Постанова № 107532860, 24.11.2022, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.11.2022 Справа №607/12855/22

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Сташків Н.М.,

за участі секретаря судового засідання Баб`як Н.О.,

у відсутності учасників справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАР №5909945 від 19 вересня 2022 року, -

В С Т А Н О В И В :

22 вересня 2022 року позивач ОСОБА_1 пред`явив до суду позов до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАР №5909945 від 20 вересня 2022 року.

Ухвалою судді від 26 вересня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.

На виконання вказаної ухвали 26 вересня 2022 року позивач ОСОБА_1 подав адміністративний позов у новій редакції, у якому просив визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАР №5909945 від 19 вересня 2022 року

Позов обгрунтовано тим, що оскаржуваною постановою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП. В постанові зазначено, що позивач ОСОБА_1 керував транспортним засобом з номерним знаком, що не освітлений в темну пору доби, чим порушив вимоги п. 2.9 (в) ПДР України. Своїми діями водій вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 6 ст. 121 КУпАП.

Позивач вважає вказану постанову необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, оскільки вона винесена з грубим порушенням вимог чинного законодавства та не відповідає дійсним обставинам справи. Зазначеного правопорушення він не вчиняв, працівник поліції не врахував надані позивачем пояснення та виніс постанову передчасно, без всебічного, повного, об`єктивного з`ясування всіх обставин справи. До того ж, у постанові не зазначено часу вчинення правопорушення, що унеможливлює встановлення періоду доби, в який було зупинено транспортний засіб, постанова заповнена нерозбірливим почерком, перед початком руху транспортний засіб перебував у справному стані та обладнаний відповідним освітленням, яке забезпечувало його видимість на відстані не менше 20 метрів, у тому числі, й у темний період доби, підстави зупинки транспортного засобу були відсутні, відеозапис з нагрудних камер відображає лише транспортний засіб у нерухомому стані. Крім того, під час розгляду справи поліцейський не забезпечив позивачу права на захист, не роз`яснив позивачу його права та обов`язки, під час розгляд також не було досліджено жодних доказів та не надано позивачу можливості ознайомитися із ними. З цих підстав просив визнати протиправною, скасувати зазначену постанову і закрити провадження у справі. Також, просив поновити строк на оскарження спірної постанови.

Ухвалою судді від 03 жовтня 2022 року відкрито провадження у адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено розгляд справи по суті у судовому засіданні 12 жовтня 2022 року на 16 годині 00 хвилин.

12 жовтня 2022 року ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання, задоволено клопотання представника відповідача та поновлено процесульний строк для подання відзиву на адміністративний позов, у зв`язку з чим розгляд справи відкладено на 03 листопада 2022 року на 12 год. 30 хв., яке, у зв`язку з перебуванням головуючого судді у відпустці, відкладено на 24 листопада 2022 року на 16 год.

24 листопада 2022 року представник відповідача у судове засідання не з`явилась, не повідомивши про причини неявки, однак 19 жовтня 2022 року подала відзив, зміст якого зводиться до того, що згідно з оскаржуваною постановою 19 вересня 2022 року о 01 год. 34 хв. ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «BMW 318D», держаний номерний знак НОМЕР_1 , в темну пору доби з неосвітленим номерним знаком, чим порушив вимоги п. 2.9 (в) ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 6 ст. 121 КУпАП. Зазначеними діями позивач не дотримався встановлених вимог Закону України «Про дорожній рух» та Правил дорожнього руху України, за що працівниками поліції, відповідно до Закону України «Про Національну поліцію», позивача було притягнуто до відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП, в межах наданих законом повноважень. Посилаючись на наведене, просила відмовити у задоволенні позову, справу слухати у відсутності представника відповідача.

24 листопада 2022 року позивач ОСОБА_1 у судове засідання також не з`явився, однак у судовому засіданні 12 жовтня 2022 року підтримав позов та просив розглянути справу.

За вказаних обставин, відповідно до вимог ст. 205 КАС України суд приходить до висновку про можливість розглянути справу у відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів.

Суд, проаналізувавши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази у справі, встановив такі обставини.

Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАР №5909945 від 19 вересня 2022 року, винесеною старшим лейтенантом поліції 1 батальйону 2 роти УПП в Тернопільській області інспектором Кучмієм Василем Миколайовичем, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 гривень.

Як убачається з наданої позивачем копії зазначеної постанови, 19 вересня 2022 року об 01 год. 34 хв. по вул. Степана Будного, 14 у м. Тернополі ОСОБА_2 керував транспортним засобом марки «BMW 318D», держаний номерний знак НОМЕР_2 , з неосвітленим номерним знаком у темну пору доби, чим порушив вимоги п. 2.9 (в) ПДР України.

В постанові не зазначено, що до неї додається відеозапис.

Однак, відповідачем до матеріалів відзиву було долучено відеозапис на DVD диску, файл із назвою «Лихолат», з якого вбачається, що 19 вересня 2022 року о 01 год. 35 хв. працівник поліції підійшов до транспортного засобу та запитав у водія: «На чому таксуєте?», на що той відповів: «Ні на чому». Далі між працівником поліції та водієм виникла розмова з приводу ймовірного таксування, однак водій заперечував. Згодом, не отримавши від водія підтвердження про здійснення ним послуг «таксі», працівник поліції повідомив про намір винести постанову за неосвітлений номерний знак, на що водій відповів: «Номерний знак освітлюється», а працівник поліції відповів: «Немає різниці, одна лампочка не світиться» та роз`яснив права водієві. Надалі, водій вийшов із салону автомобіля та попросив зафіксувати на відеокамеру дане правопорушення, однак відеокамерою поліцейського не було зафіксовано державний номерний знак, більше жодних клопотань ОСОБА_1 не мав, після було винесено постанову про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 850 гривень.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до переконання про обґрунтованість позовних вимог, підтвердження їх матеріалами справи та необхідність часткового задоволення позову з таких мотивів.

Згідно з п. 1.1. Правил дорожнього руху ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Відповідно до п. 1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов`язані знати та неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Згідно з п. 1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до частини 6 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена адміністративна відповідальність за керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим.

Згідно з п. 2.9 (в) ПДР України водієві забороняється керуватитранспортним засобом,не зареєстрованимв уповноваженомуоргані МВС,або таким,що непройшов відомчуреєстрацію вразі,якщо закономвстановлена обов`язковістьїї проведення,а такожбез номерногознака абоз номернимзнаком,що: неналежить цьомузасобу; невідповідає вимогамстандартів; закріпленийне вустановленому дляцього місці; закритийіншими предметамичи забруднений,що недає змогичітко визначитисимволи номерногознака звідстані 20м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

Як зазначив позивач у позовній заяві, зазначеного правопорушення він не вчиняв, а працівник поліції не надав жодних доказів вчинення ним правопорушення, на його зауваження працівник поліції не реагував та виніс спірну постанову.

На спростування зазначеного представником відповідача було подано лише відзив на позов, зміст якого зводиться до цитування спірної постанови та норм чинного законодавства, а також відеозапис, на якому не зафіксовано державно номерного знака автомобіля, та чи був він освітлений чи неосвітлений.

Із зафіксованої на відеозаписі розмови поліцейського з водієм вбачається, що одна із лампочок, яка освітлювала задній номерний знак, не світилась, однак чи був унаслідок цього номерний знак неосвітленим, жодних доказів відповідачем не надано.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно ст.245Кодексу Українипро адміністративніправопорушення завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Положеннями ст. 129 Конституції України проголошено основні засади здійснення судочинства, серед яких змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Положеннями ст. 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно достатті 251КУпАП доказамив справіпро адміністративнеправопорушення,є будь-якіфактичні дані,на основіяких увизначеному закономпорядку орган(посадоваособа)встановлює наявністьчи відсутністьадміністративного правопорушення,винність даноїособи вйого вчиненніта іншіобставини,що маютьзначення дляправильного вирішеннясправи.Ці данівстановлюються протоколомпро адміністративнеправопорушення,поясненнями особи,яка притягаєтьсядо адміністративноївідповідальності,потерпілих,свідків,висновком експерта,речовими доказами,показаннями технічнихприладів татехнічних засобів,що маютьфункції фото-і кінозйомки,відеозапису,у томучислі тими,що використовуютьсяособою,яка притягаєтьсядо адміністративноївідповідальності,або свідками,а такожпрацюючими вавтоматичному режимі,чи засобівфото-і кінозйомки,відеозапису,у томучислі тими,що використовуютьсяособою,яка притягаєтьсядо адміністративноївідповідальності,або свідками,а такожпрацюючими вавтоматичному режиміабо врежимі фотозйомки(відеозапису),які використовуютьсяпри наглядіза виконаннямправил,норм істандартів,що стосуютьсязабезпечення безпекидорожнього руху,безпеки наавтомобільному транспортіта паркуваннятранспортних засобів,актом оглядута тимчасовогозатримання транспортногозасобу,протоколом провилучення речейі документів,а такожіншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом (частина 1 ст. 7 КУпАП).

Частина 1 ст. 9 КУпАП визначає поняття адміністративного правопорушення (проступку), яким визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Отже, сама по собі постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення особою правопорушення, оскільки така постанова за своєю правовою природою є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду справи про адміністративне правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення. Долучений представником відповідача відеозапис не містить факту вчинення ОСОБА_1 правопорушення про яке йдеться в постанові.

Відповідно до ч. 2 статті 19Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 2 статті 2Кодексу адміністративногосудочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За вказаних обставин, беручи до уваги, що обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень покладається на відповідача, який доказів правомірності оскаржуваної постанови не надав, суд вважає постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАР №5909945 від 19 вересня 2022 року неправомірною.

Відповідно довимог ч.3ст.286КАС Україниза наслідкамирозгляду справиз приводурішень,дій чибездіяльності суб`єктіввладних повноваженьу справахпро притягненнядо адміністративноївідповідальності місцевийзагальний судяк адміністративниймає право: 1)залишити рішеннясуб`єкта владнихповноважень беззмін,а позовнузаяву беззадоволення; 2)скасувати рішеннясуб`єкта владнихповноважень інадіслати справуна новийрозгляд докомпетентного органу(посадовоїособи); 3)скасувати рішеннясуб`єкта владнихповноважень ізакрити справупро адміністративнеправопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З урахуванням конкретних обставин справи, встановлених під час судового розгляду, суд приходить до переконання про наявність достатніх підстав для скасування постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП і закриття справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, а саме рішення у справі «Трофимчук проти України» (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року), рішення від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України», ЄСПЛ послідовно зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Тому, враховуючи, що відповідачем не доведено наявності події і складу інкримінованого позивачу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП, що саме по собі є безумовною підставою для задоволення позову, інші наведені у позовній заяві доводи не є істотними та такими, що потребують відповіді суду.

Разом із тим, оскільки при розгляді зазначеної категорії справ таких повноважень суду як визнання постанови протиправною КАС України не передбачено, в цій частині вимоги позивача не можуть бути задоволені.

Також, суд враховує, що в межах 10-денного строку з дня винесення оскаржуваної постанови ОСОБА_1 подав зазначений адміністративний позов, відтак строк на оскарження спірної постанови він не пропустив.

У зв`язку з частковим задоволенням позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України з відповідача в користь позивача слід стягнути понесений судовий збір у розмірі 496 грн. 20 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 9, 90, 122, 242 246, 250, 255, 257, 286, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАР №5909945 від 19 вересня 2022 року задовольнити частково.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАР №5909945 від 19 вересня 2022 року, винесену страшим лейтенантом поліції 1 батальйону 2 роти УПП в Тернопільській області інспектором Кучмієм Василем Миколайовичем, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 гривень, і закрити справу про адміністративне правопорушення.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_3 понесений судовий збір у розмірі 496 (чотириста дев`яносто шість) грн. 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення судового рішення.

Повне рішення суду складено 24 листопада 2022 року.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Відповідач: Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, місцезнаходження: м. Тернопіль, вул. Котляревського, 24, код ЄДРПОУ 40108646.

СуддяН. М. Сташків