Рішення № 107579816, 30.11.2022, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/1040/22

Провадження №2/226/484/2022

РІШЕННЯ

іменем України

29.11.2022 місто Мирноград

Димитровський міський суд Донецької області в складі:

головуючого - судді Салькової В.С.,

за участю секретаря судового засідання Козлової Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське», третя особа без самостійних вимог на предмет позову Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я на виробництві,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції і вимоги позивача

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом до відповідача, в обґрунтування якого вказав, що 26 років пропрацював в умовах шкідливих факторів у шахті «Центральній», ТОВ «Управління Донбасспецбуд», ТОВ «Краснолиманське», останнім місцем його роботи є ПрАТ «ШУ «Покровське», звідки він був звільнений 10.09.2020 за п.2 ст.40 КЗпП України. Через тривалий період роботи у шкідливих умовах під впливом негативних факторів у нього виникле професійне захворювання: основний діагноз: пневмоконіоз (g/g;1/1; pi), ускладнений хронічним бронхітом ІІ у фазі затихаючого загострення, ЛН І-ІІ ст. (J60/0); хронічна радикулопатія L5,S1 праворуч у ст. неповної ремісії з помірними статико-динамічними порушеннями, больовим синдромом (М 54.1); хронічна сенсоневральна приглухуватість з легким ступенем зниження слуху (ІІ ст.) за класифікацією ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (Н 90.3). Супутній діагноз: гіпертонічна хвороба ІІ ст.3; дифузний кардіосклероз риз.3 СН 0; викривлення носової перетинки; міопія сл..ст.; факосклероз.

Причиною виникнення хронічного професійного захворювання є пил переважно фіброгенної дії, важкість праці, перевищення рівнів звукового тиску. За результатами проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання складено акт за формою П-4, який було затверджене 10.08.2022.

19.09.2022 МСЕК йому було встановлене 65% загальної втрати професійної працездатності та ІІІ групу інвалідності.

Внаслідок професійного захворювання, як вказує позивач, йому завдано моральну шкоду, яка полягає у стражданнях через зміну умов життя, зниження активності, систематичне нездужання і послаблення організму. Він став погано чути, швидко стомлюється, постійний кашель і приглухуватість спричиняють дискомфорт та сором при спілкуванні. Постійний біль вимагає медикаментозного лікування, йому протипоказана фактично будь-яка робота, він став інвалідом. Все це загалом вплинуло на спосіб життя, на сімейний бюджет, оскільки лікування вимагає чималих коштів. Ним втрачені нормальні життєві зв`язки, організація життя потребує від нього додаткових зусиль. У зв`язку з цим просить стягнути з відповідача на свою користь у відшкодування моральної шкоди 75000,00 гривень.

ІІ. Позиції, заяви (клопотання) учасників справи

Позивач до судового засідання не з`явився, про час та місце справи повідомлений належним чином, до позовної заяви долучив заяву про розгляд справи без своєї участі.

В наданому відповідачем відзиві представник відповідача ОСОБА_4 вказала, що позовні вимоги відповідач вважає необґрунтованими і такими, ще не підлягають задоволенню. Так, позивач міг отримати професійне захворювання на інших підприємствах вугільної промисловості, де також працював. Крім того, відповідач не приховував тяжкості і шкідливості технологічного процесу, а позивач свідомо приймав запропоновані йому умови праці, усвідомлюючи можливість ушкодження здоров`я та користуючись скороченням тривалості робочого часу за роботу у шкідливих і небезпечних умовах, додатковою оплачуваною відпусткою, оплатою праці у підвищеному розмірі та іншими пільгами і компенсаціями. Позивач умисно не повідомляв відповідача про необхідність його переведення на іншу менш шкідливу або менш важку роботу через погіршення стану здоров`я; не заявляв про порушення відповідачем умов його праці. Позивачем не надано доказів спричинення йому моральної шкоди, понесення ним витрат на відновлення психологічного стану, стану здоров`я. Продовжуючи працювати за наявності хвороб, позивач навмисно сприяв розвиненню свого професійного захворювання та збільшенню шкоди для здоров`я, чим допустив порушення ст.14 Закону України «Про охорону праці», за що має нести безпосередню відповідальність. ОСОБА_1 не доведена неправомірність поведінки відповідача, внаслідок якої могла бути спричинена моральна шкода, не доведений склад правопорушення в діях, наявність вини підприємства у виникненні професійного захворювання, а також не наведено розрахунку відшкодування моральної шкоди. Згідно з актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 10.08.2022 осіб, які порушили законодавство про охорону праці, гігієнічні регламенти і нормативи, встановити неможливо, а наявність самого акту не є підтвердженням спричинення моральної шкоди. Права на працю позивач не позбавлений, оскільки йому встановлено ІІІ групу інвалідності, яка дозволяє провадити різні види трудової діяльності за певних умов. Вважає, що заявлена сума у 90000 грн є завищеною та не відповідає вимогам розумності і справедливості, просила суд відмовити у позові, а у разі вирішення справи на користь позивача - врахувати положення Податкового кодексу України щодо оподаткування суми моральної шкоди та вимоги процесуального закону щодо розподілу судових витрат.

