Рішення № 107568019, 29.11.2022, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2022 року Справа № 480/7514/22

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Савицької Н.В.,

за участю секретаря судового засідання - Катрича А.К.,

представника позивача - Маківського О.В.,

представника відповідача - Тараскіної К.О.,,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/7514/22 за позовом Дочірнього підприємства "Сумський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пилипчука Віталія Григоровича, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "ХОЗХІМСЕРВІС" про визнання протиправними та скасування постанов,-

В С Т А Н О В И В:

Дочірнє підприємство "Сумський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (вул. Роменська, 79/2, м. Суми, Сумська область, 40002) звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пилипчука Віталія Григоровича (вул. Дмитрівська, 35В, м. Київ 54, 01054), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "ХОЗХІМСЕРВІС", про визнання протиправними та скасування постанов, і просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пилипчука Віталія Григоровича про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження ВП № 70144822 від 21.10.2022;

- визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пилипчука Віталія Григоровича про стягнення з боржника основної винагороди ВП № 70144822 від 21.10.2022.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ДП "Сумський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" по суті є державним підприємством, а тому приватний виконавець не мав права відкривати виконавче провадження та, відповідно, вчиняти жодних дій та виносити жодних рішень по виконанню рішення Господарського суду Сумської області.

Ухвалою суду від 17.11.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, з урахуванням особливостей провадження у даній категорії справ, визначених ст. 287 КАС України, справу призначено до судового розгляду на 25.11.2022.

Ухвалою суду від 25.11.2022 клопотання сторін про відкладення розгляду справи задоволено, розгляд справи відкладено на 28.11.2022.

Ухвалою суду від 29.11.2022 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

Представником відповідача було подано відзив на позовну заяву, у якому, запеечуючи проти позову, зазначає, що за відсутності рішення суду про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, підстави для задоволення даного позову відсутні. У випадку ж наявності такого рішення про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, належним способом захисту прав позивача є оскарження дій приватного виконавця в частині стягнення суми винагороди, а не скасування постанови про стягнення основної винагороди.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечувала з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали адміністративної справи, позовну заяву та відзив, зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні відносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що 26.01.2022рішенням Господарського суду Сумської області по справі № 920/1232/21 (набрало законної сили 01.08.2022) було повністю задоволено позовні вимоги ТОВ «Хозхімсервіс» до ДП «Сумський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» про стягнення 1 229 553,88 грн.

21.10.2022 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Пилипчуком В.Г. була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 70144822 (а.с.17-18).

У межах зазначеного виконавчого провадження відповідачем винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 21.10.2022 та постанову про стягнення з боржника основної винагороди від 21.10.2022 (а.с.19-22).

Позивач, звернувшись до суду із даним позовом, вважає, що спірні постанови винесено відповідачем протиправно та з порушенням норм матеріального і процесуального права, оскільки ДП "Сумський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" по суті є державним підприємством, а тому приватний виконавець не мав права відкривати виконавче провадження та, відповідно, вчиняти жодних дій та виносити жодних рішень по виконанню рішення Господарського суду Сумської області.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Спеціальним законом, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-VIII (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин, далі Закон № 1404).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (далі-Закон №1404, в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону №1404 відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Частиною першою статті 5 Закону №1404 передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до частини першої статті 26 Закону №1404 виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (частина п`ята статті 26 Закону №1404).

Частиною п`ятою статті 45 Закону №1404 визначено, що основна винагорода приватного виконавця стягується в порядку, передбаченому для стягнення виконавчого збору.

Відповідно до частини четвертої статті 27 Закону №1404 державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Згідно з частиною першою статті 31 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" від 02.06.2016 №1403-VIII (далі-Закон №1403, в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин) за вчинення виконавчих дій приватному виконавцю сплачується винагорода.

Частинами другою-четвертою статті 31 закону №1403 визначено, що винагорода приватного виконавця складається з основної та додаткової.

Основна винагорода приватного виконавця залежно від виконавчих дій, що підлягають вчиненню у виконавчому провадженні, встановлюється у вигляді: 1) фіксованої суми - у разі виконання рішення немайнового характеру; 2) відсотка суми, що підлягає стягненню, або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.

Розмір основної винагороди приватного виконавця встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Основна винагорода приватного виконавця, що встановлюється у відсотках, стягується з боржника разом із сумою, що підлягає стягненню за виконавчим документом (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Відповідно до частини п`ятої статті 31 Закону №1403 якщо суму, передбачену в частині четвертій цієї статті, стягнуто частково, сума основної винагороди приватного виконавця, визначена як відсоток суми стягнення, виплачується пропорційно до фактично стягнутої суми (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).Згідно з частиною шостою статті 31 Закону №1403 основна винагорода, що встановлюється у вигляді фіксованої суми, стягується після повного виконання рішення.

