Ухвала суду № 107573594, 25.11.2022, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/9346/22

Провадження № 1-кс/202/5575/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2022 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Індустріального районного суду м.Дніпропетровська клопотання старшого слідчого СВ Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Краматорської окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та додані до клопотання матеріали кримінального провадження, внесеного 10.11.2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022052390001012, у відношенні:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Краматорська Донецька області, громадянина України, українця, з вищою освітою, пенсіонера, розлученого, який має на утриманні двох неповнолітніх дітей, є особою з інвалідністю третьої групи, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -

підозрюваного увчиненнікримінальних правопорушень,передбачених ч.1ст.263 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

24.11.2022 року старший слідчий СВ Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням, яке погоджене прокурором Краматорської окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_7 , в якому просить застосувати відносно ОСОБА_4 підозрюваного у вчиненні умисного тяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Клопотання мотивовано тим, що у невстановлений слідством час ОСОБА_4 за місцем свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_1 , почав зберігати зброю та боєприпаси. 22.11.2021 в період часу з 07:35 год. до 17:04 год. в ході проведення санкціонованого слідчим суддею Індустріального районого суду м. Дніпропетровська, обшуку території домоволодіння за місцем мешкання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , співробітниками поліції на території домоволодіння виявлено та вилучено: предмет зовні схожий на зброю, який відповідно до висновку судової експертизи зброї є бойовою нарізною вогнепальною зброєю 5,45-мм автоматом Калашникова «АК-74», 1984 року виготовлення, виготовленим промисловим способом (виробництва Іжевського машинобудівного заводу, який до стрільби придатний та патрони у кількості одна тисяча вісімдесят патронів, які відповідно до висновку судової експертизи зброї є 5,45-мм проміжними патронами зразка 1974 року, що призначені для стрільби з бойової нарізної вогнепальної зброї калібру 5,45мм: автоматів АК-74, АКС-74У, ручних кулеметів РПК-74 та їх модифікацій, які до стрільби придатні, які ОСОБА_4 незаконно зберігав за місцем свого мешкання.

У вчиненні вказаного кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Краматорськ, Донецької області, громадянин України, який має вищу освіту, пенсіонер, розлучений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, який є особою з інвалідністю 3 групи, раніше не судимий; зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом обшуку, протоколом затримання особи, висновками судових експертиз зброї.

22.11.2022 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

23.11.2022 складено та вручено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Таким чином, встановлені достатні підстави підозрювати

ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів та карається позбавленням волі на строк від 3 до 7 років.

В обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_4 слідчий посилається на необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Ризик переховування від органів досудового розслідування та суду полягає у тому, що підозрюваному, у разі визнання його винним в інкримінованих злочинах, загрожує покарання виключно у виді позбавлення волі на строк до семи років, що може бути розцінене, як більш вагомі негативні наслідки для себе, ніж наслідки за ухилення від правосуддя шляхом переховування від правоохоронних органів і суду. Також, органом досудового розслідування не виключається можливість того, що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду на тимчасово окупованій території Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької області.

Ризик вчинення інших кримінальних правопорушень полягає у тому, що ОСОБА_4 , може вчинити інші кримінальні правопорушення.

Неможливість застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного

ОСОБА_4 , більш м`якого запобіжного заходу зобов`язання пов`язана з тим, що особисте зобов`язання є найбільш м`яким запобіжним заходом, та його застосування не достатнє для забезпечення виконання підозрюваним його обов`язків у цьому кримінальному провадженні.

На підставі викладеного, просить застосувати щодо нього запобіжний захід у виді тримання під вартою.

В ході розгляду клопотання прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав, посилаючись на викладені у ньому обставини та наявність обґрунтованої підозри та обґрунтованих ризиків. Просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м`який запобіжний захід не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного, з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.

Підозрюваний ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання, вважав підозру необґрунтованою. У нього дійсно в ході обшуку працівниками поліції були вилучені зброя та боєприпаси, яку йому надали у ГУР, оскільки він є їх позаштатним співробітником, дозволу на вказано зброю він не має. При цьому, ризики необґрунтовані, оскільки він не має жодних намірів переховуватися та вчинити інше кримінальне правопорушення. Додатково пояснив, що він є інвалідом третьої групи, має на утриманні двох дітей, розлучений, отримує дохід у розмірі 2100 грн. на місяць та дохід від нерегулярних підробітків, розлучений, проживає один, колишня дружина наразі перебуває у Польщі. Просив відмовити у задоволенні клопотання.

Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання посилаючись на його безпідставність, необґрунтованість підозри та ризиків. Вважав, що ризики необгрунтовані, оскільки підозрюваний не має жодних намірів переховуватися від органів досудового розслідування, впливати на свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення. Просив врахувати особу підозрюваного, який є раніше не судимий, має на утриманні дітей та є інвалідом 3 групи. Просив відмовити у задоволенні клопотання.

Вислухавши доводи сторін, дослідивши надані докази, слідчий суддя прийшов до наступного.

В судовому засіданні встановлено, що подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст.ст. 183, 184 КПК України, а вручення письмового повідомлення про підозру у вчинені кримінального правопорушення та копії клопотання і матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу здійснено з дотриманням строків, передбачених ч. 2 ст.278КПК України та ч. 2 ст.184КПК України відповідно.

Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає вимогам ст.ст.183,184 КПК.

