Ухвала суду № 107488011, 23.11.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1У Х В А Л А

23 листопада 2022 року м. Київ № 640/15677/22

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши клопотання представника відповідача з питання розгляду справи в судовому засіданні з повідомлення сторін в адміністративній справі

за позовомДержавного підприємства «Медичні закупівлі України» до Державної аудиторської служби Українипро визнання протиправним та скасування рішення, В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Державне підприємство «Медичні закупівлі України» з позовом до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-10-12-010441-b, затвердженого 09.09.2022.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.09.2022 відкрито провадження у справі №640/15677/21 за вказаним позовом, та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Від представника відповідача через канцелярію суду надійшло клопотання, де Державна аудиторська служба України просило здійснювати подальший розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. В обґрунтування поданого клопотання представник відповідача навів свої міркування стосовно складності предмета доказування та необхідності у зв`язку з цим призначення судових засідань у справі, та водночас зазначив, що ця справа має велике значення для відповідача.

Надаючи оцінку даному клопотанню відповідача, суд зазначає наступне.

За змістом ч. 9 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), після надходження позовної заяви, суд вирішує питання, в тому числі про відкриття спрощеного або загального позовного провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 257 КАС України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

При цьому, ч. 2 ст. 257 КАС України визначено що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

У даному випадку, як було встановлено судом при відкритті провадження у справі, ця справа не належить до справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, та водночас не належить до категорії справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження.

З урахуванням вищенаведеного, при вирішенні питання про відкриття провадження у справі за позовом Державного підприємства «Медичні закупівлі України» до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування рішення суд дійшов до висновку про можливість розгляду такої справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

При цьому, згідно з п. 2 ч. 6 ст. 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Проаналізувавши зміст поданого представником відповідача клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленнями сторін, суд вказує на те, що така заява не підлягає задоволенню, оскільки відповідачем наразі не наведено переконливих доводів з приводу того, чому цей спір неможливо буде вирішити у порядку спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання.

Також у контексті з цим суд вважає за необхідне зазначити, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №№2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17.07.1997 №475/97-ВР (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 у справі «Ахеn v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 «Varela Assalino contre le Portugal», заява №64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Таким чином, з урахуванням предмету спору та відповідно до вимог ст. 47 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи не позбавлені права подати будь-які письмові пояснення та докази в підтвердження власної позиції, а тому підстав для розгляду справи №640/15677/22 в судовому засіданні з повідомленням сторін суд на даний час не вбачає.

Керуючись вимогами ст.ст. 243, 248, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні клопотання представника Державної аудиторської служби України про розгляд справи №640/15677/22 в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та оскарженню не підлягає.

Суддя Т.О. Скочок