Рішення № 107566316, 29.11.2022, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/3219/22

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Науменка В.В. при секретарі судового засідання Гловацькій М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача адвоката Хиляк І.М. про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Олександрійський цукровий завод» до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, через уповноваженого представника адвоката Макаренко Д.М. звертався до суду з позовною заявою, в якій просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області від 29.12.2021 року №00059820712, №00059830712, №00059840712, №00059850712, №00059860712, №00059870712.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03.11.2022 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

08.11.2022 року канцелярією суду зареєстровано заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в адміністративній справі, подану представником позивача - адвокатом Хиляк І.М.

Розглянувши заяву про відшкодування витрат на правничу допомогу в адміністративній справі, дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 247 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено можливість вирішення судом питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Аналогічна норма міститься у статті 252 КАС України, відповідно до пункту 3 частини 1 якої суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд зазначає, що представник позивача просить суд стягнути із Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Олександрійський цукровий завод» 315108,78 грн. витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги пов`язаних із супроводом справи, докази понесення яких, представником позивача надано суду в п`ятиденний термін з дня винесення рішення у справі.

До заяви про відшкодування витрат на підтвердження понесеного позивачем розміру витрат на правничу допомогу в сумі 315108 грн. 78 коп. додано:

1) копію рамкового договору №11-АА/2022 від 10.08.2022 про надання професійної правничої допомоги з додатком та завдання №1 до договору (т. 6 а.с. 14-41);

2) звіт (розрахунок) про надані послуги щодо супроводу справи у Кіровоградському окружному адміністративному суді (т. 6 а.с. 42);

3) копію рахунку UA-24424 від 03.11.2022 (т. 6 а.с. 43);

4) копію платіжної інструкції №3968 від 04.11.2022 (т. 6 а.с. 44);

5) копію акту приймання-передачі послуг від 04.11.2022 (т. 6 а.с. 45-46);

Вирішуючи питання про ухвалення додаткового судового рішення, суд виходить з того, що компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у випадку доведення здійснення витрат, пов`язаних з розглядом саме цієї справи та враховуючи принцип співмірності здійснених витрат.

Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з пунктами 6, 7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З аналізу положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат.

Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п`ятій статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

В звіті про надані послуги адвокатом Хиляк І.М. вказано наступні види робіт:

- аналіз матеріалів справи та підготовка відповіді на відзив (21 год. 33 хв.);

- підготовка та участь у судовому засіданні 05.09.2022 (4 год.);

- підготовка та участь у судовому засіданні 27.09.2022 (2 год.);

- підготовка та подання до суду додаткових пояснень (10 год.);

- підготовка та участь у судовому засіданні 19.10.2022 (3 год.);

- підготовка та подання промови у судових дебатах (6 год.);

- підготовка та участь у судовому засіданні 03.11.2022 (2 год.);

Загалом витрачено 48 год 33 хв., при вартості 1 години часу 150 євро.

У судовому засіданні представником позивача підтримано заяву та наданий до суду розрахунок понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, наголошено на співмірності заявлених сум складності справи та ціні позову.

Представник відповідача 29.11.2022 надав до канцелярії суду відзив на заяву про відшкодування витрат, у якому зазначив про неспівмірність заявленої суми. Таку ж саму позицію оголосив у судовому засіданні, зазначивши про неспівмірність суми витрат на правову допомогу складності спору а також про штучне завищення розміру витрат на правову допомогу через вчинення дії, які, на думку відповідача, не були необхідними при розгляді справи, до яких, на його думку, відноситься подача додаткових письмових пояснень та підготовка та подання письмової промови у судових дебатах.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевірівши надані сторонами письмові матеріали, суд дійшов наступних висновків.

Згідно пункту 4 частини першої статті першої Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналогічна позиція викладене в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду по справі 826/856/18.

Надаючи оцінку наданому адвокатом Хиляк І.М. звіту про надані послуги, суд зазначає, що згідно п. 1 такого звіту вбачається, що адвокатом Хиляк І.М. проведено аналіз матеріалів справи та підготовку відповіді на відзив, на що витрачено 21,33 години часу.

Натомість відповідно до матеріалів справи, відповідь на відзив було підготовлено та подано до суду 15.08.2022 іншим адвокатом - Макаренко Д.М. (т. 3 а.с. 129-160).

Будь-яких інших доказів на підтвердження факту виконання саме адвокатом Хиляк І.М. зазначеної послуги матеріали справи не містять.

Крім цього, згаданий звіт містить п. 4 - підготовка та подання до суду додаткових пояснень, із зазначенням 10 годин витраченого часу на їх складання.

Зазначені письмові пояснення, надані до суду 12.10.2022, стосуються аналізу господарських операцій, по яких, на час їх надання, сторонами вже надавались детальні пояснення у судовому засіданні, а отже витрачання адвокатом на їх складення 10 годин свого часу суд вважає таким, що не відповідає складності проведеної адвокатом роботи. На думку суду, на складення та подачу до суду зазначеного документу адвокатом мало бути витрачено не більше 3 годин робочого часу.

Аналогічним чином суд оцінює й твердження адвоката про витрачання 6 годин на підготовку та подання промови у судових дебатах, яка за своєю сутністю є узагальненням позиції, вже викладеної позивачем у позові, відповіді на відзив та поясненнях, не має обов`язкової письмової форми. З урахуванням досить високої кваліфікації адвоката, підготовка до судових дебатів у даній справі не могла перевищити 1 години робочого часу.

Верховний Суд у постанові від 11.12.2019 р. у справі №545/2432/16-а зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» визначено, що суди при розгляді справ, практику Європейського Суду з прав людини, застосовують як джерело права.

У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Lavents v. Latvia» (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Оцінивши обставини цієї справи та надані представником позивача докази у їх сукупності, суд, беручи до уваги заперечення відповідачем розміру витрат на професійну правничу допомогу та враховуючи принципи обґрунтованості, співмірності і пропорційності судових витрат, дійшов висновку про часткове задоволення заяви представника позивача та стягнення витрат на професійну правничу допомогу у цій справі в розмірі 50000,00 грн.

Питання щодо відшкодування судового збору вирішено в рішенні від 03 листопада 2022 року.

Керуючись статтями 134, 139, 241, 252 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву представника позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Олександрійський цукровий завод» (ЄДРПОУ 00372109) судові витрати на оплату професійної правничої допомоги в сумі 50000 гривень 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (ЄДРПОУ 43995486)

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду В.В. Науменко