Ухвала суду № 107552199, 21.11.2022, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

"21" листопада 2022 р. м. ХарківСправа № 922/977/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Пономаренко Т.О.

при секретарі судового засідання Стеріоні В.С.

розглянувши скаргу (вх.№13855 від 10.11.2022) представника Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" на дії державного виконавця по справі

за позовом : Приватного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Барвінок" (61058, Харківська область, м. Харків, вул. Ромена Роллана, буд. 12; код ЄДРПОУ: 33675278)

до Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" (61037, м. Харків, пр. Московський, буд. 199; код ЄДРПОУ: 05762269)

про стягнення заборгованості

за участю представників:

позивача (стягувач) Гончаренко Н.А., адвокат, ордер АР №1091616 від 29.06.2022;

відповідача (боржник\скаржник) Гарагуля В.А., довіреність від 31.12.2022;

Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Харківської області перебувала справа №922/977/22 за позовом Приватного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Барвінок" до Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" про стягнення заборгованості в сумі 27 249 502,47 грн., з яких: основний борг у розмірі 24 692 007,84 грн., сума 3% річних у розмірі 263 885,31 грн., сума втрат від інфляції в розмірі 2 293 609,32 грн., а також судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Також позивач просив суд відповідно до ч.10 ст.238 ГПК України зазначити в резолютивній частині рішення про здійснення органом (особою), що буде виконувати рішення, формули нарахування 3% річних на суму основного боргу - 24 692 007,84 грн., починаючи з 30.06.2022 і до моменту остаточного виконання рішення суду;

Рішенням Господарського суду Харківської області від 07.09.2022 позов Приватного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Барвінок" до Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто з Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" на користь Приватного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Барвінок" грошові кошти в сумі 27 249 502,47 грн., з яких: основний борг у розмірі 24 692 007,84 грн., суму 3% річних у розмірі 263 885,31 грн., суму втрат від інфляції в розмірі 2 293 609,32 грн., а також судовий збір у розмірі 408 742,54 грн.

Вирішено, що відповідно до ч.10 ст.238 Господарського процесуального кодексу України органом (особою), що буде виконувати рішення, здійснювати нараховування 3% річних на суму основного боргу у розмірі 24 692 007 (двадцять чотири мільйони шістсот дев`яносто дві тисячі сім) грн. 84 коп., починаючи з 30.06.2022 і до моменту остаточного виконання рішення суду.

Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 14.09.2022 стягнуто з Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" на користь Приватного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Барвінок" витрати на правничу допомогу в суді першої інстанції у розмірі 140 000,00 грн.

11.10.2022 на виконання вище вказаних рішень видано відповідні накази.

10.11.2022 через електронну скриньку суду від представника Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" надійшла скарга на дії державного виконавця (вх.№13855 від 10.11.2022), в якій просить суд:

1) Визнати неправомірними дії примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) - старшого державного виконавця Гречух О.Я. щодо винесення:

- Постанови від 09.11.2022 про відкриття виконавчого провадження №70292357 з примусового виконання рішення Господарського суду Харківської області від 14.09.2022 року по справі №922/977/22 про стягнення з АТ Українські енергетичні машини на користь ПрАТ Енергетична компанія Барвінок грошових коштів на загальну суму 30 424 472, 47 грн.;

- Постанови від 09.11.2022 по виконавчому провадженню №70292357 про (накладення) стягнення виконавчого збору з АТ Українські енергетичні машини;

- Постанови про арешт коштів АТ Українські енергетичні машини на загальну суму 30 424 472, 47 грн.

2) Скасувати:

- Постанову від 09.11.2022 року про відкриття виконавчого провадження № 70292357 з примусового виконання рішення Господарського суду Харківської області від 14.09.2022 року по справі № 922/977/22 про стягнення з АТ Українські енергетичні машини на користь ПрАТ Енергетична компанія Барвінок грошових коштів на загальну суму ЗО 424 472,47 грн.;

- Постанову від 09.11.2022 р. по виконавчому провадженню № 70292357 про (накладення) стягнення виконавчого збору з АТ Українські енергетичні машини;

- Постанову про арешт коштів АТ Українські енергетичні машини на загальну суму 30 424 472, 47 грн.

В обґрунтування скарги зазначає, що станом на цей час (час відкриття виконавчого провадження) АТ Українські енергетичні машини знаходиться на території громади, яка розташована в районі проведення воєнних (бойових) дій. Відповідно до абз.15 п.102 розділу XIII Прикінцевих та Перехідних положень Закону України Про виконавче провадження забороняється відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України, а також прилеглих до неї територій. Отже, виконавчі дії у вигляді відкриття виконавчого провадження №70292357 та винесення постанов про стягнення виконавчого збору та арешт коштів підприємства боржника по вказаному провадженню наразі є передчасними та такими, що не відповідають Закону.

