Рішення № 10757109, 25.03.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.03.10р.Справа № 33/26-10

За позовом Українсько-кіпрського виробничо-торгівельного акціонерного товариства "Комета" з іноземними інвестиціями, м. Кривий Ріг

до Приватного виробничо-комерційної фірми "ВІССОН", м. Дніпропетровськ

про стягнення 85 769 грн. 87 коп.

за зустрічною позовною заявою Приватної виробничо-комерційної фірми "ВІССОН", м. Дніпропетровськ

до Українсько-кіпрського виробничо-торгівельного акціонерного товариства "Комета" з іноземними інвестиціями, м. Кривий Ріг

про стягнення 32 511 грн. 38 коп.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

Від позивача (за первісним позовом): Утємісова Д.Т., довіреність б/н від 01.02.2010 року

Від відповідача (за первісним позовом): Сидорук І.А., довіреність б/н від 25.01.2010 року

СУТЬ СПОРУ:

Українсько-кіпрське виробничо-торгівельне акціонерне товариство "Комета" з іноземними інвестиціями просить стягнути з Приватної виробничо-комерційної фірми "ВІССОН" 72 834 грн. 66 коп. заборгованості по договору оренди від 01.11.2008 року, 6 640 грн. 98 коп. - пені, 5 826 грн. 58 коп. - заборгованості по комунальним послугам, 467 грн. 65 коп. - пені за порушення строків оплати по комунальним послугам та витрат по справі.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань.

02.02.2010 року відповідачем наданий відзив, в якому останній просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що договір оренди приміщень від 01.11.2008 року не містить всіх істотних умов, передбачених нормами чинного законодавства, а тому є неукладеним.

02.02.10 р. господарським судом Дніпропетровської області отримано зустрічний позов Приватної виробничо-комерційної фірми "ВІССОН" до Українсько-кіпрського виробничо-торгівельного акціонерного товариства "Комета" з іноземними інвестиціями про стягнення 31 502 грн. 27 коп. - безпідставно набутих коштів, 1 009 грн. 11 коп. - 3% річних за користування чужими коштами та витрат по справі.

19.02.2010 року представником Українсько-кіпрського виробничо-торгівельного акціонерного товариства "Комета" з іноземними інвестиціями наданий відзив на зустрічну позовну заяву, в якому просить відмовити Приватній виробничо-комерційній фірмі "ВІССОН" в задоволенні зустрічних позовних вимог в повному обсязі, мотивуючи тим, що позовні вимоги останнього про стягнення безпідставно набутих коштів та процентів за їх користування в сумі 32 511 грн. 38 коп. є неправомірними, оскільки перераховані грошові кошти є виконанням зобов’язання за договором оренди приміщення.

10.03.2010 року представником позивача за первісним позовом надано клопотання про уточнення та збільшення позовних вимог, де останній просить стягнути з Приватної виробничо-комерційної фірми "ВІССОН" 72 834 грн. 66 коп. - заборгованості по договору оренди від 01.11.2008 року, 7 257 грн. 06 коп. –пені за порушення строків сплати орендної плати, 11 826 грн. 58 коп. - заборгованості по комунальним послугам, 1 186 грн. 76 коп. - пені за порушення строків оплати по комунальним послугам та витрати по справі.

10.03.2010 року представником відповідача за первісним позовом надано клопотання про витребування доказів, зазначивши, що договір оренди від 01.11.2008 року з боку орендодавця підписано виконуючим обов’язки голови правління УК ВТ АТ "Комета" з ІІ Бернацьким Г.Є., але в матеріалах справи відсутні як наказ про призначення виконуючим обов’язків Бернацького Г.Є., так і документи, які б підтверджували наявність у останнього повноважень на підписання та укладання договору оренди від імені та в інтересах УК ВТ АТ "Комета" з ІІ.

Строк вирішення спору продовжувався за згодою сторін відповідно до частини 3 статті 69 Господарського процесуального кодексу України до 19.03.2010року.

В судове засідання 10.03.2010 року з'явилися представники сторін.

У судовому засіданні 10.03.2010 р. за згодою представників позивача та відповідача оголошені вступна та резолютивна частини судового рішення згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників позивача та відповідача, суд, -

ВСТАНОВИВ :

По первісному позову:           

01.11.2008 року між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) був укладений договір оренди приміщення (далі –Договір).

