Постанова № 10755034, 12.08.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел.66-03-00, 66-11-31, http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2010 р. Справа № 15/57-10

за заявою : Управління ПФУ в Ленінському р-ні м. Вінниці

до: ТОВ "Вінторгбудсервіс", м. Вінниця

про визнання банкрутом

          Головуючий суддя

          При секретарі судового засідання

          За участю представників :

          Управління ПФУ в Ленінському районі м. Вінниці - Козинець Д.О., довіреність № б/н від 19.01.10р.

В С Т А Н О В И В :

          30 липня 2010 року господарським судом Вінницької області порушено провадження у справі № 15/57-10 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінторгбудсервіс", м. Вінниця в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

          В поданій до суду заяві повідомлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінторгбудсервіс" є юридичною особою на підставі свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності, виданого Реєстраційною палатою Вінницької міської ради. Боржник є платником страхових внесків та зареєстрований в управлінні Пенсійного Фонду України в Ленінському районі м. Вінниці як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування (реєстраційний номер 0231035184, 08.02.2005 року).

Як стверджує заявник, 28.04.2010 року Постановою про повернення виконавчого документу було повернуто Вишенським відділом Державної виконавчої служби виконавчий документ (виконавчий лист) про стягнення боргу № 2-а-1601/09/0270 від 12.05.2009 р. без виконання.

Станом на 14.06.2010 року заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінторгбудсервіс" перед Пенсійним Фондом становить 2860,08 грн. з них: 2857,20 грн. - недоїмка; 2,85 грн. - штрафні санкції; 0,03 грн. - пеня.

          Представник кредитора 12.08.2010 р. в судовому засіданні вимоги, викладені в заяві, підтримала.

          Представник боржника в судове засідання не з’явився. Документів, які вимагались ухвалою суду від 30 липня 2010 року про порушення провадження у справі про банкрутство, а саме: установчі документи (статут, довідку із ЕДРПОУ, свідоцтво про державну реєстрацію), відзив на заяву відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з підтвердженням чи запереченнями щодо факту неплатоспроможності та розміру вимог кредитора; відомості про фінансовий та майновий стан підприємства; перелік дебіторів і кредиторів із зазначенням їх реквізитів та сум заборгованості; дані про заборгованість по заробітній платі; дані про всі наявні рахунки в банківських установах і їх адреси; відомості про місцезнаходження документів з фінансово-господарської діяльності; пояснення та обґрунтування причин припинення підприємницької діяльності - не надав.

При цьому суд звертає увагу на п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02 червня 2006 року № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році", п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15 березня 2007 року № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" в яких наголошується, що відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10 грудня 2002 року № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Як наголошується в п. 19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13 серпня 2008 року № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копії процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

На першому примірнику ухвали від 30.07.2010 року про порушення провадження у справі є штамп суду з відміткою про відправку документа. Дана відмітка оформлена відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, наведених вище, а тому суд дійшов висновку, що вона є підтвердженням належного надсилання копії процесуального документа сторонам.

А також 06 серпня 2010 року до суду повернувся конверт з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення наручно на якому зазначено, що адресата за зазначеною адресою немає.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення боржника належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Проте, боржник своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався.

          Заслухавши представника кредитора, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши законодавчі акти, суд приходить до висновку про банкрутство боржника на підставі наступного.

          Відповідно до ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

          Згідно із п. 2 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України справи про банкрутство підвідомчі господарським судам.

На підставі положень п. 3 ст. 209 Господарського кодексу України та ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суб'єктом банкрутства може бути лише суб'єкт підприємницької діяльності.

Стаття 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" зазначає, що кредитором може бути юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Стаття 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачає спеціальні норми, які регулюють банкрутство за спрощеною процедурою.

Законодавець, порівняно із загальними процедурами провадження у справах про банкрутство встановив у ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" особливості застосування процедур банкрутства щодо відсутнього боржника.

Суб'єктом права, що ліквідується в порядку, визначеному ст. 52 Закону про банкрутство є будь-який підприємець, який відповідно до законодавства України є суб'єктом банкрутства.

У відповідності до ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника-юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

За змістом даної норми встановлено, що суб'єктом, до якого застосовуються особливості, передбачені цією статтею є дві категорії боржників: громадянин-підприємець - боржник та боржник - юридична особа.

Відповідно до ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань. Отже кредитор, набуває процесуального права та може здійснити дії, які зазначені вище лише при наявності хоча б однієї з умов: громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника-юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням; ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності; за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, а не виключно за наявності всієї сукупності перелічених у цій статті підстав.

Аналогічна позиція щодо підстав порушення провадження у справі за ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" викладена в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 15 від 18 грудня 2009 року (п. 104).

За змістом ч. 3 ст. 6 та ч. 1, 8 ст. 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" справа про банкрутство порушується господарським судом лише у разі підтвердження кредитором своєї вимоги до боржника документами, що свідчать про їх безспірність.

За приписами Закону про банкрутство для порушення справи про банкрутство як за загальною, так і за спрощеною процедурою (зокрема, процедурою банкрутства відсутнього боржника) грошові вимоги ініціюючого кредитора повинні мати безспірний характер.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" безспірними являються вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Позиція Верховного Суду України щодо безспірності вимог кредитора викладена в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 15 від 18 грудня 2009 року (п. 27), в якій зазначено, що безспірність вимог кредитора за грошовими зобов'язаннями та щодо виплати заборгованості із заробітної плати підтверджується виконавчими документами, виключний перелік яких передбачено у статті 3 Закону України "Про виконавче провадження".

Заборгованість боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінторгбудсервіс" перед кредитором Управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці в сумі 2860,08 грн. вважається узгодженою і безспірною, про що свідчить виконавчий лист Вінницького окружного адміністративного суду № 2-а-1601/09/0270 від 12.05.2009 року.

Кредитором стверджено, що боржник відсутній за місцем знаходження, про що свідчить Витяг (довідка) з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців, надана кредитором з позовною де зазначено про відсутність боржника за місцем знаходження.

Отже, одним із встановлених законом засобів доказування, єдиним належним та допустимим доказом факту відсутності боржника за місцем знаходження є Витяг (довідка) з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців, про що зазначено в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 15 від 18 грудня 2009 року (п. 105).

Кредитором не надано доказу про звітування боржника до органів податкової служби.

Якщо незважаючи на вжиті заходи, отримання витребуваних матеріалів або документів не є можливим, суд здійснює розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 32-43 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі, що розглядається господарським судом, є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги.

За положеннями ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до матеріалів справи наявні ознаки які свідчать про припинення боржником підприємницької діяльності, що є підставою для визнання боржника банкрутом відповідно до положень ст. 52 Закону про банкрутство.

Відповідно до п. 2 ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього.

02 серпня 2010 року арбітражним керуючим Папальосом Д.М. подано заяву про призначення ліквідатором у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінторгбудсервіс", м. Вінниця.

Відповідно до п. 5 ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор письмово повідомляє про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника, які в місячний строк з дня одержання повідомлення можуть направити ліквідатору та до суду заяви з вимогами до банкрута.

          Враховуючи викладене, керуючись ст. 1, 3-1, ч. 3 ст. 6, ч. 1, 8 ст. 7, 22-25, 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. 93 ЦК України, ч. 3 ст. 209 ГК України, ст. 4-1, 4-5, ч. 2 ст. 12, ст.ст. 32-43, 115 ГПК України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Визнати грошові вимоги Управління Пенсійного Фонду України в Ленінському районі м. Вінниці в сумі 2860,08 гривень.

Визнати боржника –Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінторгбудсервіс" (м. Вінниця, вул. 600-річчя 68/48, код ЄДРПОУ 33381045) банкрутом.

Відкрити ліквідаційну процедуру.

Призначити ліквідатором Парпальоса Дмитра Миколайовича (м. Вінниця, вул. Павла Тичини 13, кв. 45 ліцензія Серія АВ № 456427 від 19.03.2009р. ідентифікаційний номер 3018304258)

Ліквідатору до завершення строку ліквідаційної процедури:

- Забезпечити виконання дій та заходів, передбачених ст.ст. 25-32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

- Письмово повідомити усіх кредиторів про введення ліквідаційної процедури, прийняти від органів Державної виконавчої служби виконавчі документи.

Постанову направити згідно переліку.

Суддя Лабунська Т.І.

віддрук 7 прим.:

1 - до справи

2 - Управління ПФУ в Ленінському районі м. Вінниці

3 - ТОВ "Вінторгбудсервіс" - м. Вінниця, вул. 600-річчя 68/48

4 - Арбітражний керуючий Парпальос Д.М. - м. Вінниця, вул. Павла Тичини 13, кв. 45

5 - Державний реєстратор Вінницького міськвиконкому

6 - Відділ ДВС Вишинського РУЮ в м. Вінниці

7 - Сектору з питань банкрутства у Вінницькій області