Рішення № 107537826, 25.11.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2022 року Справа № 160/12152/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

11.08.2022 року ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427), в якій позивач просить:

- визнати неправомірним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 912070158378 від 24.05.2022;

- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у відповідності з пунктом чотири частини четвертої статті 42 Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003 провести щорічний перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням заробітної плати, з якої попередньо перераховано пенсію 01.03.2022 року, а також використанням індивідуального коефіцієнта страхового стажу 0,49750, виплативши різницю недоплаченої пенсії;

- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області проводити щороку з 1 квітня, без додаткового звернення ОСОБА_1 , перерахунок пенсії на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, як такому, що набув право на проведення перерахунку, передбаченого абзацами першим третім частини чотири статті 42 Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003, на найбільш вигідних умовах.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що позивач є працюючим пенсіонером, на час звернення до суду має стаж роботи 49 років 9 місяців 6 днів. З 20.03.2013 року позивачу призначена пенсія за віком на пільгових умовах згідно ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 2 ч. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування». Після призначення пенсії за віком позивач продовжує працювати. У березні 2022 року відповідач провів перерахунок пенсії позивача відповідно до статті 42 Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням стажу та заробітної плати, набутого (отриманої) після призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах. На той час пенсія позивача складала 7194,53 грн. В червні 2022 року позивач отримав пенсію у значно меншому розмірі, ніж ту, яку отримував раніше, а саме, замість 7194,53 грн., отримав 3012,92 грн. Звернувшись до відповідача за роз?ясненням позивач отримав відповідь про те, що відповідно до рішення від 24.05.2022 року № 912070158378, здійснено перерахунок пенсії, в якому за основу взято стаж роботи не 49 років 9 місяців 6 днів, а 47 років 3 місяці 23 дні, суттєво зменшено індивідуальний коефіцієнт з 0,49750 до 0,47250, крім того, для розрахунку взята середня заробітна плата не 14159,13 грн., а 6103,79 грн., за результатом чого, розмір пенсії позивача з 01.06.2022 року значно зменшився. При призначенні пенсії в 2013 році позивачем до Пенсійного органу надавався повний пакет документів, у тому числі довідки про заробітну плату із Дніпрохімремонт та ТОВ «Остара», на теперішній час документи Дніпрохімремонту відсутні в архівному управлінні, а ТОВ «Остара» не веде діяльності, фізично припинила свою діяльність ще в 2000 роках, документи на зберігання до архівного управління не передавало. Через недбале ставлення відповідальних осіб відповідача документи з Дніпрохімремонт та ТОВ «Остара» втрачені. Позивач вважає, що відповідач безпідставно зробив запити на підприємства, де він працював Дніпрохімремонт з 15.03.1985 року по 09.05.1991 рік та ТОВ «Остара» з 07.05.1991 року по 14.10.1999 рік. Не отримавши від цих підприємств відповідей, відповідач виключи зазначені періоди із розрахунку пенсії, що підтверджено листом № 0400-010309-8/55944 від 03.06.2022 року. Крім того, при проведенні перерахунку пенсії позивача в травні 2022 року відповідачем врахований лише страховий стаж, набутий ним після призначення пенсії за віком, і той, не у повному обсязі. Отримана позивачем протягом 2013-2022 заробітна плата, відповідачем під час проведення перерахунку пенсії врахована не була. Таку бездіяльність позивач вважає протиправною, оскільки вона суперечить положенням ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування».

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.08.2022 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у письмовому провадженні.