Відповідно до пункту 1.1. Договору орендодавець зобов’язується передати орендареві в строкове платне користування на умовах оренди приміщення швейної фабрики, що розташована у Тернівському районі м. Кривого Рогу, загальною площею 930,2 кв. м, а орендар зобов’язується прийняти зазначене майно, своєчасно сплачувати орендну плату та після припинення цього договору повернути орендоване майно орендодавцю в належному стані.

Відповідно до пункту 3.1. Договору орендар за користування орендованим майном сплачує орендну плату. Розмір орендної плати становить 8 092 грн. 74 коп. на місяць.

Відповідно до пункту 3.3. Договору орендна плата сплачується в строк до 20 числа кожного місяця. До кінця місяця орендар зобов’язується підписати та надати орендодавцю акт приймання-передачі наданих послуг з оренди майна.

Позивач свої договірні зобов’язання виконав в повному обсязі, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), які знаходяться в матеріалах справи (а.с. 92-104).

Відповідач, свої зобов’язання за Договором виконав частково, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість по орендній платі в розмірі 72 834 грн. 66 коп. (за період з січня 2009 року по вересень 2009 року).

Відповідно до пункту 2.1.6. Договору орендар зобов’язався за власний рахунок сплачувати комунальні та інші експлуатаційні платежі шляхом відшкодування орендодавцеві на підставі виставленого орендодавцем рахунку вартості комунальних та інших експлуатаційних послуг. З урахуванням часткової оплати (а.с. 90), заборгованість відповідача перед позивачем за комунальні послуги склала 11 826 грн. 58 коп.

Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Приписами статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов’язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов’язкові умови договору відповідно до законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов’язковим до виконання.

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

На момент розгляду справи основна заборгованість відповідача складає 10 870 грн. 66 коп., докази погашення якої в матеріалах справи відсутні, внаслідок чого суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, визнаються відповідачем в судовому засіданні та підлягають задоволенню.

Водночас, порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки. Договірна неустойка встановлюється за згодою сторін, тобто її розмір та умови застосування визначаються виключно на їх власний розсуд.

Відповідно до статті 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 4.4. Договору сторонами передбачено, що за порушення строків сплати орендної плати та інших платежів згідно з цим договором, орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої орендної плати чи суми простроченого платежу, за кожен день прострочення, пеня з урахуванням клопотання про уточнення та збільшення позовних вимог складає 7 257 грн. 06 коп. та підлягає до стягнення з відповідача.

Позивач просить суд стягнути звідповідача 1 186 грн. 76 коп. - пені за порушення строків оплати по комунальним послугам.

Згідно ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч.1 ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Таким чином, оскільки умовами укладеного між сторонами договору оренди приміщення від 01.11.2008 року сплата орендарем вказаної пені як вид забезпечення виконання останнім зобов’язання не передбачений, підстави для стягнення з відповідача пені за порушення строків оплати по комунальним послугам відсутні.

З огляду на викладене, позовні вимоги підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню (з урахуванням клопотання про уточнення та збільшення позовних вимог) у сумі 72 834 грн. 66 коп. - заборгованості по договору оренди від 01.11.2008 року, 7 257 грн. 06 коп. –пені за порушення строків сплати орендної плати, 11 826 грн. 58 коп. - заборгованості по комунальним послугам.          

По зустрічній позовній заяві:

Суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог Приватної виробничо-комерційній фірмі "ВІССОН" (позивача за зустрічним позовом) про стягнення 31 502 грн. 27 коп. - безпідставно набутих коштів, 1 009 грн. 11 коп. - 3% річних за користування чужими коштами з огляду на наступне.

          Позивачем за зустрічним позовом зазначено, що "договір оренди приміщення від 01.11.2008 року не містить всіх істотних умов, передбачених нормами чинного законодавства до договорів даного виду, а саме: відсутній порядок використання амортизаційних відрахувань; об’єкт оренди визначений не вірно; не визначено вартість майна, що передане в оренду з урахуванням його індексації, а орендна плата визначена без урахування її індексації, що з огляду на приписи ст. 180 ГК України вказує на те, що спірний договір є неукладеним. До неукладеного договору, застосовуються наслідки, передбачені нормами, які регулюють зобов’язання з безпідставно набутого майна".