Приватний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення основної винагороди, в якій наводить розрахунок та зазначає порядок стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) (частина сьома статті 31 Закону №1403).

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2016 №643 затверджено Порядок виплати винагород державним виконавцям та їх розміри і розмір основної винагороди приватного виконавця (далі-Порядок №643), який визначає механізм виплати винагород державним виконавцям, а також розміри винагород державних виконавців і основної винагороди приватного виконавця.

Так, пунктом 12 Порядку №643 визначено, що розмір основної винагороди приватного виконавця становить 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.

Суд також зауважує, що аналіз статті 31 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень та рішень інших органів» свідчить про те, що одночасно з відкриттям виконавчого провадження приватний виконавець повинен вирішити питання про стягнення основної винагороди і винесення постанови про стягнення основної винагороди разом з постановою про відкриття виконавчого провадження є обов`язком приватного виконавця.

Відповідна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 21 січня 2021 року у справі №160/5321/20, від 27 квітня 2021 року у справі №580/3444/20, від 3 червня 2021 року у справі №640/17286/20, від 26 серпня 2021 року у справі №380/6503/20.

Водночас саме лише існування такої постанови, винесеної одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження, не означає безумовного та гарантованого стягнення основної винагороди, не надає права приватному виконавцю стягувати визначену ним суму без здійснення фактичних дій з виконання судового рішення (пункт 52 постанови Верховного Суду від 26 травня 2022 року у справі №420/6845/18).

Верховний Суд у постанові від 21.07.2022 у справі №320/6215/19 зауважує, що у разі коли одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження приватний виконавець правильно визначив розмір основної винагороди і постанова про її стягнення є правомірною, то така постанова сама по собі не свідчить про протиправне втручання у права боржника. Надалі питання про незаконність втручання у його права з боку приватного виконавця може постати у разі стягнення основної винагороди за відсутності фактичного виконання рішення суду або у більшій сумі, ніж належить, тощо. У такому разі належним способом захисту порушеного права буде оскарження цих дій (рішень) приватного виконавця.

У контексті спірних правовідносин суд зазначає, що приймаючи спірні постанови приватний виконавець Пилипчук В.Г. правильно визначив розмір основної винагороди (122955,38 грн) та розмір мінімальних витрат виконавчого провадження (220 грн), які підлягають стягненню у разі фактичного виконання судового рішення.

Вказана обставина не заперечувалася представником позивача у судовому засіданні. Більш того, з наданих суду пояснень, вбачається, що зазначені суми були добровільно сплачені позивачем, як і сума боргу згідно виконавчого документу, а приватним виконавцем вже винесено постанову про закриття виконавчого провадження.

У позовній заяві позивач, обґрунтовуючи протиправність прийняття відповідачем спірних постанов, зазначив про те, що приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Пилипчуком В.Г. не було враховано, що ДП "Сумський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" по суті є державним підприємством, а тому приватний виконавець не мав права відкривати виконавче провадження та, відповідно, вчиняти жодних дій та виносити жодних рішень по виконанню рішення Господарського суду Сумської області, тобто, виносити оскаржувані у даній справі постанови.

При цьому позивач не зазначає в чому полягає протиправність постанов державного виконавця про розмір витрат виконавчого провадження та стягнення основної винагороди, а фактично просить суд скасувати їх з підстав протиправності постанови про відкриття виконавчого провадження як похідних від неї.

Однак постанова про відкриття виконавчого провадження від 21.10.2022 у ВП №70144822, на час розгляду даної справи, не визнана судом протиправною і не скасована, що не заперечувалось у судовому засіданні представником позивача.

Враховуючи констатований судом обов`язок приватного виконавця щодо винесення постанови про стягнення основної винагороди та постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження разом з постановою про відкриття виконавчого провадження та правомірно визначений відповідачем розмір такої основної винагороди, а також приймаючи до уваги вищенаведену практику Верховного Суду, суд дійшов висновку щодо відсутності правових підстав для визнання протиправними та скасування постанов приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пилипчука Віталія Григоровича про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження ВП № 70144822 від 21.10.2022 та постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пилипчука Віталія Григоровича про стягнення з боржника основної винагороди ВП № 70144822 від 21.10.2022.

Враховуючи відмову у задоволенні позову, судові витрати суд залишає за позивачем відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Щодо посилання представника відповідача у відзиві на надання у подальшому суду доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу, то суд вважає за необхідне зазначити про те, що за приписами ч.2 ст.134 КАС України витрати на правничу допомогу адвоката суб`єкта владних повноважень не підлягають розподілу між сторонами.

Керуючись ст.ст. 2, 77, 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 287, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Дочірнього підприємства "Сумський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пилипчука Віталія Григоровича, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "ХОЗХІМСЕРВІС" про визнання протиправними та скасування постанов відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.В. Савицька