Рішення № 107520262, 28.11.2022, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/486/22

Провадження № 2/591/1306/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2022 року

Зарічний районний суд м. Суми у складі:

головуючого судді Ніколаєнко О.О.

за участю секретаря судового засідання Гончаренко Т.С.,

позивача ОСОБА_1 ,

законного представника ОСОБА_2 ,

представника позивача ОСОБА_3 ,

представника відповідача ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Суми цивільну справу № 591/486/22 за позовом

неповнолітнього ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 до ОСОБА_5 , третя особа: Управління «Служба у справах дітей» Сумської міської ради про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням шляхом вселення, -

В С Т А Н О В И В:

У січні 2022 року представник позивача звернувся до суду з позовом, мотивуючи вимоги тим, що ОСОБА_1 є неповнолітнім, його батьки перебували у шлюбі до 2013 року та проживали у житловому будинку АДРЕСА_1 , користувались відокремленою частиною будинку. Будинок на праві власності належить відповідачу. Відповідач постійно проживає у іншій відокремленій частині вказаного будинку разом із батьками. Після розірвання шлюбу мати ОСОБА_1 переїхала на інше постійне місце проживання, а позивач залишився проживати разом із батьком та з 2019 року зареєстрований за цією адресою. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько. Спірне приміщення є єдиним місцем проживання неповнолітнього, у ньому знаходяться усі його речі та речі його батька, єдиним спадкоємцем якого він є.

Відповідач чинить перешкоди у користуванні будинком та не дає проживати у ньому ОСОБА_1 . Після смерті батька відповідач та його батько не допускає ОСОБА_1 до приміщення. Зачинили хвіртку у двір, забрали ключі від вхідних дверей до будинку. Такі дії відповідача вважає незаконними та такими, що порушують право на житло.

Просить усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні житловими приміщеннями в відокремленій частині житлового будинку АДРЕСА_2 з двором, яка складається з житлової кімнати площею 21,9 кв.м., кухні площею 7,7 кв.м., коридора площею 4,3 кв.м. та тамбура площею 1,5 кв.м - загальною площею 33,9 кв.м, шляхом вселення до вказаного будинку та передачі йому ключів від зазначеної частини будинку.

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечував проти позову. Пояснив, що відповідач є єдиним власником житлового будинку з надвірними та господарськими та побутовими будівлями по АДРЕСА_2 . Дядько відповідача (батько ОСОБА_1 ) зловживав алкогольними напоями, створював неможливі умови для проживання у одному дворі. Тому за усною домовленістю проживав у окремій прибудові. У іншій частині будинку проживали та проживають відповідач та його батьки. З часу народження ОСОБА_1 проживав у прибудові разом із батьками. Після того, як у 2012 році шлюб було розірвано, ОСОБА_1 проживав разом із матір?ю, а до батька інколи навідувався.

Після смерті дядька відповідач дізнався, що у 2019 році без відома власника дядько зареєстрував свого сина у спірному приміщенні. З листопада 2021 року ОСОБА_1 разом із матір?ю здійснював спроби самовільно, без відома власника та у його відсутність потрапити до будинку для проживання. ОСОБА_1 не користувався спірним житловим приміщенням, не проживав у ньому, іноді приходив до батька. ОСОБА_1 є неповнолітньою особою, тому не може самостійно та окремо проживати від своєї матері. На даний час у прибудові проживають батьки відповідача. Забезпечення прав неповнолітньої особи не повинно здійснюватися шляхом порушення прав інших осіб, зокрема прав відповідача, як одноособового власника житлового будинку. Просить відмовити у задоволенні позову.

У відповіді на відзив представник позивача зазначив, що батько позивача та позивач проживали у прибудові до житлового будинку, яка є окремим приміщенням та має окремий вихід. Бабуся сторін за життя склала заповіт, яким заповіла весь належний їй житловий будинок відповідачу, якому на той момент було три роки. Після цього між батьком позивача та батьком відповідача почали виникати сварки з приводу користування будинком. Було вирішено, що батько позивача разом із сім?єю буде проживати у прибудові до будинку, добудує її та введе в експлуатацію. За життя батько позивача зробив ремонт у прибудові, уклав договори на надання комунальних послуг та відкрив окремі особові рахунки на комунальні послуги за адресою житлового будинку АДРЕСА_1 , намагався встановити за собою право власності на житловий будинок. Право користування житловим приміщенням батька позивача було набуто на тій підставі, що він був членом сім?ї власника, постійно проживав у ньому. Рішенням суду було визначено місце проживання дитини разом із матір?ю, однак у подальшому у батьків не було спору щодо проживання ОСОБА_1 разом із батьком. Батько зареєстрував сина у житловому приміщенні, на ОСОБА_1 , як члена сім?ї ОСОБА_6 нараховувалися комунальні послуги. Думка відповідача, що у разі смерті батька позивач не може самостійно проживати у будинку не ґрунтується на законі. Право користування житловим приміщенням позивач набув з часу реєстрації його у будинку та у зв?язку із постійним проживанням у ньому до смерті батька.

