Рішення № 107551695, 25.11.2022, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.11.2022 Справа № 914/4023/21

За позовом: Дочірнього підприємства «Газсервіс» Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз», м.Львів,

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію «КБ «Фінансова ініціатива», м.Київ,

про визнання припиненими правовідносин за договором кредиту, визнання припиненою іпотеку та зняття заборони з майна.

Суддя Яворський Б.І.,

при секретарі Муравець О.М.

Представники сторін:

від позивача: Бандирський А.С.,

від відповідача: Кустова Т.В.

Відводів складу суду сторонами не заявлялося.

Відповідно до ст.222 ГПК України судове засідання проводилося в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку.court.gov.ua.

Суть спору. На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Дочірнього підприємства «Газсервіс» Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію «КБ «Фінансова ініціатива» Караченцева А.Ю. про визнання припиненими правовідносин за договором кредиту від 06.03.2007, визнання припиненою іпотеки за договором іпотеки від 20.03.2007 та зняття заборони відчуження нерухомого майна (комплексу), який розташований за адресою: Львівська область, Радехівський район, с.Станин, вул. Польова, 7. Разом з позовною заявою позивачем подано клопотання про витребування доказів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що зобов`язання з виконання кредитного договору були виконані позивачем належним чином (фактичне повне погашення боргу позичальником), тому похідне зобов`язання у вигляді іпотеки за договором іпотеки також припинилось.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 24 грудня 2021 року справу № 914/4023/21 передано на розгляд судді Яворському Б.І.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 29.12.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, також суд встановив строк для реалізації сторонами своїх процесуальних прав.

31.01.2022 відповідач подав відзив на позовну заяву (вх.№2561/22) з обґрунтуванням своєї правової позиції, у якому просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити, оскільки позивач не довів належними доказами, що зобов`язання за кредитним договором виконано у повному обсязі та зазначив, що звернення до банку, що ліквідований із позовом є безпідставним.

Протокольною ухвалою від 03.02.2022 Господарський суд Львівської області відклав підготовче засідання на 24.02.2022. Ухвалою від 03.02.2022 Господарський суд Львівської області у порядку ст.ст.120-121 ГПК України викликав відповідача у наступне засідання.

09.02.2022 позивач подав відповідь на відзив (вх.№3649/22), у якій зазначає, що банк згідно відомостей Мінюсту перебуває у стані припинення, а не ліквідований. Також інформував суд, що у позові викладено обставини, що унеможливлювали подання необхідних доказів, з приводу чого звертався до відповідача та Головного слідчого управління Національної поліції України з метою отримання доказів виконання договірних зобов`язань та відсутності підстав щодо обтяження належного йому майна.

Ухвалою від 21.04.2022 суд задоволив клопотання позивача про витребування доказів, витребував у Головного слідчого управління Національної поліції України та Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію «КБ «Фінансова ініціатива» Караченцева А.Ю. належним чином засвідчені копії документів, вилучені у ході кримінального провадження №12015000000000338: кредитний договір №010/05-05/18 від 06.03.2007 та усі додаткові угоди до нього; виписки з банківського рахунку з якого списувались (сплачувались) кошти в рахунок погашення заборгованості по кредитному договору №010/05-05/18 від 06.03.2007, а також усіх створених у процесі укладення та виконання цього договору первинних та інших документів. Суд продовжив строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів та відклав підготовче засідання 19.05.2022. Подальший рух справи у підготовчому засіданні викладено у відповідних ухвалах суду та протоколах судових засідань.

10.05.2022 відповідач подав клопотання (вх.№9524/22), у якому повідомив, що з 22.02.2022 повноваження ліквідатора банку Караченцева А.Ю. відкликано, у подальшому такі повноваження здійснюватимуться безпосередньо Фондом гарантування, а також повідомив про зміну адреси: АДРЕСА_1 (рішення виконавчої дирекції Фонду від 17.02.2022 №119).

18.05.2022 Головне слідче управління Національної поліції України листом №7991/24/1/2-2022 повідомило суд, що відповідно до опису вилучених речей і документів в межах кримінального провадження №12015000000000338, оригінали документів кредитної справи ДП «Газсервіс» за кредитним договором від 06.03.2007 №010/05-05/18 не вилучалися.

У підготовчому засіданні 19.05.2022 оголошувалась перерва до 16.06.2022.

15.06.2022 відповідач інформував суд, що на виконання ст.52-1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» банк здав, а архів НБУ прийняв на зберігання документи банку, а також довідковий апарат до них, про що складено акт 1 від 30.11.2020 та №2 від 11.10.2021 про приймання-передавання документів (справ) на архівне зберігання до НБУ. Зазначив, що у розпорядженні Фонду гарантування відсутні первинні документи по кредитному договору №010/05-05/18 від 06.03.2007.

