Ухвала суду № 107559960, 29.11.2022, Котелевський районний суд Полтавської області

Справа № 619/402/19

Провадження № 1-кп/535/55/22

УХВАЛА

29 листопада 2022 року смт Котельва

Котелевський районний суд Полтавської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене 04.11.2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018220280001680 про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вільшани Дергачівського району Харківської області, мешканця АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Котелевського районного суду Полтавської області перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.

Щодо обвинуваченого ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк дії якого закінчується 02.12.2022 року.

Під час судового розгляду 29.11.2022 року прокурор ОСОБА_3 подала до суду клопотання прокурора про продовження строку застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обраного щодо обвинуваченого, на шістдесят діб, оскільки ризики, передбаченіст. 177 КПК України, які були встановлені при обранні обвинуваченому вказаного запобіжного заходу не зменшилися та продовжують існувати, а тому є необхідність у продовженні запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно нього, зокрема з метою запобігання спробам останнього вчинити інше кримінальне правопорушення, переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні. Застосування інших більш м`яких запобіжних заходів не здатні усунути вищевказані ризики.

Обвинувачений ОСОБА_4 проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку дії обраного щодо нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою заперечує, та одночасно заявив клопотання про зміну обраного йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою на домашній арешт, в обґрунтування якого зазначив, що він не визнає вини у вчиненні злочину, оскільки це була самооборона, посилається на недопустимість доказів, погіршення стану здоров`я, та просить врахувати, що він посередньо характеризується за місцем проживання й не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра. Просить розглядати його клопотання про зміну запобіжного заходу колегією суддів.

Під час судового розгляду захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 просить відмовити у задоволенні клопотання прокурора та підтримав клопотання обвинуваченого щодо зміни запобіжного заходу з підстав, зазначених обвинуваченим.

Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, приходить до переконання, про необхідність продовження обвинуваченому запобіжного заходуувигляді триманняпід вартою та відмови у задоволенні клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходуз наступних підстав.

На підставі ч. 3 ст.331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

З обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, який відноситься до особливо тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п`ятнадцяти років.

Суд виходить із принципу презумпції невинуватості і не вирішує наперед процесуальну перспективу пред`явленого обвинувачення, а лише аналізує обґрунтованість та тяжкість пред`явленого обвинувачення, суспільної небезпеки злочинних дій, в яких обвинувачується ОСОБА_4 .

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Надаючи оцінку можливості обвинуваченому переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній, з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину, може вдатися до відповідних дій.

Застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з урахуванням викладених обставин є найбільш прийнятним, оскільки інші більш м`які запобіжні заходи не здатні усунути вищезазначені ризики, а тому суд приходить до переконливого висновку, що клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

З метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого у ході судового розгляду, а також забезпечення виконання процесуальних рішень у кримінальному провадженні, за відсутності підстав для скасування або зміни запобіжного заходу, за наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які були враховані при обранні запобіжного заходу та при продовженні строку тримання під вартою, аналізуючи даніпро особуобвинуваченого,який є раніше судимою особою, щодо обвинуваченого відсутні дані щодо наявності у нього захворювань, які перешкоджали б його утриманню в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор», те,що вінобвинувачується ускоєнні особливо тяжкого злочину, враховуючи відсутність належнихгарантій тапідтвердження соціальних зв`язків, які бпереважали наявніризики його ухилення від суду,вчиненнятиску на потерпілого, свідків,які небули допитанісудом,оскільки судове провадження по даному кримінальному провадженню триває, продовження обвинуваченомузапобіжного заходуу видітримання під вартою, є таким,що відповідаєхарактеру татяжкості діяння,що інкримінується обвинуваченому, даним про особу обвинуваченого, тазапобіганню можливостіперешкоджати інтересам правосуддя,зокрема іухиленню відсуду, а тому, суд вважає за доцільне продовжити обвинуваченому раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 27.01.2023 року включно.

Відповідно до ухвали слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 07.11.2022 року щодо обвинуваченого було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, застава не визначалась. Строк дії обраного щодо обвинуваченого запобіжного заходу продовжено ухвалою слідчого судді від 22.12.2018 року, ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 01.03.2019 року, вироком Дергачівського районного суду Харківської області від 20.03.2019 року, вироком Харківського апеляційного суд від 20.04.2021 року, ухвалами Дергачівського районного суду Харківської області від 09.06.2021 року, 29.07.2021 року, 17.09.2021 року, та 10.11.2021 року з визначенням застави в розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних громадян, що становить 454000,00 грн., 29.12.2021 року та 04.02.2022 року із залишенням раніше визначеного розміру застави, на підставі вимог ст.615 КПК України, після чого продовжувався ухвалами Котелевського районного суду Полтавської області від 25.05.2022 року, 19.07.2022 року, 11.08.2022, 04.10.2022 року.

Ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області від 17.11.2022 року у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу було відмовлено.

Зі змісту заявленого обвинуваченим під час судового розгляду 29.11.2022 року клопотання про зміну запобіжного заходу не встановлено наявності нових обставин, які б не розглядалися судом під час розгляду клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу, обраного щодо обвинуваченого, або які б стали підставою для зміни обраного щодо нього запобіжного заходу.

Як вже встановлено судом, у матеріалах кримінального провадження щодо обвинуваченого відсутні дані щодо наявності у нього захворювань, які перешкоджали б його утриманню в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор».

Підстави для розгляду клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу судом у складі колегії суддів відсутні.

Під час підготовчого судового засідання 04.10.2022 року судом роз`яснено обвинуваченому, право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього колегіально судом у складі трьох суддів. Обвинувачений та його захисник вважали за необхідне розглянути судом справу суддею одноособово, у зв`язку з чим судом прийнято ухвалу проводити судовий розгляд справи суддею одноособово.

Крім того, судом розглядалася можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу до обвинуваченого ОСОБА_6 , та суд прийшов до висновку, що застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є найбільш прийнятним, оскільки інші більш м`які запобіжні заходи не здатні усунути наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були враховані при обранні обвинуваченому запобіжного заходу та при продовженні строку тримання під вартою.

Застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з урахуванням викладених обставин є найбільш прийнятним, оскільки інші більш м`які запобіжні заходи не здатні усунути вищезазначені ризики, а тому суд приходить до переконливого висновку, що у задоволенні клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу, слід відмовити.

На виконання вимог ч.3 ст.183 КПК України, з огляду на конкретні обставини справи та особу обвинуваченого, враховуючи матеріальне становище обвинуваченого, тяжкість злочину, у вчиненні якого він обвинувачується, а також враховуючи,що обставинипо справіз часуобрання запобіжногозаходу незмінились, суд не вбачає підстав для зменшення розміру застави та приходить до переконання про можливість залишити раніше визначений розмір застави, який був визначений ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 10.11.2021 року, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Керуючись ст. ст. 176, 177, 183, 194, 197, 199, 331 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну обраного йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт відмовити.

Клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, продовжити на строк 60 днів, тобто до 27.01.2023 року включно.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена в частині продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення. Для обвинуваченого, який перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення йому копії ухвали.

Суддя