Представником третьої особи Шашковим В.В. спрямоване суду заяву про розгляд справи без його участі, в якій він просив врахувати при вирішенні справи письмові пояснення. Згідно з ними управління не згодне із позовними вимогами ОСОБА_1 . Позивач мав надати суду докази про моральні переживання у зв`язку із ушкодженням здоров`я, про порушення нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, дані про порушення стосунків з оточуючими людьми, дані про настання інших негативних наслідків. Документи, надані позивачем, підтверджують лише факт професійного захворювання та встановлення стійкої втрати професійної працездатності, але ніяким чином не можуть бути доказом заподіяння моральної шкоди. Управління вважає, що посилання на ці документи як на єдину підставу для відшкодування моральної шкоди є безпідставними.

Клопотань в порядку ст.222 ЦПК України учасниками справи суду не надано, підстави для вирішення справи шляхом укладення мирової угоди відсутні.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

17.10.2022 ухвалою суду відкрите спрощене позовне провадження у даній справі, розгляд якої по суті призначено на 15.11.2022. Відповідачеві запропоновано подати суду відзив на позовну заяву, який надійшов до суду 07.11.2022.

15.11.2022 судове засідання у справі відкладене на 29.11.2022 через призначення відеоконференції.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 28.04.1993 по 10.09.2020 працював на підприємствах вугільної промисловості - «Шахті «Красноармійська-Західна №1» в/о «Красноармійськвугілля» (в подальшому найменування змінювалося на ВАТ «Шахтоуправління «Покровське»; ВАТ «Вугільна компанія» Шахта «Красноармійська-Західна №1»; ПАТ «Шахтоуправління «Покровське»; ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське») на посадах із повним робочим днем у шахті по 06.05.2016 та з 26.09.2019 по 10.09.2020; ВП «Шахта Центральна» ДП «Красноармійськвугілля» (в подальшому найменування змінилося на ВП «Шахта «Центральна» ДП «Мирноградвугілля») з 12.12.2016 по 11.10.2017; ТОВ «Управління Донбасспецстрой» з 08.12.2017 по 17.07.2018; ТОВ «Краснолиманське» з 07.08.2018 по 29.08.2019 (а.с.7-10).

10.09.2020 ОСОБА_1 було звільнено з посади машиніста гірничих виїмкових машин 5 розряду підземного з повним робочим днем у шахті за п.2 ст.40 КЗпП України у зв`язку із виявленням невідповідності займаній посаді за станом здоров`я (а.с.10).

Актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) від 09.08.2022 за формою П-4, затвердженим начальником Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці 10.08.2022, встановлено, що професійне захворювання ОСОБА_1 (пневмоконіоз (g/g;1/1; pi), ускладнений хронічним бронхітом ІІ у фазі затихаючого загострення, ЛН І-ІІ ст. (J60/0); хронічна радикулопатія L5,S1 праворуч у ст. неповної ремісії з помірними статико-динамічними порушеннями, больовим синдромом (М 54.1); хронічна сенсоневральна приглухуватість з легким ступенем зниження слуху (ІІ ст.) за класифікацією ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (Н 90.3). Супутній діагноз: гіпертонічна хвороба ІІ ст.3; дифузний кардіосклероз риз.3 СН 0; викривлення носової перетинки; міопія сл..ст.; факосклероз) виникло у зв`язку із тривалим періодом роботи на підприємствах вугільної промисловості в умовах впливу шкідливих виробничих факторів - пилу переважно фіброгенної дії, важкості праці (фізичне динамічне навантаження), виробничого шуму, вимушених нахилів корпусу, тощо. Осіб, що порушили законодавство про охорону праці, гігієнічні регламенти і нормативи, встановити не стало можливим (а.с.11-14).