На переконання представника скаржника АТ Українські енергетичні машини вважає незаконним та таким, що не відповідає вимогам законодавства дії щодо територіальності відкриття виконавчого провадженням №70292357 Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Також, посилаючись на пункт 12 частини 1 статті 34 Закону України Про виконавче провадження, згідно з яким включення державних підприємств або пакетів акцій (часток) господарських товариств до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій щодо них, представник скаржника зазначив, що розпорядженням Кабінету Міністрів України №36-р від 16.01.2019 затверджено перелік об`єктів великої приватизації державної власності. 26.08.2021 розпорядженням Кабінету Міністрів України №1005-р доповнено перелік об`єктів великої приватизації державної власності додатковою позицією: 05762269 Акціонерне товариство Турбоатом 75, 22407664. 27.08.2021 відповідно до рішення позачергових загальних зборів, Акціонерне товариство Турбоатом перейменовано у Акціонерне товариство Українські енергетичні машини, у зв`язку з чим розпорядженням Кабінету Міністрів України №1228-р від 06.10.2021 в перелік об`єктів приватизації внесені відповідні зміни щодо назви товариства.

Разом з цим, як стверджує представник скаржника, державним виконавцем не виконана вимога ст.28 Закону України Про виконавче провадження щодо доведення до відома боржника документів виконавчого провадження шляхом направлення рекомендованого поштового відправлення.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.11.2022 прийнято скаргу (вх.№13855 від 10.11.2022) представника Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" на дії державного виконавця до розгляду. Розгляд призначено на "16" листопада 2022 р. о(об) 12:10. Зобов`язано Старшого Державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) Гречух О.Я. надати суду належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження для долучення до матеріалів справи та відзив на скаргу з нормативно-документальним обґрунтуванням заперечень проти скарги. Запропоновано стягувачу надати суду письмові заперечення проти скарги. Роз`яснено учасникам справи та державному виконавцю положення частини 2 статті 342 Господарського процесуального кодексу України відповідно до якої неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду. Роз`яснено учасникам справи та державному виконавцю можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції відповідно до вимог статті 197 Господарського процесуального кодексу України. Повідомлено учасників справи та державного виконавця, що заяви з процесуальних питань, клопотання, пояснення, додаткові письмові докази можуть бути ними подані в електронному вигляді на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі Електронний суд, поштою або дистанційними засобами зв`язку.

16.11.2022 через канцелярію суду від представника стягувача надійшли заперечення проти скарги (вх.№314179 від 16.11.2022).

Відповідні заперечення 17.11.2022 від представника стягувача надійшли на електронну скриньку суду (вх.№14269 від 17.11.2022).

Як вбачається із заперечень, представник стягувача вважає, що дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) є такими, що відповідають вимогам чинного законодавства, а скарга боржника не підлягає задоволенню.

Зазначила, що з 24.02.2022 до теперішнього часу відсутні рішення Ради національної безпеки і оборони України, введені в дію указом Президента України, які б відносили територію Харківської області та місто Харків до тимчасово окупованих територій України. Відкриття виконавчого провадження та вчинення заходів примусового виконання рішень, які проводились державним виконавцем за адресою місцезнаходження Відділу, а саме м. Київ, що відноситься до території Київської міської територіальної громади, яка також не мас статусу тимчасово окупованої. ПАТ ЕК БАРВІНОК скористався своїм правом вибору, наданого ст.24 Закону та абз.28 п.3, п.10 розділу III Інструкції, та пред`явив виконавчий документ за місцем знаходженням Боржника з наданням копій документів, які підтверджують, що майно боржника (грошові кошти на рахунках в банках або інших фінансових установах) знаходиться на території, на яку поширюється компетенція Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м, Київ).

На переконання представника стягувача, у виконавця є підстави для відкриття виконавчого провадження за таким критерієм, як місцезнаходження майна боржника за наявності документального підтвердження відомостей про наявність такого майна у межах території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, зокрема відомостей про відкриті на ім`я боржника рахунки в банках або інших фінансових установах, розташованих у межах території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби. Разом з цим, скаржником подана скарга до суду наступного дня, після винесення державним виконавцем постанов, то з урахуванням вимог Правил і строків пересилання поштових відправлень, поштова кореспонденція, ще не доставлена до адресата. Тому, твердження скаржника щодо невиконання державним виконавцем вимог ст.28 Закону є передчасними і не відповідають дійсності.

