Рішення № 10752938, 22.07.2010, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "22" липня 2010 р.Справа № 10/690

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Прядко О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, дов. від 21.06.10р.

від відповідача: Мусевич А.І., дор. №441 від 30.06.10р.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1)

до Міського комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства №3 (м.Бердичів)

про стягнення 8582,24 грн.

В судовому засіданні 22.06.10р. відповідно до ст.77 ГПК України оголошувалась перерва до 22.07.10р.

Позивач звернувся з позовом про стягнення на свою користь з відповідача 8582,24 грн., з яких 7711,00 грн. основного боргу за надання автотранспортних послуг екскаватором згідно договору №1 від 05.01.09р., 871,24 грн. 3% річних та інфляційних нарахувань.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в сумі 7682,24 грн., з яких 6811,00 грн. основного боргу за надання автотранспортних послуг екскаватором згідно договору №1 від 05.01.09р., 871,24 грн. 3% річних та інфляційних нарахувань, а також просив стягнути державне мито - 102,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 236,00 грн., у т.ч. послуги банку 06,00 грн., витрати по сплаті збору за отримання довідки з ЄДРПОУ стосовно відповідача в сумі 38,80 грн. та поштових витрат в загальній сумі 28,50 грн.

Крім того, представник позивача також повідомив про те, що відповідачем частково сплачено основний борг у розмірі 900,00 грн. після подачі позову до суду.

Відповідач у відзиві №414 від 21.06.10р. на позовну заяву проти позову заперечив та просив відмовити в його задоволенні, зокрема, з тих підстав, що згідно договору №1 від 05.01.09р. не було визначено термін виконання зобов'язання, а також в зв'язку з тим, що позивачем невірно було проведено нарахування інфляційних нарахувань всупереч вимог ст.625 ЦК України (а.с.35,36).

Представник відповідача в судовому засіданні визнала позовні вимоги лише в сумі 6811,00 грн. основного боргу за надання автотранспортних послуг екскаватором згідно договору №1 від 05.01.09р.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

Відповідно до укладеного між сторонами договору №1 від 05.01.09р. (а.с.7) позивач у 2009 році надав відповідачу автотранспортні послуги екскаватором на загальну суму 7711,00 грн., що підтверджується Актами приймання виконаних підрядних робіт: №23 за липень, серпень 2009 року, №40 за жовтень 2009 року, №43 за листопад 2009 року (а.с.8-10).

Згідно пп.1.1 та пп.1.2 договору виконавець (позивач) зобов'язався надавати автотранспортні послуги екскаватором замовнику (відповідачу), а останній, в свою чергу, зобов'язався своєчасно проводити оплату за надані послуги згідно акту виконаних робіт.

Відповідно до пп.3.1 договору сторони погодили, що розмір оплати визначається за договірними розцінками.

Відповідач за надані позивачем автотранспортні послуги згідно Актів приймання виконаних підрядних робіт розрахувався лише частково, згідно даних позивача - в сумі 900,00 грн. після подачі позову до суду.

Таким чином, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, утворилась заборгованість перед позивачем, яка станом на день прийняття рішення у справі, становить 6811,00 грн., що підтверджується підписаними сторонами актами звірки взаємних розрахунків станом на 22.06.10р. та станом на 22.07.10р. (а.с.20,42) та визнається представником відповідача.

Згідно ч.1 ст.837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з позовної заяви, відповідач, посилаючись на вищезазначену статтю Цивільного кодексу України, а також інших його статтей, зокрема, 526 та 611, просить стягнути на свою користь з відповідача 3% річних та інфляційні нарахування в загальній сумі 871,24 грн.

Господарський суд, дослідивши всі наявні докази в матеріалах справи в сукупності, встановив, що позовні вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Претензія позивача від 19.03.10р. (а.с.11) була отримана відповідачем 19.03.10р., що підтверджується відповідним вхідним штампом відповідача за №102 та не заперечується відповідачем у відзиві №414 від 21.06.10р. на позовну заяву (а.с.35).

Однак, як вбачається з розрахунку 3% річних та інфляційних нарахувань (а.с.13) позивачем було здійснено їх нарахування всупереч вимог ч.2 ст.530 ЦК України, що є підставою для відмови позивачу в задоволенні вказаних позовних вимог.

Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.ст.525 і 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Представник відповідача позов в частині стягнення основного боргу визнав, доказів сплати решти боргу не подав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладеного договору та такими, що підлягають задоволенню частково в сумі - 6811,00 грн. боргу за надання автотранспортних послуг екскаватором згідно договору №1 від 05.01.09р.

В частині стягнення 900,00 грн. основного боргу, сплаченого відповідачем після подачі позову, провадження у справі припинити за відсутністю предмета спору (п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України).

В частині стягнення 871,24 грн. 3% річних та інфляційних нарахувань, відмовити у зв'язку з безпідставністю їх заявлення.

Відповідно до ст. 44,49 ГПК України судові витрати по сплаті: державного мита, за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, послуги банку - 06,00 грн. за сплату державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, витрати по сплаті збору за отримання довідки з ЄДРПОУ стосовно відповідача в сумі 33,80 грн. та поштових витрат (за направлення позовної заяви (копії) в господарський суд та відповідачу) в загальній сумі 13,10 грн. покладаються на відповідача пропорційно розміру обґрунтовано заявлених позовних вимог.

Вимога про стягнення витрат на поштові послуги в сумі 15,40 грн. у зв'язку з надісланням відповідачу рекомендованих листів задоволенню не підлягає, оскільки такі витрати не входить до складу судових витрат, передбачених статтею 44 ГПК України.

На підставі ст.193 ГК України, ст.ст. 11, 525, 526, 530, 625, 837 ЦК України, керуючись ст.ст.49, 80, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Міського комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства №3, 13302, м.Бердичів Житомирської області, вул.Червона гора 296, ідентифікаційний код 35006430:

- на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, 1958р. народження, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний № НОМЕР_1 - 6811,00 грн. боргу за надання автотранспортних послуг екскаватором згідно договору №1 від 05.01.09р., 91,65 грн. державного мита, 212,05 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 05,39 грн. послуги банку за сплату державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 30,37 грн. витрат по сплаті збору за отримання довідки з ЄДРПОУ, 11,77 грн. поштових витрат (за направлення позовної заяви (копії) в господарський суд та відповідачу).

3. В частині стягнення 900,00 грн. провадження у справі припинити.

4. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

СуддяПрядко О.В.

Дата підписання рішення 03.08.10р.

Друк: 3 прим.: 1 - у справу, 2,3 - сторонам.