Ухвалою суду від 28.01.2022 відкрито провадження у справі. Призначено підготовче засідання. У зв?язку із оголошенням воєнного стану та на підставі п. 1 рішення Зборів суддів Зарічного районного суду м. Суми від 24.02.2022 №5 справа була знята з розгляду з 24.02.2022. 09.05.2022 призначено підготовче засідання на 29.06.2022. 29.06.2022 у зв?язку із зайнятістю головуючого судді у розгляді іншої справи підготовче засідання відкладено. 20.07.2022 ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

08.08.2022 розгляд справи відкладено за клопотанням відповідача. 23.08.2022 відкладено розгляд справи за клопотанням представника позивача. Ухвалою суду від 13.09.2022 повернуто подану відповідачем зустрічну позовну заяву про визнання ОСОБА_1 таким, що втратив право користування спірним житловим приміщенням (справа №591/3901/22). 14.09.2022, 28.09.2022 та 18.10.2022 оголошено перерву у судовому засіданні у зв?язку із закінченням процесуального часу. 07.11.2022, 17.11.2022 и відкладено розгляд справи у зв?язку з відсутністю електроенергії в приміщенні суду. 23.11.2022 відкладено судове засідання у зв?язку з оголошеною повітряною тривогою.

У судовому засіданні позивач, його законний представник та представник позовні вимоги підтримали із зазначених підстав. Додатково пояснили, що ОСОБА_1 проживав у спірному приміщенні разом із батьком. Після його смерті та поховання ОСОБА_1 приїздив до будинку, однак не зміг потрапити у приміщення, оскільки були замінені замки від вхідних дверей. Відповідач та його батько не допускають до приміщення, не дають можливості забрати свої речі.

Відповідач та його представник у судовому засіданні заперечували проти позову. Додатково пояснили, що ОСОБА_1 не проживав у будинку з 2012 року, оскільки весь цей час проживав із матір?ю, не має права проживати у ньому зараз. Відповідач, як власник приміщення, заперечує проти проживання та перебування позивача у будинку. У прибудові, у якій проживав покійний ОСОБА_7 наразі проживає батько відповідача із сім?єю.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню. Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є сином ОСОБА_6 та ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с 15).

Рішенням від 29 липня 2013 року Зарічного районного суду м. Суми розірвано шлюб між ОСОБА_8 та ОСОБА_2 , залишено сина на виховання матері. Стягнуто аліменти з батька дитини на користь матері на утримання дитини (а.с. 16,17).

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 21)

Відповідно до довідок про зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 з 23.09.2019 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . Його батько - ОСОБА_6 до моменту смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) був зареєстрований за цією ж адресою (а.с. 19). Відповідач також зареєстрований за вказаною адресою (а.с. 123).

Відповідно до інформації з Державного реєстра речових прав на нерухоме майно, копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом, будинок по АДРЕСА_2 належить на праві власності ОСОБА_5 (а.с. 37-39).

Відповідно до довідки Міського єдиного розрахункового центра про склад сім?ї за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрована одна особа - ОСОБА_1 (а.с. 20).

Як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, копії акту від 20.09.2001 про закінчення будівництва та введення в експлуатацію індивідуального володіння та технічного паспорта домоволодіння по АДРЕСА_2 , (забудовник - ОСОБА_5 ), житлова частина будинку складається з житлового будинку, яка має три житлові кімнати, корисна площа - 51,5 кв.м. (житловий будинок А-1), а також житлової прибудови, яка має одну житлову кімнату, корисна площа 35,4 кв.м. (житлова прибудова А?-1) (а.с. 37, 130, 133-135).

24.11.2021, 15.12.2021, 04.01.2022 ОСОБА_11 зверталась до служби 101 із заявою, у якій зазначала, що ОСОБА_12 (рідний брат померлого ОСОБА_6 ) не допускає її дитину до будинку по АДРЕСА_2 , що підтверджується копіями талонів - повідомлень та матеріалами перевірки (а.с. 23-27).

За адресою АДРЕСА_1 батько позивача протягом 2004-2009 років виконував роботи по газифікації та водопостачанню у приміщення, укладав договори з надавачами комунальних послуг (а.с. 160-168)

Свідок ОСОБА_13 пояснила, що до смерті ОСОБА_6 проживала разом із ним та його сином ОСОБА_14 у будинку за адресою: АДРЕСА_2 . ОСОБА_15 постійно проживав із батьком, ходив до мами. Проживали у відокремленій частині будинку, яка має свій вихід у двір. У приміщенні були особисті речі ОСОБА_14 . Також у ньому залишилися її особисті речі, оскільки після смерті ОСОБА_16 вона не може потрапити до будинку.

Свідок ОСОБА_17 пояснив, що проживає разом із ОСОБА_2 . ОСОБА_15 переважно проживав із батьком до моменту його смерті. Після поховання батька ОСОБА_15 не міг потрапити до будинку, не міг забрати особисті речі, йому чинили перешкоди відповідач та його батько: забрали ключі, погрожували викликати поліцію.

Свідок ОСОБА_18 суду пояснила, що є сусідкою відповідача. Позивача бачила у спірному домоволодінні ще коли він був маленьким. Після того, як шлюб між його батьками було розірвано, ОСОБА_14 жодного разу не бачила. У спірному домоволодінні проживав у тому числі батько позивача ОСОБА_6 .

Свідок ОСОБА_19 , яка є сусідкою відповідача, пояснила, що ОСОБА_1 бачила востаннє, коли йому було 2-3 роки, За адресою: АДРЕСА_2 у прибудові проживав ОСОБА_6 сам, інколи до нього приходили якісь жінки.

Свідок ОСОБА_20 пояснив, що є сусідом відповідача. ОСОБА_15 проживав у спірному домоволодінні коли був маленький, після розірвання шлюбу між батьками ОСОБА_15 інколи приходив до батька, однак не ночував у нього. Особистих речей позивача у спірному домоволодінні не бачив.

Відповідно до статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

У статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.

Згідно з частинами першою, другою статті 156 ЖК України члени сім`ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом із ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. За згодою власника будинку (квартири) член його сім`ї вправі вселяти в займане ним жиле приміщення інших членів сім`ї. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей згоди власника не потрібно.

До членів сім`ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу. Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням. У разі відсутності угоди між власником будинку (квартири) і колишнім членом його сім`ї про безоплатне користування жилим приміщенням до цих відносин застосовуються правила, встановлені статтею 162 цього Кодексу (частина четверта статті 156 ЖК України).

Відповідно до ст. 161 ЖК України наймач вправі вселити в займане ним жиле приміщення у будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб за письмовою згодою власника будинку (квартири) і всіх членів сім`ї, які проживають з наймачем. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей зазначеної згоди не потрібно.

Особи, що вселилися в жиле приміщення відповідно до цієї статті як члени сім`ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім`ї права користування приміщенням, якщо при їх вселенні між цими особами, наймодавцем, наймачем та членами його сім`ї, які проживають разом з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 жовтня 2020 року у справі № 447/455/17 (провадження № 14-64цс20) дійшла висновку, що у законодавстві, що регулює житлові правовідносини, припинення сімейних правовідносин, втрата статусу члена сім`ї особою, саме по собі не тягне втрату права користування житловим приміщенням.

Судом встановлено, що відповідач є власником домоволодіння по АДРЕСА_2 , а позивач був вселений туди як неповнолітній за місцем проживання батька. Відповідачем не спростовується той факт, що він чинить перешкоди позивачу у користуванні прибудовою, у якій до моменту смерті проживав батько позивача. Відповідач заперечує право позивача проживати та користуватися цією прибудовою, оскільки, як він зазначає, він є власником будинку та не бажає, щоб у частині домоволодіння проживав або перебував позивач. Суд не погоджується із такою позицією відповідача. Позивач, який на даний момент є неповнолітнім, на відповідній правовій підставі, враховуючи положення ст. 156 та ст. 161 ЖК України, був вселений у житловий будинок, де проживав та був зареєстрований його батько. Будь-яких доказів, що реєстрація місця проживання позивача у спірному будинку була здійснено неправомірно, матеріали справи не містять. На час розгляду справи позивач не втратив право користування приміщенням, є зареєстрованим у житловому будинку, а відтак, має право користуватися ним. За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог та постановлення рішення про усунення перешкод, які чинить відповідач ОСОБА_1 , у користуванні приміщенням у відокремленій частині житлового будинку шляхом вселення у це приміщення ОСОБА_1 та надання йому ключів від зазначеної частини будинку.

На підставі ст. 141 ЦПК України у зв?язку з задоволенням позову з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 992,40 грн., сплачений при зверненні до суду.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 10-13, 19, 76-82, 141, 258, 259, 264, 265, 273 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням шляхом вселення задовольнити.

Усунути ОСОБА_5 перешкоди ОСОБА_1 у користуванні житловими приміщеннями у відокремленій частині житлового будинку АДРЕСА_2 з двором, яка складається з житлової кімнати площею 21,9 кв.м., кухні площею 7,7 кв.м., коридора площею 4,3 кв.м. та тамбура площею 1,5 кв.м - загальною площею 33,9 кв.м, шляхом вселення до вказаного будинку та передачі йому ключів від зазначеної частини будинку.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 992,40 грн., сплачений при зверненні до суду.

Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Зарічний районний суд м. Суми протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Законний представник позивача ОСОБА_2 : АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_5 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повний текст рішення виготовлено 28.11.2022.

Суддя О.О.Ніколаєнко