Рішення № 10752324, 29.07.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.07.10 р.                     Справа № 13/122                               

Суддя господарського суду Донецької області Темкіжев І.Х.

при секретарі судового засідання Третяк А.О. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Малого приватного підприємства „Мінітранс”, с.Сторожниця, Ужгородський район, Закарпатська область

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Глобал Транс”, м.Донецьк

про стягнення 19’704грн.63коп.

За участю представників сторін:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: Добряк С.М. – за довіреністю №134/10ТЛ від 22.07.2010р.-предст.

СУТЬ СПОРУ:

Мале приватне підприємство „Мінітранс”, с.Сторожниця, Ужгородський район, Закарпатська область звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Глобал Транс”, м.Донецьк про стягнення 19704грн.63коп., в тому числі: заборгованість за договором перевезення у сумі 19158грн.50коп., пені у розмірі 546грн.123коп.

В обґрунтування вимог позову посилається на договір перевезення вантажів автомобільним транспортом №1/01/10 від 01.01.2010 року, транспортне замовлення, міжнародну товарно-транспортну накладну, попереднє повідомлення, рахунок-фактуру, акт здачі-прийняття робіт, поштове повідомлення, виписку з банківського рахунку, претензію.

В якості правової підстави позову посилається на статті 509, 525, 526, 530, 533, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 12, 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського-процесуального кодексу України.

Справа розглянута в межах заявлених позовних вимог, не заявлені письмово додаткові вимоги/клопотання вважаються не заявленими.

Позивач в судове засідання 29.07.2010 року не з’явився. На адресу суду надійшла телеграма у якій позивач просить розглянути справу без його участі, у якій також зазначено про те, що підприємство не заперечує проти розстрочення виконання рішення суду до 17.12.2010р.в частині визнаних вимог.

Відповідач у судовому засіданні 29.07.2010 року надав відзив на позовну заяву, у якому повідомляється про часткову сплату наданих позивачем послуг у розмірі 3000грн.00коп. З посиланням на важке фінансове становище звернувся з клопотанням розстрочити погашення заборгованості відповідно до узгодженого з позивачем графіком, а саме, з 06.08.2010р. по 17.12.2010р. Не згоден з вимогою щодо стягнення пені, оскільки відповідно ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” пеня виплачується у розмірі, який встановлюється за згодою сторін.

          Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника відповідача, суд ВСТАНОВИВ:

Між Малим приватним підприємством „Мінітранс” (Перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Глобал Транс” (Замовник/Експедитор) укладено договір перевезення вантажів автомобільним транспортом №1/01/10 (далі-договір). Відповідно п.1.1 договору Замовник/Експедитор доручає, а Перевізник зобов’язується здійснювати міжнародне перевезення вантажів автомобільним транспортом на умовах, вказаних у заявці на конкретне перевезення. Заявка є невід’ємною частиною договору, підписується відповідальними особами Сторін та засвідчується їх печатками.

Перевізник зобов’язаний протягом доби з моменту отримання заявки розглянути її та дати відповідь. Прийняттям заявки на перевезення до виконання є виставлення рахунку або копії заявки Замовника/Експедитора, завіреною печаткою перевізника (п.4.1 договору).

Згідно з п. 5.1 договору оплата за перевезення вантажу здійснюється в строки та на умовах, вказаних у заявці. Одночасно відповідно до п.5.3 договору розрахунок між сторонами здійснюється відповідно до рахунку Перевізника та Акту виконаних робіт, протягом 5 (п’яти) банківських днів з моменту підписання Акту виконаних робіт обома сторонами.

У виконання умов договору між Малим приватним підприємством „Мінітранс” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Глобал Транс” 20.01.2010р. укладена заявка на перевезення вантажу, за якою позивач взяв на себе зобов’язання здійснити перевезення вантажу з маршрутом з м.Ludwigshafen (Німеччина) - м. Донецьк (Україна), а відповідач оплатити транспорті послуги. Сторони домовились, що провізна плата за перевезення складає 2000 ЕВРО по курсу НБУ на день митної очистки вантажу, впродовж 10-15 банківських днів.

