Ухвала суду № 107564029, 24.11.2022, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/15891/22

4-с/760/169/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2022 року Солом`янський районний суд м. Києва

у складі головуючого судді - Букіної О.М.,

при секретарі - Скаженик Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) та зобов`язання вчинити дії, заінтересована особа Публічне акціонерне товариство «Брокбізнесбанк»,-

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), заінтересована особа ПАТ «Брокбізнесбанк», у якій просив суд зобов`язати державного виконавця зняти арешт з майна, що йому належить, накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 47295844 яка видана: 20.04.2015 (номер запису про обтяження: 9462256).

Вимоги скарги обґрунтовуються тим, що в провадженні Солом`янського районного суду міста Києва перебувала цивільна справа № 760/8140/14-ц за позовом ПАТ «Брокбізнесбанк» до ОСОБА_1 про стягнення коштів.

Заочним рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 02.12.2014, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 24.06.2015, позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Брокбізнесбанк» майнову шкоду, заподіяну внаслідок збереження майна без достатньої правової підстави в сумі 7 427 687,06 грн.

Для забезпечення виконання вказаного рішення, представником ПАТ «Брокбізнесбанк» було отримано виконавчий лист від 13.03.2015, на підставі якого було відкрито виконавче провадження №47295844.

У рамках вказаного виконавчого провадження, постановою державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області Осельської Т.П. від 20.04.2015 було накладено арешт на все майно ОСОБА_1

19.11.2015 постановою цього ж державного виконавця виконавчий лист був повернутий стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку з відсутністю у боржника майна.

За повторним звернення стягувача з заявою про примусове виконання рішення суду, постановою головного державного виконавця від 18.12.2015 було відкрито виконавче провадження № 49677914 з примусового виконання вказаного виконавчого листа, в рамках якого було накладено арешт на все майно боржника.

Разом з тим, ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11.11.2015 задоволено касаційну скаргу, заочне рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 02.12.2014 та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 24.06.2015 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

На підставі викладеного, 23.02.2016 виконавче провадження № 49677914 було закінчене, припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання.

У подальшому, рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 23.01.2018, залишеним без змін постановою Апеляційного суду м. Києва від 21.06.2018, було відмовлено в задоволенні позову.

Постановою Верховного суду від 23.09.2020 рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 23.01.2018 та постанову Апеляційного суду м. Києва від 21.06.2018 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 02.03.2021 провадження у вказаній справі було закрито у зв`язку з тим, що юридичну особу ПАТ «Брокбізнесбанк», АТ «Брокбізнесбанк» (код ЄДРПОУ 19357489) припинено в результаті її ліквідації, відомості про юридичних осіб-правонаступників - відсутні.

Однак, ні при винесенні державним виконавцем постанови від 19.11.2015 про повернення виконавчого листа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», ні станом на момент подачі цієї скарги не вирішено питання про припинення чинності арешту майна, накладеного 20.04.2015 (ВП № 47295844).

Заявник зазначає також, що на заяву про зняття арешту з майна отримав лише відповідь, що за даними спецрозділу автоматизованої системи виконавчих проваджень встановлено, що таке виконавче провадження перебувало на виконанні у відділі, а на даний час знищене після закінчення строку зберігання. Також, у відповіді вказано, що відсутні підстави для зняття арешту, оскільки ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» має вичерпний перелік підстав для скасування арешту.

Звертає увагу, що станом на день подання цієї скарги, згідно даних з Автоматизованої системи виконавчого провадження, відкриті виконавчі провадження щодо примусового стягнення з ОСОБА_1 коштів за виконавчим листом № 760/8140/14-ц - відсутні, а розгляд справи завершено, шляхом закриття провадження.

Таким чином, оскільки державним виконавцем не було здійснено відповідних дій із зняття арешту з майна боржника у виконавчому провадженні при поверненні виконавчого документа стягувачу, та за наявності обставин завершення розгляду цивільної справи не на користь позивача, тому така бездіяльність є протиправною та такою, що порушує його право.

З урахуванням викладеного вище просить суд скаргу задовольнити.

02.11.2022 на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану справу було передано до провадження судді Букіної О.М.

11.11.2022 до суду надійшло клопотання заявника про долучення доказів.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 14.11.2022 у справі було відкрито провадження та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Учасники справи у судове засідання, призначене на 24.11.2022, не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися в порядку, визначеному процесуальним законом, причини неявки суду не повідомили. Зі змісту поданої скарги вбачається, що заявник просить у разі неявки учасників справи у судове засідання просить розглядати справу, в тому числі без його участі.

Відповідно до чинного законодавства неявка учасників справи, в тому числі представника органу, дії якого оскаржуються, не перешкоджає розгляду скарги.

