Рішення № 107564387, 25.11.2022, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

25 листопада 2022 р. Справа № 120/8180/22

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Р.М., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, з наступними позовними вимогами:

- визнати протиправними дії щодо відмови у перерахунку пенсії позивача, виходячи із 58% сум грошового забезпечення;

- зобов`язати перерахувати та виплачувати пенсію позивачу, виходячи із 58% сум грошового забезпечення, починаючи з 02.09.2022.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що йому було призначено пенсію відповідно до норм Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у розмірі 58% грошового забезпечення з урахуванням пункту в) частини 1 статті 13 ЗУ №2262-ХІІ, зокрема надбавки, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії. Разом з тим, відповідно до розрахунку станом на 01.01.2008 розмір пенсії позивача склав 53% від сум грошового забезпечення, тобто відповідач зменшив відсотковий розмір призначеної раніше пенсії, оскільки з набуттям чинності ЗУ №3591-IV нова редакція пункту в) частини 1 статті 13 ЗУ №2262-ХІІ не передбачала 5-відсоткової доплати які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 2.

Вказані обставини слугували підставою для звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою від 12.10.2022 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Установлено строк для подання відзиву на позовну заяву.

03.11.2022 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує щодо перерахунку пенсії позивача з 02.09.2022, згідно довідки ТМО МВС України по Вінницькій області. Обґрунтовуючи відзив відповідач зазначає, що 19.11.2019 набрало законної сили рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2019, яким було визнано протиправним та нечинним пункт 3 Постанови №103, проте сам механізм проведення перерахунку, який врегульовано п. 2 Постанови №45, залишився незмінним. При цьому, після 19.11.2019 інших нормативно-правових актів щодо визначення умов, порядку та розмірів перерахунку пенсії не приймалось.

Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши наведені сторонами доводи, встановив наступне.

Позивач, відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 від 03.12.1992 має статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році категорії 2 (а.с. 4).

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

З матеріалів справи вбачається, що пенсія позивачу була призначена у розмірі 58% відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням участі у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби, як особі віднесеної до категорії 2 (протокол від 01.01.2007), дата звернення за призначенням пенсії 05.06.2006 (а.с. 7).

Головним управлінням з 01.01.2008 здійснено перерахунок пенсії позивача відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу" при цьому розмір пенсії склав 53% відповідних сум грошового забезпечення, що підтверджується протоколом від 01.01.2008 (а.с. 6)

02.09.2022 позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії, виходячи із 58% сум грошового забезпечення.

Листом від 20.09.2022 №7552-7231/Г-02/8-0200/22 відповідач відмовив у проведенні відповідного перерахунку у зв`язку з відсутністю правових підстав. При цьому останній вказав, що Законом України "Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців", який набув чинності з 29.04.2006 внесено зміни, зокрема до ст. 13 Закону №2262-ХІІ, яка визначає розміри пенсій за вислугу років, тобто з 29.04.2006 законом не передбачено збільшення розмірів пенсій за вислугу років для осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС під час проходження служби.

Не погоджуючись з відмовою відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.

Частиною 2 ст. 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Відповідно до частини першої, частини другої статті 13 Закону №2262-XII (в редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:

а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;

б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ або служба в державній пожежній охороні (пункт "б" статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - один процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43);

в) особам, зазначеним у пунктах "а" і "б" цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

В подальшому Законом України "Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців" від 04.04.2006 №3591-IV (далі - Закон №3591-IV) пункти "б" і "в" частини першої статті 13 Закону №2262-ХІІ викладено в такій редакції:

б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають страховий стаж 25 років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України (пункт "б" статті 12): за страховий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний повний рік стажу понад 25 років - 1 процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43);

в) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, які звільняються з військової служби на умовах Закону України "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей" ( 1763-15 ) (пункт "в" статті 12): за вислугу 15 років - 40 процентів відповідних сум грошового забезпечення із збільшенням цього розміру на 2 проценти за кожний повний рік вислуги понад 15 років, але не більше ніж 50 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43)".

Згідно з розділом ІІ Закон №3591-IV набирає чинності з дня його опублікування (з 04.04.2006) крім абзаців сьомого, восьмого підпункту 5, підпункту 18, абзацу чотирнадцятого підпункту 19 пункту 1 та абзаців шостого, сьомого пункту 2 розділу I цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2007 року.

Таким чином, з 04.04.2006 для осіб, зазначених у п. а) та б) ч. 1 статті 13 Закону №2262-ХІІ, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1 не передбачено збільшення розміру пенсії за вислугу років.

Перерахунок раніше призначених пенсій регламентований статтею 63 Закону №2262-XII (в редакції, чинній на час проведення перерахунку пенсії 01.01.2008), відповідно до частин першої-третьої якої встановлено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі Порядок №45), згідно з пунктами 2 та 3 якого (в редакції, чинній на час проведення перерахунку пенсії 03.06.2008), на підставі зазначеного в пункті 1 цього Порядку рішення Кабінету Міністрів України Міноборони, МВС, МНС, Мінтрансзв`язку, СБУ, Служба зовнішньої розвідки, ДПА, Управління державної охорони, Адміністрація Держспецзв`язку, Адміністрація Держприкордонслужби, Державний департамент з питань виконання покарань (далі - державні органи) повідомляють у п`ятиденний строк Пенсійному фонду України про підстави перерахунку пенсій військовослужбовцям. Пенсійний фонд України повідомляє у п`ятиденний строк з моменту надходження інформації від державних органів своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки). Головні управління Пенсійного фонду України складають у десятиденний строк з моменту надходження зазначеної інформації списки за формою згідно із додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

На підставі списків уповноважені органи готують для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно із додатком 2 (далі - довідка) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Відповідно до п. 4 Порядку №45 (в редакції, чинній на час проведення перерахунку пенсії), перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частиною другою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Таким чином, відсотковий розмір при призначенні пенсії визначається ст. 13 Закону №2262-ХІІ на момент призначення пенсії, а розміри складових пенсії визначаються Кабінетом Міністрів України.

