Рішення № 107498371, 25.11.2022, Ставищенський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 378/319/22

Провадження № 2/378/93/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" листопада 2022 р. Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді: Гуртовенко Р. В.

за участю секретаря: Мельник Н.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Ставище Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, -

ВСТАНОВИВ:

До суду з позовом звернулась ОСОБА_2 посилаючись на те, що 14.04.2016 року між нею та відповідачем зареєстровано шлюб, від якого мають неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На даний час, сім`я фактично розпалася та існує лише юридично. Спільне життя не склалося через розходження поглядів на сімейні відносини та сімейні обов`язки. Вона подала до суду позов про розірвання шлюбу, по якому рішення судом ще не прийняте. Відповідач від виконання батьківських обов`язків ухиляється, матеріальної допомоги на утримання дітей в добровільному порядку не надає, навіть не виходить на спілкування з дітьми.

Позивач просить стягнути з відповідача аліменти на її користь на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частини його доходу, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до їх повноліття, починаючи з дня подачі позовної заяви.

Позивач подала до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити, діти проживають з нею і знаходяться на її утриманні.

Представник позивача - ОСОБА_5 подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

В судове засідання відповідач не прибув, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини своєї неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши письмові докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи із наступного.

Встановлено, що сторони уклали шлюб та зареєстрували його 14квітня 2016року у виконавчому комітеті Часовоярської міської ради м. Артемівськ Донецької області (а.с. 8). Від спільного шлюбу сторони мають неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 9, 10). Відповідно до копій довідок Ставищенської селищної ради від 12.07.2022 року №218, №219, №220 позивач з дітьми ОСОБА_6 та ОСОБА_7 проживає без реєстрації в АДРЕСА_1 , діти знаходяться на утриманні матері, тобто позивача (а. с. 11-13).

Стаття 6 Європейської конвенції про захист прав людини гарантує право на справедливий судовий розгляд. Вона закріплює принцип верховенства закону, на якому будується демократичне суспільство, і найважливішу роль судової системи в здійсненні правосуддя.

У абзаці 10 пункту 9рішення Конституційного Суду України від 30 січня2003 року №3-рп/2003, правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

За ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За ч.1,3ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.

Відповідно достатті 55 Конституції Україникожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно положень частини 1статті 16 ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 2статті 16 ЦКУкраїни встановлено способи захисту цивільних прав та інтересів судом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову, характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб).

За ч. 3 ст. 181 СК України кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Частка заробітку (доходу) батька, яка буде стягуватись, як аліменти на дитину, відповідно до ч. 1 ст. 183 Сімейного Кодексу України визначається судом, але розмір аліментів на одну дитину за жодних обставин у відповідності з ч. 2 ст. 182 цього Кодексу не може бути менший ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

Згідно із ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що доводи позивача відповідачем спростовано в судовому засіданні не було, суд вважає, що оскільки відповідач є особою працездатного віку, участі у вихованні та матеріальному забезпеченні спільних з позивачем дітей не бере, а діти знаходиться на утриманні позивача, то з відповідача слід стягнути на користь позивача на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти в розмірі 1/3 частини його доходу (заробітку), щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до їх повноліття, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову.

За ст. 430 ЦПК України рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Відповідно до статті 141 ЦПК України, а також згідно із пунктом 35 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» №10 від 17 жовтня 2014 року із змінами зазначено, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення статті 141 ЦПК України та керуватися тим, що судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Частиною 1 та п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 15.06.2021 року (справа №159/5837/19, провадження №61-10459св20) вказав, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України). Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18). Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами. Велика Палата Верховного Суду також вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Відповідно до договору №49 про надання правничої допомоги (а.с. 14-15), акту приймання-передачі наданих послуг №1 до вказаного договору (а.с. 16), ордеру на надання правничої допомоги (а.с. 18) та квитанції №0.0.2604703385.1 (а.с. 17) позивачем спалено адвокатському бюро «Марущак і партнери» 1500 гривень за надання професійної правничої допомоги.

Таким чином, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1500 гривень слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Згідно ізст.141ЦПК Україниз відповідачаслід стягнутина користьспеціального фондуДержавного бюджетуУкраїни судовийзбір в розмірі 992,40 грн..

Керуючись ст. 55 Коституції України, ст. ст. 15. 16 ЦК України, ст. ст. 180, 181 ч. 3, 182 ч. 2, 183, 191 ч. 1 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 2, 4, 10, 12, 81 - 83, 89, 141, 259, 263-265, 268, 274, 430 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, зареєстрованого в АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованої в АДРЕСА_3 , жительки АДРЕСА_1 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 (однієї третьої) частини його доходу (заробітку), щомісячно, але не менше 50 (п`ятдесяти) відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 13 липня 2022 року і до їх повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1500 (одна тисяча п`ятсот) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 накористь спеціальногофонду Державногобюджету Українисудовий збір в розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 копійок.

Рішення судунабирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційноїскарги всімаучасниками справи,якщо апеляційнускаргу небуло подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Р. В. Гуртовенко