Також, на нашу думку представника стягувача, наявність підстав для зупинення провадження у виконавчому провадженні не тягне за собою в якості безумовного наслідку зняття арешту.

В той же день, через канцелярію суду від представника скаржника надійшло клопотання (вх.№14180 від 16.11.2022) про долучення до матеріалів справи документів.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.11.2022 оголошено перерву у судовому засіданні до 21.11.2022.

17.11.2022 на електронну скриньку суду від представника Державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) надійшли разом із супровідним листом копії матеріалів виконавчого провадження №70292357 та заперечення проти скарги (вх.№14257 від 17.11.2022).

В запереченнях проти скарги державний виконавець зазначив, що відповідно до вимог ч.1 ст.24 Закону України Про виконавче провадження виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу. Згідно заяви стягувача встановлено, у боржника наявні відкриті рахунки у АТ ТАСКОМБАНК (м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30). Окрім того, згідно офіційного державного вебпорталу з відкритими даними про використання розпорядниками та одержувачами публічних коштів державного та місцевих бюджетів у боржника наявні кошти у АТ Укрексімбанк м. Київ, вул. Антоновича, 127. Таким чином, станом на день відкриття виконавчого провадження у боржника наявне майно (кошти на рахунка) на території м. Києва. Керуючись вимогами ст. ст. З, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України Про виконавче провадження державним виконавцем 09.11.2022 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання даного виконавчого документа, копії якої направлено сторонам виконавчого провадження. Копії зазначених постанов направлено сторонам виконавчого провадження заказною кореспонденцією.

З приводу посилань скаржника на п.102 розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про виконавче провадження щодо заборони відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої російською федерацією території України, а також прилеглих до неї територій, державний виконавець зазначив, що виконавче провадження було відкрито на території м. Києва, яка не відноситься до територій зазначених у п.102 розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про виконавче провадження. Таким чином державним виконавцем правомірно, у спосіб та в порядку визначеному Законом України Про виконавче провадження винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

Також державний виконавець повідомив, що заявою від 09.11.2022 №27-125, яка зареєстрована у відділі 10.11.2022, АТ Українські енергетичні машини повідомили відділ що розпорядженням Кабінету Міністрів України №1005-р від 26.08.2021 доповнено перелік об`єктів великої приватизації державної власності додатковою позицією АТ Турбоатом. Враховуючи зазначене, керуючись вимогами п.12 ч.1 ст.34 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем 11.11.2022 винесено постанову про зупинення виконавчого провадження. Копії зазначених постанов направлено сторонам виконавчого провадження.

18.11.2022 через кабінет Електронного Суду від представника стягувача надійшли додаткові заперечення (вх.№14322 від 18.11.2022)

В додаткових запереченнях представник стягувача зазначив, оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження була винесена у м. Києві, територія якого не входить до переліку територій, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), то на спірні правовідносини вищезазначена норма в частині відкриття виконавчого провадження не розповсюджується. Посадовій особі та органу, що виконує рішення суду у справі №922/977/22, листи від 12.10.2022 та від 26.10.2022 боржником не направлялись, а отже старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Гречух Олег Ярославович не був обізнаний про наявність боржника у Переліку об`єктів великої приватизації державної власності.

Як стверджує представник стягувача, наданий боржником Договір №26006000123701-980-351618, укладений з АТ "УКРЕКСІМБАНК" в особі філії у м. Харкові, не носить у собі жодної доказової бази, оскільки підставою для відкриття провадження у справі було місцезнаходження майна Боржника у м. Києві, а саме відкритий рахунок в АТ ТАСКОМБАНК (м. Київ, 01032, вул. Симона Петлюри, 30) IBAN НОМЕР_1 . А надані боржником Договір №1232026 банківського рахунку та комплексного надання послуг від 20.07.2022, укладеного з АТ ТАСКОМБАНК в особі Центрального відділення (м. Київ) та від 15.11.2022 вих.№948/507 лише підтверджують, що старший державний виконавець Гречух Олег Ярославович мав право приймати до виконання судовий наказ за місцезнаходженням майна боржника, а тому Гречух О.Я. не порушив вимог щодо територіальності при відкритті ним виконавчого провадження.

21.11.2022 через кабінет Електронного Суду від представника стягувача надійшло клопотання про долучення доказів (вх.№14521 від 21.11.2022)

Присутній в судовому засіданні 21.11.2022 представник скаржника скаргу підтримав та просив суд задовольнити її в повному обсязі.

