Рішення № 107568789, 25.11.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2022 року м. Київ № 640/32714/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства аграрної політики та продовольства України

про стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міністерства аграрної політики та продовольства України про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення.

Позовні вимоги позивача обґрунтовано тим, що відповідач протиправно затримує виконання рішення суду, яким позивача було поновлено на посаді, у зв`язку з чим на користь позивача належить стягнути компенсацію за затримку виконання рішення суду у розмірі середнього заробітку.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, надав суду відзив на позовну заяву та просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, зазначаючи, що звернення до суду є передчасним, оскільки право позивача на звернення до суду з позовом щодо стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на посаді виникає після видання відповідного наказу про поновлення.

ОСОБА_1 перебував на посаді державного секретаря Міністерства аграрної політики та продовольства України, з якої його було звільнено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.09.2019 № 819-р.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.05.2020 у справі № 640/20564/19, зміненим у мотивувальній частині постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2020 визнано протиправним та скасовано розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.09.2019 № 819-р; визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 30.09.2019 N 624-к; поновлено ОСОБА_1 на посаді державного секретаря Міністерства аграрної політики та продовольства України з 01.10.2019; стягнуто з Міністерства аграрної політики та продовольства України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01.10.2019 по 20.05.2020 в сумі 561 744,00 грн.

Станом на день звернення позивача до суду ОСОБА_1 не було поновлено на посаді, у зв`язку з чим позивач, вважаючи, що тривала затримка виконання рішення суду призвела до збільшення періоду вимушеного прогулу, за який необхідно стягнути компенсацію, звернувся з цим позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Стаття 43 Конституції України передбачає, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

За приписами статті 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Відповідно до статті 236 Кодексу законів про працю України, у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

З урахуванням вказаних вище вимог законодавства слідує, що відповідно до статті 236 Кодексу законів про працю України виплата середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі проводиться незалежно від вини роботодавця в цій затримці. Закон пов`язує цю виплату виключно з фактом затримки виконання рішення про поновлення на роботі.

У пункті 34 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" роз`яснено, що рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.

Отже, для вирішення питання про наявність підстав для стягнення середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі на підставі статті 236 Кодексу законів про працю України суду належить встановити: чи мала місце затримка виконання такого рішення, у разі наявності затримки виконання рішення - встановити період затримки, який необхідно рахувати від наступного дня після постановлення рішення про поновлення на роботі до дати видання роботодавцем наказу про поновлення на роботі, та, відповідно, провести розрахунок належних до стягнення сум за встановлений період.

З огляду на викладене, суд вважає, що обов`язковою умовою для стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на посаді є факт поновлення працівника на посаді, тобто видача відповідного наказу на підприємстві, установі, організації.

Водночас, звертаючись до суду з цим позовом, крім іншого, позивач зазначив, що на посаді він поновлений не був, що, в свою чергу, свідчить про те, що правовідносини між позивачем та відповідачем у спорі про поновлення на посаді ще не завершились та не є стали, тоді як право на звернення до суду в порядку статті 236 Кодексу законів про працю України виникає лише після того, як рішення про поновлення на посаді буде виконано фактично, що надасть змогу, серед іншого, належним чином визначити період затримки та розмір компенсації.

Крім того, суд не може залишити поза увагою те, що ухвалою Верховного Суду від 19.08.2021 у справі № 640/20554/19 затверджено примирення ОСОБА_1 , Кабінету Міністрів України та Міністерства аграрної політики та продовольства України; визнано нечинними рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.05.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2020; закрито провадження у справі.

Однією з умов примирення було те, що ОСОБА_1 відмовляється від нарахувань та вимог до Міністерства аграрної політики та продовольства України та Кабінету Міністрів України щодо стягнення матеріальної та/або моральної шкоди, судових витрат та будь-яких інших виплат, що пов`язані, або можуть бути пов`язані, з трудовою діяльністю ОСОБА_1 та/або предметом спору в справі № 640/20564/19 та у будь-яких інших спорах, пов`язаних з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.09.2019 N 819-р та наказом Мінагрополітики від 30.09.2019 N 624-к "Про звільнення ОСОБА_1 ", а також відмовляється від вимоги щодо поновлення на посаді державного секретаря Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Керуючись статтями 241, 243, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства аграрної політики та продовольства України (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 24, код ЄДРПОУ 37471967) про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення відмовити повністю.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.П. Огурцов