Рішення № 107559938, 29.11.2022, Козельщинський районний суд Полтавської області

29.11.2022 року КОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 533/714/22

Провадження № 2-о/533/31/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2022 року селище Козельщина

Козельщинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді - Козир В.П.,

за участю:

секретаря судового засідання - Лобач М.С.,

заявниці - ОСОБА_1 ,

представника заявниці - адвоката Юрченко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Новогалещинська селищна рада, про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

28 жовтня 2022 року заявниця ОСОБА_1 звернулася до Козельщинського районного суду Полтавської області зі заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, у якій просила суд встановити юридичний факт проживання однією сім`єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , без шлюбу у період з 1992 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 .

Заява обґрунтована тим, що вона проживала однією сім`єю разом зі ОСОБА_2 та вела з ним спільне господарство, мала спільний бюджет, фактично мали права та обов`язки подружжя, тобто проживали однією сім`єю як чоловік та жінка. Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, яка складається з Ѕ частки квартири АДРЕСА_2 , власником іншої Ѕ якої є заявниця.

Нотаріусом було відмовлено їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з відсутністю допустимих для перевірки в нотаріальному порядку доказів родинних відносин, тому встановлення проживання однією сім`єю з покійним чоловіком ОСОБА_2 їй необхідне для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, тобто з метою реалізації своїх прав як цивільної дружини померлого.

Ухвалою суду від 31 жовтня 2022 року прийняти до розгляду заяву ОСОБА_1 та відкрито провадження у цивільній справі за правилами окремого провадження, призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 28 листопада 2022 року, викликано свідків, витребувано копію спадкової справи.

03 листопада 2022 року на адресу суду надійшла з Козельщинської державної нотаріальної контори копія спадкової справи № 10/2022 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 (а.с. 31-50).

Заявниця ОСОБА_1 у судовому засіданні заяву підтримала та просила задовольнити, надала пояснення аналогічні тим, що викладені по тексту заяви. Додатково пояснила, що вона отримала квартиру та ордер на неї, з ОСОБА_2 проживали разом, він сам займався оформленням документів на квартиру та був також вписаний в ордер. З 1992 року вони проживали разом, завжди були разом, навіть, коли він дуже хворів останнім часом. Коли він лежав у лікарні у м. Горішні Плавні, де й помер, а вона за ним постійно доглядала.

Представниця заявниці - адвокат Юрченко А.В. заяву підтримала та просила задовольнити її у повному обсязі.

Від заінтересованої особи - Новогалещинської селищної ради до суду надійшла заява про відсутність заперечень на заяву ОСОБА_1 та розгляд справи за відсутності представника.

Дослідивши письмові докази у справі, заслухавши пояснення учасників справи та оцінивши покази допитаних у судовому засіданні свідків, суд уважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню керуючись таким.

Згідно зі ч. 1 -2 ст. 1220 Цивільного кодексу України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Статтею 1216 ЦК України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Місцем відкриття спадщини відповідно до ч. 1 ст. 1221 ЦК України є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

У відповідності до ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Згідно зі ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно зі частиною 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

У відповідності до ст. 6 Кодексу про шлюб та сім`ю України від 20.06.1969 (чинного станом на дату спільного проживання заявниці зі спадкодавцем у період з 1992 року по 01.01.2004) правове регулювання шлюбних і сімейних відносин в Україні здійснювалося тільки державою.

Визнавався тільки шлюб, укладений у державних органах реєстрації актів громадянського стану. Релігійний обряд шлюбу, так само, як і інші релігійні обряди, не мав правового значення і був особистою справою громадян.

З 01.01.2004 набули чинності Цивільний кодекс України та Сімейний кодекс України, якими обґрунтовувала свою заяву заявниця.

Статтею 2 Сімейного кодексу України (надалі - СК України), який набув чинності з 01.01.2004, встановлено, що цей кодекс встановлює порядок і умови одруження, регулює особисті і майнові відносини, які виникають в сім`ї між подружжям, між батьками і дітьми, між іншими членами сім`ї, відносини, які виникають у зв`язку з усиновленням, опікою та піклуванням, прийняттям дітей на виховання, порядок і умови припинення шлюбу, порядок реєстрації актів громадянського стану.

Відповідно до частини другої та четвертої статті 3 Сімейного кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Згідно з роз`ясненнями Верховного суду України від 01 січня 2012 року, викладеними у листі «Судова практика щодо розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 256 ЦПК (аналог чинної ст. 315 ЦПК України) суд вправі розглядати справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу за таких умов:

- має місце спільне проживання чоловіка та жінки однією сім`єю, термін спільного проживання (не менше п`яти років);

- мета встановлення факту (розподіл спільно набутого майна, спадкування за законом), крім того, важливою складовою є відсутність спору про право.

Із прийняттям Сімейного кодексу України (далі - СК) законодавець закріпив рівні права чоловіка та жінки, які проживають у незареєстрованому шлюбі, зокрема на придбане майно в період цього шлюбу, а в ЦК - право на спадщину. Слід звернути увагу, що оскільки СК набрав чинності з 1 січня 2004 року і зворотної сили не має, то положення ст. 74 цього Кодексу застосовуються виключно до правовідносин, які виникли після дати набрання ним законної сили.

До заяви про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу додаються документи та докази того, що між заявником та іншою особою (померлим) мали місце фактичні шлюбні стосунки (свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру тощо). Також це можуть бути: свідоцтво про смерть одного із «подружжя», свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.

Так, відповідно до пункту 1 розділу VII «Прикінцеві Положення» СК України, цей Кодекс набув чинності одночасно з набуттям чинності ЦК України, тобто з 01 січня 2004 року.

За загальним правилом дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (частина перша статті 58 Конституції України) норми СК України застосовуються до сімейних відносин, які виникли після набуття ним чинності, тобто не раніше 01 січня 2004 року. До сімейних відносин, які існували до 01 січня 2004 року, норми СК України застосовуються в частині лише тих прав і обов`язків, що виникли після набуття ним чинності.

Положення Кодексу законів про шлюб та сім`ю України (надалі - КпШС України) не містили норми про спільне проживання жінки та чоловіка однією сім`єю, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі. Зазначене положення передбачене статтею 74 СК України, який набрав чинності з 01 січня 2004 року.

Тому встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу в період до 01 січня 2004 року законом не передбачено.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19 березня 2020 року у справі № 303/2865/17, від 24.01.2020 у справі № 546/912/16-ц, від 06 квітня 2020 року у справі № 738/1452/17, від 24 квітня 2019 року у справі № 163/754/17; від 06 квітня 2020 року у справі № 641/7033/18; від 24 січня 2020 року у справі № 546/912/16-ц; від 19 березня 2020 року у справі № 303/2865/17, від 17.06.2021 у справі № 489/5982/17.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Горішні Плавні Кременчуцького району Полтавської області помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 23.11.2021 виконавчим комітетом Новогалещинської селищної ради Кременчуцького району Полтавської області (а.с. 5).

Згідно з довідкою виконавчого комітету Новогалещинської селищної ради Кременчуцького району Полтавської області від 27.10.2022 № 576 (а.с. 17) з 1992 року і до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 проживав за адресою: АДРЕСА_1 однією сім`єю та вів спільне господарство з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на 1/2 частку у квартирі АДРЕСА_2 .

Зазначена квартира АДРЕСА_2 належить на праві спільної часткової власності (по Ѕ частці) померлому та заявниці, та зареєстрована в Кременчуцькому бюро технічної інвентаризації на праві спільної часткової власності і записана у реєстрову книгу № 4 за реєстровим № 426, що підтверджується копією свідоцтва про право власності на житло від 19 грудня 1994 року (а.с. 7).

З ордеру № 24264, виданого 23 листопада 1992 року виконавчим комітетом Козельщинської районної ради народних депутатів смт. Козельщина (а.с. 6), вбачається, що такий ордер було видано ОСОБА_1 на право зайняття однієї кімнати загальною площею 17,6 кв.м у квартирі АДРЕСА_2 на сім`ю у складі трьох осіб, у тому числі: ОСОБА_1 - заявник; ОСОБА_3 - син; ОСОБА_2 - співмешканець.

Згідно технічного паспорту, виготовленого Кременчуцьким міжміським бюро технічної інвентаризації станом на 16.12.1994 на квартиру АДРЕСА_2 , власниками квартири на підставі свідоцтва про право власності на житло від 19.12.1994 є ОСОБА_1 (ідеальна частка - Ѕ) та ОСОБА_2 (ідеальна частка - Ѕ) (а.с. 8-9).

25 січня 2022 року ОСОБА_1 звернулася зі заявою від 24 січня 2022 року до Козельщинської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 як співмешканка (а.с. 13, 33).

Державним нотаріусом Козельщинської державної нотаріальної контори було заведено спадкову справу № 10/2022 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , що підтверджується довідкою від 03 червня 2022 року № 193/02-14 (а.с. 16), відповідно до якої спадкоємицею, яка згідно ст. 1269, 1270 ЦКУ прийняла спадщину, є співмешканка померлого ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 звернулася до Козельщинської державної нотаріальної контори зі заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом згідно ст. 1264 ЦК України після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 (а.с. 14).

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 08.09.2022 державним нотаріусом Козельщинської державної нотаріальної контори Курочкіним О.О. відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 , у порядку спадкування після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , у зв`язку з ненаданням документів, які підтверджують факт спільного проживання більше п`яти років однією сім`єю ОСОБА_1 з ОСОБА_2 до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 10).

З постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії вбачається, що на майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 заведена спадкова справа 25.01.2022 за № 10/2022 на підставі заяви про прийняття спадщини, поданої ОСОБА_1 ; згідно інформації, отриманої зі Спадкового реєстру, - заповіти від імені ОСОБА_2 не посвідчувалися, такого, що пережив, подружжя немає, інших спадкоємців, передбачених ст. 1261-1265 Цивільного кодексу України, немає (а.с. 10).

З матеріалів спадкової справи також вбачається, що ОСОБА_1 має всі підстави для успадкування майна померлого ОСОБА_2 , у тому числі Ѕ частки у праві власності на квартиру, але за умови, що буде документально підтверджено, що вона проживала більше п`яти років однією сім`єю з ОСОБА_2 до дня його смерті.

Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у судовому засіданні підтвердили, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (яких вони знали особисто та їм достеменно відомо про обставини їх спільного проживання) проживали однією сім`єю та перебували у фактичних шлюбних відносинах щонайменше 20 років до дня смерті ОСОБА_2 , а заявниця піклувалася про чоловіка.

Отже, заявниця уважає себе спадкоємицею четвертої черги за законом на підставі ст. 1264 ЦК України. Встановлення факту, про який просить заявниця, є необхідним для неї внаслідок того, що у матеріалах спадкової справи відсутні документи на підтвердження факту проживання нею однією сім`єю зі ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини, з метою оформлення права на спадкування .

Судом установлено, що заявниця вчасно у шестимісячний строк, встановлений законом, подала заяву про прийняття спадщини, та бажає оформити своє право на спадщину шляхом отримання свідоцтва про право на спадщину після чоловіка, з яким разом проживала з 1992 року по дату відкриття спадщини у 2021 році.

З матеріалів справи вбачається, що дійсно заявниця та ОСОБА_2 спільно проживали з 1992 року по дату відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто більш як п`ять років до часу відкриття спадщини. Про наведене свідчить ордер на житлову нерухомість, який виданий був на сім`ю, до складу якої входили і заявниця і ОСОБА_2 , поіменований як співмешканець; а також видане на підставі ордеру у подальшому свідоцтво про право власності на спільну квартиру; відповідні довідки органу місцевого самоврядування за місцем проживання заявниці та спадкодавця, а також такі факти підтвердили допитані у судовому засіданні свідки.

Разом з тим, оскільки ОСОБА_2 помер у 2021 році, а заявниця просила суд установити юридичний факт спільного проживання разом з ним однією сім`єю як подружжя без реєстрації шлюбу з 1992 року до дня його смерті, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 , то норми Цивільного кодексу України 2003 року та Сімейного кодексу України, якими обґрунтована заява, застосовуються лише до періоду з часу набрання чинності такими кодексами, тобто з 01.01.2004.

Так як встановлення факту проживання однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, про що просила заявниця, у період до 01 січня 2004 року законом не було передбачено, та встановлення такого факту жодним чином не впливає на реалізацію права заявниці на спадкування, яке виникло у неї у листопаді 2021 році, то суд відхиляє вимоги ОСОБА_1 у частині встановлення факту проживання однією сім`єю без шлюбу у період з 1992 року по 01 січня 2004 року. Немає і необхідності зазначати у резолютивній частині рішення конкретну адресу, за якою проживали однією сім`єю заявниця зі спадкодавцем, оскільки такий факт не є необхідним для реалізації у подальшому заявницею права на спадкування шляхом отримання у нотаріальному порядку відповідного свідоцтва про право на спадщину за законом.

Ураховуючи вищевикладене, заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.

У відповідності до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення у порядку окремого провадження судові витрати не відшкодовуються.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями ст. 1216-1218, 1220-1221, 1223, 1264, 1270, 1297 ЦК України, статтями 2, 3, 74 СК України, ст. 258, 259, 263-268, 315-319 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Новогалещинська селищна рада, про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу - задовольнити частково.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме: факт проживання однією сім`єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , у період з 01 січня 2004 року по 20 листопада 2021 року.

У задоволенні вимог у частині встановлення факту проживання однією сім`єю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без шлюбу у період з 1992 року по 01 січня 2004 року за адресою: АДРЕСА_1 - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга в електронній формі подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відомості про учасників справи:

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ; номер телефону: НОМЕР_3 ).

Заінтересована особа: Новогалещинська селищна рада (місцезнаходження: вулиця Центральна, буд. 95, селище Нова Галещина, Кременчуцький район, Полтавська область, 39140; ідентифікаційний код юридичної особи: 21053101; адреса електронної пошти: galeshina.sr@ukr.net).

Повний текст рішення складено та підписано суддею 29.11.2022.

Суддя В.П. Козир