Тому, за таких обставин та враховуючи визначені цивільним процесуальним законодавством скорочені строки розгляду скарги, суд вважає за можливе провести розгляд справи за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області Осельської Т.П. у виконавчому провадженні № 47295844, відкритому з примусового виконання виконавчого листа № 760/8140/14-ц, виданого 13.03.2015 Солом`янським районним судом м. Києва на підставі рішення від 02.12.2014 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Брокбізнесбанк» матеріальної шкоду, заподіяну внаслідок збереження майна без достатньої правової підстави в сумі 7 427 687,06 грн., постановою від 20.04.2015 було накладено арешт на все майно боржника (а.с. 9).

Як вбачається з відповіді начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 03.02.2022, державним виконавцем 19.11.2015, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу (а.с. 39).

Згідно даних з Автоматизованої системи виконавчого провадження, відкриті виконавчі провадження щодо примусового стягнення з ОСОБА_1 коштів за виконавчим листом №

760/8140/14-ц - відсутні, а розгляд справи завершено, шляхом закриття провадження у справі ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 02.03.2021 .

При цьому, відповідно інформаційної довідки № 281197839 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, відносно майна ОСОБА_1 діє обтяження: 9462256, державна реєстрація якого відбулася 23.04.2015 14:29:18 на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, серія та номер: ВП № 47295844, видана 20.04.2015 державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області Осельською Т.П.

Таким чином судом встановлено, що виконавче провадження № 47295844 було завершено 19.11.2015 у зв`язку з прийняттям постанови про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 5 ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження», у зв`язку з відсутністю у боржника майна.

Однак, виконавчою службою не було здійснено відповідних дій із зняття арештів з майна боржника у виконавчому провадженні при поверненні виконавчого документа стягувачові, а тому скаржник вважає таку бездіяльність протиправною та такою, що прямо порушує його права.

З матеріалів справи вбачається, що представник боржника звертався до органу державної виконавчої служби з заявою про зняття арешту з майна, однак згідно наданої відповіді ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» має вичерпний перелік підстав для скасування арешту.

Слід зазначити, що дійсно повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, визначених ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній станом на день винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачу - 19.11.2015) не містило обов`язку виконавця скасовувати арешт з майна боржника.

Однак, виходячи зі змісту п. 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07.02.2014 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», судам роз`яснено, що вимоги сторони виконавчого провадження про зняття арешту з майна розглядаються не у позовному провадженні, а як оскарження рішення державного виконавця в процесуальному порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України, оскільки є процесуальною дією державного виконавця.

Аналогічної позиції притримується Верховний Суд, зокрема, у постанові від 28.10.2020 (справа № 204/2494/20), в якій зазначено, що повернення державним виконавцем своєю постановою виконавчого документу стягувану не змінює характеру правовідносин та вимоги боржника про скасування арешту майна не можуть розглядатися у позовному провадженні, оскільки у такому випадку позивач одночасно має бути й відповідачем, так як його майно арештовано державним виконавцем і він є боржником за виконавчим провадженням, що є неможливим відповідно до вимог ст. ст. 42, 48, 175, 447 ЦПК України.

Боржник у виконавчому провадженні не може пред`являти позов про зняття арешту з майна, оскільки законом у цьому випадку передбачений інший спосіб судового захисту, а саме оскарження боржником рішення, дій, бездіяльності державного виконавця в порядку, передбаченому розд. VII ЦПК України (постанова Верховного Суду від 24.05.2021 у справі № 712/12136/18).

Так, відповідно до ст.ст. 447-449 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутись до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999 (в редакції, чинній станом на день винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачу - 19.11.2015) у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження.

Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Відповідно до п. 4.10.2. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 74/5 від 15.12.1999, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем був накладений арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження (окрім випадків направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби), повернення виконавчого документа стягувачу або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадової особи), який його видав, державний виконавець зазначає про скасування арешту, накладеного на майно боржника.

З аналізу вказаних норм законодавства слідує логічний висновок про те, що повернення виконавчого листа стягувачу є однією із форм закінчення виконавчого провадження, що у розумінні вимог вказаного Закону передбачає зняття арешту та скасування вжитих раніше заходів примусового виконання рішення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що не зняття виконавцем арешту з майна боржника у виконавчому провадженні при поверненні виконавчого документа стягувачеві є протиправною бездіяльністю органу державної виконавчої служби і порушене право заявника підлягає захисту.

З урахування викладеного вище суд приходить до висновку про задоволення поданої скарги.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 268, 263-264, 447-451 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції України № 74/5 від 15.12.1999, суд, -

У Х В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), заінтересована особа: Публічне акціонерне товариство «Брокбізнесбанк», задовольнити.

Зобов`язати уповноважену особу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) скасувати арешт з всього рухомого та нерухомого майна, що належить ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), що накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: ВП № 47295844, видана 20.04.2015 державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області Осельською Т.П. (номер запису про обтяження: 9462256 від 23.04.2015 14:29:18).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.М. Букіна