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договір у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ч. 8 ст. 181 Господарського кодексу України у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно з частинами 2, 3 ст. 214 Цивільного кодексу України особи, які вчинили дво- або багатосторонній правочин, мають право за взаємною згодою сторін, а також у випадках, передбачених законом, відмовитися від нього, навіть і в тому разі, якщо його умови повністю ними виконані. Відмова від правочину вчиняється у такій самій формі, в якій було вчинено правочин.

Пунктом 6.1. Договору передбачено, що договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 жовтня 2011.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані можуть встановлюватися, зокрема, і письмовими доказами.

У ст. 36 ГПК України зазначено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

В матеріалах справи знаходиться лист Приватної виробничо-комерційної фірми "ВІССОН" до Українсько-кіпрського виробничо-торгівельного акціонерного товариства "Комета" з іноземними інвестиціями (вих. № 0929/1 від 29.09.2009 р.), відповідно до змісту якого ПВКФ "ВІССОН" визнає факт укладення договору оренди приміщення віл 01.11.2008 року та просить відповідача за зустрічною позовною заявою перерахувати розмір орендної плати за Договором (а.с. 19-20).

З урахуванням викладеного та частковою сплатою орендної плати ПВКФ "ВІССОН" , суд вважає безпідставними посилання Приватної виробничо-комерційній фірмі "ВІССОН" на ст. ст. 1212, 1213, 1214 Цивільного кодексу України та стягнення з Українсько-кіпрського виробничо-торгівельного акціонерного товариства "Комета" з іноземними інвестиціями 31 502 грн. 27 коп. - безпідставно набутих коштів та 1 009 грн. 11 коп. - 3% річних за користування чужими коштами, оскільки перераховані грошові кошти є виконанням Приватною виробничо-комерційною фірмою "ВІССОН" свого зобов’язання за договором оренди приміщення від 01.11.2008 року.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 2 ст. 46 ГПК України в разі збільшення розміру позовних вимог недоплачена сума державного мита оплачується чи стягується згідно з новою ціною позову. Оскільки позивачем за первісним позовом доказів сплати державного мита до клопотання про уточнення та збільшення позовних вимог не надано, суд вважає за необхідне стягнути з Українсько-кіпрського виробничо-торгівельного акціонерного товариства "Комета" з іноземними інвестиціями в доход державного бюджету суму недоплаченого державного мита в розмірі 73 грн. 35 коп.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються: за первісним позовом - на сторін пропорційно задоволеним вимогам та за зустрічною позовною заявою –на позивача за зустрічним позовом.

Керуючись, ст.ст. 47, 33, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

          Первісний позов з урахуванням клопотання про уточнення та збільшення позовних вимог задовольнити частково.                              

Стягнути з Приватної виробничо-комерційної фірми "ВІССОН" (49087, м. Дніпропетровськ, вул. Калінова, буд. 64, кв. 238, код ЄДРПОУ 23071052) на користь Українсько-кіпрського виробничо-торгівельного акціонерного товариства "Комета" з іноземними інвестиціями (50077, м. Кривий Ріг, вул. І.Сірка, 46, код ЄДРПОУ 05825863) 72 834 (сімдесят дві тисячі вісімсот тридцять чотири) грн. 66 коп. - основної заборгованості, 7 257 (сім тисяч двісті п’ятдесят сім) грн. 06 коп. –пені за порушення строків сплати орендної плати, 11 826 (одинадцять тисяч вісімсот двадцять шість) грн. 58 коп. - заборгованості по комунальним послугам, 846 (вісімсот сорок шість) грн. 72 коп. –державного мита та 232 (двісті тридцять дві) грн. 97 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.          

Стягнути з Українсько-кіпрського виробничо-торгівельного акціонерного товариства "Комета" з іноземними інвестиціями (50077, м. Кривий Ріг, вул. І.Сірка, 46, код ЄДРПОУ 05825863) в доход державного бюджету в особі управління Державного казначейства в Жовтневому районі м. Дніпропетровська в ГУДКУ в Дніпропетровській обл. (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7, р/р 31118095700005, МФО 805012, ЄДРПОУ 24246786) державне мито у розмірі 73 (сімдесят три) грн. 35 коп.

Видати накази.

В задоволенні зустрічної позовної заяви –відмовити.          

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя І.А. Рудовська

Рішення підписано 23.03.2010 р.