Представник стягувача, яка приймала участь в судовому засіданні 21.11.2022 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, проти задоволення скарги заперечувала та просила суд відмовити в її задоволенні в повному обсязі.

Представник Державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) в судове засідання 21.11.2022 не з`явився. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Відповідно до ч.2 ст.342 ГПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Враховуючи викладене та те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце розгляду означеної скарги, явка яких не визнавалась обов`язковою, беручи до уваги 10-денний строк встановлений нормами ГПК України для розгляду відповідної скарги, суд дійшов висновку, що неявка державного виконавця в судове засідання не перешкоджає розгляду скарги представника Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" на дії державного виконавця у цій справі.

Розглянувши скаргу (вх.№13855 від 10.11.2022) представника Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" на дії державного виконавця, судом встановлено наступне.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 07.09.2022 позов Приватного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Барвінок" до Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто з Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" на користь Приватного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Барвінок" грошові кошти в сумі 27 249 502,47 грн., з яких: основний борг у розмірі 24 692 007,84 грн., суму 3% річних у розмірі 263 885,31 грн., суму втрат від інфляції в розмірі 2 293 609,32 грн., а також судовий збір у розмірі 408 742,54 грн.

Вирішено, що відповідно до ч.10 ст.238 Господарського процесуального кодексу України органом (особою), що буде виконувати рішення, здійснювати нараховування 3% річних на суму основного боргу у розмірі 24 692 007 (двадцять чотири мільйони шістсот дев`яносто дві тисячі сім) грн. 84 коп., починаючи з 30.06.2022 і до моменту остаточного виконання рішення суду.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Частинами 1, 2 статті 18 ГПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ст.326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Частиною 1 статті 327 ГПК України передбачено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Частиною 3 статті 327 ГПК України встановлено, що наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п.2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012).

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 №11-рп/2012).

Частиною 2 статті 11 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч.4 ст.11 ГПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини (далі - Суд), рішення якого відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовуються судом як джерело права, неодноразово наголошував щодо недопустимості невиконання або затягування виконання рішення національного суду в порушення прав іншої сторони.

У рішеннях Суду у справі Савіцький проти України, no. 38773/05, від 26.07.2012 р. та у справі Глоба проти України, no. 15729/07, від 05.07.2012 р. вказано, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду однієї зі сторін.

Оскільки п.1 ст.6 Конвенції захищає виконання остаточних судових рішень, вони не можуть залишатися невиконаними на шкоду однієї зі сторін. Виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення ЄСПЛ у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Стгеесе), від 19.03.97, у справі "Бурдов проти Росії" (Buurdov v. Russia) від 07.05.2002, "Ясюнієне проти Литви" (Jasiniene v. Lithuania) від 06.03.2003).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі Чижов проти України зазначено, що на державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до параграфу 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

11.10.2022 рішення Господарського суду Харківської області від 07.09.2022 у справі №922/977/22 набрало законної сили, на підставі чого судом на виконання зазначеного рішення видано відповідний наказ.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження номер за АСВП: 70292357, Приватне акціонерне товариство "Енергетична компанія "Барвінок" звернулось до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із заявою вих.№40 від 28.10.2022 про примусове виконання рішення га відкриття виконавчого провадження, в якій просило прийняти до виконання судовий наказ виданий 11.10.2022 Господарським судом Харківської області, на виконання рішення суду від 07.09.2022 у справі №922/977/22, про стягнення з Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" на користь Приватного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Барвінок" грошових кошти в сумі 27 249 502,47 грн., а також 408 742,54 грн. судового збору.

В заяві стягувач повідомив, що місцезнаходження Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" у м. Харкові Харківської області, але стягувачу відомо, що у боржника є відкритий рахунок в АТТАСКОМБАНК (м. Київ, 01032, вуя. Сімона Петлюри, 30) IBAN НОМЕР_2 .

Наявність рахунку у Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" в зазначеному банку підтверджується додатковими угодами, укладеними боржником, як переможцем державних тендерів, зокрема, Додатковою угодою №1 від 21.09.2022 до Договору №15-6080/53-123-04-21-07175 від 08.10.2021, укладеною з Державним підприємством Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом, яку у відповідності до вимог Закону України Про публічні закупівлі розміщено на майданчику Prozorro за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-09-14-000327-a, та Додатковою угодою №6 від 03.10.2022 до Договору №15-1430 від 17.03.2021, укладеною з Приватним акціонерним товариством Укргідроенерго, яку у відповідності до вимог Закону України Про публічні закупівлі розміщено на майданчику Prozorro за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-02-17-003138-с.