В матеріалах справи міститься міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR), та попереднє повідомлення №700000005/2010/000290, що свідчить про те, що зобов’язання по перевезенню вантажів здійснені у повному обсязі.

Після здійснення перевезення позивачем на адресу відповідача було надіслано рахунок-фактуру №ГС-0000032 від 08.02.2010 року на суму 22’158грн. 50коп. та акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №РГ-0000032 від 08.02.2010 року., у підтвердження їх отримання відповідачем 19.02.2010р. до матеріалів справи позивачем додане поштове повідомлення № 489697.

Відповідачем в порушення умов договору 30.03.2010р. була здійснена лише часткова оплата за здійснене перевезення у розмірі 3000грн.00коп., про що свідчить виписка з банківського рахунку, яка міститься у матеріалах справи.

Відтак заборгованість складає 19’158грн.50коп., яка і заявлена до стягнення. Позивачем також з посиланням на ст.ст. 611, 625 Цивільного кодексу України, Закон України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” заявлена до стягнення сума пені у розмірі 546грн. 13коп.

На захист своїх інтересів позивачем було направлено на адресу відповідача претензію № 04/26 від 21.04.2010р., яка отримана відповідачем 26.04.2010р., про що свідчить відмітка на рекомендованому повідомленні, однак вимога залишена без задоволення, що примусило перевізника звернутися до суду з позовом про примусове стягненні боргу.

          За результатами розгляду матеріалів справи, дослідивши та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням суд дійшов висновку, що позов Малого приватного підприємства „Мінітранс”, с.Сторожниця до Товариства з обмеженою відповідальністю „Глобал Транс”, м.Донецьк, підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Зважаючи на те, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 193 Господарського Кодексу України зобов’язання повинні виконуватись у повному обсязі та у встановлені строки. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не припустима.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст Договору, з якого виникли цивільні права та обов’язки сторін, суд дійшов до висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом і правовою природою є договором перевезення, який підпадає під правове регулювання ст.ст. 908-928 Цивільного кодексу України.

Відповідно ст.909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов’язується доставити довірений ій другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов’язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Суд вважає за необхідне зазначити, що якщо у зобов’язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом, що обумовлено ст.533 ЦК України.

Таким чином, відповідач повинен був сплатити на користь позивача вартість наданої послуги з перевезення вантажу в розмірі 22’158грн. 50коп., що на день митної очистки вантажу становило 2000,00 євро (1 євро – 11,07926 грн.) по курсу НБУ.

Відповідачем у судовому засіданні 29.07.2010р. підтверджена тільки часткова оплата за здійснене перевезення у розмірі 3000грн.00коп., за змістом позовних вимог цей платіж врахований позивачем при поданні позову.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ст.625 ЦК України).

Отже, відповідач прийняті на себе зобов’язання належним чином не виконав. Під час судового засідання 29.07.2010р. належне виконання ТОВ „Глобал Транс” умов транспортного замовлення не спростоване відповідачем, більш того факт наявності заборгованості підтверджений відповідачем.

З огляду на викладене, з урахуванням наданих сторонами документів та доказів, відповідач своїх зобов’язань за договором перевезення належним чином не виконав, у зв’язку з чим суд дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані, доведені належним чином та підлягають задоволенню в частині стягнення заборгованості у розмірі 19158грн. 50коп.

Як зазначалося, позивачем також висунуто вимогу щодо стягнення пені у розмірі 546грн. 13коп. внаслідок порушення зобов’язання, яка розрахована з 04.05.2010р. по 24.06.2010р. із застосуванням подвійної облікової ставки НБУ.

Втім, означена вимога не може бути задоволена судом через недотримання сторонами передбаченої ст. 547 ЦК України обов’язкової письмової форми для такого виду забезпечення зобов’язань, як пеня. Недотримання письмової форми для неустойки у вигляді пені тягне за собою нікчемність такого правочину за законом. Оскільки сторони письмово не визначили пеню, як засіб забезпечення виконання угоди, суд відмовляє позивачу у задоволенні вимоги про стягнення пені у розмірі 546грн.13коп.

