Рішення № 107560652, 15.11.2022, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №752/8089/22

Провадження №2/752/6575/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2022 року м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Кордюкової Ж.І.,

за участю секретаря Венгерчук В.В.,

представника позивача Іваницького В.В. ,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа Орган опіки та піклування в особі Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації про розірвання шлюбу та визначення місця проживання, повного матеріального утримання та виховання неповнолітніх дітей,-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Іваницький Володимир Володимирович в інтересах ОСОБА_3 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа Орган опіки та піклування в особі Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації про розірвання шлюбу та визначення місця проживання, повного матеріального утримання та виховання неповнолітніх дітей.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 11.12.2010 між сторонами бв зареєстрований шлюб. В шлюбі народилось двоє дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Між сторонами відсутні спільні інтереси, наявні різні погляди на життя, відсутнє взаєморозуміння, кожен з них живе власним життям, порізно. Спільне господарство не ведеться. Спору про поділ майна подружжя немає.

Від набуття права спільної сумісної власності позивач відмовляється на користь дітей, оскільки неспроможна фінансово їх утримувати. Діти залишились проживати з батьком та перебувають на його повному матеріальному утриманні, він займається їх вихованням.

Виходячи з інтересів дітей, позивач вважає за доцільне визначити місце проживання дітей з батьком та залишити їх на повному матеріальному утриманні і вихованні з відповідачем.

Просив суд:

розірвати шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , зареєстрований 11.12.2010 Відділом реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис №1611;

визначити місце проживання, повного матеріального утримання та виховання спільних малолітніх дітей - сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з батьком ОСОБА_2 .

Позивач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, просила про розгляд справи без її участі.

Представник позивача адвокат Іваницький В.В. підтримав позов. Пояснив, що між сторонами склались складні стосунки. Батько дітей має більш гарну фінансову можливість, щоб їх утримувати.

Проживання дітей з батьком буде відповідати їх інтересам, діти зараз мешкають з відповідачем. Позивач не має наміру займатись вихованням спільних дітей.

Відповідач ОСОБА_2 пояснив, що перебувати в шлюбі з позивачкою він не бажає, згоден на його розірвання і в цій частині позовні вимоги визнає. Щодо решти вимог пояснив, що з 24.02.2022 діти проживають разом з ним. Позивач хоче змінити своє життя і влаштуватись за кордоном, її не цікавить утримання та виховання дітей. У нього не має заперечень щодо позовних вимог, викладених в третьому пункті позову.

Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористався.

Представник третьої особи Органу опіки та піклування в особі Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації в судове засідання не з`явився, просив розглянути справу без участі їх представника.

15.07.2022 судом постановлено ухвалу про відкриття провадження у цивільній справі та призначено її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

23.08.2022 судом постановлено ухвалу про залучення до участі в справі як третьої особи Органу опіки та піклування в особі Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації.

Дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступне.

11.12.2010 ОСОБА_2 та ОСОБА_6 зареєстрували шлюб, актовий запис №1611, прізвище дружини після реєстрації шлюбу ОСОБА_7 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 11.12.2010.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_2 від 07.07.2011 та НОМЕР_3 від 22.01.2014.

ОСОБА_3 відмовляється від набуття права спільної сумісної власності подружжя на користь спільних малолітніх дітей та досягла згоди з чоловіком щодо встановлення місця проживання, повного матеріального утримання та виховання спільних дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з батьком ОСОБА_2 , що підтверджується нотаріально посвідченою заявою від 08.07.2022.

14.10.2022 органом опіки та піклування складено висновок №100-7977, згідно з яким вважає за доцільне визначити місце проживання малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з батьком ОСОБА_2 .

Згідно із ч. 1 ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Частиною 3 ст. 105 СК України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

В силу ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Частиною 2 ст. 114 СК України передбачено, що у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Суд, аналізуючи обставини, встановлені у судовому засіданні у сукупності з наданими доказами, дійшов висновку, що сім`я фактично розпалася, спільне господарство між подружжям не ведеться, примирення між сторонами не можливе і сторони цього не бажають, а подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам сторін. При цьому суд враховує визнання позовних вимог про розірвання шлюбу відповідачем, яке не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, та вважає, що позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог визначити місце проживання, повного матеріального утримання та виховання спільних малолітніх дітей - сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з батьком ОСОБА_2 , суд відзначає наступне.

Частиною 1 ст. 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч.1 ст.5 ЦПК України).

Статтею 141 СК України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Частинами 1-5 ст.150 СК України встановлено, що батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.

Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Батьки зобов`язані поважати дитину.

Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Відповідно до ч. 4 ст. 157 СК України батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов`язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

Місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою (ст. 160 СК України).

Відповідно до ч.1 ст. 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

В судовому засіданні встановлено, що неповнолітні дочка та син, батьками яких є сторони по справі з 24.02.2022 фактично мешкають з батьком, який забезпечує їх матеріальне утримання та займається вихованням. Місце проживання неповнолітніх дітей було визначено за згодою сторін, про що позивач зазначила у нотаріально посвідченій заяві від 08.07.2022.

Встановлені у судовому засіданні обставини свідчать про те, що права позивачки жодним чином не порушені, оскільки вона не заперечує проти того, щоб діти проживали разом з батьком і узгодила це питання з відповідачем.

Також суд враховує висновок Органу опіки та піклування щодо доцільності проживання дітей з батьком, проте він вищезазначених висновків суду не спростовує.

Також суд відзначає, що батьки мають рівні обов`язки щодо виховання та утримання дітей, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою або шлюб між ними розірвано, а також незалежно від того, чи проживають батько чи мати разом з дітьми або окремо від дитини, що визначено ст.141 СК України.

Аналізуючи наведені норми права, суд відзначає, що своїм рішенням не може змінити норми Конституції України та норми сімейного законодавства, які чітко визначають обов`язки батьків щодо виховання та утримання дітей.

Зазначене дає суду підстави для висновку, що батьки мають право укласти у письмовій формі договір, який підлягає нотаріальному посвідченню, щодо здійснення батьківських прав та виконання обов`язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Зазначене свідчить про те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 мають можливість у законний спосіб врегулювати питання виконання батьківських обов`язків щодо виховання та утримання доньки та сина матір`ю, яка мешкає окремо.

Зазначене дає суду підстави для висновку, що в цій частині позовних вимог позивач невірно обрала спосіб захисту права.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню лише в частині розірвання шлюбу, а в іншій частині позовні вимоги слід залишити без задоволення.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 141, ч. 1 ст. 142 ЦПК України та ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по оплаті судового збору у розмірі у сумі 992,40 грн., у зв`язку з їх документальним підтвердженням. Решта судових витрат позивачу не відшкодовується, оскільки суд відмовив у задоволенні іншої частини позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141-142, 206, 247, 258 - 259, 263 - 265, 268, 272 - 273, 354-355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково.

Розірвати шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , зареєстрований 11.12.2010 Відділом реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис №1611.

Відмовити в задовленні решти позовних вимог.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судові витрати по оплаті судового збору в сумі 992,40 грн.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 .

Представник позивача: адвокат Іваницький Володимир Володимирович, місцезнаходження: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_5 .

Третя особа: Орган опіки та піклування в особі Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, місцезнаходження: м. Київ, пр-т Голосіївський, б. 42, код ЄДРПОУ 37308812.

Рішення в повному обсязі складено 21.11.2022.

Суддя Ж. І. Кордюкова