Ухвала суду № 107527339, 28.11.2022, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

іменем України

Справа № 210/2930/22

Провадження № 1-кп/210/503/22

"28" листопада 2022 р.

Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув містіКривий Рігобвинувальний акту кримінальномупровадженні № 12021040710000115 від 16.02.2021 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст.186 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадження судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 перебуває кримінальне провадження № 12021040710000115 від 16.02.2021 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст.186 КК України.

Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого.

Обвинуваченийв судовому засіданні просив змінити запобіжний захід на більш м`який. Крім того, зяавив клопотання про зменшення розміру обраного альтернативного заходу у вигляді застави на мінімальний.

Захисник у судовому засіданні заперечував щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підтримав заявлене обвинуваченим клопотання про зміну запобіжного заходу на більш м`який та про зменшення розміру застави.

Суд, вислухавши доводи сторін, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст.331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Розглядаючи клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , суд враховує, що на час здійснення судового провадження існують ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1ст.177 КПК України, з огляду на наступні обставини.

Обвинувачений ОСОБА_4 не працевлаштований, таким чином не має офіційних засобів для існування, не має на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей, та інших непрацездатних осіб, не одружений, що свідчить про відсутність соціальних зв`язків, йому інкримінується вчинення тяжкого злочину, тому усвідомлюючи неминучість покарання пов`язаного з позбавленням волі може переховуватися від суду.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що військова агресія проти України, є обставиною (ризиком), яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку.

Так, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Суворість покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти або повторного вчинення злочинів («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

Суд зазначає, що ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду обумовлюється можливістю притягнення особи до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними наслідками, зокрема, суворістю передбаченого покарання. А в контексті з тим, що 24.02.2022 російська федерація розпочала військову агресію проти України, у зв`язку з чим цього ж дня Президентом України підписано Указ «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 за № 64/2022, який триває до тепер, і на даний час, для громадян існує реальна можливість спрощеного режиму перетину кордону та отримання дозволу на проживання в багатьох країнах світу, спроба переховуватися від органів досудового розслідування чи суду може виявлятися та підтверджуватися, наприклад, отриманням дозволу на проживання в певній країні, отриманням громадянства іншої країни або подання відповідних заяв і документів для активізації цього процесу, поданням документів на отримання статусу біженця тощо.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні слід враховувати встановлену Кримінальним процесуальнимкодексом України процедуру отримання показань після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків, потерпілого існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від таких осіб та дослідження їх судом.

Свідки та потерпілий, які мають бути допитані під час судового розгляду кримінального провадження на даний час не допитані.

Суд, приходить до висновку, що обвинувачений, може здійснити вплив на недопитаних під присягою свідків та потерпілого з метою затягування судового розгляду по суті, а так само і зміни їх показів.

Крім того, обвинувачений раніше судимий, вчинив нове кримінальне правопорушення маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, в період іспитового строку, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину проти власності, висновків для себе не зробив, відповідні обставини свідчать про його стійку злочину діяльність, разом з тим законних джерел доходу не має, тому є достатні підстави вважати, що обвинувачений може вчинити інший злочин.

Щодо клопотання ОСОБА_4 щодо зменшення попередньо обраного альтернативного заходу у вигляді застави у розмірі 208000,00 гривень до мінімального суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 201 КПК України передбачено право підозрюваного, обвинуваченого, до якого застосовано запобіжний захід або його захисника звернутися до суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Підставою для зміни запобіжного заходу є зокрема наявність нових обставин, які не розглядалися слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу, зміна обставин підозри, зменшення встановлених ризиків, тощо.

Проте наведені обвинуваченим та захисником обставини у сукупності не є достатніми для прийняття рішення про зміну застосованого до ОСОБА_4 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави шляхом зменшення її розміру.

Враховуючи вищевикладене, до спливу терміну тримання під вартою винести вирок суду у справі не можливо, обставини, що явилися підставою для взяття обвинуваченого під варту на даний час не змінилися, суд вважає за недостатньо застосування більш м`яких запобіжних заходів відносно останнього для запобігання ризикам передбаченим ст. 177 КПК України, та необхідним продовжити останньому дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 27січня 2023року включно.

Керуючись ст.ст.177,314-316,370, ч. 2 ст.376 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 27січня 2023року включно.

Попередньо обраний альтернативний захід обвинуваченому у вигляді застави у розмірі 80-ти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 208 000,00 гривень у національній грошовій одиниці, з покладенням попередньо вказаних обов`язків у випадку внесення застави - залишити без змін.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, захиснику.

Ухвала суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції, не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.

Ухвала може бути оскаржена в частині продовження запобіжного заходу до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено та проголошено 28 листопада 2022 року.

Суддя: ОСОБА_1