Постанова № 10748364, 15.07.2010, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

копія< Копия >

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

15.07.10 місто СевастопольСправа №2а-1302/10/2770 Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі: судді Кириленко О.О.,

секретар судового засідання Семенюк Є.Є.,

за участю: представника позивача Треновї О.В.,

представника відповідача Волинець Ю.В.,

розглянувши у судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Югстройінвест” до державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю “Югстройінвест” звернулося до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31 березня 2010 року № 0000082310/1, яким визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 703941 гривні 00 копійок, у тому числі: 469294 гривні 00 копійок основний платіж, 234647 гривень 00 копійок штрафні санкції.

Позов обґрунтовано тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є незаконним і необґрунтованим, оскільки позивач правомірно відніс до податкового кредиту суми, підтверджені податковими накладними його контрагента.

У судовому засіданні представник позивача наполягала на задоволенні позову.

Представник відповідача позовні вимоги не визнала, у задоволенні позову просила відмовити. Пояснила, що податкові накладні, на підставі яких позивач сформував податковий кредит, виписані від імені товариства з обмеженою відповідальністю “Завод СВКОМ-ХХІ” для позивача, не можуть бути визнані оформленими згідно з діючим законодавством України та прийняті до уваги у податковому обліку, оскільки вони виписані особою, не зареєстрованою у якості платника податку на додану вартість.

Заслухавши доводи представників сторін, встановивши обставини справи, дослідивши докази, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення проти позову, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що співробітниками державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя була проведена планова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю “Югстройінвест” з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 липня 2006 року по 30 вересня 2008 року.

У ході перевірки було встановлено, зокрема, що у період з 03 грудня 2008 року по 30 грудня 2008 року товариство з обмеженою відповідальністю “Югстройівест” при правових взаємовідносинах з товариством з обмеженою відповідальністю “Завод СВКОМ-ХХІ” необґрунтовано включило до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість у розмірі 443568 гривень 00 копійок по податковим накладним, які були виписані від імені товариства з обмеженою відповідальністю “Завод СВКОМ-ХХІ”, що призвело до заниження суми податку на додану вартість.

Так, між товариством з обмеженою відповідальністю “Югстройівест” та товариством з обмеженою відповідальністю “Завод СВКОМ-ХХІ” були укладені договори: від 21 липня 2006 року № 8, від 05 січня 2007 року № 9/01, від 03 січня 2008 року № 1 на виконання робіт машин і механізмів. Згідно з цими договорами товариство з обмеженою відповідальністю “Завод СВКОМ-ХХІ” приймає на себе зобовязання по виконанню робіт машин і механізмів на обєктах товариства з обмеженою відповідальністю “Югстройівест”. Вказані послуги оформлювалися актами здачі прийому робіт, відповідно до яких за період з 04 листопада 2006 року по 11 лютого 2008 року було надано послуг на суму 2661409 гривень 85 копійок. По даним операціям товариством з обмеженою відповідальністю “Завод СВКОМ-ХХІ” були виписані податкові накладні на загальну суму 2217841 гривень 46 копійок, у тому числі податок на додану вартість 443568 гривень 39 копійок.

Також у ході проведення перевірки було встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю “Завод СВКОМ-ХХІ” не є платником податку на додану вартість. Його свідоцтво платника податку на додану вартість анульовано податковим органом 27 жовтня 2006 року у звязку з неподанням декларацій по податку на додану вартість протягом 12 податкових періодів.

За результатами перевірки складено акт від 12 січня 2009 року № 123/7-123/32506196/5.

На підставі даного акту було прийнято податкове повідомлення-рішення від 21 січня 2009 року № 0000082310/0, яким визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 703941 гривні 00 копійок, у тому числі: 469294 гривні 00 копійок основний платіж, 234647 гривень 00 копійок штрафні санкції.

Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю “Югстройінвест” оскаржило його до державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя. Скарга була залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін. Та, 31 березня 2010 року було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000082310/1, яким визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 703941 гривні 00 копійок, у тому числі: 469294 гривні 00 копійок основний платіж, 234647 гривень 00 копійок штрафні санкції.

У судовому засіданні представник відповідача наполягав на застосуванні наслідків пропущення позивачем строку звернення до суду.

Частиною першою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

При цьому, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга цієї норми).

Відповідно до частини першої статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Суд дійшов висновку, що підстав для відмови у задоволенні позову в силу частини першої статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України не має.

Підпункт 5.2.5 пункту 5.2 статті 5 Закону України від “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” встановлює, що платник податків вправі оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобовязання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення з урахуванням строків давності. В свою чергу, строки давності визначені статтею 15 зазначеного Закону і становлять 1 095 днів.

Цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, а тому підлягає застосуванню при регулюванні всіх податкових правовідносин.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України “Про податок на додану вартість” (далі Закону) податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача (підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону).

Абзацом першим підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону визначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (абзац третій підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону).

Відповідно до підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно з пунктом 9.8 статті 9 Закону передбачено, що реєстрація особи як платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання.

Цьому положенню відповідають приписи пункту 25 Положення про реєстр платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01 березня 2000 року № 79.

Отже, податкова накладна має силу податкового і одночасно розрахункового документу за умови її складання особою, яка зареєстрована платником податку на додану вартість, передбаченого статтею 9 Закону.

Таким чином, позивачем включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за податковими накладними, виданими товариством з обмеженою відповідальністю “Завод СВКОМ-ХХІ” після анулювання його свідоцтва платника податку на додану вартість, які не можуть давати право на податковий кредит з податку на додану вартість.

Доводи представника позивача про те, що на момент видачі податкових накладних, товариство з обмеженою від повільністю “Завод СВКОМ-ХХІ” знаходилося є Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осі-підприємців, а тому мало право виписувати податкові накладні, не можуть бути взяті до уваги судом, оскільки знаходження юридичної особи в Єдиному державному реєстрі саме по собі не означає, що ця особа є платником податку на додану вартість.

Крім того, в ході перевірки було встановлено, що товариством з обмеженою відповідальністю у порушення підпунктів 7.4.1, 7.4.5, пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону було завищено податковий кредит у жовтні 2006 року на суму 15444 гривні 00 копійок, у серпні 2007 року на суму 9308 гривень 00 копійок, у квітні 2007 року на суму 974 гривні 00 копійок, всього на загальну суму 25726 гривень 00 копійок, чим було занижено суму податку на додану вартість. Ця сума також включена до оскаржуваного повідомлення-рішення.

Дані порушення позивачем взагалі не оскаржувалися, хоча податкове повідомлення-рішення № 0000082310/1 позивач просив визнати протиправним і скасувати у повному обсязі.

За таких обставин суд дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог.

Керуючись статтями 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена у порядку встановленому частинами другою, третьою, пятою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови суду заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у десятиденний строк.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не буде подано. У разі подання заяви про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя(підпис)О.О. Кириленко Постанову складено у повному обсязі 20 липня 2010 року

З оригіналом згідно

СуддяО.О. Кириленко