Як вбачається із зазначених додаткових угод, Акціонерним товариством Українські енергетичні машини в графі Банківські реквізити зазначено поточний рахунок № IBAN НОМЕР_1 в АТ ТАСКОМБАНК, адреса банку: Україна, 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30.

Відповідні додаткові угоди оприлюднені через авторизований електронний майданчик на веб-порталі уповноваженого органу Prozorro.gov.ua.

З огляду на зазначене, у Акціонерного товариства Українські енергетичні машини є відкритий поточний рахунок в АТ ТАСКОМБАНК, місця знаходження відділення якого є м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд.30.

Згідно даних Автоматизованої системи виконавчого провадження 09.11.2022 державним виконавцем було отримано від Державної фіскальної служби України відповідь на запит №:150903548 від 09.11.2022 про наявні рахунки у боржника.

Окрім того, згідно офіційного державного веб-порталу з відкритими даними про використання розпорядниками та одержувачами публічних коштів державного та місцевих бюджетів у боржника наявні кошти у АТ Укрексімбанк м. Київ, вул. Антоновича, 127.

Таким чином, станом на день відкриття виконавчого провадження у боржника було наявне майно (кошти на рахунках) на території м. Києва, що підтверджується матеріалами виконавчого провадження.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст.1 Закону України Про виконавче провадження).

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (ч.1 ст.5 Закону України Про виконавче провадження).

Згідно з частиною 1 статті 24 Закону України Про виконавче провадження виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Частиною 4 статті 24 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.

Таким чином, стягувач скористався своїм правом передбаченим статтею 24 Закону України Про виконавче провадження на вибір місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання наказу Господарського суду Харківської області від 11.10.2022 у справі №922/977/22 на території, на яку поширюються їхні функції.

09.11.2022 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гречух Олегом Ярославовичем було винесено постанову ВП №70292357 про відкриття виконавчого провадження.

Також, 09.11.2022 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гречух Олегом Ярославовичем в межах виконавчого провадження ВП №70292357 було винесено постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, про стягнення виконавчого збору та про арешт коштів боржника.

Як наголошено в Рішенні Конституційного Суду України від 30.01.2003 №3-рп/2003, правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 5 грудня 2018 року по справі №904/7326/17 звернула увагу на те, що виконання судового рішення має бути зручним насамперед для стягувача і не створювати для нього зайвих перешкод і витрат. Також Велика Палата Верховного Суду зазначила, що виконання судового рішення є прямим обов`язком боржника.

Посилаючись на рішення ЄСПЛ від 5 липня 2012 року у справі Глоба проти України, Верховний Суд у постанові від 10 вересня 2018 року по справі №905/3542/15 підкреслив, що основна мета виконавчого провадження виконання судового рішення, яке у державі, що визнала верховенство права, не може залишатися невиконаним на шкоду одній із сторін, а держава повинна вжити усіх необхідних кроків, у межах своєї компетенції, для виконання остаточного рішення суду.

Згідно правових висновків Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 21.05.2021 у справі №905/64/15, за змістом норм чинного законодавства, що регулюють питання, пов`язані з виконанням судових рішень і рішень інших органів, що підлягають примусовому виконанню, виконавчий документ, прийнятий виконавцем до виконання, є підставою для початку здійснення виконавцем примусового виконання рішення. Оригінал (дублікат) виконавчого документа подається до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця разом із заявою про примусове виконання рішення.

Вимоги до форми і змісту заяви про примусове виконання рішення визначені у частинах другій - четвертій статті 26 Закону України "Про виконавче провадження", а також у пункті 3 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженій наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02 квітня 2012 року (далі по тексту - Інструкція).

Відповідно до абзацу 12 пункту 3 розділу ІІІ Інструкції (у редакції, чинній станом на день виникнення спірних правовідносин) у разі пред`явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця за місцезнаходженням майна боржника до заяви про примусове виконання рішення додається документ/копія документа, який підтверджує, що майно боржника (грошові кошти на рахунках в банках або інших фінансових установах) знаходиться(яться) на території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця.

Передбачена цією нормою необхідність стягувача додати до заяви докази місцезнаходження майна боржника обумовлена необхідністю обґрунтування та доведення стягувачем виконавцю такого критерію як місцезнаходження майна боржника та лише в ракурсі того, що майно боржника знаходиться на території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби. Зазначена норма передбачає надання стягувачем лише доказів місцезнаходження майна боржника на цій території, а не доказів фактичної наявності майна боржника у місцезнаходженні такого майна.

Зазначена норма Інструкції (у разі, якщо стягувач в якості майна боржника зазначає грошові кошти) не може тлумачитися як така, що передбачає обов`язок стягувача додавати до заяви про примусове виконання рішення докази фактичної наявності грошових коштів на банківських рахунках боржника, оскільки у разі такого її тлумачення (застосування) ця норма суперечила б статті 60 та пункту 1 частини першої статті 61 Закону України "Про банки і банківську діяльність", за змістом яких відомості про банківські рахунки клієнтів, фінансово-економічний стан клієнтів є банківською таємницею, забезпечення збереження якої є обов`язком банку, зокрема шляхом обмеження кола осіб, що мають доступ до інформації, яка становить банківську таємницю. Аналіз наведених норм Закону України "Про банки і банківську діяльність" свідчить про те, що стягувач, який не входить до кола осіб, які мають доступ до інформації, яка становить банківську таємницю, та не є особою, якій відповідно до частини першої статті 62 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банк може розкрити інформацію, що містить банківську таємницю, обмежений у можливостях надати органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю відомості про стан рахунків боржника у банках. Таке тлумачення цієї норми Інструкції також суперечить частині перші статті 19 Конституції України, за змістом якої ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 21.05.2021 у справі №905/64/15 дійшла висновку, що відповідно до частин першої та другої статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" на стадії вирішення питання про відкриття виконавчого провадження за таким критерієм як місцезнаходження майна боржника виконавець має дослідити цей критерій не в ракурсі фактичного знаходження майна у його (зазначеному стягувачем) місцезнаходженні, а саме для встановлення обставини наявності майна боржника на території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця, за формальними ознаками: по доданим стягувачем до заяви про примусове виконання рішення доказам місцезнаходження майна боржника на такій території. Встановлення обставин фактичної наявності майна боржника у його місцезнаходженні (зазначеному стягувачем) (у тому числі і грошових коштів) відноситься до дій виконавця з розшуку майна боржника, які вчиняються у процесі здійснення виконавчого провадження після прийняття виконавчого документу до виконання та відкриття виконавчого провадження.

Відповідна правова позиція Верховного Суду також викладена в постанові від 01 грудня 2021 року у справі №922/2665/17.

З огляду на викладене, в даному випадку державний виконавець мав право приймати до виконання наказ суду за місцезнаходженням майна боржника, а саме грошових коштів боржника на рахунках у банківських установах міста Києва, а тому державний виконавець не порушив вимог щодо територіальності при відкритті ним виконавчого провадження.

Також в матеріалах справи міститься відповідь Департаменту ДВС від 10.11.2022 за вих.№105156/132322-33-22/20.4.2 на звернення Приватного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Барвінок", де зазначено, зокрема, що умови і порядок виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) визначає Закону України Про виконавче провадження.

Відповідно до п.10-2 розділу XIII Прикінцевих та Перехідних положень Закону України Про виконавче провадження, забороняється відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої російською федерацією території України, а також прилеглих до неї територій.

Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням Акціонерного товариства Українські енергетичні машини є м. Харків, проспект Героїв Харкова, буд.199.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року №75 Про затвердження Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 23 жовтня 2022 року Харківська міська територіальна громада віднесена до територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій.

Однак місто Київ, на території якого у боржника було виявлено майно (грошові кошти на рахунках), до територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на день відкриття виконавчого провадження ВП №70292357 віднесено не було.

Таким чином, виконавче провадження ВП №70292357 було відкрито на території міста Києва, яка не відноситься до територій зазначених у Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) та не підпадає під заборону, встановлену положеннями п.10-2 розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про виконавче провадження.

Частиною 1 статті 28 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження ВП №70292357, 09.11.2022 супровідними листами за вих.№70292357/9 державним виконавцем направлено для виконання та до відома сторін виконавчого провадження (в т.ч. на адресу боржника: 61037, м. Харків, пр. Московський, буд. 199), зокрема, постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №70292357 від 09.11.2022 та про арешт коштів боржника від 09.11.2022, про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 09.11.2022 та про стягнення виконавчого збору від 09.11.2022.

За загальними вимогами пункту 91 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2009 №270 (надалі - Правила), поштові відправлення, поштові перекази доставляються оператором поштового зв`язку адресатам на поштову адресу або видаються/виплачуються в об`єкті поштового зв`язку.

Відповідно до частини 1 Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства Інфраструктури України під 28.11.2013 № 958, ці Нормативи і нормативні строки розроблено відповідно до Закону України Про поштовий зв`язок, актів Всесвітнього поштового союзу, Правил падання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року №270, та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері надання послуг поштового зв`язку.

