Рішення № 107515951, 25.11.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2022 року Справа № 160/13947/22 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бухтіярової М.М.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

08.09.2022 ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому, з урахуванням уточнень від 20.09.2022, позивач просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови виконати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №160/15740/21 від 12.11.2021 року у здійсненні перерахунку пенсії з 01 грудня 2019 року з урахуванням розміру основних і додаткових видів грошового забезпечення відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення №33/24/С-2137 від 06.07.2021 року, виготовленої Державною установою «Територіальне медичне об`єднання» МВС України по Дніпропетровській області, що міститься в пенсійній справі, на 89% від розміру грошового забезпечення, згідно вислуги років;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії згідно з рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №160/15740/21 від 12.11.2021 відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення №33/24/С-2137 від 06.07.2021 року, виготовленої Державною установою «Територіальне медичне об`єднання» МВС України по Дніпропетровській області, що міститься в пенсійній справі, на 89% від розміру грошового забезпечення, згідно вислуги років.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що він з жовтня 2010 року є пенсіонером та ветераном органів внутрішніх справи України. Йому призначена пенсія на підставі ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ за 33 роки вислуги у розмірі 89% грошового забезпечення. У 2018 році на підставі Постанови КМУ №103 від 21.02.2018 відповідачем проведено перерахунок пенсії з 01.01.2016, виходячи 70% від сум грошового забезпечення. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.01.2019 у справі №160/9367/18 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок пенсії в розмірі 89%від розміру грошового забезпечення. В подальшому, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.11.2021 у справі №160/15740/21 зобов`язано відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області» від 06.07.2021 №33/24/С-2137 про розмір грошового забезпечення станом на 19.11.2019, з урахуванням раніше сплачених сум. Відповідачем проведено перерахунок пенсії на підставі рішення суду, однак безпідставно не враховано встановлений відсоток пенсії 89% сум грошового забезпечення та здійснено перерахунок пенсії, виходячи з 70% сум грошового забезпечення. Листом №24484-18966/Д-01/8-0400/22 від 15.08.2022 відповідач повідомив, що рішенням суду від 12.11.2021 у справі №160/15740/21 не зобов`язано перерахувати пенсію, виходячи з розміру 89% відповідних сум грошового забезпечення, тому перерахунок проведено за умовами статті 13 Закону №2262, якими максимальний розмір призначених пенсій за вислугу років обмежується 70% відповідних сум грошового забезпечення незалежно від дати звільнення особі зі служби. Позивач вважає дії відповідача щодо такого перерахунку протиправними та такими, що порушують його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки зменшення відсоткового розміру пенсії не повинно застосовуватись при перерахунку пенсії, у зв`язку із чим звернувся до суду із даним позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.09.2022 прийнято до розгляду адміністративний позов (уточнений) та відкрито провадження в адміністративній справі №160/13947/22, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

Цією ж ухвалою суду було витребувано від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області засвідчену належним чином копію пенсійної справи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

У зв`язку з недостатнім фінансуванням суду на здійснення витрат на закупівлю поштових марок та оплати послуг відправлення поштової кореспонденції, копія ухвали від 27.09.2022 була скерована учасникам справи засобами електронного зв`язку на їх офіційні електронні адреси, відповідачу доставлена до електронного кабінету Електронного суду 27.09.2022 (довідка про доставку електронного листа). Крім того, копія ухвали суду від 27.09.2022 разом із копією позовної заяви з додатками вручена відповідачу у паперовому вигляді 04.10.2022, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою про отримання.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області через систему Електронний суд надійшов відзив на позовну заяву від 21.10.2022 №0400-010902-7/107790, в якому відповідач позовні вимоги не визнає, просить в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї позиції зазначає наступне. Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ. Законом України від 08.07.2011 №3668-VI, який набрав чинності з 01.10.2011, внесено зміни до ст.13 Закону № 2262-ХІІ, яким максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен був перевищувати 80% відповідних сум грошового забезпечення (ст. 43 Закону №2262-ХІІ). Законом України від 27.03.2014 №1166, який набрав чинності 01.05.2014, було внесено зміни в частину 2 статті 13 Закону №2262, а саме цифри « 80» замінили на цифри « 70». Таким чином, відповідно до ч.2 ст. 13 Закону №2262-ХІІ визначено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення. Відповідачем також зауважено, що в цьому питанні не можна казати про звуження змісту та обсягу прав і свобод гарантованих Конституцією України, оскільки ч.2 ст.13 Закону №2262-ХІІ не визнавалась неконституційною. За таких обставин, відповідач діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, тому підстави для задоволення позову відсутні.

16.11.2022 відповідачем подано клопотання про долучення до матеріалів справи доказів надіслання відзиву позивачу.

Частиною першою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Відповідно до частини восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно з частиною п`ятою статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення у порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ветераном органів внутрішніх справ, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просив зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок його пенсії відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей», ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.20159 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» та довідки № 83/32537 від 20.03.2018 року про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2016 р., яка виготовлена ліквідаційною комісією ГУ МВС України в Дніпропетровській області, починаючи з 01 січня 2016 року, розрахувавши всі її грошові складові в розмірі 89%, згідно вислуги років позивача; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразово своєчасно недоотримані суми пенсії за минулий час з 01 січня 2016 року без обмеження будь-яким строком.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.01.2019 у справі №160/9367/18 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Дніпропетровській області №83/32537 від 20.03.2018 року, починаючи з 01 січня 2016 року, розрахувавши всі її грошові складові в розмірі 89%.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразово недоотримані суми пенсії з 01 січня 2016 року.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.01.2019 у справі №160/9367/18 набрало законної сили 15.02.2019.

07.09.2021 позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просив визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у проведенні ОСОБА_1 перерахунку пенсії з 01.12.2019 року з урахуванням розміру основних і додаткових видів грошового забезпечення відповідно до довідки про грошове забезпечення № 33/24/С-2137 від 06.07.2021 року, виготовленої Державною установою «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області»; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести з 01.12.2019 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до наданої довідки № 33/24/С-2137 від 06.07.2021 року на 89% від грошового забезпечення, згідно вислуги років; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотримані суми пенсії за минулий час з 01.12.2019 року без обмеження будь-яким строком.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.11.2021 у справі №160/15740/21 позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у проведенні ОСОБА_1 перерахунку пенсії з 01.12.2019 року з урахуванням розміру основних і додаткових видів грошового забезпечення відповідно до довідки про грошове забезпечення №33/24/С-2137 від 06.07.2021 року, виготовленої Державною установою «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області».

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області» від 06.07.2021 №33/24/С-2137 про розмір грошового забезпечення станом на 19.11.2019 року, з урахуванням раніше сплачених сум.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Щодо позовних вимог в частині відсотків, суд зазначив, що спору щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії на час звернення позивача у цій справі до суду не існувало, тому у задоволенні цих позовних вимог відмовлено, оскільки заявлені передчасно.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.11.2021 у справі №160/15740/21 набрало законної сили 13.12.2021.

Листом №12515-7759/Д-01/8-0400/22 від 25.04.2022 на звернення позивача від 30.03.2022 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровський області повідомило позивача, що оскільки в резолютивній частині рішення суду від 12.11.2021 по справі №160/15740/21 відсутня дата, з якої слід здійснити перерахунок, тому рішення суду виконано з дня набрання законної сили, тобто з 13.12.2021.

Також, у листі №12515-7759/Д-01/8-0400/22 від 25.04.2022 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровський області вказано, що на виконання зазначеного рішення суду позивачу проведено перерахунок пенсії з 13.12.2021 у розмірі 70% від грошового забезпечення 21913,58 грн., яке зазначено в довідці від 06.07.2021 за №33/24/С-2137. Доплата пенсії за період з 13.12.2021 по 30.04.2022 становить 33401,43 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.08.2022 виправлено описку, допущену в абзаці третьому резолютивної частини рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.11.2021 у справі №160/15740/21, який викладено у такій редакції: «зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області» від 06.07.2021 №33/24/С-2137 про розмір грошового забезпечення станом на 19.11.2019 року, з урахуванням раніше сплачених сум.».

26.07.2022 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровський області із заявою, в якій просив провести перерахунок пенсії саме у розмірі 89% від суми грошового забезпечення на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області» №33/24-/С-2137 від 06.07.2021.

Листом від 15.08.2022 №24484-18966/Д-01/8-0400/22 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровський області повідомлено позивачу, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.11.2021у справі № 160/15740/21 було проведено перерахунок пенсії з 13.12.2021 у розмірі 70% від грошового забезпечення 21913,58 грн., яке зазначено у довідці від 06.07.2021 за №33/24/С-2137. Одночасно з цим відповідач зазначив, що рішенням суду від 12.11.2021 у справі №160/15740/21 не зобов`язано органи Пенсійного фонду України перерахувати пенсію, виходячи з розміру 89% відповідних сум грошового забезпечення, тому перерахунок пенсії проведено за умовами статті 13 Закону №2262, якими максимальний розмір призначених пенсій за вислугу років обмежується 70% відповідних сум грошового забезпечення незалежно від дати звільнення особі зі служби. За таких обставин, покладені судом зобов`язання вчинити дії щодо перерахунку пенсії виконані Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровський області в порядку, встановленому судовим рішенням, та в межах повноважень, покладених на управління Пенсійного фонду України.

Вважаючи протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови здійснити перерахунок пенсії з 01.12.2019 у розмірі 89% на підставі довідки від 06.07.2021 за №33/24/С-2137, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ) визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

У преамбулі Закону № 2262-ХІІ зазначено, що Закон має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.

Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Частина друга статті 13 Закону № 2262-ХІІ зазнавала змін в частині розміру пенсії, обчисленої відповідно до цієї статті, а саме:

- первісна редакція: загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 75 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорії 1, - 85 процентів, до категорії 2 - 80 процентів;

- редакція згідно з Законом України від 04.02.1994 № 3946-XII: загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 75 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 85 процентів, до категорій 2 та 3 - 80 процентів;

- редакція згідно з Законом України від 25.03.1996 № 103/96-ВР: загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 85 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 95 процентів, до категорій 2 і 3, - 90 процентів;

- редакція згідно з Законом України від 04.07.2002 № 51-IV: загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів;

- редакція згідно з Законом України від 04.04.2006 № 3591-IV: максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів;

- редакція згідно з Законом України від 08.07.2011 № 3668-VI: максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів;

- редакція згідно з Законом України від 27.03.2014 № 1166-VII: максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 (далі - Порядок № 45).

Пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України (пункт 1 Порядку № 45).

Перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону (пункт 4 Порядку № 45).

Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.01.2019 у справі №160/9367/18, яке набрало законної сили 15.02.2019, та є обов`язковим до виконання, встановлено, що ОСОБА_1 з 2010 року призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі 89 % сум грошового забезпечення.

Позивач у цій справі просить суд визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у проведенні виплати пенсії у розмірі 89 % сум грошового забезпечення з 01.12.2019 на підставі довідки від 06.07.2021 №33/24/С-2137.

Як встановлено матеріалами справи, що не заперечено відповідачем, зменшення відсотків основного розміру призначеної пенсії позивачу з 89% до 70% відбулось за наслідками перерахунку пенсії на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області» від 06.07.2021 №33/24/С-2137, здійсненого відповідачем на виконання рішення суду №160/15740/21, з 13.12.2021.

Доводи відповідача, зазначені у листі від 15.08.2022 №24484-18966/Д-01/8-0400/22 про те, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.11.2021 у справі №160/15740/21 не зобов`язано відповідача перерахувати пенсію, виходячи з розміру 89% відповідних сум грошового забезпечення, тому проведено перерахунок пенсії за умовами статті 13 Закону № 2262, якими максимальний розмір призначених пенсій за вислугу років обмежується 70% відповідних сум грошового забезпечення незалежно від дати звільнення особи зі служби, суд вважає неприйнятними, оскільки не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Як випливає з Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1/99-рп, частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Відповідно зміст суб`єктивного права особи, у тому числі права позивача, що виникло за фактом набуття права на пенсію за вислугу років, виходячи з 89% розміру грошового забезпечення, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент виникнення такого права.

Згідно вказаного правила «закон зворотної сили не має», дія закону чи іншого нормативно-правового акта поширюється тільки на ті відносини, які виникли після набуття ним чинності.

Це є однією з найважливіших гарантій правової стабільності, впевненості суб`єктів права в тому, що їх правове становище не погіршиться з прийняттям нового закону чи іншого нормативного акта, а також необхідною умовою довіри до держави і права.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивач зберігає право на обчислення пенсії за вислугу років із максимального розміру 89% відповідних сум грошового забезпечення, оскільки права позивача, що виникли з моменту призначення пенсії, мають ним реалізовуватись та не можуть бути обмежені або виключені.

Верховний Суд України неодноразово наголошував, що нові правові норми можуть поширювати свою дію виключно на ті події, факти, які виникли після набрання чинності зазначеними нормативно-правовими актами, а отже, стосуються тих осіб, у яких право на призначення пенсії з`явилося після набрання відповідними актами чинності.

Суд зазначає, що при перерахунку пенсії відсотковий розмір грошового забезпечення, з якої призначається пенсія, визначається з урахуванням вислуги років. При цьому застосуванню підлягає норма закону у редакції, яка була чинною на час призначення пенсії.

При перерахунку пенсії відсотковий розмір грошового забезпечення, з якої призначається пенсія, визначається з урахуванням вислуги років. При цьому застосуванню підлягає норма закону у редакції, яка була чинною на час призначення пенсії.

Зазначена правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 08.07.2015 у справі № 732/48/15, від 31.01.2018 у справі № 523/4930/15, від 27.02.2018 у справі № 642/3284/17, від 24.04.2018 у справі № 686/12623/17, від 19.06.2018 у справі № 583/2264/17, від 02.04.2019 у справі № 727/6493/17.

