Постанова № 10754652, 02.11.2006, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2006 р. Справа № А-6/110

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

При секретарі Цюрак А. М.

за позовом ДПІ в Івано-Франківську Незалежності, 20,Івано-Франківськ,76000

до відповідача ТОВ фірма "Супутники" вул.Незалежності, 67/206,Івано-Франківськ,76000

до відповідача ПП "Верніс", м.Київ, Голосіївський р-н, вул. Амурська, 6

про немайнові спори (розірвання договору)

Представники:

Від позивача: Гусак М.М., Від позивача: Ємчук А.В., (довіреність № 1053/10-039 від 12.01.06 СДПІ )

Від третьої особи: Гурова О.М.(довіреність № 717 від 22.03.06 заступник юридичного відділу , Від відповідача 1: Мушинський В.Т., (довіреність № б/н від 01.06.06представник )

Від відповідача 2: не з"явився,

СУТЬ СПОРУ: про визнання недійсними угод купівлі-продажу від 03.11.03, 12.11.03, 10.12.03, 05.01.04, 07.01.04, 05.03.04, договору про надання послуг 32469 від 12.12.03 та майново-господарських зобов’язань, що виникли на їх підставі.

           В судовому засіданні оголошувалася перерва до 02.11.06.

Представник відповідача 1- ТОВ фірма "Супутники" представив суду відзив на позов, в якому проти позову заперечив, посилаючись на те, що заключаючи договори купівлі-продажу з відповідачем 2-ПП "Верніс", ТОВ фірма "Супутники" ніякого умислу, направленого на ухилення від оподаткування не мала і ніякої шкоди державі і суспільству не завдала.

Представник відповідача 2 - ПП "Верніс" в судове засідання не з"явився, відзиву на позов не подав, а тому відповідно до ст.128 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній доказами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, встановив, що ДПІ в м. Івано-Франківську проведено документальну перевірку ТОВ "фірми Супутники" з питань дотримання вимог законодавства про оподаткування за період з 01.04.2003р. по 31.12.2005р., за результатами якої прийнято акт № 208/23-2/20530763 від 29.03.06. Перевіркою встановлено, що ТОВ "фірма Супутники" мала фінансово-господарські взаємовідносини з ПП «Верніс», а саме, між вказаними суб’єктами підприємницької діяльності укладалися угоди купівлі-продажу певного асортименту товарно-матеріальних цінностей від 03.11.03, 12.11.03, 10.12.03, 05.01.04, 07.01.04, 05.03.04, в яких ТОВ "фірма Супутники" виступала покупцем, а ПП «Верніс»продавцем. Серед документів, наданих для перевірки, письмово оформлені угоди в формі договору між вказаними суб’єктами відсутні, тому угоди укладені між ними слід вважати такими, що укладені усно в порядку ст. 43 ЦК УРСР. Про те, що такі угоди укладалися 3.11.03, 12.11.03, 10.12.03, 05.01.04, 07.01.04, 05.03.04, та виконувалися сторонами свідчать: видаткові накладні ПП «Верніс»№ 00005497 від 03.11.2003р., №00005524 від 12.11.2003р., № 00005602 від 10.12.2003р., №00000003 від 05.01.2004р., № 00000016 від 07.01.2004р., № 00000206 від 03.03.04.; податкові накладні ПП «Верніс»№5497 від 03.11.2003р., №5524 від 12.11.2003р., №5602 від 10.12.2003р., №3 від 05.01.2004р., № 16 від 07.01.2004р., № 206 від 03.03.04. про здійснення розрахунків між сторонами на виконання вищезазначених угод свідчать квитанції до прибуткового касового ордера ПП «Верніс»№568 від 10.12.03 на суму 3400 грн, №569 від 11.12.03 на суму 3400 грн, №570 від 12.12.03 на суму 3469 грн, всього на суму 10269 грн та виписки з банківського рахунку ТзОВ "Фірми "Супутники" Івано-франківського центрального відділення промінвестбанку від 28.11.03, 15.12.03, 12.12.03, 09.12.03, 04.12.03, 12.01.04. 27.02.04, 02.03.04, 19.03.04 на суму 162090 грн. 12.12.03 між ТзОВ "Фірма "Супутники" та ПП "Верніс" , м.Київ укладено договір №2469 про організацію та проведення святкового концерту до дня енергетика 21.12.03 в приміщенні Івано-Франківського обласного музично-драматичного театру ім.І.Франка на загальну суму 138000 грн. Згідно умов вищевказаного договору замовник- ТОВ "Фірма "Супутники" доручило провести святкування дня енергетика 21.12.03 та зобов"язалося затвердити програму (сценарій), затвердити макет проектної частини та сценічного оформлення сцени, що підлягає виготовленню, надавати інформацію, необхідну для забезпечення організації свята. Виконавець- ПП "Верніс" зобов"язується організувати та забезпечити святкування в обсязі і на умовах, передбачених договором. 15.12.03 ПП "Верніс" виписало податкову накладну №5634 на загальну суму 138000 грн, а ТОВ "фірма Супутники" перерахувала кошти на розрахунковий розрахунок ПП "Верніс" згідно наступних документів: платіжне доручення №200 від 17.12.03 на суму 55000 грн, виписки банку з особового рахунку платника на суму 83000 грн. 22.12.03 між ПП "Верніс" та ТОВ "Фірма "Супутники" підписано акт виконаних робіт №2469 про виконання послуг по організації та проведнння святкового концерту, присвяченого дню енергетика, з якого вбачається, що ТзООВ "Верніс" виконано ввесь об"єм робіт за договором №2469 від 12.12.03.

           ДПІ в м.Івано-Франківську вважає, що вищевказні угоди суперечать інтересам держави і суспільства, а тому подала позов до суду з вимогою про визнання їх недійсними в порядку ст.49 Цивільного кодексу Української УРСР.

Як випливає з матеріалів справи, рішенням Голосіїївського районного суду м. Києва від 12.11.2004 р. у справі № 2-4608/5 (набрало законної сили 13.12.2004р.) визнано недійсними: статут ПП «Верніс»та свідоцтво про реєстрацію ПП «Верніс»платником ПДВ з моменту їх реєстрації. Голосіївським районним судом м. Києва встановлено, що в ПП «Верніс»згідно статуту, який зареєстровано Голосіївською районною в м. Києві державною адміністрацією 24.07.2003р. за № 07441, відповідач Тузов І.В. є засновником ПП «Верніс». Згідно свідоцтва про державну реєстрацію зазначене підприємство зареєстроване в ЄДРПОУ 24.07.2003р. з ідентифікаційним кодом 32553183. 29.08.2003р. ПП «Верніс»було видано свідоцтво №37065570 про реєстрацію платника ПДВ. За матеріалами справи вбачається, що ніяких документів про створення ПП «Верніс»Тузов І.В. не видавав, фінансово-господарською діяльністю не займався, що є підставою для визнання вищеназваних документів недійсними.

          Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-ІV визначено, що його положення застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Як свідчать вищезазначені обставини, спірні майново-господарські зобов’язання виникли 03.11.2003р., 12.11.2003р., 10.12.2003р., 05.01.04, 07.01.04, 05.03.04 шляхом укладення усних угод (правочинів) купівлі-продажу та шляхом укладання письмової угоди №2469 від 12.12.03 (правочину –у розумінні ст. 202 ЦК України в новій редакції від 16.01.2003 р.), тобто до набрання чинності ЦК України, тому, виходячи з вимог п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України та ч. 2 ст. 175 ГК України дані спірні угоди регулюються нормами Цивільного кодексу чинного на момент їх укладення, а відповідальність за їх недотримання повинна застосовуватись згідно з законодавством чинним на сьогоднішній день.

У відповідності до п. 11 Роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 12.03.1999 р. № 02-5/111 (із змінами та доповненнями) «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з визнанням угод недійсними»необхідними умовами для визнання угоди недійсною відповідно до статті 49 Цивільного кодексу є її укладення з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків.

До угод, що підпадають під ознаки статті 49 Цивільного кодексу, належать, зокрема, угоди, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (статті 14, 15 Конституції України, розділ IIЗакону України "Про власність"), на придбання всупереч встановленим правилам предметів, вилучених з обігу або обіг яких обмежено, на приховування підприємствами, установами, організаціями чи громадянами, які набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, від оподаткування доходівабо використання майна, що знаходиться у їх власності (користуванні), на шкоду інтересам суспільства, правам, свободі і гідності громадян.

Наявність умислу у сторін (сторони) угоди означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладуваної угоди і суперечність її мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.

При цьому, згідно п. 19 вказаного Роз’яснення у разі визнання у встановленому порядку недійсними установчих документів суб'єкта підприємницької діяльності або скасування його державної реєстрації у зв'язку із здійсненням відповідної реєстрації на підставі загубленого документа, що посвідчує особу, або на підставну особу - засновника суб'єкта підприємницької діяльності, укладені таким суб'єктом підприємницької діяльності угоди мають визнаватися недійсними згідно ізстаттею 49 Цивільного кодексу незалежно від часу їх укладення.

У відповідності до п. 7.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про заходи щодо забезпечення однакового і правильного застосування законодавства про податки»від 25.07.2002 р. № 1056 доказами спрямованості умислу суб'єкта оспорюваних угод на приховування від оподаткування прибутків та доходів можуть бути, зокрема, надані податковими органами відомості про відсутність підприємства, організації (сторони угоди) за юридичною та фактичною адресою, про визнання недійсними в установленому чинним законодавством порядку установчих (статутних) документів, про неподання податкової звітності до органів державної податкової служби, про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності та інше.

Зустрічними оперативними діями УПМ ДПА в м.Києві встановлено, що остання податкова звітність ПП "Верніс" подана за грудень 2003 року з декларуванням оподатковуваних ПДВ операцій в розмірі 1100 грн, за листопад -1115 грн, в той час, як сума вартості товарів переданих згідно спірних угод купівлі-продажу та наданих послуг згідно договору №2469 від 12.12.03 складає за перевірений період ( в т.ч. за вказані звітні податкові періоди) -310359 грн.

Таким чином, укладаючи вищезазначені угоди купівлі-продажу, ПП «Верніс»мало на меті приховування від оподаткування доходів, отриманих від ТОВ "Фірма "Супутники", а згідно вищенаведених роз’яснень така мета є суперечною інтересам держави і суспільства.

Дії ПП «Верніс»протирічать вимогам ст. 67 Конституції України, яка встановлює, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах встановлених законом.

Укладення вищезазначених угод, які завідомо суперечать інтересам держави і суспільства та повинні бути визнані недійсними в порядку ст. 49 Цивільного кодексу Української РСР і з 01.01.2004 р. у зв’язку з набранням чинності ГК України тягнуть за собою визнання недійсними майново-господарських зобов’язань, які виникли в результаті укладення таких угод в порядку п. 1 ст. 207 ГК із застосуваням наслідків передбачених п. 1 ст. 208 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ст. 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно п. 1 ст. 208 ГК України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в дохід держави.

Що стосується твердження позивача про те, що святковий концерт до дня енергетика в приміщенні облмуздрамтеатру не проводився, договори між ПП "Верніс" та облмуздрамтеатром на проведення святкового концерту та інших міроприємств не заключалися спростовується поданими ТзОВ "Фірмою "Супутники" доказами, в яких підтерджується проведення святкового концерту до дня енергетика в приміщенні облмуздрамтеатру.

Проте, суд вважає, що подані докази не є достатніми для відмови в позові, оскільки на момент розгляду спору скасована державна реєстрація ПП "Верніс" і як свідчать іші зібрані у справі докази свою фінансово-господарську діяльність ПП ""Верніс" припинило в грудні 2003 року.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивача правомірні і підлягають задоволенню.

Судові витрати слід покласти на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.124 Конституції України, ст. 49 Цивільного кодексу УРСР, п. 3 ст. 215, п. 3 ст. 216, п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 207, п. 1 ст.208 Господарського кодексу України, п. 11 ст. 10 ЗУ «Про державну податкову службу в Україні», ст.49, 82- 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити.

                    Визнати усні угоди купівлі-продажу від 03.11.03, 12.11.03, 10.12.03, 05.01.04, 07.01.04, 05.03.04, договору про надання послуг 32469 від 12.12.03., укладені між ТзОВ "фірма Супутники" та ПП «Верніс»та майново-господарські зобов’язання, що виникли на його підставі нечинними.

                    Стягнути з ПП «Верніс» в користь ТзОВ "фірма Супутники" суму коштів переданих ТзОВ "фірма Супутники" для ПП «Верніс»в розмірі 310359 грн.

                    Стягнути з ТзОВ "фірма Супутники" в дохід держави одержане ним або належне йому на відшкодування товарів отриманих від ПП «Верніс»на суму 310359 грн.

Стягнути з ТзОВ "фірма Супутники" в дохід Державного бюджету України - 1 грн 70 коп державного мита.

Стягнути з ПП "Верніс" в дохід Державного бюджету України - 1 грн 70 коп державного мита.

На постанову господарського суду, яка не набрала законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) постанови через місцевий господарський суд.

Суддя                                                            Грица Ю. І.

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______ Рочняк О. В.