Рішення № 107568857, 24.11.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2022 року м. Київ № 640/11744/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шулежка В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, визнання неправомірними відмови у прийнятті звітності,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач, ГУ ДПС у м. Києві), в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 30.09.2018 про виключення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з реєстру платників єдиного податку;

визнати неправомірною відмову Головного управління ДПС у м. Києві від 20.05.2020 у прийнятті звітності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 : декларації платника єдиного податку за І квартал 2019 року, яка була прийнята 04.04.2019 за № 9063516833, за І півріччя 2019 року, яка була прийнята 04.07.2019 за № 9143100869, за три квартали 2019 року, яка була прийнята 04.07.2019 за № 9248295446, за 2019 рік, яка була прийнята 15.01.2020 за № 9330144419;

визнати неправомірною відмову Головного управління ДПС у м. Києві від 23.04.2020 у прийнятті звітності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 : декларації платника єдиного податку за І квартал 2020 року, яка була прийнята 15.04.2020 за № 9082147613.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у квітні 2020 року дізнався, що Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято рішення від 30.09.2018 про анулювання реєстрації платника єдиного податку, яке, як вважає позивач, є протиправним та прийнятим за відсутності законодавчо визначених підстав. Позивач зазначив, що податковим органом не проводилась документальна перевірка платника податку, що свідчить про порушення процедури прийняття оскаржуваного рішення.

Крім того, враховуючи те, що відмови в прийнятті звітності ґрунтуються на рішенні відповідача про виключення з реєстру платників єдиного податку, яке було прийнято, на думку позивача, з порушенням вимог пункту 299.11 статті 299 Податкового кодексу України, останній вважає неправомірними відмови контролюючого органу у прийнятті звітності.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.06.2020 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Представником Головного управління ДПС у м. Києві подано відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав та зазначив, що рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку прийнято у зв`язку з наявністю у позивача податкового боргу на перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що відповідає вимогам чинного законодавства. Відповідач вважає, що оскільки реєстрація платника податку анульована, то подана звітність після цього не повинна прийматись контролюючим органом для реєстрації, відтак позовні вимоги є безпідставними, просив відмовити у їх задоволенні повністю.

Позивачем подано до суду заяву про часткову зміну предмету позову.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.06.2020 заяву повернуто позивачу.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 зареєстрована фізичною особою-підприємцем та перебуває на обліку в ГУ ДПС у м. Києві на спрощеній системі оподаткування, 3 група платників податків, ставка 5% до доходу.

Головним управлінням ДФС у м. Києві прийнято рішення №542/26-15-13-14-26/ НОМЕР_1 від 28.09.2018, яким виключено ФОП ОСОБА_1 з реєстру платників єдиного податку.

Підставою для прийняття вказаного рішення зазначено доповідну записку від 21.09.2018 №13980/26-15-13-14-17 та наявність податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів відповідно до абзацу 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України.

Листом від 23.04.2020 №17653/ФОП/26-15-33-15-15 ГУ ДПС у м. Києві повідомлено про відмову у прийнятті декларації платника єдиного податку за І квартал 2020 року, яка була прийнята 15.04.2020 за № 9082147613, через недостовірне значення звітного періоду, який не відповідає обраному режиму оподаткування.

Крім того, листом від 20.05.2020 №22286/ФОП/26-15-33-15-15 ГУ ДПС у м. Києві повідомлено про відмову у прийнятті декларацій платника єдиного податку за І квартал2019 року, яка була прийнята 04.04.2019 за № 9063516833, за І півріччя 2019 року, яка була прийнята 04.07.2019 за № 9143100869, за три квартали 2019 року, яка була прийнята 04.07.2019 за № 9248295446, за 2019 рік, яка була прийнята 15.01.2020 за № 9330144419 у зв`язку з порушенням вимог нормативно-правових актів, а саме, подання податкової декларації з недостовірним значенням обов`язкового реквізиту «звітний (податковий) період» (не відповідає обраному режиму оподаткування, так як у звітному періоді платник не перебував на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності).

Не погодившись з такими рішеннями контролюючого органу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку встановлений ст. 299 Податкового кодексу України.

Пунктом 299.10 статті 299 Податкового кодексу України встановлено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:

1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;

2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;

3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу;

4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків.

В свою чергу, підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України передбачено, що платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки:

1) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку першої і другої груп та нездійснення такими платниками переходу на застосування іншої ставки - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

2) у разі перевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого підпунктом 3 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, платниками єдиного податку першої і другої груп, які використали право на застосування інших ставок, встановлених для третьої групи, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

3) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

4) у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у пункті 291.6 статті 291 цього Кодексу, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків;

5) у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми;

6) у разі перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено таке перевищення;

7) у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності;

8) у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів;

9) у разі здійснення платниками першої або другої групи діяльності, яка не передбачена у підпунктах 1 або 2 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу відповідно, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому здійснювалася така діяльність.

Разом з тим, відповідно до абз. 1 пункту 299.11 статті 299 Податкового кодексу України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

Отже з наведеного вбачається, що передумовою анулювання податковим органом реєстрації платником єдиного податку третьої групи є наявність у такого платника податку податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів.

При цьому, системний аналіз наведених норм у їх сукупності дає підстави для висновку про те, що рішення контролюючого органу про виключення з реєстру платників єдиного податку повинно прийматись останнім на підставі акта перевірки.

Іншими словами, алгоритм виключення платника з реєстру платників єдиного податку включає в себе: проведення перевірки платника єдиного податку; складання акта перевірки, в якому зафіксовані порушення платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу XIV «Спеціальні податкові режими» Податкового кодексу України; прийняття рішення про виключення такого платника з реєстру платників єдиного податку.

Судом встановлено, що спірне рішення прийнято контролюючим органом враховуючи наявність у позивача податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.

При цьому, в матеріалах справи відсутні належні докази, які підтверджували б проведення контролюючим органом перевірки ФОП ОСОБА_1 та встановлення у позивача податкового боргу.

Разом з цим, як слідує зі змісту оскаржуваного рішення останнє прийнято на підставі доповідної записки від 21.09.2018 №13980/26-15-13-14-17.

У свою чергу, судом не береться до уваги посилання на доповідну записку як на підставу для винесення рішення від 28.09.2018 №542/26-15-13-14-26/ НОМЕР_1 , оскільки контролюючим органом до матеріалів справи її не подано.

Окрім того, при вирішенні спору по суті суд також враховує, що відповідачем не надано до суду належних та достатніх доказів на підтвердження наявності у позивача податкового боргу.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши матеріали справи, оскільки контролюючим органом не було дотримано процедури анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за наявності законодавчо визначених для цього підстав, суд дійшов висновку, що контролюючий орган при прийнятті рішення від 28.09.2018 №542/26-15-13-14-26/ НОМЕР_1 про виключення ФОП ОСОБА_1 з реєстру платників єдиного податку діяв не на підставі, не у спосіб та не у відповідності до повноважень, передбачених вимогами чинного податкового законодавства, а тому зазначене рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Що стосується позовних вимог про визнання неправомірними відмови Головного управління ДПС у м. Києві у прийнятті звітності ФОП ОСОБА_1 суд зазначає наступне.

Згідно з листами Головного управління ДПС у м. Києві від 23.04.2020 №17653/ФОП/26-15-33-15-15 та від 20.05.2020 №22286/ФОП/26-15-33-15-15 декларації платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 за І квартал 2019 року, яка була прийнята 04.04.2019 за № 9063516833; за І півріччя 2019 року, яка була прийнята 04.07.2019 за № 9143100869; за три квартали 2019 року, яка була прийнята 04.07.2019 за № 9248295446; за 2019 рік, яка була прийнята 15.01.2020 за № 9330144419; за І квартал 2020 року, яка була прийнята 15.04.2020 за № 9082147613, вважаються неподаними у зв`язку з порушенням вимог нормативно-правових актів, а саме, подання податкової декларації з недостовірним значенням обов`язкового реквізиту «звітний (податковий) період» (не відповідає обраному режиму оподаткування, так як у звітному періоді платник не перебував на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності).

Відповідно до пункту 49.15 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв`язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48 цього Кодексу та надсилання контролюючим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації.

Пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 Податкового кодексу України визначені обов`язкові реквізити декларації.

Згідно з пунктом 49.8 статті 49 Податкового кодексу прийняття податкової декларації є обов`язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

За правилами положень пункту 49.11 статті 49 Податкового кодексу України у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов`язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання.

З урахуванням викладеного, судом встановлено, що листи з повідомленням про відмову у прийнятті податкових декларацій складено з порушенням строку, визначеного ст. 49.11 ст. 49 Податкового кодексу України та без вказівки на невідповідність наданих декларацій вимогам пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 Кодексу.

За таких обставин, оскільки матеріалами справи не підтверджується правомірність рішення податкового органу про виключення ФОП ОСОБА_1 з реєстру платників єдиного податку, яке слугувало єдиною підставою для визнання неподаними вказаних вище податкових декларацій за 2019 - 2020 роки, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про визнання протиправними відмов, викладених у листах Головного управління ДПС у м. Києві від 23.04.2020 №17653/ФОП/26-15-33-15-15 та від 20.05.2020 №22286/ФОП/26-15-33-15-15, у прийнятті декларацій платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 за І квартал 2019 року, яка була прийнята 04.04.2019 за № 9063516833; за І півріччя 2019 року, яка була прийнята 04.07.2019 за № 9143100869; за три квартали 2019 року, яка була прийнята 04.07.2019 за № 9248295446; за 2019 рік, яка була прийнята 15.01.2020 за № 9330144419; за І квартал 2020 року, яка була прийнята 15.04.2020 за № 9082147613.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності прийняття оскаржуваних рішень, з приводу яких подано позов.

Натомість, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовані позовні вимоги.

З урахуванням викладеного, системно проаналізувавши положення чинного законодавства України та надавши оцінку доказам, наявним у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

Беручи до уваги положення частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягають стягненню здійсненні ним судові витрати з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 28.09.2018 №542/26-15-13-14-26/ НОМЕР_1 про виключення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з реєстру платників єдиного податку.

Визнати протиправними відмови, викладені у листах Головного управління ДПС у м. Києві від 23.04.2020 №17653/ФОП/26-15-33-15-15 та від 20.05.2020 №22286/ФОП/26-15-33-15-15, у прийнятті декларацій платника єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за І квартал 2019 року, яка була прийнята 04.04.2019 за № 9063516833; за І півріччя 2019 року, яка була прийнята 04.07.2019 за № 9143100869; за три квартали 2019 року, яка була прийнята 04.07.2019 за № 9248295446; за 2019 рік, яка була прийнята 15.01.2020 за № 9330144419; за І квартал 2020 року, яка була прийнята 15.04.2020 за № 9082147613.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 6306,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.П. Шулежко