Рішення № 107551311, 28.11.2022, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.11.2022Справа № 910/12598/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., розглянувши у спрощеному провадженні без виклику сторін господарську справу

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" (просп. Перемоги 65, Київ, 03117, код ЄДРПОУ 30115243)

до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія "Омега" (вул. Дмитрівська 48 Г літ. А, Київ, 01054, код ЄДРПОУ 21626809)

про стягнення 27 233, 30 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова група "ТАС" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Омега" (далі - відповідач) про стягнення 27 233,30 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту №FO-00583042 від 27.11.2019 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки "Nissan Rogue" реєстраційний номер НОМЕР_1 , у зв`язку з чим позивачем отримано право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, якою є відповідач у справі про стягнення з відповідача 27 233, 30 грн страхового відшкодування.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.08.2021 року було позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №910/12598/21 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

02.09.2021 року через канцелярію суду від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшла інформація по справі.

14.09.2021 року через канцелярію суду від відповідача надійшла заява про поновлення процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву разом із відзивом.

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечує проти задоволення позову з огляду на те, що потерпілий ОСОБА_1 звернувся до АСК "ОМЕГА" з повідомленням про настання страхового випадку. З метою визначення розміру збитку, завданого власнику автомобіля "Nissan Rogue" д.н.з НОМЕР_1 , Страховик звернувся до суб`єкта оціночної діяльності ФОП Семенченко П.О. Оцінка була проведена оцінювачем Гавриловим В.О. і за результатами проведеної оцінки було складено Звіт № 52/03/20 від 01.06.2020 р., згідно якого: вартість відновлювального ремонту "Nissan Rogue" д.н.з НОМЕР_1 складає 84 815,49 грн. (з ПДВ); вартість відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу складників ТЗ становить 57 616,62 грн. (з ПДВ) або 48 788,84 грн. (без ПДВ). При цьому оцінювачем було визначено значення коефіцієнта фізичного зносу Ез = 0,37.

Відповідач зазначив про виконання ним своїх зобов`язань перед позивачем в частині виплати страхового відшкодування, шляхом здійснення правильного розрахунку страхового відшкодування на підставі звіту №52/03/20 від 01.06.20, зробленого на замовлення Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Омега", згідно якого вартість відновлювального ремонту пошкодженого ТЗ з урахуванням фізичного зносу, без врахування ПДВ та за вирахуванням франшизи склала 47 788,84 грн.

Окрім того, відповідач на підтримку своїх аргументів проти задоволення позову заперечує щодо наданої позивачем ремонтної калькуляції, яка на його думку, не може бути прийнята в якості належних доказів, оскільки вона складена особою, яка не є суб`єктом оціночної діяльності, на відмінну від наданого відповідачем звіту №52/03/20 від 01.06.20, на підставі якого було здійснено виплату страхового відшкодування.

Додатково відповідач заперечує проти здійснення позивачу доплат страхового відшкодування за пошкодження вітрового скла та теплообмінника, які були виявлені 17.06.2020 р. та 16.07.2020 р. відповідно. Позивач стверджує, що дані пошкодження є наслідками ДТП, яка мала місце 31.01.2020 р., проте належних доказів на підтвердження цього не надано. Під час огляду пошкодженого автомобіля 24.02.2020 р. оцінювачем Гавриловим В.О. вказані пошкодження не зафіксовані.

Стосовно наданого позивачем Звіту № 14555 від 13.04.2021 р., відповідач вказує на те, що він не може бути прийнятий до уваги оскільки не відповідає вимогам п. 32 Національного Стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 р. №1440, відповідно до якого, у разі виникнення необхідності у визначенні розміру ймовірного страхового відшкодування оцінка застрахованого майна проводиться з урахуванням умов страхування та дотриманням принципів корисності і заміщення. Для застрахованого майна, подібного до майна, що продається (купується) на ринку, оцінка розміру ймовірного страхового відшкодування проводиться виходячи з характеристики майна на дату заподіяння збитків до настання страхового випадку шляхом розрахунку прямих збитків. Як вбачається зі Звіту № 14555 від 13.04.2021 р., оцінювач визначав вартість збитку станом на дату проведення дослідження - 10.02.2021 р., а не на дату заподіяння збитків - 31.01.2020 р.