Також, у рішенні від 04.02.2019 у зразковій справі № 240/5401/18 Верховний Суд зазначив, що внесені Законом № 3668-VІ та Законом № 1166-VII зміни до статті 13 Закону № 2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону № 2262-ХІІ, яка змін у зв`язку з прийняттям Закону №3668-VІ та Закону № 1166-VII не зазнала. При перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на викладене, у відповідача були відсутні правові підстави для зменшення позивачу відсоткового значення розміру основної пенсії з 13.12.2021 при здійсненні її перерахунку на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області» від 06.07.2021 №33/24/С-2137.

За таких обставин, дії Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області щодо проведення перерахунку пенсії позивачу з 13.12.2021 у розмірі 70% від сум грошового забезпечення є протиправними.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.

Згідно із пунктом 4 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Суд вважає відсутніми підстави для закриття провадження у справі, відмови у відкритті провадження в адміністративній справі щодо цієї частини позовних вимог, оскільки у справі № 160/15740/21 позовні вимоги щодо перерахунку пенсії на підставі довідки від 06.07.2021 №33/24/С-2137 з урахуванням встановленого розміру пенсії за вислугу років 89% не вирішувались судом по суті, як такі, що час звернення до суду не порушені.

Порушення прав позивача щодо зменшення розміру пенсії з 89% до 70% при її перерахунку на підставі довідки від 06.07.2021 №33/24/С-2137 з 13.12.2021 встановлено у цій справі.

Поряд з цим, доказів порушеного права з 01.12.2019 у спірних правовідносинах матеріали справи не містять.

Згідно з частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннями статті 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому, в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень. Разом з тим, згідно з принципом змагальності позивач має спростувати доводи суб`єкта владних повноважень, якщо заперечує їх обґрунтованість.

Натомість в даному випадку позивачем не доведено та не підтверджено належними доказами зменшення відсоткового значення розміру пенсії з 89% до 70 % при здійсненні її перерахунку на підставі довідки від 06.07.2021 №33/24/С-2137 з 01.12.2019, а відтак наявності порушеного права в цій частині позову.

Суд зазначає, що судовому захисту підлягають лише реально порушені права, що відповідає принципам та завданню адміністративного судочинства.

Відповідно до положень частини першої та другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

З огляду на викладене, з урахуванням наведених судом законодавчих норм та встановлених обставин, враховуючи, що зменшення відсотків з 89% до 70% відбулось внаслідок перерахунку пенсії з 13.12.2021, а не з 01.12.2019, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо зменшення позивачу відсоткового значення основного розміру пенсії з 89% до 70% при її перерахунку з 13.12.2021 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області» від 06.07.2021 №33/24/С-2137, тому з метою відновлення порушеного права позивача слід зобов`язати відповідача здійснити з 13.12.2021 перерахунок пенсії позивачу у розмірі 89% сум грошового забезпечення на підставі Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області» від 06.07.2021 №33/24/С-2137 з урахуванням відомостей про розміри основних та додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у ній, та здійснити виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Щодо позовних вимог про зобов`язання виконати рішення суду у справі №160/15740/21 від 12.11.2021 в частині перерахунку з 01.12.2019, суд зазначає, що правовідносини між сторонами у справі №160/15740/21 вже вирішені судом та перейшли до стадії виконання судового рішення. Відповідно, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то позивач не обмежений у праві звернутись до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення).

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом положень частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено правомірності своїх дій у спірних правовідносинах.

Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню.

При цьому, з метою логічності та зрозумілості рішення суду його резолютивна частина буде викладена дещо в іншому формулюванні ніж заявлені позовні вимоги, однак вказане не впливатиме на зміст останніх та обсяг їх задоволення.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини третьої статті139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 992,40 грн., що документально підтверджується квитанцією №62925092 від 05.09.2022.

З огляду на викладене, судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у сумі 496,20 грн.

Керуючись ст.ст.9, 72-90, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: вул.Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094) щодо зменшення ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) відсоткового значення основного розміру пенсії з 89% до 70% сум грошового забезпечення при перерахунку пенсії з 13.12.2021 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області» від 06.07.2021 №33/24/С-2137.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094) здійснити з 13.12.2021 перерахунок пенсії ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) у розмірі 89% сум грошового забезпечення на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області» від 06.07.2021 №33/24/С-2137 з урахуванням відомостей про розміри основних та додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у ній, та здійснити виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 496,20 грн. (чотириста дев`яносто шість гривень 20 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення суду складено 25.11.2022.

Суддя М.М. Бухтіярова