Згідно з частинами 1, 2 розділу 2 Правил, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку): 1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; 2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; 3) між районними центрами різних областей України (у гаму числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3; 4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Скарга, що розглядається, від Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" надійшла до суду 10.11.2022.

З огляду на те, що скаржником подана скарга до суду наступного дня, після винесення державним виконавцем постанов, з урахуванням вимог Правил і строків пересилання поштових відправлень, відповідна поштова кореспонденція, ще не може бути доставлена до адресата.

Таким чином, твердження скаржника щодо невиконання державним виконавцем вимог ст.28 Закону України Про виконавче провадження є передчасними, необґрунтованими та такими, що не відповідають матеріалам виконавчого провадження.

Разом з цим, розпорядженням Кабінету Міністрів України №36-р від 16.01.2019 р. затверджено перелік об`єктів великої приватизації державної власності.

26.08.2021 розпорядженням Кабінету Міністрів України №1005-р доповнено перелік об`єктів великої приватизації державної власності додатковою позицією: 05762269 Акціонерне товариство Турбоатом 75, 22407664.

27.08.2021 відповідно до рішення позачергових загальних зборів, Акціонерне товариство Турбоатом перейменовано у Акціонерне товариство Українські енергетичні машини, у зв`язку з чим розпорядженням Кабінету Міністрів України №1228-р від 06.10.2021 в перелік об`єктів приватизації внесені відповідні зміни щодо назви товариства.

Відповідно до вимог п.12 ч.1 ст.34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення єдиного майнового комплексу боржника - державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу боржника - господарського товариства до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації.

Згідно з ч.2 ст.34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про обставини, зазначені в частині першій цієї статті, а з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої цієї статті, - у день надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, зупиняє вчинення виконавчих дій, про що виносить відповідну постанову.

Як свідчать матеріали справи, 10.11.2022 Акціонерне товариство "Українські енергетичні машини" звернулось до старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гречух Олега Ярославовича із заявою від 09.11.2022 №27-125 про скасування постанови державного виконавця від 09.11.2022 р. про арешт коштів АТ Українські енергетичні машини, в якій просило суд скасувати постанову від 09.11.2022 року про арешт коштів АТ Українські енергетичні машини по виконавчому провадженню №70292357 та постанову про відкриття виконавчого провадження №70292357.

У вказаній заяві АТ Українські енергетичні машини повідомили старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гречух Олега Ярославовича, що розпорядженням Кабінету Міністрів України №1005-р від 26.08.2021 доповнено перелік об`єктів великої приватизації державної власності додатковою позицією АТ Турбоатом.

11.11.2022 державним виконавцем винесено постанову про зупинення виконавчого провадження. Копії зазначеної постанови направлено сторонам виконавчого провадження.

Відповідно до ст.26 Закону України Про виконавче провадження, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Статтею 18 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Статтею 52 Закону України Про виконавче провадження визначено, що виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов`язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

Виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, розміщені на його рахунках і на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 56 Закону України Про виконавче провадження, арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису.

Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Наявність накладеного виконавцем у процесі виконавчого провадження арешту державного або комунального майна, крім арешту, накладеного у кримінальному провадженні, не перешкоджає продажу шляхом приватизації єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства, до складу якого входить таке майно.

З наданих до суду доказів вбачається, що державним виконавцем, на виконання вимог статті 56 Закону України Про виконавче провадження, відкрито виконавче провадження за місцем майна боржника та, зокрема, винесено постанови про накладення арешту на майно боржника в межах суми бору.

Так, відповідно до вимог п.12 ч.1 ст.34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення єдиного майнового комплексу боржника - державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу боржника - господарського товариства до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації.

Згідно з ч.2 ст.34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про обставини, зазначені в частині першій цієї статті, а з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої цієї статті, - у день надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, зупиняє вчинення виконавчих дій, про що виносить відповідну постанову.

Суд зазначає, що чинним законодавством України не зобов`язано державного виконавця самостійно встановлювати обставини щодо включення єдиного майнового комплексу боржника до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації.

Боржником надані листи до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 12.10.2022 та від 26.10.2022, якими боржник повідомляв виконавчий орган, що знаходиться за адресою: 01001, м. Київ, вул. Городецького, 13 про наявність судового рішення Господарського суду Харківської області від 06.04.2021 та якими повідомляв відповідний виконавчий орган про наявність підстав для зупинення виконавчих дій, у разі його пред`явлення до виконання.

Доказів того, що Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України доведено до відома, зокрема, Старшого Державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) Гречух О.Я. про наявність обставин, зазначених боржником у вищенаведених листах матеріали справи не містять.

