Рішення № 107491974, 05.10.2022, Оболонський районний суд міста Києва

05.10.2022 Справа № 756/1176/22

Унікальний номер судової справи 756/1176/22

Номер провадження 2/756/2875/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2022 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Банасько І.М.,

за участю секретаря судових засідань Слуцького О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗІ Кредит», треті особи: приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Київської області Микитин Оксана Степанівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

УСТАНОВИВ:

В січні 2022 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗІ Кредит» (надалі - ТОВ «ІЗІ Кредит»), треті особи: приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В., приватний виконавець виконавчого округу Київської області Микитин О.С. про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, в якому просить суд: визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 95144, вчинений 15 липня 2021 року приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ІЗІ Кредит» заборгованості за кредитним договором №234684 від 29 червня 2019 року у розмірі 11680,00 грн; стягнути з ТОВ «ІЗІ Кредит» судові витрати.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що 29 червня 2019 року між нею та ТОВ «ІЗІ Кредит» в особі Філії № 11 у м. Біла Церква укладено кредитний договір № 234684 на суму 8000,00 грн.

15 липня 2021 року приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. вчинено виконавчий напис № 95144 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ІЗІ Кредит» заборгованості за Кредитним договором №234684 від 29 червня 2019 року у розмірі 11680,00 грн. Позивач стверджує, що виконавчий напис вчинено із порушенням встановленої чинним законодавством процедури його вчинення, а саме за відсутності документів, що підтверджують безспірність заборгованості та відсутності нотаріально посвідченого договору.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 25 січня 2022 року справу передано на розгляд судді Банасько І.М.

Ухвалою суду від 14 лютого 2022 року відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження, визначено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Окрім того, вказаною ухвалою було постановлено витребувати у приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. та у Київського обласного державного нотаріального архіву належним чином завірену копію нотаріальної справи, заведеної за наслідками вчинення оспорюваного виконавчого напису нотаріуса № 95144 від 15 липня 2021 року.

Позивач в судове засідання не з`явилася, про день, час та місце судового засідання повідомлялася належним чином, причини неявки не повідомила. 05 жовтня 2022 року на адресу суду засобами поштового зв`язку надійшла заява позивача про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Представник відповідача ТОВ «ІЗІ Кредит», приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В., приватний виконавець виконавчого округу Київської області Микитин О.С. в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується наявними у справі документами, письмових пояснень щодо причин своєї неявки суду не надали.

05 жовтня 2022 року до суду надійшла витребувана з Київського обласного державного нотаріального архіву належним чином засвідчена копія нотаріальної справи, заведеної за наслідками вчинення виконавчого напису № 95144 від 15 липня 2021 року.

Частина 1 статті 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

За змістом п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Відповідачем у встановлений законом строк до суду не подано заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та не подано відзиву на позовну заяву.

Строки для подання відзиву та відповіді на відзив закінчились, а тому суд прийшов до висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов`язки сторін та те, що позивач щодо заочного розгляду справи не заперечує, суд, на підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України та відповідно до ч. 1 ст. 281 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося

Суд, дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам наявним у справі, в їх сукупності, дотримуючись принципів об`єктивності, диспозитивності цивільного судочинства, приходить до висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 29 червня 2019 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ІЗІ Кредит» в особі Філії № 11 у м. Біла Церква укладено кредитний договір № 234684, за умови якого кредитодавець надав кредит у готівковій формі на суму 8000,00 грн, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти кредитодавцю відповідно до умов договору (а.с. 13-18).

Згідно виконавчого напису нотаріуса, зареєстрованого в реєстрі за № 95144, вчиненого 15 липня 2021 року приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. стягнуто з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 234684 від 29 червня 2019 року, яка виникла за період з 27 липня 2019 року по 02 липня 2021 року у розмірі 11 680,00 грн, в тому числі прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 6 692,95 грн, прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 2 987,05 грн, строкова заборгованість за штрафами і пенями становить 2000,00 грн (а.с. 19).

На підставі заяви стягувача ТОВ «ІЗІ Кредит» постановою приватного виконавця виконавчого округу Київської області Микитин О.С. 24 вересня 2021 року відкрито виконавче провадження ВП № 66937251 з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса № 95144 від 15 липня 2021 року (а.с. 20).

Між сторонами виник спір стосовно дотримання вимог діючого законодавства при вчиненні приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської обл. Грисюк О.В. 15 липня 2021 року виконавчого напису за № 95144 на підставі заяви стягувача ТОВ «ІЗІ Кредит».

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першою статті 39 Закону України «Про нотаріат», порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.

Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», у тому числі в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин.

Згідно з пунктом 10.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі», згідно якого визнання акта суб`єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акту.

Відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Отже, на момент вчинення виконавчого напису набрало чинності судове рішення, яким визнано незаконною та не чинною Постанову Кабінету Міністрів України, № 662 від 26.11.2014 року, якою доповнено Перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

З огляду на викладене до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» №1172 в редакції від 29.11.2001, в якій у п.1 Переліку в редакції від 29.11.2001 передбачено, що для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, нотаріусу подаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання. При цьому п. 2 взагалі не передбачено в діючому Переліку.

Відтак, пунктом 1 зазначеного Переліку в редакції від 29 листопада 2001 року передбачено, що для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право повернення стягнення на заставлене майно, нотаріусу подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника, який суд в порядку ч. 4 ст. 263 ЦПК України застосовує до спірних правовідносин.

Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 15 липня 2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14. Укладений між ТОВ «ІЗІ Кредит» та ОСОБА_1 кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

За таких обставин позовні вимоги про визнання вищезазначеного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Як передбачено ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.

При зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір в сумі 992,40 грн (а.с. 9), які підлягають стягненню з відповідача на її користь.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 12, 76 - 81, 89, 141, 206, 263-265, 280-282, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗІ Кредит» (код ЄДРПОУ 36183990, адреса: 04210, м. Київ, вул. Оболонська набережна, 15, корпус 4), треті особи: приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна (адреса: АДРЕСА_2 ), приватний виконавець виконавчого округу Київської області Микитин Оксана Степанівна (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: 08202, Київська область, м. Ірпінь, вул. Соборна, 193, офіс 7) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 95144, вчинений 15 липня 2021 року приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗІ Кредит» заборгованості за кредитним договором № 234684 від 29 червня 2019 року у розмірі 11680,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗІ Кредит» (адреса місцезнаходження: 04210, м. Київ, вул. Оболонська набережна, 15, корп. 4; код ЄДРПОУ - 36183990) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) витрати пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 992,40 грн.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення суду складено та підписано - 05.10.2022.

Суддя І.М. Банасько