Згідно ч.1ст. 183 КПК Українитримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимст. 177 КПК України.

Відповідно до ч.1ст. 194 КПК Українипід час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбаченихстаттею 177 КПК України,на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ст. 3 Загальної декларації прав людини, ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 3постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 4 "Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства", запобіжний захід у вигляді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.

Прокурор та слідчий довели, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину передбаченогоч. 1 ст. 263 КК України, який є тяжким злочином, за який передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

Із доданих матеріалів клопотання вбачається, що підозра достатньо підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: копіями протоколу допиту свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , копією протоколу обшуку від 22.11.2022 року та іншими матеріали клопотання в їх сукупності та взаємозв`язку.

Крім того, слідчим та прокурором доведено існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: можливості ОСОБА_4 переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні.

Так, про наявність ризику переховуватись від органів досудового розслідування, відповідно до ч.1 ст.178 КПК України, свідчить тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років, у зв`язку із чим, розуміючи тяжкість можливого покарання у разі визнання підозрюваноговинним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання.

Ризик, незаконно впливати на свідків, підтверджується тим, що ОСОБА_4 будучі знайомим зі свідками та іншим підозрюваним у даному кримінальному провадженні, може шляхом вмовлянь, погроз чинити вплив на них, щоб останні змінили свої показання, з метою уникнути кримінальної відповідальності.

Разом з тим, слідчий суддя вважає, що ризики можливості підозрюваного перешкоджати кримінальному правопорушенні іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення, слідчим та прокурором необґрунтовані та наразі нічим не підтверджені.

Слідчий суддя також враховує доводи сторони захисту, викладені на користь підозрюваного ОСОБА_4 , про те що він раніше не судимий, є інвалідом 3 групи, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, але у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому досудовому розслідуванні кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення запобіганню процесуальних ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Щодо доводів сторони захисту про необґрунтованість підозри, суд зазначає, що на даній стадії кримінального провадження судом лише вирішується питання про обґрунтованість підозри та наявність ризиків для обрання або продовження відповідного запобіжного заходу, а тому суд не може давати оцінку допустимості та належності доказів, зібраних органом досудового розслідування, оскільки справа не розглядається судом по суті пред`явленого обвинувачення.

Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, тому, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини, яка відображена у п. 175 рішення від 21.04.2011 р. у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справах «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 р., «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 р.).

Разом з тим, у відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Слідчий суддя вважає неможливим застосувати до підозрюваного жодного більш м`якого запобіжного заходу, виходячи з наступного.

З урахуванням особи підозрюваного, який раніше не судимий, але ж підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, слідчий суддя вважає неможливим застосувати до підозрюваного жодного більш м`якого запобіжного заходу, оскільки застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, фактично не зможе забезпечити реальне запобігання спробам вчинити ним дії, передбачені п. п. 1,2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Щодо запобіжного заходу у вигляді особистої поруки слідчий суддя зазначає,що на момент розгляду клопотання, жодних звернень про передачу ОСОБА_4 на поруки не надходило.

Таким чином, враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність підстав, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме що застосування запобіжного заходу у відношенні підозрюваного ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою відповідає конкретній меті, визначеній у КПК України, та застосовується при наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, та є необхідним та достатнім для запобігання існуючим ризикам і жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, у зв`язку з чим вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбаченихчастиною четвертоюцієї статті.

Визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених кримінально-процесуальним законодавством України, слідчий суддя виходить із наступного.

Відповідно до вимог статей 176, 177, 178, 182 КПК України, приймаючи до уваги, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину розмір застави визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Визначаючи розмірзастави,суд враховуєособу підозрюваного ОСОБА_4 якийрозлучений, маєна утриманнідвох неповнолітніхдітей, ранішене судимий,є інвалідомзагального захворювання3групи.З урахуванням відомостейпро особупідозрюваного,та йогоматеріального стану,суд вважає за доцільне визначити розмір застави у розмірі 25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у сумі 65 000 грн.

Такий розмір застави обумовлений тим ступенем довіри до підозрюваного, при якому перспектива втрати застави буде для нього необхідним і достатнім стримуючим фактором, щоб не допустити невиконання ним процесуальних обов`язків та запобігти здійсненню дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Керуючись ст.ст.110, 131, 132, 176-178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 369-372 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу задовольнити.

Застосувати допідозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжнийзахід увигляді триманняпід вартою, в межах строку досудового розслідування, на60 (шістдесят) днів по 20 січня 2023 року включно, з утриманням у Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№4)».

Встановити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 25 (двадцяти п`яти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 65000 (шістдесят п`ять) грн. 00 коп., які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, отримувач коштів: ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, банк отримувача: Держказначейська служба України м. Київ, рахунок отримувача: UA158201720355229002000017442, призначення платежу: застава, № ухвали суду, П.І.Б. платника застави, ЄДРПОУ 26239738, Код банку отримувача (МФО) 820172.

У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_4 з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд.

З моменту звільнення ОСОБА_4 з-під варти у зв`язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, яким здійснюється досудове розслідування, прокурора або суду;

Вказані обов`язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_4 строком на 2 місяці, який починається з моменту звільнення з-під варти після внесення застави.

У разі невиконання вище перелічених обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовуються у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Ухвала слідчого судді діє по 20 січня 2023 року включно та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1