Постанова № 107562084, 16.11.2022, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/16635/22 3/760/8655/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2022 року суддя Солом`янського районного суду м. Києва Ріхтер В.В., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли від Солом`янського УП ГУНП у м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 160 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 02.11.2022 близько о 11.30 годин знаходячись за адресою: м. Київ, бул. Чоколівський, 19/18, здійснювала торгівлю з рук у невстановленому місці, а саме на тротуарі, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 160 КУпАП.

Оскільки дії ОСОБА_1 носять ознаки правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 160 КУпАП, справу направлено для розгляду до суду.

Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення, а також пояснень, що містяться у матеріалах справи, ОСОБА_1 свою вину визнала повністю, зазначила, що обіцяє більше порушувати закон не буде.

А тому суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, а саме: оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, у тому числі з урахуванням наданих в суді пояснень особи, яка притягується до адміністративної відповідальності щодо часу, місця, способу настання обставин, вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення, та безпосередньо її ролі в їх настанні, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов наступних висновків.

Згідно із ч. 1 ст. 160 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за торгівлю в містах з рук на вулицях, площах, у дворах, під`їздах, скверах та в інших невстановлених місцях, що тягне за собою накладення штрафу від одного до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі або без такої.

Статтями 251, 280 КУпАП визначено фактичні дані, обставини, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

Згідно вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Як убачається з матеріалів адміністративної справи, вина особи, що притягується до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення, повністю доведена у розумінні ст. 251 КУпАП належними та допустимими доказами, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення, який складений у максимальній відповідності з вимогами ст. 256 КУпАП та містить необхідні у ньому відомості, зокрема, щодо дати, часу, місця та способу вчинення самого адміністративного правопорушення;

- протоколом вилучення, огляду та вилучення від 02.11.2022 року, а також фототаблицею до протоколу.

У відповідності до власноручно написаної розписки ОСОБА_2 отримала весь вилучений товар на зберігання до вирішення справи по суті.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд у відповідності до положень ст. 251 та ст. 252 КУпАП вважає, що у діях особи, що притягується до адміністративної відповідальності, наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 160 КУпАП.

При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Суд ураховує обставини, визначені ст. 33 КУпАП, обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, судом не встановлено, і вважає за необхідне накласти адміністративне стягнення у межах санкції статті, з конфіскацією предметів торгівлі, яке за своїм видом і розміром буде справедливим, відповідатиме характеру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню її вини, необхідним і достатнім для її виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так й іншими особами.

Надаючи оцінку скоєного, суд враховує кількість товару, його вагу, що свідчить про те, що така торгівля здійснюється не одноразово, а тому не позбавляє особу належним чином зареєструвати свою діяльність.

Відповідно до ст. 265 КУпАП, речі і документи, що є знаряддям або безпосереднім об`єктом правопорушення, виявлені під час затримання, особистого огляду або огляду речей, вилучаються посадовими особами. Вилучені речі і документи зберігаються до розгляду справи про адміністративне правопорушення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням із Державною судовою адміністрацією України, а після розгляду справи, залежно від результатів її розгляду, їх у встановленому порядку конфіскують, або повертають володільцеві, або знищують, а при оплатному вилучені речей реалізують.

Таким чином, вилучені згідно протоколу огляду та вилучення товари підлягають відповідно до ст. 29 КУпАП конфіскації.

На підставі Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про передачу майна для потреб Збройних сил» від 26.02.2022 року № 186-р, конфісковане майно підлягає передачі для потреб Збройних Сил.

Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягнення відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33-35, 160, 251, 252, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 160 КУпАП, і накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 7 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 119 грн. з конфіскацією предметів торгівлі.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 496 грн. 20 коп.

Вилучені згідно протоколу огляду та вилучення від 02.11.2022 року товари, які передані на відповідальне зберігання відповідно до розписки ОСОБА_2 від 02.11.2022 - конфіскувати.

Конфісковане майно передати для потреб Збройних Сил України.

Штраф підлягає сплаті за наступними банківськими реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/21081300, Код отримувача (код ЄДРПОУ): 37993783, номер рахунку (IBAN): UA698999980313040149000026001, банк отримувача: Казнач ейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 21081300, призначення платежу: адміністративний штраф у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Судовий збір підлягає сплаті на наступні реквізити: отримував коштів: ГУК у м. Києві/Соломян.р-н/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача: Казначейство України, код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA388999980313181206000026010, код класифікації доходів бюджету 22030101, Призначення платежу: судовий збір.

Відповідно до ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту винесення до Київського апеляційного суду через Солом`янський районний суд міста Києва.

Строк пред`явлення до виконання три місяці.

Відсутність у постанові в справі про адміністративні правопорушення, як виконавчому документі, у розумінні Закону України "Про виконавче провадження", відомостей про реєстраційний номер облікової картки платника податків та його паспортні дані, згідно постанови Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 471/283/17-ц (провадження № 61-331св18), у розрізі ст. 18 указаного Закону, не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчих документів без прийняття до виконання (відмови у відкритті виконавчого провадження).

Суддя Ріхтер В.В.