Також суд звертає увагу, що чинним законодавством встановлено обов`язок виконавця зупинити виконавче провадження у разі встановлення обставини щодо включення єдиного майнового комплексу боржника до переліку об`єктів малої або великої приватизації, а не заборону відкриття виконавчого провадження чи накладення арешту стосовно такого боржника.

Як свідчать матеріали виконавчого провадження, державний виконавець зупинив виконавчого провадження №70292357 на підставі п.12 ч.1 ст.34 Закону України "Про виконавче провадження" не порушуючи вимоги ч.2 ст.34 Закону України "Про виконавче провадження".

При цьому, частиною 4 статті 35 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що арешт, накладений виконавцем на майно боржника, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах, протягом строку, на який виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, не знімається, крім випадків, передбачених пунктами 10, 15 частини першої статті 34 цього Закону. У період зупинення вчинення виконавчих дій виконавець має право звертатися до суду в порядку, встановленому цим Законом, а також вживати заходів до розшуку боржника (його майна) або проведення перевірки його майнового стану.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997).

За певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції права (рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії").

Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (рішення у справі "Фуклев проти України" від 07.06.2005).

Саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у п. 1 ст. 6 Конвенції. Сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (рішення у справі "Comingersoll S. A." проти Португалії").

Оскільки п.1 ст.6 Конвенції захищає виконання остаточних судових рішень, вони не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін.

Суд погоджується із твердженням стягувача, що наданий боржником договір №26006000123701-980-351618, укладений з АТ "УКРЕКСІМБАНК" в особі філії у м. Харкові, не носить у собі жодної доказової бази, оскільки підставою для відкриття провадження у справі було місцезнаходження майна боржника у м. Києві, а саме відкритий рахунок в АТ ТАСКОМБАНК (м. Київ, 01032, вул. Симона Петлюри, 30) IBAN НОМЕР_1 .

Надані боржником договір №1232026 банківського рахунку та комплексного надання послуг від 20.07.2022, укладеного з АТ ТАСКОМБАНК в особі Центрального відділення (м. Київ) та від 15.11.2022 вих.№948/507 лише підтверджують, що старший державний виконавець Гречух Олег Ярославович мав право приймати до виконання судовий наказ за місцезнаходженням майна боржника, а тому ОСОБА_1 не порушив вимог щодо територіальності при відкритті ним виконавчого провадження.

Щодо наданих наказів та листів Мінекономіки про бронювання та відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язаних Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини", то ці документи жодним чином не стосуються порядку виконання судового рішення у справі № 922/977/22 та правової оцінки дій, вчинених старшим державним виконавцем Гречух О.Я.

Згідно зі ст. 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, у тому числі заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Вказані документи лише підтверджують факт бронювання військовозобов`язаних Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" на період воєнного часу в загальному режимі на підставі визначеного в законодавстві порядку.

Відповідно до ч.3 ст.59 Закону України "Про виконавче провадження" у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Згідно з положеннями ст. 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

З аналізу вищевказаних норм випливає, що учасник виконавчого провадження має право звернутися до господарського суду з відповідною скаргою тільки на дії чи бездіяльність органів виконавчої служби, вчинені ними під час, у зв`язку та щодо примусового виконання останніми відповідних рішень господарських судів.

Норми процесуального права не передбачають повноважень Суду на скасування рішень органів державної виконавчої служби. Аналогічні висновки викладені у Постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 21.05.2021 справа № 905/64/15 (абз. 26-27 пп.9.2 п. 9 Постанови).

З огляду на зазначене, вимога скаржника про скасування постанов від 09.11.2022 року про відкриття виконавчого провадження №70292357, від 09.11.2022 про стягнення виконавчого збору та від 09.11.2022 про арешт коштів АТ Українські енергетичні машини в даному випадку не є належним способом захисту та не відповідає нормам чинного законодавства.

Враховуючи вищезазначене та досліджені обставини справи, суд приходить до висновку про безпідставність та необґрунтованість скарги (вх.№13855 від 10.11.2022) представника Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" на дії державного виконавця, оскільки оскаржувані дії Старшого Державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) Гречух О.Я. були вчинені відповідно до закону та в межах його повноважень.

Керуючись ст.234, 339-343 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволені скарги (вх.№13855 від 10.11.2022) представника Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" на дії Старшого Державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) Гречух О.Я. відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду в порядку ст.ст. 255-257 ГПК України.

Повний текст ухвали складено 28.11.2022.

Суддя Пономаренко Т.О.