Під час судового засідання 29.07.2010р. відповідач звернувся до суду з письмовим клопотанням надати розстрочку виконання рішення суду відповідно до графіку платежів, вказаному у заяві №232/10ТЛвід 27.07.2010року, а саме, з 06.08.2010р. по 17.12.2010р. Доводи ТОВ „Глобал Транс” щодо необхідності надання розстрочки виконання рішення полягають в обґрунтуванні скрутного фінансового становища.

На підтвердження вказаних обставин відповідач надав лист №07/62 від 28 липня 2010 року у якому зазначено, що МПП „Мінітранс” розглянуло і погоджує заяву ТОВ „Глобал Транс” від 27.07.2010 року№232/10ТЛ про розстрочення до 17.12.10 за вказаним графіком сплати заборгованості за послуги з перевезення вантажу в розмірі 19’158грн.00коп. та судових витрат у розмірі 427грн.59коп. Суд зазначає, що заявлена до стягнення пеня не включена до графіку платежів.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 6, ч. 2 ст. 19, п. 1 ч.3 ст. 129 Конституції України суд управнений здійснювати повноваження виключно на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

В силу п. 6 ст. 83, ст. 121 ГПК України, господарське процесуальне законодавство надає суду право відстрочити або розстрочити виконання судового рішення.

З урахуванням вищезазначеного та враховуючи, що позивач не заперечує проти надання розстрочки за графіком відповідача, суд керуючись встановленими п. 6 ст. 3 Цивільного кодексу України принципами справедливості, добросовісності та розумності, з огляду на погодження позивача, дійшов висновку, що клопотання про розстрочку виконання рішення суду з 06.08.2010р. по 17.12.2010р. в частині стягнення основного боргу та судових витрат підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічне забезпечення розгляду справ у судах у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 625 Цивільного кодексу України ст.ст. 43, 33, 34, 43, 49, 82-84 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

          Позовні вимоги Малого приватного підприємства „Мінітранс”, с.Сторожниця, Ужгородський район, Закарпатська область до Товариства з обмеженою відповідальністю „Глобал Транс”, м.Донецьк про стягнення 19704грн.63коп., в тому числі: заборгованість за договором перевезення у сумі 19’158грн.50коп., пені у розмірі 546грн.13коп. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Глобал Транс” (83052, м.Донецьк, бул.Шевченко, 84/11, ОКПО 36103846) на користь Малого приватного підприємства „Мінітранс” (89421, Закарпатська обл., Ужгородський р-н, с.Сторожниця, вул. Польова, 1, ЄДРПОУ 32532671) заборгованість в сумі 19’158грн.50коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Глобал Транс” (83502, м.Донецьк, бул.Шевченко, 84/11, ОКПО 36103846) на користь Малого приватного підприємства „Мінітранс” (89421, Закарпатська обл., Ужгородський р-н, с.Сторожниця, вул. Польова, 1, ЄДРПОУ 32532671) у відшкодування витрати по сплаті держмита у сумі 191грн. 57коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справ у судах у сумі 229грн. 45коп.

Розстрочити виконання рішення в частині стягнення основного боргу та судових витрат за наступним графіком:

06.08.2010р. – 1000,00 грн.

13.08.2010р. – 1000,00 грн.

20.08.2010р. – 1000,00 грн.

27.08.2010р. – 1000,00 грн.

03.09.2010р. – 1000,00 грн.

10.09.2010р. – 1000,00 грн.

17.09.2010р. – 1000,00 грн.

24.09.2010р. – 1000,00 грн.

01.10.2010р. – 1000,00 грн.

08.10.2010р. – 1000,00 грн.

15.10.2010р. – 1000,00 грн.

22.10.2010р. – 1000,00 грн.

29.10.2010р. – 1000,00 грн.

05.11.2010р. – 1000,00 грн.

12.11.2010р. – 1000,00 грн.

19.11.2010р. – 1000,00 грн.

26.11.2010р. – 1000,00 грн.

03.12.2010р. – 1000,00 грн.

10.12.2010р. – 1158,00 грн.

17.12.2010р. – 421,02 грн.

В частині стягнення пені у розмірі 546грн.13коп. – відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 29.07.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення.

Повний текст рішення складено і підписано 03.08.2010р.

Суддя