Рішення № 107513642, 24.11.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2022 року м. Київ № 640/28936/21

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П. при секретарі судового засідання Дурман Н.В.,

за участі представників:

позивача - Равенка Олексія Володимировича (довіреність від 02.11.2022 № 153/22),

позивача - Гаврися Ярослава Богдановича (довіреність від 21.10.2021 № 284/22)

відповідача - Колесник Анни Сергіївни (самопредставництво суб`єкта владних повноважень)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "ЦЕНТРЕНЕРГО"

до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби

Міністерства юстиції України

про визнання протиправними та скасування постанов,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "ЦЕНТРЕНЕРГО" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якому просить визнати протиправними та скасувати:

- постанову від 06.07.2021 про стягнення виконавчого збору у розмірі 5 913 303,47 гривень у виконавчому провадженні № 65975322,

- постанову від 17.09.2021 про відкриття виконавчого провадження № 66855335 з примусового виконання постанови від 06.07.2021 про стягнення виконавчого збору у розмірі 5 913 303,47 гривень у виконавчому провадженні № 6597532.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.11.2022 позовну заяву залишено без розгляду в частині позовних вимог щодо визнання протиправною та скасування постанови від 06.07.2021 про стягнення виконавчого збору у розмірі 5 913 303,47 гривень у виконавчому провадженні № 65975322.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що виконавцем не вчинено дій з примусового виконання рішення суду та фактично не було стягнуто коштів за виконавчим документом, а тому відсутні підстави для стягнення з боржника виконавчого збору.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов.

Відповідач заперечив проти позовних вимог та просив відмовити у їх задоволенні, оскільки позивачем пропущено встановлений строк звернення до суду, а виконавчий збір підлягає стягненню незалежно від обсягу виконавчих дій, які були проведено, та суми фактичного стягнення за виконавчим документом.

Під час судового розгляду справи судом встановлено наступне.

На виконанні у Відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у виконавчому провадженні № 65975322 перебував судовий наказ, виданий Господарським судом Донецької області 24.03.2021 у справі № 905/497/20 про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Центренерго» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Озон-3000» заборгованості.

У межах зазначеного виконавчого провадження 06.07.2021 виконавцем прийнято постанову про стягнення виконавчого збору.

У подальшому, у зв`язку з поданням представником стягувача письмової заяви, на підставі пункту 1 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчий документ, постановою виконавця від 15.09.2020, повернуто стягувачу без виконання.

Постановою Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 17.09.2021 відкрито виконавче провадження № 66855335 з примусового виконання постанови Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 06.07.2021 № 65975322 про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Центренерго» на користь держави виконавчого збору.

Позивач, вважаючи, що виконавцем порушено законодавство, яким регулюється діяльність органів примусового виконання рішень, звернувся з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Преамбулою Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У силу статей 1, 5 вказаного Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, законами та нормативно-правовими актами.

Згідно зі статтею 10 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 18 вказаного Закону, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 26 ЗЗакону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Частиною п`ятою вказаної статті встановлено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Таким чином, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень та своєчасно вчиняти виконавчі дії, зокрема, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносити постанову про відкриття виконавчого провадження.

Постановою Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 17.09.2021 було відкрито виконавче провадження №66855335 з примусового виконання постанови Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 06.07.2021 № 65975322 про стягнення виконавчого збору з позивача.

Як станом на момент відкриття виконавчого провадження № 66855335, так і на час розгляду справи судом постанова Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 06.07.2021 № 65975322 про стягнення виконавчого збору є чинною.

Доводів щодо невідповідні вказаної постанови законодавчим вимогам щодо оформлення виконавчого документу позивачем наведено не було. Єдиним обґрунтуванням позовних вимог є твердження позивача про те, що виконавцем не вчинено жодних дій з примусового виконання рішення суду та фактично не було стягнуто коштів за виконавчим документом в рамках виконавчого провадження № 65975322.

Виконавче провадження № 66855335 відповідно до постанови про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження від 17.09.2021 ВП № 66855335 приєднано до зведеного виконавчого провадження № 42831111, яке було зупинено на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 19.01.2019 № 36-р "Про затвердження переліку об`єктів великої приватизації державної власності".

Сторонами зазначені факти визнаються.

Також позивачем у судовому засіданні було підтверджено те, що факт відкриття виконавчого провадження №66855335 постановою від 17.09.2021, як станом на момент звернення до суду, так і станом на час розгляду справи судом не зумовило настання будь-яких наслідків.

Таким чином, позивачем не наведено обґрунтування щодо невідповідності оскаржуваної постанови вимогам визначеним чинним законодавством для виконавчих документів та при цьому визнається факт того, що на даний час вказана постанова не спричинила настання для нього певних наслідків. При цьому позовні вимоги обґрунтовано виключно відсутністю правових підстав стягнення з позивача виконавчого збору в рамках виконавчого провадження № 65975322.

При цьому, суд звертає увагу на те, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 20.05.2020 у справі № 0340/1792/18 (провадження № 11-733апп19) виклала наступну позицію: "Виходячи з аналізу норм Закону № 1404-VІІІ порядок відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчих документів щодо стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій регулюється загальними нормами цього Закону щодо порядку примусового виконання рішення на підставі виконавчих документів.

Як убачається зі змісту позовної заяви, ОСОБА_1 просить суд визнати неправомірними дії старшого виконавця ВДВС щодо винесення постанов про відкриття виконавчого провадження від 9 лютого 2018 року № 55747729, 55747832, визнати недійсними та скасувати їх, обґрунтовучи протиправність таких рішень тим, що стягнення з позивача виконавчого збору є неправомірним, оскільки, на його думку, державний виконавець не вчинив жодних дій щодо виконання рішення суду. Крім того, позивач не погоджується із сумою виконавчого збору та наводить відповідні доводи щодо завищення такої суми, посилаючись, зокрема, на частину другу статті 27 Закону № 1404-VІІІ.

Колегія суддів Великої Палати Верховного Суду погоджується із висновками суду апеляційної інстанції про те, що ОСОБА_1 , оскаржуючи постанови про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчих документів щодо стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій, які є самостійним рішенням суб`єкта владних повноважень, а підстави і порядок їх прийняття врегульовано Законом № 1404-VІІІ. Однак ОСОБА_1 не обґрунтовує протиправність постанов про відкриття виконавчого провадження, а фактично наводить доводи щодо незгоди із постановами державного виконавця ВДВС про стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій, які у цій справі не оскаржує.

Підставою для прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження є виконавчі документи, якими у цій справі є постанова про стягнення виконавчого збору та постанова про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що порядок прийняття оскаржуваних постанов про відкриття виконавчого провадження, визначений Законом № 1404-VІІІ, відповідачем не порушено, а постанови про стягнення виконавчого збору та про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження, на підставі яких відкрито виконаве провадження, є чинними та ОСОБА_1 не оскаржуються.

За таких обставин Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1."

Крім того в частині посилань позивача на те, що відповідачем не було вчинено жодних дій в рамках виконавчого провадження № 65975322, а отже відсутні правові підстави як для стягнення виконавчого збору, так і для відкриття виконавчого провадження з його примусового стягнення, суд звертає увагу на те, що в ході здійснення виконавчого провадження № 65975322 з метою виконання рішення державним виконавцем неодноразово накладались арешти на майно боржника, що підтверджується копіями відповідних постанов

Враховуючи наведене суд дійшов висновку про те, що відповідач приймаючи постанову про відкриття виконавчого провадження від 17.09.2021 ВП№ 66855335 діяв на виконання покладеного на нього обов`язку щодо своєчасного вчинення виконавчі дії та в межах наданих йому повноважень, а позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Керуючись статтями 241, 243, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "ЦЕНТРЕНЕРГО" (08711, Київська обл., Обухівський район, смт Козин, вул. Рудиківська, 49, код ЄДРПОУ 22927045) до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13) про визнання про протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 17.09.2021 ВП№ 66855335 - відмовити повністю.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 287, 295-297. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.П. Огурцов