У підготовчому засіданні 30.06.2022, заслухавши представників сторін, які повідомили, що усі докази подали і вважають за можливе завершити підготовче провадження, суд закрив підготовче засідання та призначив справу до судового розгляду по суті на 02.08.2022, відомості про що занесено до протоколу судового засідання. У судовому засіданні 02.08.2022 розгляд справи відкладено на 23.08.2022.

У період з 06.08.2022 по 14.11.2022 включно суддя Яворський Б.І. перебував на лікарняному у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності.

Ухвалою від 18.11.2022 розгляд справи призначено на 25.11.2022. Явка сторін у судовому засіданні обов`язковою не визнавалась.

Представник позивача у судове засідання 25.11.2022 з`явився, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача вимоги позивача заперечив, просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав їх недоведеності.

У судовому засіданні 25.11.2022 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

Дочірнє підприємство «Газсервіс» Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» є власником нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на будівлі від 17.10.2002 №01661 (а.с.35).

Позивач стверджує, що 06.03.2007 ТзОВ Комерційний банк «Фінансова Ініціатива» (код ЄДРПОУ 33299878, згодом перейменоване в Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Фінансова Ініціатива») та ДП Газсервіс ВАТ «Львівгаз» (код ЄДРПОУ 31216150, згодом перейменоване у Дочірнє підприємство «ГАЗСЕРВІС» публічного акціонерного товариства «ЛЬВІВГАЗ») укладено кредитний договір №010/05-05/18 за умовами якого позивач зобов`язався в термін до 05.03.2008 року повернути відповідачу кредит у розмірі 3'000'000,00 грн., сплатити проценти за користування ним згідно умов кредитного договору, а також можливу неустойку у розмірі і у випадках, передбачених кредитним договором.

Також, з метою забезпечення виконання зобов`язань, передбачених вищевказаним кредитним договором, між позивачем та відповідачем 20.03.2007 року укладено договір іпотеки, зареєстрований приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевчук 3.М. в реєстрі за №409д, предметом якого є належне позивачу нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до пп.2.2.2 п.2.2 договору іпотеки іпотекодержатель (відповідач) гарантує, що після повного виконання зобов`язань за кредитним договором ним будуть здійснені усі необхідні дії щодо звільнення предмета іпотеки від зобов`язань, якими він обтяжений згідно умов цього договору.

Право іпотеки та відповідно і цей договір припиняє чинність у разі припинення основного зобов`язання, забезпеченого цією іпотекою; знищення (втрати) предмета іпотеки, якщо іпотекодавець не змінив або не відновив предмет іпотеки; реалізації предмета іпотеки; набуття іпотекодержателем на підставі передбачених чинним законодавством України та цим договором права власності на предмет іпотеки; розірвання цього договору за угодою сторін, яка посвідчується нотаріально; в інших випадках, передбачених чинним законодавством. Відомості про припинення предмета іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законом порядку (п.6.2 та п.6.3 договору).

08 червня 2007 року приватним нотаріусом Шевчук З.М. на підставі вищевказаного договору іпотеки в Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна внесено запис про обтяження - заборону на відчуження нерухомого майна та в Державний реєстр іпотек запис про іпотеку.

Позивач зазначає, що виконав усі свої зобов`язання, передбачені кредитним договором №010/05-05/18 від 06.03.2007 року.

Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, яке зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12015000000000338. В ході розслідування у вказаному кримінальному провадженні в ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» було вилучено всі оригінали документів з кредитних справ, зокрема і кредитні договори, договори забезпечення, а також технічне обладнання операційних систем банку.

Позивач подав Акт від 26.10.2011 про виділення до знищення справ (документів), що не підлягають зберіганню, де зазначається про знищення позивачем документів за відповідними договорами. Про це також позивач видав 13.05.2021 відповідну довідку.

18.05.2022 Головне слідче управління Національної поліції України на запит суду листом №7991/24/1/2-2022 повідомило, що оригінали документів кредитної справи ДП «Газсервіс» за кредитним договором від 06.03.2007 №010/05-05/18 не вилучалися.

Актом 1 від 30.11.2020 та №2 від 11.10.2021 про приймання-передавання документів (справ) відповідач передав на архівне зберігання до НБУ справи тривалого зберігання за 2004-2021р.р. (опис №1-Т, доповнення та ліквідація), тимчасового зберігання за 2013-2021р.р. (опис №3-Т, 4-Т) та справи з кадрових питань (опис №2-К).

Відповідач зазначає, що у розпорядженні Фонду гарантування вкладів відсутні первинні документи по кредитному договору №010/05-05/18 від 06.03.2007, а позивач не подав доказів погашення кредиту, тому підстав стверджувати, що позивач сплатив кредит, немає.

ОЦІНКА СУДУ.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини (ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст.174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ст.175 ГК України).

Відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

Між сторонами виникли взаємні права та обов`язки на підставі укладеного договору кредитного договору №010/05-05/18 від 06.03.2007 та договору іпотеки від 20.03.2007.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», банківський кредит - будь-яке зобов`язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов`язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов`язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов`язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Статтею 345 Господарського кодексу України визначено, що кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, який укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов`язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1054 ЦК України).

Відповідно до ч.2 ст.1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика» глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Судом встановлено, що, укладаючи кредитний договір, сторони погодили істотні умови договору.

Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (ч.5 ст.3, абз.2, 7 ч.1 ст.17 Закону України «Про іпотеку», п.1 ч.1 ст.593 ЦК України).

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч.1 та ч.3 ст.1049 ЦК України).

Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (ч.1 ст.598 ЦК України). Однією з таких підстав, встановлених законом, є виконання, проведене належним чином (ст.599 ЦК України).

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За належного виконання у повному обсязі забезпеченого іпотекою основного зобов`язання за кредитним договором припиняється як це зобов`язання, так і зобов`язання за договором іпотеки, які є похідними від основного зобов`язання (аналогічний висновок викладено у п.61 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 року у справі №522/407/15-ц, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.02.2018 року у справі №910/16461/16).

При цьому, суд зауважує, що за приписами ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію. Постановою Правління НБУ від 30.12.1998 №566 затверджено Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України. Так, за змістом п.2.1.1 положення підставою для бухгалтерського обліку операцій банку є первинні документи, які фіксують факти здійснення цих операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та можуть складатися у паперовій формі та/або у вигляді електронних записів (у формі, яка доступна для читання та виключає можливість внесення будь-яких змін). У разі складання їх у вигляді електронних записів при потребі повинно бути забезпечене отримання інформації на паперовому носії. Банки самостійно визначають порядок формування та зберігання первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку і звітів, забезпечуючи їх сувору схоронність. Для визначення строку зберігання первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку і звітів банки повинні користуватися відповідним нормативно-правовим актом Національного банку України, що визначає строки зберігання кожної категорії документів, які утворюються в процесі діяльності банку.

ДП «Газсервіс» стверджує, що воно свій обов`язок повернути кредит виконало уже давно, однак банк безпідставно не вчиняє дії для зняття обмежень, накладених за договором іпотеки. При цьому, позивач не подає жодних доказів на підтвердження того, що він виконав свої зобов`язання і сплатив кредит. Натомість лише зазначає, що підтвердження оплати не може надати, оскільки такі документи через значний період часу з моменту їх здійснення підприємство знищило. На переконання ДП «Газсервіс» докази оплати повинні знаходитися у банку і саме відповідач повинен був би їх представити, однак не зробив цього.

Суд не погоджується з такою позицією підприємства та звертає увагу, що статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

У даному випадку доказами погашення кредиту можуть бути платіжні документи про здійснення відповідних оплат, а не акти знищення таких платіжних документів та довідки про знищення. У матеріалах справи відсутні будь-які документи про здійснення оплат за кредитом.

Відповідно до ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст.14 ГПК України).

Згідно з ст.74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Зберігати докази на підтвердження погашення кредиту повинна в першу чергу особа, яка його отримувала і яка повинна була б бути якнайбільше зацікавлена у том, що б підтвердити дану обставину у майбутньому. Своїм твердженням про те, що докази про відсутність заборгованості за кредитом повинен був зберегти і зараз подати банк, позивач намагається перекласти обов`язок доказування обставин, на які він ж посилається, на відповідача. Однак, такий підхід суперечитиме принципу змагальності сторін, а тому не може бути застосований судом.

Також необхідно відзначити, що за клопотанням позивача суд звертався до Головного слідчого управління Національної поліції України, яке повідомило, що оригінали документів кредитної справи ДП «Газсервіс» за кредитним договором від 06.03.2007 №010/05-05/18 не вилучалися. Будь-яких інших клопотань про витребування доказів позивач не подавав. Відтак, принцип диспозитивності був дотриманий.

Матеріалами справи не підтверджено належними та достатніми доказами доводів того, що позичальником було повернуто кредит, а, отже, у суду відсутні підстави стверджувати, що правовідносини за кредитним договором, так і договір іпотеки є припиненими. Тому заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Щодо інших аргументів учасників провадження, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються судом в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», рішення від 10.02.2010). Крім того, аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Сплата позивачем судового збору за подання до суду позовної заяви підтверджується платіжним дорученням №354 від 22.12.2021 на суму 6'810,00 грн.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд відмовляє у задоволенні позову, витрати по сплаті судового збору за подання позову залишаються за позивачем.

Керуючись статтями 2, 3, 12, 13, 42, 73-80, 123, 126, 129, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 29.11.2022.

Суддя Яворський Б.І.