Рішення № 107564727, 24.12.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2021 року Справа № 160/17614/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу № 160/17614/21 за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції у Львівській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

28.09.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправною бездіяльність Державної екологічної інспекції у Львівській області, а саме: ненадання відповіді на запит на отримання публічної інформації від 09.08.2021 року, результатом чого є порушення його права на отримання інформації гарантованого статтею 5 Закону України "Про інформацію" та конституційного права на інформацію гарантованого йому статтею 34 Конституції України; зобов`язати відповідача надати відповідь на його запит від 09.08.2021 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Державною екологічною інспекцією у Львівській області не було надано відповідь на його запит на отримання публічної інформації, який було направлено АТ "Укрпошта" № 7904907774688, та який було вручено відповідачу 30.08.2021 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.10.2021 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в письмовому провадженні.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Заперечуючи проти позовної заяви, 02.12.2021 року відповідачем подано відзив на неї, який долучено до матеріалів справи. У відзиві зазначено, що на адресу Інспекції надійшов 31.08.2021 року запит №72 на інформацію ОСОБА_1 . За змістом ч. 1 Закону України "Про інформацію" запит на інформацію це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. У своєму інформаційному запиті ОСОБА_1 звернувся з прохання надати інформацію щодо діяльності Інспекції пов`язаної з відбором проб ґрунту в місцях розміщення несанкціонованих сміттєзвалищ на вулиці Пластовій у м. Львові. Інспекцією 06.09.2021 року було розглянуто запит ОСОБА_1 і листом №10-5012 від 06.09.2021 року повідомлено усю необхідну інформацію. Інспекцією було надано вичерпну, повну та достовірну відповідь на запит від 09.08.2021 року шляхом направлення відповіді на електронну пошту позивача 06.09.2021 року. Інспекцією направлено відповідь на запит ОСОБА_1 шляхом використання електронної пошти, у зв`язку з чим направлено на адресу суду у додатках до відзиву print screen з електронної пошти інспекції , що підтверджує факт направлення ОСОБА_1 листа - відповіді на звернення від 06.09.2021 №10-5012. При цьому, Законом України "Про доступ до публічної інформації" не визначено яким видом поштового відправлення розпорядник інформації повинен надіслати відповідь у разі її надіслання засобами поштового зв`язку (простий лист, рекомендований, з повідомленням про вручення, з оголошеною цінністю).

29.11.2021 року позивачем до суду було направлено відповідь на відзив, в якій підтримано позицію викладену в позовній заяві.

Додатково зазначено, 06.09.2021 року о 11:19 з електронної адреси відповідача ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) отримав електронного листа з темою "Fwd: для гр. ОСОБА_1 ", у якому містилось п`ять додатків, серед яких не було відповіді на запит від 09.08.2021 року.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи.

Відповідно до положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши повно і всебічно письмові докази, які містяться в матеріалах справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 звернувся із запитом на інформацію, що подається фізичним особам відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації", в якому просив надати :

1. інформацію щодо результатів проведеного лабораторного дослідження взятих проб ґрунту на предмет наявності забруднення;

2. інформацію щодо геопросторових даних за якими 30.06.2021 року співробітниками ДЕІ у Львівській області 30.06.2021 року було проведено відбір проб ґрунту в місцях розміщення несанкціонованих сміттєзвалищ на вулиці Пластовій у Львові;

3. інформацію щодо назви нормативно-правового акту на підставі якого Державною екологічною інспекцією у Львівській області проводиться лабораторне випробування ґрунтів (проб відібраних в місцях розміщення несанкціонованих сміттєзвалищ на вулиці Пластовій у Львові).

Також, у запиті зазначено, що позивач просить надати відповідь на електронну пошту - ІНФОРМАЦІЯ_2

Позивач у позовній заяві зазначає, що станом на день звернення до суду з даним позовом, відповіді на вказаний запит не отримував, у зв`язку із чим вважає, що відповідачем було допущено протиправну бездіяльність.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Положеннями статті 34 Конституції України передбачено, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

У Законі України від 02 жовтня 1992 року № 2657-XII "Про інформацію" (далі -Закон № 2657-XII) закріплено право кожного на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб (стаття 5 Закону № 2657-XII).

Відповідно до статті 20 Закону № 2657-XII за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом.

Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом.

Згідно зі статтею 21 вказаного Закону інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація.

Закон України "Про доступ до публічної інформації" №2939-VI визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.

Приписами ст. 1 Закону №2939-VI визначено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону №2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.

Усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом. (ч. 4 ст. 13 Закону №2939-VI)

Відповідно до ст. 3 Закону №2939-VI визначені гарантії забезпечення права на публічну інформацію, зокрема: обов`язок розпорядників інформації надавати інформацію, крім випадків, передбачених законом, визначення розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє, максимальне спрощення процедури подання запиту та отримання інформації.

Відповідно до ст. 5 Закону №2939-VI одним із способів доступу до інформації є надання такої за запитами на інформацію.

Згідно із ч. 1 ст. 19 Закону №2939-VI запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Також, умовами ст. 19 Закону №2939-VI встановлено, що запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Письмовий запит подається в довільній формі. Запит на інформацію має містити:1) ім`я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв`язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону №2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Як встановлено судом, позивач звернувся до відповідача з запитом на інформацію, що подається фізичним особам відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації", який позивачем було зареєстровано 31.08.2021 року.

Судом в свою чергу встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 06.09.2021 року відповідачем надано відповідь №10-5012 на запит №72 зареєстрований 31.08.2021 року, в якій повідомлено запитувану позивачем інформацію.

Відповідь на запит направлено на електронну пошту позивача ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) об 11.10 год з темою "Fwd: для гр. ОСОБА_1 ", що підтверджується скриншотом з робочого столу комп`ютера відповідача.

Отже, відповідачем 06.09.2021 року було надано позивачеві відповідь на його інформаційний запит від 09.08.2021 року, що свідчить про відсутність з боку відповідача протиправної бездіяльності, яка полягала в ненаданні відповіді на запит.

При цьому, суд зазначає, що предметом позову являється саме протиправна бездіяльність відповідача щодо ненадання відповіді на запит від 09.08.2021 року.

Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

В даному випадку, суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог щодо наявності/відсутності протиправної бездіяльності відповідача щодо надання відповіді на інформаційний запит та не надає оцінку діям щодо своєчасності направлення такої відповіді на запит, її повноти та повноти наповнення електронного відправлення.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Приписами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За викладених обставин, враховуючи, що 06.09.2021 року відповідачем було надано відповідь на інформаційний запит позивача від 09.08.2021 року, суд приходить до висновку про відсутність з боку відповідача протиправної бездіяльності та відмови в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 .

Керуючись ст. ст. 262-264 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції у Львівській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.І. Озерянська