Ухвала суду № 107486168, 21.11.2022, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

21 листопада 2022 року м. Кропивницький справа № 340/4988/22

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши у порядку спрощеного (письмового) провадження заяву представника відповідача в адміністративній справі

за позовомАрбітражного керуючого ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) до таМіністерства юстиції України (вул.Архітектора Городецького, 13, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ - 0001622) Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (вул.Архітектора Городецького, 13, м.Київ, 01001)провизнання протиправними та скасування рішення та наказу, -

В С Т А Н О В И В:

Арбітражний керуючий ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих, оформлене протоколом від 12.09.2022 за №113/09/22, в частині застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді тимчасового зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого строком на 180 (сто вісімдесят) днів, на підставі подання від 08.08.2022 №1642;

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України №4006/5 від 22.09.2022 Про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді тимчасового зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого.

Ухвалою суду від 01.11.2022 року в адміністративній справі відкрито провадження та призначено її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 15.11.2022 року клопотання представника відповідачів про розгляд справи за правилами загального позовного провадження залишено без задоволення та залучено до розгляду справи у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Центрально Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький).

16.11.2022 року від представника відповідачів надійшло повторне клопотання про розгляд даної адміністративної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Клопотання обґрунтовано тим, що для винесення законного та обґрунтованого рішення у даній справі необхідно всебічно та в повному обсязі заслухати обґрунтування сторін щодо прийняття оскаржуваних рішень, а також, відповідачі вважають необхідним поставити позивачеві питання та отримати на них відповіді, навести свої доводи та міркування щодо обставин справи.

У відповідності до пункту 20 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Пунктом 10 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з частиною 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності, а частиною 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Тобто, виключний перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, міститься в частині 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України.

Разом з викладеним, суд вважає за необхідне зазначити, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції від 17 липня 1997 року №475/97-ВР (далі Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі Ахеn v. Germany, заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року Varela Assalino contre le Portugal, заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

За таких підстав та з урахуванням того, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання, а також враховуючи, що представником відповідача не доведено необхідність проводити розгляд даної адміністративної справи за правилами загального позовного провадження, та приймаючи до уваги, що спірні правовідносини не зумовлюють необхідність такого розгляду, будь яких інших достатніх причин, з яких вбачається необхідність проведення підготовчого засідання та в подальшому розгляду справи за правилами загального провадження представником не наведено, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви та розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Отже, з урахуванням пункту 20 частини 1 статті 4, пункту 10 частини 6 статті 12, частин 1, 2 статті 257, статті 258, частини 5, 7 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою забезпечення всебічного та об`єктивного розгляду і вирішення справи протягом розумного строку, суд дійшов висновку, що зазначений спір відноситься до юрисдикції адміністративного суду, є справою незначної складності, а тому підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Необхідно зазначити, що відповідачам надано строк для подання до суду відзивів у яких представник відповідачів може викласти усі свої пояснення, доводи та міркування, а також, надати до нього усі наявні у нього докази на підтвердження викладеного.

Суд також зазначає, що відповідачі мали можливість поставити позивачу питання та отримати на них вмотивовану відповідь під час проведення позапланової перевірки, а також, винесення оскаржуваного рішення та наказу.

Додаткових обґрунтованих обставин щодо необхідності розгляду даної адміністративної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін представником відповідачів суду не наведено, отже, суд доходить висновку, що у задоволенні клопотання слід відмовити.

Керуючись ст.ст.3, 257, 258, 260, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання представника відповідачів про розгляд справи №340/4988/22 в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін залишити без задоволення.

Інформацію щодо стану розгляду даної справи сторони можуть отримати в мережі Інтернет за мережевим шляхом: http://adm.kr.court.gov.ua/sud1170/.

Відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя

Кіровоградського окружного

адміністративного суду Р.В. Жук