Рішення № 10752519, 12.08.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.08.10 р.                     Справа № 15/145                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Дортехмонтаж” м. Донецьк (код ЄДРПОУ 34053406)

до відповідача дочірнього підприємства “Донецький облавтодор” відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” (код ЄДРПОУ 32001618)

про стягнення основного боргу за поставлений товар в сумі 15000,00 грн., 3% річних у розмірі 76,44 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Калашник А.М. за довіреністю б/н від 10.08.2010 р.

від відповідача: не з’явився

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю “Дортехмонтаж” м. Донецьк до дочірнього підприємства “Донецький облавтодор” відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” про стягнення основного боргу за поставлений товар в сумі 15000,00 грн., 3% річних у розмірі 76,44 грн.

Ухвалою суду від 18.06.2010 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/145, сторони зобов’язані надати документи та виконати певні дії.

03.08.2010 р. від відповідача надійшло клопотання за підписом представника за довіреністю Довгополової К.С. про відкладення розгляду справи на більш пізній строк у зв’язку із знаходженням представника, який є єдиною компетентною особою, у черговій відпустці. Вказане клопотання судом відхиляється у зв’язку із закінченням 16.08.2010 року встановленого ст. 69 ГПК України двохмісячного процесуального строку розгляду даної справи. Заяв від сторін про продовження вказаного процесуального строку до суду не надходило. Крім того аналогічне клопотання відповідача від 12.07.2010 р. з тих же підстав про відкладення розгляду справи господарським судом було задоволено.

Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивач обґрунтовує позовні вимоги укладенням між сторонами договору № 11/0107 від 11.01.2007 р., на умовах якого та з врахуванням специфікацій № 3, 4 від 03.08.2007 р. до цього договору позивач (постачальник) поставив відповідачу (покупцю) товар згідно накладної № 03-08 від 03.08.2007 р. на суму 19336,60 грн. Вказаний факт підтверджено завіреними копіями договору, специфікацій до нього, довіреності ЯЛЮ № 407807 від 03.08.2007 р., рахунку на оплату № 03-08 від 03.08.2007 р. на суму 19336,60 грн.

Факт того, що поставка товару по спірній накладній відбувалася на умовах договору № 11/0107 від 11.01.2007 р., позивач підтверджує тим, що відповідач зареєстрував цей договір у власному обліку за № 02-002 (цей номер проставлений від руки на першій сторінці спірного договору), такий же номер договору відповідач вказує у довіреності на отримання товару. Крім того із письмових пояснень позивача вбачається, що в спірному періоді між сторонами не укладалися будь-які інші договори купівлі-продажу (поставки), в тому числі в усній формі або у спрощений спосіб шляхом обміну листами, телеграмами та інше. Відповідач з цього питання заперечень не надав, тобто спір між сторонами з цього приводу відсутній.

Позивач стверджує, що частину вартості товару по спірній накладній відповідач оплатив 17.02.2010 р. на суму 4336,60 грн., але на вимогу суду докази отримання такої оплати позивач не надав. Сума позову по основному боргу складає 19336,60 грн. – 4336,60 грн. = 15000,00 грн.

30.03.2010 р. позивач направив відповідачу письмову вимогу за № 16 від 16.03.10 р. про оплату вартості поставленого товару у сумі 15000,00 грн. за накладною № 03-08 від 03.08.2007 р. у строк, передбачений ст. 530 ЦК України. Вказану вимогу відповідач одержав 31.03.2010 р., що підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення № 02868183.

Відповідно до ст. 193 ч. 1 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги. При цьому цивільним законодавством не встановлено форми, змісту та порядку пред’явлення кредитором вимоги до боржника.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона – постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні – покупцеві товар, а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму. Поставка товарів без укладення договору поставки може здійснюватися лише у випадках і порядку, передбачених законом. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Таким чином суд вважає, що строк оплати за поставлений товар на умовах спірного договору поставки за спірною накладною для відповідача настав.

15.07.2010 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач вважає, що провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки господарським судом Донецької області 01.02.2010 р. у справі № 23/286 вирішено спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав. Згідно цього рішення відповідач фактично сплатив позивачу 13808,43 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 383 від 17.02.2010 р., яке в оригіналі з відмітками банку про проведення платежу додане до відзиву на позов.