19.09.2022 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначив наступне. Під час проведення оцифрування паперової справи з метою переведення в електронний формат відділом перерахунків пенсій № 5 управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області були витребувані довідки про заробітну плату за період роботи позивача з 01.05.1991 по 30.04.1996 та про стаж роботи з 20.08.1979 по 15.10.1982, з 13.05.1991 по 06.05.1996. Після надходження довідок про заробітну плату від 14.02.2022 № 06-13, виданою Товариством з додатковою відповідальністю «Кам?янський завод продтоварів», та довідки про стаж роботи з 20.08.1979 по 15.10.1982, виданої Державним підприємством виробниче об?єднання Південний машинобудівний завод ім. О. М. Макарова, встановлено розбіжності з даними електронної пенсійної справи, що призвело до зниження індивідуального коефіцієнта заробітної плати та стажу, про що позивача повідомлено листом від 03.06.2022 № 0400-010309-8/55944. З урахуванням зазначеного, з 01.06.2022 розмір пенсії ОСОБА_1 перераховано виходячи із загального стажу, зарахованого по 28.02.2021, що складає 47 років 3 місяці 23 дні, у тому числі робота за Списком № 1 5 років 7 місяців 22 дні. Індивідуальний коефіцієнт стажу, відповідно до вимог статті 25 Закону № 1058, з урахуванням 1% складає 0,47250 (42 роки + 5 років (Список № 1) х 12 місяців + 3 місяці) = 567 : 12 : 100 х 1% та заробітної плати за період роботи з 01.05.1991 по 30.04.1996 та за даними персоніфікованого обліку з 01.04.2001 по 31.12.2007 та з 01.02.2008 по 20.02.2013. Індивідуальний коефіцієнт заробітку 0,98666. Заробіток для обчислення пенсії розрахований з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується при обчислення пенсії, зайнятих у галузях національної економіки за 2014, 2015 та 2016 роки та збільшеної на коефіцієнти 1,17, 1,11, 1,11 та 1,14 складає 6103,79 грн. (3764,40 грн. х 1,17 х 1,11 х1,11 х 1,14 х 0,98666). Загальний розмір пенсійної виплати з 01.06.2022 складає 3012,92 грн., з яких: 2884,04 грн. розмір пенсії за віком (6103,79 грн. х 0,47250), 128,88 грн. доплата за понаднормовий стаж 12 років (1074,00 грн. х 12%). Одночасно позивача повідомлено, що відповідно до ст. 42 Закону № 1058, з 01.01.2016 у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 28 цього Закону (крім пенсіонерів, які працюють (провадять діяльність, пов`язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування). Оскільки на теперішній час ОСОБА_1 має статус працюючого пенсіонера, то розрахунок доплати за понаднормативний стаж роботи проводиться, виходячи з прожиткового мінімуму 1074, 00 грн, після звільнення з роботи (припинення діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування) пенсія перераховується з урахуванням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом на дату звільнення з роботи. Таким чином, підстав для здійснення щорічного перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2022 з урахуванням заробітної плати та виплати недотриманих грошових коштів, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не має.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступне.

З 20.03.2013 року ОСОБА_1 знаходиться на обліку в Головному та отримує пенсію за віком на пільгових умовах по Списку № 1.

Розмір пенсії позивача згідно з розрахунком від 24.03.2019 року складав 4942,36 грн.

Розмір пенсії позивача згідно з розрахунком від 24.04.2020 року складав 5471,85 грн.

Розмір пенсії позивача згідно з розрахунком від 23.02.2021 року складав 6059,57 грн.

Розмір пенсії позивача згідно з розрахунком від 24.05.2021 року складав 6329,45 грн.

Розмір пенсії позивача згідно з розрахунком від 22.02.2022 року складав 7194,53 грн.

Розмір пенсії позивача згідно з розрахунком від 17.05.2022 року склав 3012,92 грн.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 0400-010309-8/55944 від 03.06.2022 року позивача повідомлено про таке: «Відповідно до поданої Вами заяви 08.12.2021, відділом здійснені запити на підприємства ДП «Южний машинобудівельний завод», ОСОБА_2 , ТОВ «Остара» для підтвердження страхового стажу.

ДП «Южний машинобудівельний завод» довідкою від 04.02.2022 № 151/6-114 підтверджено період роботи з 20.08.1979 по 15.10.1982.

Завод Продтоварів довідкою від 14.02.2022 № 02/12 підтверджено період роботи з 13.05.1991 по 06.05.1996 та надано довідка про заробітну плату за цей період.

З ТОВ «Остара» відповідь не отримано. За даними Єдиного державного реєстру підприємство продовжує діяти. Робота, щодо підтвердження страхового стажу на даному підприємстві продовжується.

Пенсійну справу приведено у відповідність згідно отриманих документів з 01.06.2022, розмір пенсії склав 3012,92 грн.»

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 912070158378 від 24.05.2022 року здійснено перерахунок пенсії позивача, за результатом якого розмір пенсії ОСОБА_1 склав 3012,92 грн.

Не погодившись з рішенням відповідача № 912070158378 від 24.05.2022, позивач звернувся до суд з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до частини 3 статті 44 Закону № 1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності

Приписами частини 3 статті 49 Закону № 1058-IV встановлено, що у разі виявлення недостовірних даних у документах та відомостях, на підставі яких було встановлено та/або здійснюється виплата пенсії, рішенням територіального органу Пенсійного фонду України розмір та підстави для виплати пенсії переглядаються відповідно до цього Закону без урахування таких даних.

Отже, що відповідач, у межах наданих йому повноважень, здійснив перевірку відомостей про стаж роботи позивача та розмір його заробітної плати, з яких була розрахована його пенсія.

Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на запит Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з довідок про заробітну плату від 14.02.2022 № 06-13, виданої Товариством з додатковою відповідальністю «Кам?янський завод продтоварів» та довідки про стаж роботи з 20.08.1979 по 15.10.1982, виданої Державним підприємством виробниче об?єднання Південний машинобудівний завод ім. О. М. Макарова, встановлено розбіжності з даними електронної пенсійної справи.

При цьому, факт роботи позивача на вказаних підприємствах за відповідні періоди підтверджено наданими довідками, тому виключення певних періодів роботи позивача, які належним чином підтверджені, є незаконним.

Крім того, на запит Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідь від ТОВ «Остара» не отримано.

Сторонами не заперечується, що під час призначення пенсії позивач надавав відповідні довідки з ТОВ «Остара», які під час призначення пенсії та її подальший перерахунок були враховані відповідачем.

При цьому, суд зазначає, що не надання ТОВ «Остара» відповіді не свідчить про недостовірність даних, які були враховані відповідачем під час призначення пенсії позивачу та її подальший перерахунок.

Згідно зі статтею 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Зловживанням з боку пенсіонера в розумінні частини 1 статті 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є, зокрема, подання ним документів з явно неправильними відомостями.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що право особи на призначення пенсії за віком має бути підтверджене як пенсіонером (особистими документами), так і підприємством, на якому особа працювала. Також і відповідальність за надання недостовірних пенсійних документів покладена на підприємство (організацію) та пенсіонера.

Суд зазначає, що витребування та перевірка первинних документів є також правом пенсійного органу. Неможливість пенсійного органу скористатися правом на перевірку зазначених у трудовій книжці відомостей не може бути підставою для обмеження права пенсіонера на отримання належної пенсії.

Верховним Судом в постанові від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а викладено правову позицію, відповідно до якої, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.

З аналізу наведених норм, судом встановлено, що відповідальність за повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві покладається на підприємство, відтак, ненадання пенсійному органу відомостей ТОВ «Остара» не може бути підставою для виключення певних періодів роботи зі страхового стажу позивача.

Суд зазначає, що виключення періодів роботи ОСОБА_1 суперечить принципу правової визначеності, оскільки в п.3.1 Рішення Конституційного Суду України (Справа №1-25/2010 від 29 червня 2010 року) зазначено, що одним з елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.

Суд вважає, що право позивача на встановлені законом гарантії не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов`язків працівником, відповідальним за порядок надання відповідних довідок. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у наданих йому довідках, за умови, що він не зловживав наданими йому правами.

При цьому, оскаржуване рішення від 24.05.2022 № 912070158378 не містить жодного обгрунтування та посилання на приписи чинного пенсійного законодавства, як то Закон України «Про пенсійне забезпечення», Закон України «Про загальнообов?язкове держане пенсійне страхування», щодо правомірності своїх дій.

З огляду на викладене, суд вважає обгрунтованими вимоги позивача про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 24.05.2022 № 912070158378.

Щодо позовних вимог про зобов?язання відповідача у відповідності з п. 4 ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003 провести щорічний перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням заробітної плати, з якої попередньо перераховано пенсію 01.03.2022 року, а також використанням індивідуального коефіцієнта страхового стажу 0,49750, виплативши різницю недоплаченої пенсії, то суд зазначає про відсутність підстав для їх задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до п. 4 ч. 4 ст. 42 Закону № 1058-ІV якщо пенсіонер, який продовжував працювати, набув стажу, достатнього для обчислення пенсії відповідно до частини першої статті 28 цього Закону, за його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.

Згідно з розрахунком відповідача від 22.02.2022 року пенсію позивача перераховано та її розмір становив 7194,53 грн.

Отже, станом на 01.03.2022 року щорічний перерахунок пенсії позивача проведено, будь-яких порушень вимог Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування», під час проведення вказаного перерахунку, судом не встановлено.

Водночас, не підлягають задоволенню позовні вимоги про зобов?язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області проводити щороку з 1 квітня перерахунок пенсії, оскільки станом на час розгляду справи права позивача у цій частині не порушені.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в загальному розмірі 992,40 грн., що документально підтверджується квитанцією.

З огляду на зазначене, судовий збір у розмірі 330,80 грн., підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 90, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 912070158378 від 24.05.2022 року.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 330,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Луніна