Ухвала суду № 107507999, 22.11.2022, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 641/4307/19

Провадження № 1-кп/553/294/2022

У Х В А Л А

Іменем України

22.11.2022м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави в складі

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянув у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Полтаві кримінальне провадження № 1-кп/553/294/2022 на підставі обвинувального акту по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 190, ч.2 ст. 289 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Ленінського районного суду м. Полтави перебуває вказане кримінальне провадження.

В підготовчому судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 днів.

В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що ризики, які стали підставою для його обрання, не зменшились та можуть реально настати, якщо запобіжний захід змінити - підозрюваний ОСОБА_4 до категорії тяжких злочинів, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 5 до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна або без такої та від 4 до 6 років позбавлення волі відповідно, крім того будучи обізнаним про наявність кримінального провадження за ч.2ст.289 КК Україниухвалою Комінтерніського районного суду м. Харкова від 14.07.2020 його було оголошено в розшук.

Також ОСОБА_4 може вчиняти інші кримінальні правопорушення, оскільки неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів проти власності, тобто даний фактор може свідчити про його схильність до вчинення кримінальних правопорушень, не має стійких соціальних зв`язків, не одружений, відсутнє постійне місце роботи, що свідчить про відсутність постійного прибутку, тобто даний фактор може сприяти вчиненню нових кримінальних правопорушень. Також обвинувачений може впливати на свідків і потерпілих, перешкоджати кримінальному провадженню.

Захисник в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора, оскільки ризики передбачені ст. 177 КПК України не доведені, та просив відмовити в його задоволенні.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав думку захисника.

Суд, розглянувши клопотання, заслухавши думку учасників кримінального провадження, дійшов наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України, під часпідготовчого судовогозасідання судза клопотаннямучасників судовогопровадження маєправо обрати,змінити,продовжити чискасувати заходизабезпечення кримінальногопровадження,в томучислі запобіжнийзахід,обраний щодообвинуваченого.При розглядітаких клопотаньсуд додержуєтьсяправил,передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність відповідних ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.02.2010 у справі "Гарькавий проти України" зазначив, що особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.

Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177,178,183 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 5 до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна або без такої та від 4 до 6 років позбавлення волі відповідно.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 29.09.2022 року обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 27.11.2022 року.

Підготовче судове засідання призначене на 22.11.2022 року має бути відкладене на 20.12.2022.

Таким чином строк тримання обвинуваченого під вартою має сплинути до завершення судового провадження.

При вирішенні питання доцільності продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, оскільки вважає, що обвинувачений, не перебуваючи під вартою, може переховуватись від суду, оскільки він неодружений, дітей на утриманні не має, тобто, на думку суду, не має міцних соціальних зв`язків, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки він не працює та не має постійного місця проживання.

Суд враховує ризики, раніше враховані судом під час обрання обвинуваченому запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою, підстави, за яких судом було застосовано до обвинуваченого запобіжний захід в вигляді тримання під вартою, які на даний час не змінились та ризики не зменшились.

На підставі викладеного, суд вважає, що на даний час жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти встановленим ризикам та не зможе забезпечити виконання обвинуваченому своїх процесуальних обов`язків, будь-яких відомостей щодо незадовільного стану здоров`я та неможливості подальшого його тримання під вартою суду не надано, тому суд дійшов висновку, що обвинуваченому ОСОБА_4 необхідно продовжити строк тримання під вартою на шістдесят днів.

Керуючись ст. ст. 27, 314 - 317, 369 - 372, 376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу задовольнити.

Дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого за ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 190, ч.2 ст. 289 КК України, продовжити строком на 60 днів, тобто по 20 січня 2023 року, включно.

Відкласти підготовче судове засідання на 11 год. 30 хв. 20.12.2022 та провести його в режимі відеоконференції під час трансляції з ДУ "Харківський слідчий ізолятор".

Зобов`язати ДУ "Харківський слідчий ізолятор" забезпечити участь обвинуваченого ОСОБА_4 в судовому засіданні 20.12.2022 та працездатність апаратного комплексу для відеоконференцзв`язку з Ленінським районним судом м. Полтави.

Ухвала може бути оскаржена в частині продовження запобіжного заходу протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити до ДУ «Харківський слідчий ізолятор».

Суддя Ленінського районного суду м. ПолтавиОСОБА_1