Рішенням господарського суду Донецької області від 01.02.2010 р. по справі № 23/286 було стягнуто з відповідача на користь позивача борг на суму 12824,20 грн. за накладною № 03-08 від 03.08.2007 р. на виконання сторонами своїх зобов’язань за договором № 11/0107 від 11.01.2007 р. При цьому судом було встановлено, що строк оплати 12824,20 грн. як частини суми вартості товару за накладною № 03-08 від 03.08.2007 р. настав з 14.03.2009 р. Крім боргу у сумі 12824,20 грн. суд стягнув 266,67 грн. річних, 507,53 грн. інфляційних, 135,98 грн. витрат на держмито та 74,05 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Усього загальна сума стягнення за рішенням суду складає 13808,43 грн. Вказане рішення набрало законної сили, в завіреній копії є в матеріалах даної справи.

Заперечення відповідача про припинення провадження у даній справі згідно ст. 80 ч.1 п. 2 ГПК України суд приймає до уваги частково, оскільки суд при розгляді справи № 23/286 розглянув по суті та задовольнив позовні вимоги про стягнення основного боргу за спірною накладною тільки в розмірі 12824,20 грн. В іншій частині позову про стягнення боргу по спірній накладній на суму 19336,60 (сума товару по спірній накладній) – 12824,20 (сума стягнення за рішенням суду) = 6512,40 грн. суд відмовив у зв’язку не доведеністю права вимоги та настання строку оплати згідно ст. 530 ЦК України. При подачі нового позову у даній справі позивач обґрунтував право вимоги та строк оплати по спірній накладній іншими обставинами (інші підстави позовних вимог), але не в повному обсязі врахував рішення суду по справі № 23/286 про стягнення 12824,20 грн. як вирішення судом спору про той же предмет та з тих же підстав. У позовній заяві в даній справі про стягнення основного боргу у сумі 15000,00 грн. позивач тільки враховує 4336,60 грн. як суму сплачених коштів 17.02.2010 р. (19336,60 – 4336,60 = 15000,00 грн.) Саме цього дня відповідач погасив 12824,20 грн. як заборгованість за спірною накладною на виконання рішення суду від 01.02.2010 р. Тобто сплачені 4336,60 грн. є складовою частиною сплачених 17.02.2010 р. 12824,20 грн., а різниця між цими сумами (12824,20 грн. – 4336,60 грн. = 8487,60 грн.) є частиною основного боргу по спірній накладній, спір за якою був вирішений судом по справі № 23/286.

Тому суд вважає за необхідне припинити провадження у даній справі в частині стягнення основного боргу на суму 8487,60 грн. на підставі ст. 80 ч. 1 п. 2 ГПК України.

Позовні вимоги про стягнення боргу на суму 15000,00 – 8487,60 = 6512,40 грн. суд вважає обґрунтованими, тому їх задовольняє.

Позовні вимоги на суму 76,44 грн. про стягнення 3% річних від суми боргу 15000,00 грн. згідно ст. 625 ЦК України за період з 08.04.2010 р. по 08.06.2010 р. суд задовольняє частково на суму 33,19 грн. від суми боргу 6512,40 грн. (6512,40 грн. х 3% х 62 дні /365 днів = 33,19 грн.). В іншій частині позову про стягнення 3% річних суд відмовляє у задоволенні вимог.

Згідно ст. 49 ГПК України у зв’язку з частковим задоволенням позовних вимог суд покладає судові витрати на сторони пропорційно: в частині розміру задоволених позовних вимог – на відповідача, в частині припинення провадження по справі та відмови у задоволенні позову – на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12; 32-34; 36; 43; 49; 80 ч.1 п. 2; 82-85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з дочірнього підприємства “Донецький облавтодор” відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” (юридична адреса: 83001, м. Донецьк, пр. Комсомольський, буд. 6; код ЄДРПОУ 32001618; інші відомості в матеріалах справи відсутні) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Дортехмонтаж” (юридична адреса: 83001, м. Донецьк, пр. Комсомольський, буд. 6; код ЄДРПОУ 34053406; інші відомості в матеріалах справи відсутні) суму 6545,59 грн. (а саме: борг в сумі 6512,40 грн., 3% річних в сумі 33,19 грн.), витрати на оплату державного мита в сумі 65,46 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 102,47 грн.

Припинити провадження у справі № 15/145 в частині стягнення основного боргу на суму 8487,60 грн. у зв’язку з тим, що є рішення господарського суду по справі № 23/286 від 01.02.2010 р. між тими ж сторонами, про той же предмет та з тих же підстав.

Відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних у сумі 43,25 грн.

В судовому засіданні 12.08.2010 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 13.08.2010 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя