Ухвала суду № 107498597, 25.11.2022, Котелевський районний суд Полтавської області

Справа № 619/1277/21

Провадження № 1-кп/535/64/22

УХВАЛА

25 листопада 2022 року смт Котельва

Котелевський районний суд Полтавської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене 12.12.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020220280001202 про обвинувачення ОСОБА_4 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Котелевського районного суду Полтавської області перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України.

Щодо обвинуваченого ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який востаннє продовжений ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області від 29.09.2022 року до 27.11.2022 року. Обвинувачений утримується в Державній установі «Полтавська установа виконання покарань №23».

25.11.2022 року до суду надійшло клопотання прокурора ОСОБА_3 , яке вона підтримала під час підготовчого судового засідання, про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обраного та продовженого щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , на шістдесят діб, оскільки ризики, передбаченіст. 177 КПК України, які були встановлені при обранні обвинуваченому вказаного запобіжного заходу не зменшилися та продовжують існувати, а тому є необхідність у продовженні запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого, зокрема з метою запобігання спробам останнього вчинити інше кримінальне правопорушення, переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні. Застосування інших більш м`яких запобіжних заходів не здатні усунути вищевказані ризики.

Обвинувачений ОСОБА_4 проти задоволенняклопотання прокуроразаперечує, посилаючисьна безпідставністьпродовження триманняйого підвартою безаналізу зібранихдоказів дляобвинувачення,зазначені вклопотання прокурораризики,визначені ст.177КПК України,є лишеприпущеннями,та непідтверджені належнимий допустимимидоказами,крім тогопрокурором неусунуто недолікиобвинувального акту. Зазначив,що вінпротягом тривалогочасу утримуєтьсяпід вартою,і продовження триманняйого підвартою можебути виправданимлише занаявності конкретногосуспільного інтересу,який,незважаючи напрезумпцію невинуватості,превалює надпринципом повагидо свободиособистості.Посилається надопущені підчас досудовогорозгляду порушенняйого правана захист.Просить врахувати,що вінмає постійнийдохід,оскільки єінвалідом ІІІгрупи,та додатковоотримував дохідвід виконанняробіт зацивільно-правовимидоговорами.Вважає,що обранийзапобіжний західможе бутизмінений на інший, не пов`язаний з триманням під вартою.

Крім того, під час судового розгляду обвинувачений пояснював, що він є раніше судимою особою, розлучений, відносно неповнолітньої дитини він позбавлений батьківських прав та сплачує аліменти на її утримання, має постійне місце проживання смт Солоницівка Харківської області.

Під час судового розгляду захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 , яка діє на підставі доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги від 14.11.2022 року №016-0002382, заперечила проти задоволення клопотання прокурора з підстав, зазначених обвинуваченим, та вказала на те, що обрання запобіжного заходу обвинуваченому не повинно мати карального ухилу, а є лише гарантією належної процесуальної поведінки обвинуваченого, у зв`язку з чим вважає, що обраний щодо обвинуваченого запобіжний захід може бути змінений на інший, більш м`який запобіжний захід.

Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, приходить до переконання, про необхідність продовження обвинуваченому запобіжного заходуувигляді триманнямпід вартоюз наступних підстав.

На підставі ч. 3 ст.331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

З обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, яке відноситься до особливо тяжких злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років.

Суд виходить із принципу презумпції невинуватості і не вирішує наперед процесуальну перспективу пред`явленого обвинувачення, а лише аналізує обґрунтованість та тяжкість пред`явленого обвинувачення, суспільної небезпеки злочинних дій, в яких обвинувачується ОСОБА_4 .

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Надаючи оцінку можливості обвинуваченому переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній, з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину, може вдатися до відповідних дій.

Застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з урахуванням викладених обставин є найбільш прийнятним, оскільки інші більш м`які запобіжні заходи не здатні усунути вищезазначені ризики, а тому суд приходить до переконливого висновку, що клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню, що відповідатиме характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого у ході судового розгляду, а також забезпечення виконання процесуальних рішень у кримінальному провадженні, за відсутності підстав для скасування або зміни запобіжного заходу, за наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які були враховані при обранні запобіжного заходу та при продовженні строку тримання під вартою, аналізуючи даніпро особуобвинуваченого,який є раніше судимою особою, те,що вінобвинувачується ускоєнні особливо тяжкого злочину,враховуючи відсутність належнихгарантій тапідтвердження соціальних зв`язків, які бпереважали наявніризики його ухилення від суду,вчиненнятиску на потерпілого та свідків,які небули допитанісудом,оскільки судове провадження по даному кримінальному провадженню лише розпочинається, продовження обвинуваченомузапобіжного заходуу видітримання підвартою,єтаким,що відповідаєхарактеру татяжкості діяння,що інкримінується обвинуваченому,особіобвинуваченого тазапобіганню можливостіперешкоджати інтересам правосуддя,зокрема іухиленню відсуду,а тому суд вважає за доцільне продовжити обвинуваченому раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 23.01.2023 року включно.

Керуючись ст. ст. 176, 177, 183, 194, 197, 199, 331, 376 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,обвинуваченого увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.3ст.187КК України,на строк60днів,тобто до 23.01.2023 року включно.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення. Для обвинуваченого, який перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення йому копії ухвали.

Суддя