19.09.2022 ОСОБА_1 за наслідками огляду медико-соціальною комісією встановлено первинно ІІІ групу інвалідності безстроково з 19.09.2022 та сукупно 65% втрати працездатності за професійними захворюваннями, рекомендоване медикаментозне лікування за профзахворюваннями, санаторно-курортне лікування з приводу радикулопатії. Також встановлені протипоказання до важкої фізичної праці, підземних та шкідливих умов виробництва, роботи у викривленому положенні тіла та у несприятливих метеоумовах (може працювати г/робітником на поверхні, черговим, сторожем) (а.с.15-16).

V. Оцінка суду

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з такого.

Відповідно до ч.1 ст.3 Конституції України, життя і здоров`я людини визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

На всіх підприємствах, в установах, організаціях згідно з положеннями ст.153 КЗпП України повинні створюватися безпечні і нешкідливі умови праці. При цьому забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається виключно на власника або уповноважений ним орган. Ця норма закону корелюється з нормою, викладеною у ст.13 Закону України «Про охорону праці», відповідно до якої роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Згідно з ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. При цьому частина друга ст.1167 ЦК України передбачає, що моральна шкода відшкодовується, зокрема, незалежно від вини юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоду завдано каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Статтею ст.38 Гірничого Закону України до обов`язків гірничого підприємства віднесене й відшкодування шкоди, завданої фізичній особі.

Як вбачається зі змісту ч.1 ст.2371 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівникові провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, та у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Суд вважає, що позивачеві дійсно заподіяна моральна шкода, оскільки внаслідок професійних захворювань він зазнавав фізичного болю, страждань, втратив 65% своєї працездатності та набув інвалідність, що суттєво змінило звичний уклад його життя.

Доводи відповідача, викладені у відзиві, та третьої особи у письмових поясненнях щодо недоведення ОСОБА_1 факту спричинення йому моральної шкоди відповідачем, щодо несення ним витрат на відновлення свого стану, ненадання обґрунтованого розрахунку моральної шкоди тощо суд до уваги не бере, оскільки це не спростовує факту ушкодження здоров`я позивача та виникнення у відповідача обов`язку у відповідності до положень ч.2 ст.1167 ЦК України відшкодувати шкоду, завдану ушкодженням здоров`я працівника.

Отже, вимоги позивача про відшкодування йому моральної шкоди є правомірними та підлягають задоволенню. Щодо визначення розміру відшкодування, суд вважає, що вимога позивача про стягнення 75000,00 гривень має бути задоволена частково.

За роз`ясненнями п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995 з подальшими змінами, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням ступеню вини відповідача та інших обставин.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди ОСОБА_1 суд враховує характер правопорушення, глибину та тривалість фізичних та душевних страждань позивача, ступінь вини підприємства, що завдало моральну шкоду, істотність вимушених змін у способі життя позивача та інші обставини, які мають вагоме значення, в тому числі, наслідки втрати працездатності позивачем, стан його здоров`я на теперішній час та медичні рекомендації, додержання яких тягне за собою внесення коректив у звичайний спосіб життя позивача; а також те, що більшу частину свого стажу роботи у підземних умовах позивач набув, працюючи саме у відповідача, який був зобов`язаний забезпечити працівникові належні умови праці. З іншого боку слід зауважити, що доводи позивача про те, що йому протипоказана будь-яка робота, і це також завдає йому моральних страждань, спростовуються відомостями довідки МСЕК від 19.09.2022, згідно з якою позивачеві присвоєне ІІІ групу інвалідності та обмежене за станом здоров`я лише у певному виді та умовах праці, у той час як лікарями прямо зазначене, що він може працювати г/робітником на поверхні, черговим, сторожем. Вказане так само береться до уваги судом при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди.

Виходячи з викладеного вище та керуючись засадами розумності і справедливості, суд вважає, що на користь позивача має бути стягнено 32500,00 гривень у відшкодування моральної шкоди.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами

В силу ст.141 ЦПК України з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір пропорційно задоволеним вимогам в сумі 430,01 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.2,5,10-13,34,141,258-259,265,274,352,354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» (85300, Донецька область, м. Покровськ, пл. Шибанкова, 1а, код за ЄДРПОУ 13498562), третя особа Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Свободи, 5, код за ЄДРПОУ 41325231) про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я на виробництві, - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я на виробництві, грошові кошти у розмірі 32500,00 (тридцять дві тисячі п`ятсот) грн 00 коп. без урахування обов`язкових платежів.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» на користь держави судовий збір у розмірі 430 (чотириста тридцять) грн 01 коп.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складене 30.11.2022.

Суддя: В.С. Салькова