Вирок № 10750873, 11.08.2010, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 1-233/2010 р.

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2010 року Сумський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Клочко Б.М., при секретарі Скрипка О.О., з участю прокурора Ярош Я.Ю., потерпілої ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми кримінальну справу по звинуваченню

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Пушкарівка Сумського району, українця, громадянина України, розлученого, з середньо спеціальною освітою, не працюючого, мешкаючого: АДРЕСА_1, зареєстрованого: АДРЕСА_2, не судимого

у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_2 вчинив злочин при слідуючих обставинах.

18.06.10 року, близько 22 години, ОСОБА_2, з метою крадіжки металевих виробів, підійшов до домоволодіння гр. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3. Реалізовуючи свої злочинні наміри, ОСОБА_2, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, достовірно знаючи, що в вказаному домоволодінні господарі відсутні, перехилився тулубом через хвіртку, відчинив з середини засов і таким чином проник на подвіря ОСОБА_1 Знаходячись на подвірї ОСОБА_1, ОСОБА_2 відчинив защіпку на вхідних дверях приміщення літньої кухні і проник в вказане приміщення, звідки таємно викрав чавунну плиту для груби, вартістю згідно висновку товарознавчої експертизи № 1475 від 09.07.10 120 грн. і чавунний казан, вагою 16 кг, вартістю, згідно довідки з ТОВ «Євроресурси» - 24 грн. 48 коп.

В подальшому ОСОБА_2 використав викрадені казан і плиту в власних цілях, чим спричинив потерпілій ОСОБА_1 збитки на загальну суму 144 грн. 48 коп.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України, визнав повністю та суду пояснив, що 18.06.10 року, в вечірній час він вирішив залізти на подвіря ОСОБА_1, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 і викрасти там будь - які металеві вироби, щоб потім здати їх на металобрухт, так як йому були потрібні гроші, щоб поїхати в місто Суми. Він знав, що в будинку АДРЕСА_1 ніхто не мешкає і що ОСОБА_1 приїздить в вказаний будинок рідко. В вказаному домоволодінні він бував неодноразово, так як товаришував з покійним господарем домоволодіння (батьком ОСОБА_1). Близько 22 години він підійшов до подвіря ОСОБА_1, на вулиці вже було темно і нікого з сторонніх на вулиці не було. Він перехилився через хвіртку і відчинив засов на який була зачинена вхідна хвіртка з середини. Відчинивши хвіртку він увійшовши на подвіря. Походивши по повірю він побачив, що на подвірї ніякого металобрухту не має. Тоді він побачив, що двері літньої кухні не зачинені на замок, а лише прикриті на засов зовні. Він відкрив засов і увійшов в літню кухню. Там він побачив на грубі плиту чавунну і казан чавунний і вирішив їх викрасти. Щоб зняти плиту і казан з груби, потрібен був або лом, або цвяходер, так як вони були вмонтовані в грубу. Він пішов до себе до дому, взяв цвяходер і знов повернувся в літню кухню домоволодіння ОСОБА_1 Там цвяходером він зняв з груби плиту і казан. Вказані вироби він почергово переніс до себе до дому. На наступний день він продав плиту цигану за 15 грн., а казан залишив собі в особисте користування. У вчиненому він щиро кається.

Крім повного визнання своєї вини самим підсудним, його вина в інкримінованому йому злочину доведена добутими та вивченими в судовому засіданні доказами.

Так, потерпіла ОСОБА_1 суду пояснила, що в АДРЕСА_1 у неї є будинок, який дістався їй в спадщину і який вона використовую як дачу. 18.06.10 року. вона приїхала в свій будинок в с. Битиця. В будинку вона була до 18 години, а потім повернулася в місто Суми. Перед відїздом до дому вона зачинила на металевий засов двері будинку, зачинила на металевий засов вхідну хвіртку на подвіря. Потім, 23.06.10 року. вона знов приїхала в свій будинок в с. Битиця. Коли вона підійшла до свого подвіря то відразу побачила, що вхідна хвіртка на подвіря відкрита. Увійшовши в двір вона побачила, що в приміщенні літньої кухні навстіж відчинені двері, хоча вони були замкнені на засов. Увійшовши в кухню вона побачила, що з груби викрадено чавунний казан і чавунну плиту, які були вмонтовані в грубу. Про крадіжку вона відразу повідомила в міліцію. На слідуючий день до неї в будинок в с. Битиця приїхав дільничний інспектор міліції і від нього вона дізналася, що крадіжку з її домоволодіння скоїв ОСОБА_2, який мешкає в с. Битиця. В цей же день дільничний інспектор міліції вилучив у ОСОБА_2 казан, який він викрав з її кухні . Викрадену плиту їй повернуто не було.

Крім того вина підсудного стверджується:

- протоколом огляду місця події в домоволодінні гр. ОСОБА_2 під час якого працівниками міліції було виявлено і вилучено викрадений у гр.. ОСОБА_1 чавунний казан (а. с. 15-16);

- протоколом виїмки казану (а.с. 28);

- протоколом виїмки цвяходера в домоволодінні ОСОБА_2, за допомогою якого останній зірвав плиту і казан з груби під час скоєння крадіжки (а. с. 40);

- протоколом відтворення обстановки і обставин події з підозрюваним ОСОБА_2 (а. с. 55-57);

- висновком товарознавчої експертизи № 1475 від 09.07.10 року, згідно якої вартість викраденої плити склала 120 грн. (а. с. 36-37);

- довідкою з ТОВ « Євроресурси», згідно якої вартість викраденого чавуну склала 24 грн.48 коп. (а.с. 22).

Аналізуючи в сукупності добуті і вивчені в судовому засіданні докази, суд вважає, що вина підсудного в інкримінованому йому злочині доказана повністю.

Дії підсудного ОСОБА_2 суд кваліфікує за ст. 185 ч. 3 КК України, так як він таємно викрав чуже майно з проникненням в приміщення.

При визначенні виду і міри покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, дані про особу підсудного, характеристику на нього, визнання ним своєї вини, розкаювання у вчиненому злочині.

Те, що підсудний щиросердечно розкаявся у вчиненому злочині, суд визнає помякшуючою його покарання обставинами.

Обтяжуючих обставин суд не вбачає.

За наявності таких даних про особу підсудного, суд вважає, що виправлення і перевиховання підсудного можливе без ізоляції від суспільства і до нього можливо застосувати положення ст. 75 КК України.

По справі потерпілою ОСОБА_1 заявлений цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 900 гривень та моральної шкоди у сумі 2000 гривень.

Суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, як в частині матеріальних витрат, так і в частині моральної шкоди. Оскільки казан потерпілій ОСОБА_1 було повернуто, а ціна чавунної плити, яку викрав підсудний, згідно товарознавчої експертизи складає 120 грн., то враховуючи те, що їй було також спричинено збитки, що виразилися в пошкоджені топки плити, то суд вважає, що з підсудного необхідно стягнути в погашення матеріальної шкоди 500 гривень, в тому числі 120 гривень вартості плити, решта 380 гривень витрати на облаштування топки плити та витрати на монтування казана та чугунної плити. Що стосується моральної шкоди, то виходячи з вимог розумності і справедливості та реальної можливості відшкодування моральної шкоди, зважаючи на те, що потерпілій дійсно були спричинені моральні страждання, було пошкоджено її майно, вона змушена була звертатися в правоохоронні органи, то суд, визначає розмір моральної шкоди в сумі 500 гривень.

Судові витрати підлягають стягненню з підсудного, питання речових доказів слід вирішити у відповідності з вимогами ст. 81 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України засудженого звільнити від призначеного покарання, встановивши йому іспитовий строк терміном на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

Міру запобіжного заходу засудженому до вступу вироку в законну силу залишити ту ж підписку про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 500,00 гривень у відшкодування матеріальних збитків та 500,00 гривень у відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати за проведення товарознавчого висновку та товарознавчої експертизи № 1475 від 09.07.2010 у сумі 258,00 гривень, з зарахуванням на рахунок НДЕКЦ при ГУМВС в Сумській області: р/р 31256272210011 Банк ГУДКУ в Сумській обл., МФО 837013, код 25574892.

Речові докази: чавунний казан, що знаходиться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_1, - залишити в її розпорядженні; гвоздодер, що знаходиться на відповідальному зберіганні в камері схову речових доказів Сумського РВ ГУМВС України в Сумській області знищити.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Сумської області через Сумський районний суд протягом 15 діб з дня його проголошення.

Суддя Б.М. Клочко