивач, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги й визнати незаконною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАВ № 323509 від 07.10.2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 20 400 грн. і закрити справу про адміністративне правопорушення.

В силу ч.1 ст. 139 КАС України, сплачений ОСОБА_1 судовий збір підлягає стягненню на користь позивача з Головного управління національної поліції в Одеській області за рахунок їх бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст.2, 5-9, 72-77, 90, 139, 241-243, 245-246, 250, 271, 286 КАС України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії БАВ №323509 від 07.10.2022 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 992,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський районний суду Одеської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Позивач ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач Головне управління Національної поліції в Одеській області, Одеська область м.Одеса вул.Єврейська, 12, ЄДРПОУ 40108740.

Відповідач поліцейський СРПП відділу поліцейської діяльності № 1 Березівського РВП ГУНП в Одеській області Васильєв Дмитро Ігорович, 65000 Одеська область м.Одеса вул.Льва Толстого, 24, РНОКПП та паспортні дані невідомі.

Повне рішення складено 30.11.2022 року.

Суддя Олена КОРСАНЕНКОВА