Аналіз вищенаведених правових норм дає підстави для висновку, що складові пенсії, як і їх розміри, не є сталими і регулюються постановами Кабінету Міністрів України.

Разом з тим, відсоткове співвідношення, установлене ст. 13 Закону №2262-XII, вже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення (окладу) є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії.

Матеріалами судової справи підтверджено, що позивачу пенсія була призначена у розмірі 58% відповідних сум грошового забезпечення, з яких, зокрема 5% - як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії.

Врахування до загального відсоткового розміру пенсії позивача 5-ти відсоткової надбавки як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії повністю узгоджується з приписами статті 13 Закону №2262-XII в редакції, чинній на час призначення такої пенсії.

Обставини щодо призначення позивачу пенсії в розмірі 58% грошового забезпечення відповідають обставинам справи та сторонами не заперечуються.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону №2262-XII в редакції, чинній на час призначення пенсії, максимальний її розмір був обмежений 90% відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 2 - 95%.

У подальшому стаття 13 Закону №2262-XII неодноразово була змінена в частині граничного розміру пенсії у відсотковому співвідношенні до розміру грошового забезпечення.

Як вказано судом вище, Законом України "Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців" від 04.04.2006 №3591-ІV до пункту в частини 1статті 13 Закону №2262-XII внесено зміни, відповідно до яких особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, які звільняються з військової служби на умовах Закону України Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей (пункт в статті 12): за вислугу 15 років - 40 процентів відповідних сум грошового забезпечення із збільшенням цього розміру на 2 проценти за кожний повний рік вислуги понад 15 років, але не більше ніж 50 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).

Тобто, нова редакція пункту в статті 13 Закону №2262-XII не передбачала збільшення розміру пенсії за вислугу років особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби на 5% та 10%.

Однак, суд підкреслює, що відповідно до буквального змісту частини 1статті 13 цього Закону, в ній визначені розміри пенсії за вислугу років, які призначаються, та відсутні застереження щодо застосування цих розмірів стосовно вже призначених пенсій за вислугу років для їх перерахунку.

Разом з тим, судом встановлено, що відповідачем здійснено перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01.01.2008, виходячи з розміру 53% грошового забезпечення, з урахуванням нової редакції статті 13 Закону №2262-XII.

Водночас, суд зазначає, що порядок перерахунку призначених пенсій військовослужбовців урегульований нормами ст. 63 Закону №2262-XII, яка змін не зазнавала.

Слід зауважити, що статтею 22 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

З аналізу викладених норм слідує, що при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Внесені зміни до частини першої статті 13 Закону №2262-XII щодо відсутності 5% та 10% збільшення розміру пенсії за вислугу років особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби, не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедура призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 №8-рп/99 у справі щодо права на пільги, від 20.03.2002 №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із висловленої у рішеннях Конституційного Суду України позиції, розуміння сутності соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційний Суд України у рішенні від 09.02.1999 №21-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначив, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце, положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.

Тобто, застосування до правовідносин, які виникли при встановленні позивачу відсоткового значення розміру грошового забезпечення для призначення пенсії, положень закону в редакції, чинній після 2006 року, порушуватиме конституційний принцип незворотності дії законів в часі.

Суд зазначає, що при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії є незмінним.

При цьому, відсоткове співвідношення, установлене статтею 13 Закону №2262-ХІІ, вже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії, а не перерахунку раніше призначених, так і з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України.

Така позиція суду узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду викладеними у постанові від 16.10.2019 у справі № 240/5401/18 (провадження № 11-198заі19), та Верховного Суду, викладеними у постанові від 25.03.2020 у справі №804/175/1638/18 (262СП/804/3953/18) (провадження №К/9901/22273/19), які є обов`язковими для врахування судами в силу вимог ч. 5 ст. 242 КАС України.

За таких обставин, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо зменшення відсоткового значення основного розміру пенсії позивача з 58% до 53% сум грошового забезпечення як особі, яка під час проходження служби брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесена в установленому законом порядку до категорії 2, оскільки такі здійснені в порушення чинного законодавства України та порушують гарантоване державою право позивача на соціальний захист.

Відтак, порушене право позивача підлягає судовому захисту та відновленню шляхом зобов`язання відповідача здійснити перерахунок розміру пенсії позивача, виходячи з розрахунку 58% відповідних сум грошового забезпечення з 02.09.2022 (як про це просить позивач у позовній заяві) та здійснювати виплату пенсії в цьому розмірі з 02.09.2022 із врахуванням раніше виплачених сум.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення даного позову.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а витрат, пов`язаних з розглядом справи не встановлено, питання про розподіл судових витрат не вирішується.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 58% від відповідних сум грошового забезпечення до 53% від відповідних сум грошового забезпечення під час її перерахунку з 01.01.2008.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області з 02.09.2022 перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 58% сум грошового забезпечення, з урахуванням уже виплачених сум.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іден. код - НОМЕР_2 );

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (21100 м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ-13322403).

Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна