Рішення № 10752177, 09.08.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.08.10 р.                     Справа № 20/194                               

Суддя господарського суду Донецької області Донець О.Є.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „ТАР АЛЬЯНС”, м.Горлівка

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче об’єднання „ІНКОР і Ко”, м.Донецьк

про стягнення 533886,93 грн.

За участю представників:

від позивача: Нікульников Д.О. – дов.

відповідача: Прядка І.М. – дов.

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Донецької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю „ТАР АЛЬЯНС”, м.Горлівка, із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче об’єднання „ІНКОР і Ко”, м.Донецьк, про стягнення 533886,93 грн., з яких 427842,58 грн. – сума інфляції, 106044,35 грн. – сума 3% річних.

Ухвалою суду від 12.07.10 р. порушено провадження по справі № 20/194.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на факт порушення відповідачем умов договору № 05/12-2007/23 від 05.12.07 р., на приписи Господарського та Цивільного кодексів України та на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи.

27 липня 2010 року до господарського суду Донецької області надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче об’єднання „ІНКОР і Ко”, м.Донецьк, до Товариства з обмеженою відповідальністю „ТАР АЛЬЯНС”, м.Горлівка.

У своєму зустрічному позові Товариство з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче об’єднання „ІНКОР і Ко” просить суд визнати відсутнім право Товариства з обмеженою відповідальністю „ТАР АЛЬЯНС”, м.Горлівка, як продавця за договором від 05.12.2007 р. № 05/12-2007/23, вимагати та стягувати грошові кошти (інфляційні втрати та 3% річні за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання).

Ухвалою суду від 27.07.10 р. зустрічний позов прийнято для спільного розгляду з первісним позовом.

В обґрунтування свого зустрічного позову позивач посилається на те, що нарахування Товариством з обмеженою відповідальністю „ТАР АЛЬЯНС” інфляційних втрат та 3% річних за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання є безпідставним та неправомірним, оскільки прямо не передбачено умовами укладеного договору від 05.12.07 р. № 05/12-2007/23 та не відповідає приписам ст.625 Цивільного кодексу України.

02 серпня 2010 року до господарського суду Донецької області надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче об’єднання „ІНКОР і Ко”, м.Донецьк, на ухвалу господарського суду Донецької області від 27.07.10 р. по справі № 20/194.

Ухвалою суду від 02.08.10 р. вищезазначену апеляційну скаргу повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче об’єднання „ІНКОР і Ко”, м.Донецьк.

02 серпня 2010 року позивач звернувся до суду із клопотанням про зупинення провадження у справі, в якому просить суд зупинити провадження по справі до винесення Донецьким апеляційним господарським судом документа, прийнятого за результатом розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче об’єднання „ІНКОР і Ко” на ухвалу господарського суду Донецької області від 27.07.2010 р. по справі № 20/194.

Дане клопотання судом залишено без задоволення у зв’язку із необґрунтованістю.

06 серпня 2010 року до канцелярії господарського суду Донецької області надійшов супровідний лист Донецького апеляційного господарського суду від 04.08.10 р. разом із апеляційної скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче об’єднання „ІНКОР і Ко”, м.Донецьк, № 413/2010 від 03.08.10 р. на ухвалу господарського суду Донецької області від 27.07.10 р. по справі № 20/194.

Ухвалою суду від 06.08.10 р. апеляційну скаргу № 413/2010 від 03.08.10 р. на ухвалу господарського суду Донецької області від 27.07.10 р. по справі № 20/194 повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче об’єднання „ІНКОР і Ко”.

06 серпня 2010 року відповідач за зустрічним позовом надав суду письмовий відзив, в якому вважає зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче об’єднання „ІНКОР і Ко” необґрунтованими. Крім того, у своєму відзиві відповідач за зустрічним позовом вважає, що твердження позивача за зустрічним позовом про укладання договору від 05.12.07 р. № 05/12-2007/23 з порушенням чинного законодавства є необґрунтованими, у зв’язку із чим просить суд відмовити у задоволенні зустрічного позову. В обґрунтування свого відзиву відповідач за зустрічним позовом посилається на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи.

Позивач за первісним позовом звернувся до суду із письмовими запереченнями щодо подання відповідачем за первісним позовом апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Донецької області від 27.07.10 р., в яких, посилаючись на приписи ст.106 Господарського процесуального кодексу України, просить суд повернути відповідачу за первісним позовом апеляційну скаргу № 412/2010 від 02.08.10 р. на ухвалу господарського суду Донецької області від 27.07.10 р. про прийняття зустрічного позову відповідача.

09 серпня 2010 року до господарського суду Донецької області надійшла апеляційна скарга № 419/2010 на ухвалу господарського суду Донецької області від 02.08.10 р. по справі № 20/194.

Ухвалою суду від 09.08.10 р. апеляційну скаргу № 419/2010 на ухвалу господарського суду Донецької області від 02.08.10 р. по справі № 20/194 повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче об’єднання „ІНКОР і Ко”, м.Донецьк.

09 серпня 2010 року до господарського суду Донецької області звернувся відповідач за первісним позовом із інформаційним листом, в якому вважає, що нарахування Товариством з обмеженою відповідальністю „ТАР АЛЬЯНС” інфляційних втрат та 3% річних за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання є безпідставним та неправомірним, оскільки це прямо не передбачено умовами укладеного договору від 05.12.07 р. № 05/12-2007/23 та не відповідає приписам ст.625 Цивільного кодексу України. Крім того, відповідач за первісним позовом вважає, що оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю „ТАР АЛЬЯНС” не було додержано порядок, передбачений ст.530 Цивільного кодексу України, вказані суми стягненню не підлягають.

Товариство з обмеженою відповідальністю „ТАР АЛЬЯНС” звернулось до суду із письмовим клопотанням від 09.08.10 р. про винесення окремої ухвали, в якому вважає, що оскарження відповідачем за первісним позовом в апеляційному порядку ухвали суду про прийняття зустрічного позову, яка не підлягає оскарженню відповідно до ст.106 Господарського процесуального кодексу України, свідчить про те, що відповідач за первісним позовом зловживаючи процесуальними права намагається затягнути розгляд справи.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 02.08.10 р. до 09.08.10 р.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд ВСТАНОВИВ:

05 грудня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „ТАР АЛЬЯНС” (далі-Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю НВО „ІНКОР і Ко” (далі-Покупець) було укладено договір № 05/12-2007/23 (далі-Договір).

Відповідно до п.п.1 Договору, Продавець зобов’язався передати у встановлений строк (строки) товар у власність Покупця для використання його у підприємницькій діяльності або і інших цілях, а Покупець зобов’язався прийняти товар та оплатити його вартість на умовах, які обмовляються у додатках до Договору.

Згідно із п.3.1 Договору, ціна товару не є фіксованою, погоджується та встановлюється у додатках, які є невід’ємними частинами Договору.

Пунктом 5.1 Договору передбачено, що розрахунки за Договором здійснюються в національній валюті України.

Згідно із п.5.2 Договору, умови оплати за продукцію, що постачається узгоджуються Продавцем та Покупцем у кожному конкретному випадку та фіксуються шляхом підписання додатків та додаткових договорів до Договору. Підписані додатка та додаткові договори до Договору, після їх підписання уповноваженими представниками сторін за договором, є невід’ємною частиною Договору.

Відповідно до п.5.3 Договору, датою оплати товару вважається дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця.

Товариство з обмеженою відповідальністю „ТАР АЛЬЯНС” звернулось до господарського суду Донецької області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче об’єднання „ІНКОР і Ко” про стягнення коштів за поставлений товар у розмірі 2157504,00 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 12.04.10 р. по справі № 38/237 задоволені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „ТАР АЛЬЯНС” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче об’єднання „ІНКОР і Ко”.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12.05.10 р. по справі № 38/237 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче об’єднання „ІНКОР і Ко” на рішення господарського суду Донецької області від 12.04.10 р. по справі № 38/237 залишено без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 12.04.10 р. у справі № 38/237 залишено без змін.

З матеріалів справи та зазначених рішення та постанови по справі № 38/237 вбачається, що на виконання умов Договору, позивач поставив, а відповідач отримав та фактично прийняв товар, а саме – фракцію нафталінову, масло фенольне кам’яновугільне, феноляти на загальну суму 2157504,00 грн.

02 грудня 2008 року позивачем за первісним позовом було направлено претензію на адресу відповідача за первісним позовом про перерахування заборгованості у розмірі 2073198,00 грн., яка відповідачем за зустрічним позовом залишилась без задоволення.

Позивач свої зобов’язання за Договором виконав належним чином, передав у власність відповідача товар, що підтверджується, наявними у матеріалах справи документами, а саме – актами прийому-передачі. Даний факт встановлено рішенням господарського суду Донецької області від 12.04.10 р. по справі № 38/237.

Відповідач свого обов’язку з повної та своєчасної оплати отриманого товару у встановлені строки не виконав, чим порушив умови Договору

Посилаючись на приписи ст.625 Цивільного кодексу України, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче об’єднання „ІНКОР і Ко” 533886,93 грн., з яких 427842,58 грн. – сума інфляції, 106044,35 грн. – сума 3% річних.

27 липня 2010 року до господарського суду Донецької області надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче об’єднання „ІНКОР і Ко”, м.Донецьк, до Товариства з обмеженою відповідальністю „ТАР АЛЬЯНС”, м.Горлівка.

У своєму зустрічному позові Товариство з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче об’єднання „ІНКОР і Ко” просить суд визнати відсутнім право Товариства з обмеженою відповідальністю „ТАР АЛЬЯНС”, м.Горлівка, як продавця за договором від 05.12.2007 р. № 05/12-2007/23, вимагати та стягувати грошові кошти (інфляційні втрати та 3% річні за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання).

В обґрунтування свого зустрічного позову Товариство з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче об’єднання „ІНКОР і Ко” посилається на те, що нарахування Товариством з обмеженою відповідальністю „ТАР АЛЬЯНС” інфляційних втрат та 3% річних за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання є безпідставним та неправомірним, оскільки прямо не передбачено умовами укладеного договору від 05.12.07 р. № 05/12-2007/23 та не відповідає приписам ст.625 Цивільного кодексу України.

Відповідач за зустрічним позовом проти задоволення зустрічних позовних вимог заперечив, про що надав суду письмовий відзив на позов.

Згідно із ст.4-2) Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.4-3) зазначеного кодексу, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно із ст.43 зазначеного кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Первісні позовні вимоги підтверджуються наявними в матеріалах справи документами, зокрема, договором № 05/12-2007 від 05.12.07 р., Додатками до Договору, актами прийому-передачі, рахунками-фактурами, розрахунком позовних вимог, рішенням господарського суду Донецької області від 12.04.10 р. по справі № 38/237, постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12.05.10 р. по справі № 38/237.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заперечуючи проти первісного позову, відповідач стверджував про те, що нараховані Товариством з обмеженою відповідальністю „ТАР АЛЬЯНС” сума інфляційних втрат та 3% річних за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання є безпідставним та неправомірним, оскільки прямо не передбачене умовами укладеного договору від 05.12.07 р. № 05/12-2007/23 та не відповідає приписам ст.625 Цивільного кодексу України.

Крім того, відповідач за первісним позовом вважає, що правовий аналіз вищезазначеної норми прямо свідчить про упущену можливість Товариства з обмеженою відповідальністю „ТАР АЛЬЯНС” звернути стягнення інфляційних втрат та 3% річних за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання в межах розгляду справи № 38/237, порушену господарським судом Донецької області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ТАР АЛЬЯНС” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче об’єднання „ІНКОР і Ко” про стягнення грошових коштів за договором від 05.12.07 р. № 05/12-2007/23 у розмірі 2157504,00 грн.

Дані ствердження відповідача є помилковими та судом до уваги не приймаються, оскільки згідно із статтями 598 – 609 Цивільного кодексу України, рішення суду про стягнення боргу не є підставою для припинення грошового зобов’язання. Водночас, приписи статті 625 Цивільного кодексу України не заперечують звернення кредитора з вимогою про стягнення з боржника, який прострочив виконання грошового зобов’язання, суми, на яку заборгованість за грошовим зобов’язанням підвищена в порядку індексації, а також процентів річних від простроченої суми за невиконання грошового зобов’язання, зокрема, за період після прийняття судом відповідного рішення (постанова Верховного Суду України від 30.09.2008 № 1/384-07), про що йдеться в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 20.11.08 р. № 01-8/685 “Про практику застосування у вирішенні спорів деяких норм чинного законодавства”.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що первісні позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальність „Науково-виробниче об’єднання „ІНКОР і Ко” 427842,58 грн. – суми інфляції, 106044,35 грн. – суми 3% річних є обґрунтованими матеріалами справи та підлягають задоволенню, у задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче об’єднання „ІНКОР і Ко”, м.Донецьк, до Товариства з обмеженою відповідальністю „ТАР АЛЬЯНС”, м.Горлівка, слід відмовити за необґрунтованістю.

Судові витрати по справі покладаються на відповідача за первісним позовом в порядку ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.509, 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Первісні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „ТАР АЛЬЯНС”, м.Горлівка, до Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче об’єднання „ІНКОР і Ко”, м.Донецьк, - задовольнити повністю.

Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче об’єднання „ІНКОР і Ко” (83048, м.Донецьк, пр.Ілліча, 93а; код ЄДРПОУ 31297266) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ТАР АЛЬЯНС” (84609, Донецька область, м.Горлівка, вул.Умова, 1/1; код ЄДРПОУ 33853132) 427842,58 грн. – суму інфляції, 106044,35 грн. – суму 3% річних, 5338,87 грн. – суму держмита, 236,00 грн. – суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче об’єднання „ІНКОР і Ко”, м.Донецьк, до Товариства з обмеженою відповідальністю „ТАР АЛЬЯНС”, м.Горлівка, – відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче об’єднання „ІНКОР і Ко” (83048, м.Донецьк, пр.Ілліча, 93а; код ЄДРПОУ 31297266) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118,00 грн. (р/р 31216259700004 у ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016 отримувач: ЄДРПОУ 34686537 Державний бюджет м.Донецьк, Ворошиловський р-н, код бюджетної класифікації 22050000).

Видати накази у встановленому порядку.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 09.08.10 р.

Повний текст рішення підписано 16.08.10 р.

Суддя                               

Надруковано 3 примірники:

1          позивачеві;

1 – відповідачеві;

1 – у справу

Вик.Канаховська В.В.