Крім того, огляд пошкодженого автомобіля проводився оцінювачем ОСОБА_3 10.02.21 (згідно розділу II "Вихідні дані"), або 02.04.2021 р. (згідно відомостей з Акту огляду ТЗ), тобто більше ніж через рік з моменту настання спірної ДТП - 31.01.2020 р., тому виникнення всіх зафіксованих в Акті пошкоджень внаслідок ДТП 31.01.2020 р. є сумнівним. Окрім того, вартість відновлювального ремонту пошкодженого ТЗ та відповідно вартість матеріального збитку визначені оцінювачем Береговим В.М. з урахуванням податку на додану вартість. При цьому документальне підтвердження оплати ремонту, здійсненого платником ПДВ, в матеріалах справи відсутнє. Отже Звіт № 14555 не враховує норми п. 36.2 ст. 36 Закону "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Таким чином, наданий Позивачем Звіт № 14555 від 13.04.2021 р. не може бути прийнятий в якості належного і допустимого доказу.

Відповідно до частини 2 та частини 3 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, в якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.

За таких обставин, з метою об`єктивного та повного розгляду справи, суд вважає за необхідне поновити відповідачу процесуальний строк для надання відзиву.

21.09.2021 року через канцелярію суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач заперечує щодо поданого відзиву та зазначає, що з метою встановлення факту наявності страхового випадку "СГ "ТАС" вчинила необхідні дії та зафіксувала пошкодження в протоколі огляду колісного транспортного засобу.

Необхідною умовою для відшкодування матеріального збитку є наявність оцінки завданої шкоди, проведеної у встановленому законом порядку. Основа для визначення величини матеріального збитку була обрана калькуляція вартості відновлювальних робіт складена з допомогою системи AUDATEX, на підставі якої і було здійснено виплату страхового відшкодування. Дана система оцінювання відповідає вимогам п. 4.4. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 р.

Відповідач звертає увагу на той факт, що сума збитку була визначена на підставі експертного звіту № 52/03/20 від 01.06.2021 однак відповідно до сформованої судової практики звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу, а реальним підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику є платіжний документ про здійснення такої виплати.

АТ "СГ "ТАС" надало платіжні доручення, які підтверджували факт оплати завданого внаслідок ДТП збитку, чим забезпечило абсолютне право потерпілого на отримання обґрунтованого відшкодування внаслідок протиправних дій проти нього.

Звіт експерта № 14555 був замовлений АТ "СГ "ТАС" з метою підтвердити або спростувати розмір матеріального збитку завданий автомобілю Nissan Rogue д.н.з НОМЕР_1 , в доповнення до вже існуючих документів, що встановлювали суму страхового відшкодування та платіжних доручень про здійснення виплати і сума позовних вимог була обґрунтована в межах фактичних витрат і не була збільшена з посиланням на звіт № 14555, а отже твердження відповідача, що даний звіт не може бути прийнятий до уваги - є необґрунтованим.

Відповідач своїм правом на подання заперечення на відповідь на відзив не скористався.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, Господарський суд міста Києва, -

УСТАНОВИВ:

27.11.2019 між Приватним акціонерним товариством "Страхова група "ТАС" (страховик) та ОСОБА_1 (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №FO-00583042 (надалі - Договір), предметом страхування за яким є майнові інтереси, що не суперечать закону, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням ЗТЗ та/або ЗДО, а саме: автомобілем "Nissan Rogue", державний номер НОМЕР_1 .

Вигодонабувач за даним Договором є страхувальник - ОСОБА_1 .

Відповідно до Договору страхування страхова сума становить 429 000,00 грн. Франшиза від страхової суми "При пошкодженні ЗТЗ" та "При знищенні ЗТЗ" становить: 1,5% але не менше 4 тис.грн для ДТП з вини, 0,5% але не менше 2 тис.грн для інших ризиків.

Строк дії Договору з 02.12.2019 до 01.12.2020.

ОСОБА_4 , 31 січня 2020 року, приблизно о 16 годині 45 хвилин, з ознаками алкогольного сп`яніння /нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук/, керував транспортним засобом "ЗАЗ Vida" державний номерний знак НОМЕР_2 , рухаючись проспектом Соборності, 15 /під мостом/, у місті Києві, при зустрічному роз`їзді, не урахував дорожню обстановку, перетнув суцільну лінію 1.1, виїхав на зустрічну смугу руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом "Nissan Rogue" державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_5 , чим заподіяв транспортному засобу технічні пошкодження та завдав матеріальної шкоди.

Відповідно до постанови Дніпровського районного суду міста Києва від 03.03.2020 (справа №755/2171/20) вищевказана дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення ОСОБА_4 вимог Правил дорожнього руху України, у зв`язку з чим його було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 124 та ч.1 ст. 130 КУпАП.

Цивільно-правова відповідальність транспортного засобу "ЗАЗ Vida" державний номерний знак НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_4 , застрахована за полісом загальнообов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності АО1065312 у Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Омега"", відповідно до відповіді від НПУ №3020035506235720 та від МТСБУ.

03.02.2020 ОСОБА_1 (страхувальник) звернувся до позивача із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.

Характер пошкоджень застрахованого позивачем автомобіля зафіксовано в Протоколі огляду колісного транспортного засобу №2425 від 10.02.2020. Відповідно до даного протоколу замовник дослідження та зацікавлені особи повідомлені про те, що при проведені ремонтно-відновлювальних робіт можливе виявлення прихованих дефектів і пошкоджень КТЗ. Акт огляду (дефектна відомість) складена на підставі зовнішнього огляду КТЗ.

Згідно ремонтної калькуляції №02377_51 від 17.02.2020 вартість ремонту автомобіля марки "Nissan Rogue" державний номерний знак НОМЕР_1 , яка визначена за допомогою розрахунку електронної системи "AUDATEX", складає 94430,30 грн.

19.02.2020 року позивачем було складено страховий акт №03909/51/920 щодо виплати страхового відшкодування у розмірі 83849,78 грн, сума в розмірі 9105,52 грн була зарахована як частина страхових платежів, які не були оплачені страхувальником станом на момент ДТП, що підтверджується довідкою про надходження страхових платежів.

На підставі страхового акта №03909/51/920 від 19.02.2020, у відповідності до розрахунку суми страхового відшкодування, визначеного вказаним актом, та заяви страхувальника про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування позивач, виконуючи свої зобов`язання за Договором, здійснив відшкодування завданої шкоди внаслідок ДТП шляхом перерахування коштів у сумі 83849,78 грн на рахунок страхувальника, що підтверджується платіжним дорученням №82029 від 21.02.2020.

21.02.2020 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із повідомленням про настання страхового випадку від потерпілої особи, в даній заяві зазначені отримані у ДТП від 31.01.2020 року автомобілем "Nissan Rogue" державний номерний знак НОМЕР_1 ушкодження, а саме: розбита передня частина авто, можливі приховані, скриті пошкодження. У заяві надається згода на проведення оцінки ушкодженого автомобіля незалежним оцінювачем (судовим експертом) за рахунок та на вибір страховика АСК "Омега".

01.06.2020 року ФОП Семенченко П.О. було складено Звіт №52/03/20 на замовлення ПрАТ АСК "Омега", який був проведений оцінювачем Гавриловим В.О., згідно якого вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля "Nissan Rogue" державний номерний знак НОМЕР_1 з урахуванням фізичного зносу, без врахування ПДВ склала 48 788,84 грн.

Відповідно до наявних в матеріалах справи листів страхувальника ( ОСОБА_1 ) ним в подальшому були виявлені приховані пошкодження, які не були враховані при складанні Протоколу огляду колісного транспортного засобу №2425 від 10.02.2020, а саме: пошкодження вітрового скла, теплообмінника та шланги, що в подальшому стало підставою для складання Акту огляду транспортного засобу від 17.06.2020 (характер пошкодження - вітрове скло) та від 16.07.2020 року (характер пошкодження - теплообмінник, шланги), фото відповідних пошкоджень наявні в матеріалах справи.

Відповідно до вказаних актів страхова компанія виплачує за усунення пошкоджень та заміну тих вузлів та деталей транспортного засобу, що вказані у даному акті (дефектній відомості) огляду з урахуванням експлуатаційного зносу, якщо інше не передбачено договором страхування або іншим законним документом.

Як що під час ремонту будуть виявлені приховані дефекти (пошкодження), про це слід повідомити страхову компанію з метою складання додаткового акта (дефектної відомості). В іншому випадку страхова компанія не проводить виплату відшкодування за приховані дефекти (пошкодження).

Перед початком відновлювального ремонту на СТО пошкодженого Т3, підлягає узгодженню повна калькуляція (кошторис) відновлювального ремонту з метою визначення повної вартості ремонту. При виплаті страхового відшкодування страхувальнику або потерпілій особі готівкою з ними узгоджується калькуляція і нова сума виплати, яка не може бути більша за повну вартість ремонту на СТО.

Відповідно до розрахунку суми страхового відшкодування, складеного на основі Акту огляду транспортного засобу (дефектна відомість) від 17.06.2020, загальна сума ремонту яка була визначена на підставі ремонтних калькуляцій №02377_51 від 17.06.2020 та від 17.02.2020 склала 115746,04 грн, розмір страхового відшкодування, що підлягає виплаті - 20645,74 грн (115746,04 грн - 92955,30 грн (частина страхового відшкодування, що була виплачена згідно страх. Акту від 19.02.20 р.) - 2145,00 грн (франшиза за Договором №FO-00583042 від 27.11.2019)).

На підставі страхового акта №14206/51/920 від 01.07.2020, у відповідності до розрахунку суми страхового відшкодування, визначеного вказаним актом, позивач, виконуючи свої зобов`язання за Договором, здійснив доплату на користь потерпілого в розмірі 20645,74 грн за приховані пошкодження теплообмінника, шляхом перерахування коштів на рахунок страхувальника, що підтверджується платіжним дорученням №108350 від 03.07.2020.

Відповідно до розрахунку суми страхового відшкодування, складеного на основі Акту огляду транспортного засобу (дефектна відомість) від 16.07.2020, загальна сума ремонту яка була визначена на підставі ремонтної калькуляції №02377_51 від 17.07.2020 склала 123302,42 грн, розмір страхового відшкодування, що підлягає виплаті - 7556,38 грн (123302,42 грн - 113601,04 грн (частина страхового відшкодування, що була виплачена згідно страх. акту) - 2145,00 грн (франшиза за Договором №FO-00583042 від 27.11.2019)).

На підставі страхового акта №15927/51/920 від 22.07.2020, у відповідності до розрахунку суми страхового відшкодування, визначеного вказаним актом, позивач, виконуючи свої зобов`язання за Договором, здійснив доплату на користь потерпілого в розмірі 7556,38 грн за приховані пошкодження лобового скла, не враховані експертом при огляді пошкодженого ТЗ, шляхом перерахування коштів на рахунок страхувальника, що підтверджується платіжним дорученням №113059 від 23.07.2020.

Отже, як вбачається з матеріалів справи Приватне акціонерне товариство "Страхова група "ТАС"" виконуючи свої зобов`язання за Договором страхування, здійснило виплату страхового відшкодування ОСОБА_1 в загальному розмірі 121157,42 грн, що підтверджується платіжними дорученнями, які наявні в матеріалах справи.

Так, з метою досудового врегулювання спору, 06.03.2020 року АТ "СГ "ТАС" (позивач) направило на адресу відповідача заяву на виплату страхового відшкодування №00508/9220 від 05.03.2020 про відшкодування 92 955, 30 грн. Заява вручена уповноваженій особі відповідача 10.03.2020 року (відповідно до рекомендованого поштового відправлення №0311328538666 наявного в матеріалах справи).

06.01.2021 р. відповідач здійснив часткову оплату страхового відшкодування на користь АТ "СГ "ТАС" в розмірі 47 788,84 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 161 від 06.01.2021 р.

19.01.2021 р. АТ "СГ "ТАС" повторно звернулося до відповідача із заявою №00049/9221 від 11.01.2021 на здійснення доплати в розмірі 73 368,58 грн., посилаючись на здійснені доплати за приховані та не враховані при огляді пошкодження. Заява вручена уповноваженій особі відповідача 20.01.2021 року (відповідно до рекомендованого поштового відправлення №0311329672943 наявного в матеріалах справи).

06.02.2021р. на адресу позивача надійшов лист із запереченням на регресну вимогу, в якому ПрАТ "АСК "Омега", посилаючись на звіт незалежного експерта №52/03/20 від 01.06.2020 року, проведеного незалежним експертом Семенченко П.О. за замовленням відповідача, стверджували, що в них немає підстав для проведення доплати страхового відшкодування.

У подальшому, з метою обґрунтування законності своїх вимог АТ "СГ "ТАС", звернулося до незалежного експерта Берегового Валерія Миколайовича, з метою об`єктивно та у повному обсязі оцінити рівень пошкоджень ТЗ та визначити вартість матеріального збитку, завданого автомобілю. За результатами незалежної оцінки було складено Звіт №14555 від 13.04.2021 р., який підтверджував заявлений АТ "СГ "ТАС" рівень пошкоджень автомобіля "Nissan Rogue" державний номерний знак НОМЕР_1 .

З огляду на те, що відповідач не здійснив повної виплати позивачу страхового відшкодування, позивач звернувся до суду з цим позовом та просить стягнути з відповідача на свою користь 27 233,30 грн страхового відшкодування.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Вказана норма кореспондується зі статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Як убачається з матеріалів справи, позивачем на виконання зобов`язань за Договором добровільного страхування наземних транспортних засобів було відшкодовано на користь страхувальника 121157,42 грн. страхового відшкодування, що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями №82029 від 21.02.2020, №108350 від 03.07.2020 та №113059 від 23.07.2020.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто, у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов`язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди.

На підставі статей 512, 514 Цивільного кодексу України, страховик стає замість потерпілої особи кредитором у зобов`язанні щодо відшкодування заподіяної шкоди у межах виплаченої суми.

Згідно із положеннями статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Враховуючи викладене, правовідносини, що виникли між позивачем і відповідачем у зв`язку з виплатою першим на користь потерпілої особи страхового відшкодування, засновані на суброгації - переході до позивача права вимоги потерпілої у деліктному зобов`язанні. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №755/18006/15-ц.

Згідно із ч. 1 ст. 25 Закону України "Про страхування", здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводяться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта, що складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, визначеній страховиком.

Отже, виплативши страхове відшкодування відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспорту, позивач в силу приписів ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" набув права вимоги до відповідача у межах фактичних затрат.

Оскільки, цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом "ЗАЗ Vida" державний номерний знак НОМЕР_2 , водій якого вчинив дорожньо-транспортну пригоду, була застрахована у Приватному акціонерному товариству "Акціонерна страхова компанія "Омега" відповідно до полісу №АО1065312 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, то особою відповідальною за завдані в даному випадку збитки, відповідно положень Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у межах, передбачених вказаним Законом та договором обов`язкового страхування цивільної відповідальності, є відповідач.

Тобто, позивач отримав право вимагати від відповідача виплати страхового відшкодування за полісом № АО1065312 на умовах, в порядку та у спосіб, що передбачені положеннями Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

За змістом пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

За загальним правилом та з огляду на положення статті 1192 ЦК України розмір збитків визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Пунктом 2.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування колісного транспортного засобу (далі КТЗ), з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).

Виходячи з аналізу зазначених норм, визначення розміру матеріального збитку при настанні страхового випадку повинно бути підтверджено належним засобом доказування, зокрема, звітом (актом) про оцінку майна, який повинен відповідати вимогам Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність" та Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року N 142/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за N 1074/8395 (далі - Методика). Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.09.2018 по справі № 753/21177/16-ц.

Частинами 1, 2 статті 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" унормовано, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Позивачем до матеріалів справи наданий Звіт про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу №14555 від 13.04.2021 р., складений суб`єктом оціночної діяльності Береговим В.М.

Відповідач заперечує щодо наданого позивачем Звіту №14555 від 13.04.2021 р. В обґрунтування своїх доводів відповідач вказує, що даний Звіт не може бути прийнятий до уваги, оскільки він не враховує вимоги нормативно-правових актів з оцінки майна. Як вбачається зі Звіту № 14555, оцінювач визначав вартість збитку станом на дату проведення дослідження - 10.02.2021 р., а не на дату заподіяння збитків -31.01.2020 р.

Крім того, огляд пошкодженого автомобіля проводився оцінювачем ОСОБА_3 10.02.21 (згідно розділу II "Вихідні дані"), або 02.04.2021 р. (згідно відомостей з Акту огляду ТЗ), тобто більше ніж через рік з моменту настання спірної ДТП - 31.01.2020 р., тому виникнення всіх зафіксованих в Акті пошкоджень внаслідок ДТП 31.01.2020 р. є сумнівним.

Відповідно до п. 32 Національного Стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 р. N 1440 передбачено, що у разі виникнення необхідності у визначенні розміру ймовірного страхового відшкодування оцінка застрахованого майна проводиться з урахуванням умов страхування та дотриманням принципів корисності і заміщення. Для застрахованого майна, подібного до майна, що продається (купується) на ринку, оцінка розміру ймовірного страхового відшкодування проводиться виходячи з характеристики майна на дату заподіяння збитків до настання страхового випадку шляхом розрахунку прямих збитків.

Враховуючи вищевикладене наданий позивачем Звіт №14555 від 13.04.2021 р. мав бути складений на дату ДТП, а саме на 31.01.2020 року.

Відтак суд дійшов висновку, щодо невідповідності вказаного звіту вимогам Національного Стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 р. №1440 на котрий, зокрема, як на перелік нормативно правових актів, використаних при складанні звіту робить посилання - оцінювач ОСОБА_3 .

Крім того відповідач зазначає, що вартість відновлювального ремонту пошкодженого ТЗ та відповідно вартість матеріального збитку визначені оцінювачем ОСОБА_3 з урахуванням податку на додану вартість. При цьому документальне підтвердження оплати ремонту, здійсненого платником ПДВ, в матеріалах справи відсутнє. Отже Звіт № 14555 не враховує норми п. 36.2 ст. 36 Закону.

Однак, з наданих позивачем платіжних доручень №82029 від 21.02.20, №108350 від 03.07.20 та №113059 від 23.07.20 р. вбачається, що сума страхового відшкодування була перерахована страхувальнику без ПДВ. Окрім того, згідно наданих ремонтних калькуляцій сума страхового відшкодування була розрахована також без ПДВ.

Судом також враховано, що сума, яка була затверджена страховим актами та сума страхового відшкодування, що була фактично виплачена позивачем на користь страхувальника є меншою, ніж сума відновлювального ремонту зазначена у Звіті №14555 від 13.04.2021 р., та не була збільшена з посиланням на нього, що жодним чином не порушує прав відповідача в цій частині. Крім того, позивач зазначав, що Звіт експерта №14555 був замовлений АТ "СГ "ТАС" з метою підтвердити або спростувати розмір матеріального збитку завданий автомобілю "Nissan Rogue" д.н.з НОМЕР_1 , в доповнення до вже існуючих документів.

Загальні положення про відшкодування завданої майнової шкоди закріплені в положеннях статті 1166 Цивільного кодексу України.

Частинами 1, 2 статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Під час розгляду справи судом встановлено, що транспортний засіб марки "ЗАЗ Vida" д.н.з НОМЕР_2 , яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю марки "Nissan Rogue" д.н.з НОМЕР_1 , належить ОСОБА_6 та знаходився під керуванням ОСОБА_4 .

Матеріалами справи підтверджено вину водія ОСОБА_4 , який керував автомобілем "ЗАЗ Vida" д.н.з НОМЕР_2 , у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 31.01.2020. На підтвердження вказаних доводів позивачем надано суду належним чином засвідчену копію постанови Дніпровського районного суду міста Києва від 03.03.2020 (справа №755/2171/20) та відповідь від НПУ №3020035506235720.

Доказів того, що ОСОБА_4 не мав права керування транспортним засобом марки "ЗАЗ Vida" д.н.з НОМЕР_2 матеріали справи не містять, а відтак, враховуючи положення статті 62 Конституції України, що закріплюють принцип презумпції невинуватості особи, суд дійшов висновку, що ОСОБА_4 на законних підставах керував вказаним транспортним засобом.

З огляду на вищенаведене, суд, з урахуванням положень статті 79 Господарського процесуального кодексу України, вважає доведеною позивачем, що, в свою чергу, не заперечується відповідачем, обставину щодо вчинення вищевказаного ДТП з вини водія автомобіля транспортного засобу "ЗАЗ Vida" д.н.з НОМЕР_2 , ОСОБА_4 .

Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (п. 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року №142/5/2092).

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно із ст. 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

У силу приписів ст. 22, ст. 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у спорах, пов`язаних з відшкодуванням шкоди за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів норми Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є спеціальними.

Наведеними нормами закону встановлено, що розмір відповідальності страховика за полісом обмежується розміром відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу в межах встановлених відповідним полісом ліміту відповідальності та франшизи.

Тобто, відповідач, як страховик винної у ДТП особи, зобов`язаний відшкодувати завдані останньою збитки третій особі (у даному випадку - позивачу) в обсязі, визначеному Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", та відповідно до договору страхування, укладеному з особою, що застрахувала свою цивільно-правову відповідальність.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджується факт пошкодження автомобіля "Nissan Rogue" д.н.з НОМЕР_1 , внаслідок його пошкодження особою, цивільно-правова відповідальність якої на час ДТП була застрахована у відповідача. Розмір матеріального збитку, завданого власнику пошкодженого транспортного засобу та відновлювального ремонту також підтверджений матеріалами справи.

Виплата ПрАТ "СГ "ТАС" страхувальнику страхового відшкодування в розмірі 121157,42 грн підтверджується наявними в матеріалах справи копією платіжних доручень.

Відповідно до пункту 9 частини 2 статті 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" проведення оцінки майна є обов`язковим для визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Частина 1 статті 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", яка передбачає відшкодування страховиком саме оціненої шкоди, не встановлює імперативного обов`язку щодо проведення такої оцінки саме суб`єктом оціночної діяльності відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", а отже, така оцінка може бути здійснена на підставі рахунку СТО чи акту виконаних робіт.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 01.02.2018 у справі № 910/22886/16.

Суд вважає, що проведення оцінки розміру завданої шкоди суб`єктом оціночної діяльності є необхідним лише у випадку наявності підстав для вирахування коефіцієнта фізичного зносу у випадках і порядку, передбаченому Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, яка затверджена Наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 № 142/5/2092 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 за № 1074/8395 (далі - Методика).

Згідно з пунктом 7.38 Методики значення Ез приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ; 3 роки - для вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів виробництва країн СНД; 4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів; 5 років - для мототехніки.

Пунктом 7.39 Методики унормовано, що винятками стосовно використання зазначених вимог є: а) КТЗ експлуатується в інтенсивному режимі (фактичний середньорічний пробіг щонайменше вдвічі більший за середньорічний нормативний); б) складові частини кузова та оперення кузова, кабіни, рами КТЗ відновлювали ремонтом (крім випадків, що однозначно свідчать про усунення експлуатаційних пошкоджень (наприклад, усунення сколів ЛФП на лицьових поверхнях кузова, усунення деформації методом видалення вм`ятин без пофарбування складової частини)); в) складові частини каркасу кузова, оперення кузова, кабіни та рами мають наскрізну корозію, що призвело до зниження витривалості і міцності матеріалу виготовлення цієї складової частини (складових частин) КТЗ; г) складові частини кузова, кабіни, рами КТЗ мають пошкодження у вигляді деформації, за винятком таких, що підпадають під визначення експлуатаційних пошкоджень відповідно до пункту 1.6 розділу I цієї Методики; ґ) КТЗ експлуатувався в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 4 до цієї Методики.

Як убачається з наданого позивачем розрахунку коефіцієнта фізичного зносу "Nissan Rogue" д.н.з НОМЕР_1 , станом на 31.01.2020 (дата пошкодження) складає 0,4040. Відповідний розрахунок здійснений аварійним комісаром Лизогуб А.В.

Відповідно до вимог пункту 8.2 Методики вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу розраховується за формулою:

Сврз = С р + С м + С с Х (1- Ез), де:

Ср - вартість ремонтно-відновлювальних робіт, грн;

См - вартість необхідних для ремонту матеріалів, грн;

Сс - вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту, грн;

Ез - коефіцієнт фізичного зносу.

Отже, якщо для відновлення пошкодженого у ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (відповідач) відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 22.03.2017 у справах №№ 910/3650/16, 910/32969/15 та у постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 910/3867/16, від 01.02.2018 у справі № 910/22886/16.

Таким чином, розмір відновлювального ремонту транспортного засобу "Nissan Rogue" д.н.з НОМЕР_1 , з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить: 75022,14 грн (5425,00 грн (вартість робіт) + 6156,41 грн (вартість матеріалів) + 111721,01 грн (вартість складників)*(1-0,4040) - 2145,00 грн (франшиза за Договором №FO-00583042 від 27.11.2019).

У той же час судом встановлено, що умовами полісу №АО1065312 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, цивільна правова відповідальність водія автомобіля "ЗАЗ Vida" д.н.з НОМЕР_2 , застрахована у відповідача із встановленим розміром ліміту відповідальності - 100000,00 грн та франшизи - 1000,00 грн.

Відповідно до пункту 12.2 статті 12 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Як убачається з наданого позивачем розрахунку сума страхового відшкодування, що підлягає стягненню з відповідача, становить 27 233,30 грн (75022,14 грн - 47788,84 грн (оплата яка була здійснена відповідачем 06.01.21р.). Однак позивачем не було вирахувано суму франшизи за полісом №АО1065312, яка складає 1000,00 грн., у зв`язку із чим, обґрунтованою до стягнення з відповідача є сума страхового відшкодування у розмірі 26233,30 грн.

Розглянувши заперечення відповідача, викладені у відзиві, суд зазначає наступне.

Відповідачем зазначено про виконання своїх зобов`язань перед позивачем в частині виплати страхового відшкодування у повному обсязі, шляхом здійснення правильного розрахунку страхового відшкодування на підставі звіту №52/03/20 від 01.06.20, зробленого на замовлення Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Омега", згідно якого вартість відновлювального ремонту пошкодженого ТЗ з урахуванням фізичного зносу, без врахування ПДВ та за вирахуванням франшизи склала 47 788,84 грн.

Стосовно даних заперечень відповідача проти задоволення позову, суд звертає увагу на наступне.

Як зазначено в прийнятих за результатами перегляду справ даної категорії постановах Верховного Суду від 25.07.2018 у справі № 922/4013/17, від 20.03.2018 у справі № 911/482/17, від 03.07.2019 у справі № 910/12722/18, звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу, а реальним підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику є платіжний документ про здійснення такої виплати.

Окрім того, відповідач на підтримку своїх аргументів проти задоволення позову заперечує щодо наданої позивачем ремонтної калькуляції, яка на його думку, не може бути прийнята в якості належних доказів, оскільки вона складена особою, яка не є суб`єктом оціночної діяльності, на відмінну від наданого відповідачем звіту №52/03/20 від 01.06.20, на підставі якого було здійснено виплату страхового відшкодування.

Суд не приймає до уваги дане твердження відповідача з огляду на те, що дані, зазначені у наданих ремонтних калькуляціях позивача, відповідають встановленим в п. 4.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 р. Зміст вказаної ремонтної калькуляції не суперечить умовам чинного законодавства про оціночну діяльність та чітко відображає суму завданих збитків, оскільки калькуляція складалась на основі комп`ютерної програми Audatex, що рекомендована п. 59 додатку 8 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів.

Додатково відповідач заперечує проти здійснення позивачу доплат страхового відшкодування за пошкодження вітрового скла та теплообмінника, які були виявлені 17.06.2020 р. та 16.07.2020 р. Позивач стверджує, що дані пошкодження є наслідками ДТП, яка мала місце 31.01.2020 р., проте належних доказів на підтвердження цього не надано. Під час огляду пошкодженого автомобіля 24.02.2020 р. оцінювачем Гавриловим В.О. вказані пошкодження не зафіксовані.

Дані заперечення відповідача не приймаються судом до уваги так як у протоколі огляду колісного транспортного засобу №2425 від 10.02.2020 було зазначено, що замовник дослідження та зацікавлені особи повідомлені про те, що при проведені ремонтно-відновлювальних робіт можливе виявлення прихованих дефектів і пошкоджень КТЗ. У матеріалах справи наявні листи ОСОБА_1 , з якими він звертався до позивача, про виявлення прихованих дефектів, на основі даних звернень були складені Акти огляду транспортного засобу (дефектна відомість) разом із ремонтними калькуляціями, що у подальшому стало підставою для складання страхових актів та здійсненням доплат на рахунок потерпілого (страхувальника). Окрім того до відповідних Актів (дефектна відомість) надані фотокартки з яких убачаються відповідні пошкодження вітрового скла та теплообмінника.

З огляду на наведене, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" є обґрунтованими в частині суми страхового відшкодування у розмірі 26233,30 грн, у зв`язку зі чим підлягають частковому задоволенню.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги, а його доводи викладені у відзиві на позовну заяву, спростовуються матеріалами справи.

Враховуючи викладене в сукупності, зважаючи на зміст позовних вимог, обставини, встановлені під час розгляду справи, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, у зв`язку з чим наявні підстави для часткового задоволення позову та стягнення з відповідача 26233,30 грн.

У відповідності до п. 2 ч. 1. ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за розгляд справи покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

Згідно з ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 74, 76-80, 86, 129, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Омега" (вул. Дмитрівська 48-Г літ. А, Київ, 01054, код ЄДРПОУ 21626809) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" (просп. Перемоги 65, Київ, 03117, код ЄДРПОУ 30115243) суму страхового відшкодування 26233 (двадцять шість тисяч двісті тридцять три) грн 30 коп. та судовий збір у розмірі 2186 (дві тисячі сто вісімдесят шість) грн 65 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повний текст рішення складено 29.11.2022

Суддя Наталія ЯГІЧЕВА