Постанова № 10747654, 02.08.2010, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ № 2а-3354/10/2370 02.08.2010 р. м. Черкаси

15 год. 45 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гаращенка В.В.,

при секретарі Бондар Т.П.,

за участю:

1-го позивача: Лозінського В.І. в особі директора;

2-го позивача: ОСОБА_2 особисто;

представника 1-го позивача: Лихогруда Т.В. за довіреністю;

представника 1-го відповідача: не зявився;

представника 2-го відповідача: не зявився;

представника третьої особи: Старчоуса О.В. за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом закритого акціонерного товариства «БМУ-27»та фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства, державного управління охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області, третя особа державне підприємство «Черкаське лісове господарство»про визнання незаконною бездіяльність та зобовязання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство «БМУ-27»(далі 1-й позивач) та фізична особа підприємець ОСОБА_2 (далі 2-й позивач) звернулись до суду з урахуванням змін та уточнень з адміністративним позовом до Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства (далі 2-й відповідач) та до державного управління охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області (далі 2-й відповідач), третя особа державне підприємство «Черкаське лісове господарство»про визнання незаконними дій щодо ненадання висновку та відмови підписати акти погодження місця розташування земельних ділянок під розміщення культурно-оздоровчого комплексу на існуючій базі відпочинку в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради та з метою укладення договорів оренди земельних ділянок.

Посилаючись на протиправність дій відповідачів та безпідставність відмови, позивач просив зобов'язати відповідачів надати письмовий висновок шляхом підписання та скріплення печатками актів погодження місця розташування земельних ділянок ЗАТ «БМУ-27»та фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 під розміщення культурно-оздоровчого комплексу на існуючій базі відпочинку в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради з метою укладення договору оренди земельних ділянок.

В судовому засіданні представники позивачів позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити позов повністю.

1-й відповідач в судове засідання свого представника не направив, надіславши суду листа, відповідно до якого позов не визнав, посилаючись на те, що станом на 02.08.2010 року надання лісових земельних ділянок зі зміною цільового призначення заборонено розпорядженням Кабінету Міністрів України № 610-р від 10.04.2008 року.

2-й відповідач в судове засідання свого представника не направив, хоча у визначеному законодавством порядку повідомлявся про день та час судового розгляду справи, про що свідчить клопотання про перенесення розгляду справи з тієї причини, що юрист перебуває у щорічній основній відпустці. З огляду на викладене суд зазначає, що перебування представника у щорічній основній відпустці не може розглядатися як поважна причина, оскільки для надання правового захисту в Україні діє адвокатура, крім того правова допомога може надаватися й іншими фахівцями в галузі права.

Представник третьої особи позов не визнав, з приводу позову зазначив, що підприємство не мало формальних підстав надати погодження, оскільки відповідно до вимог розпорядження Кабінету Міністрів України № 610-р від 10.04.2008 року надання лісових земельних ділянок зі зміною цільового призначення заборонено.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, розглянувши витребувані та подані сторонами документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до Статуту закритого акціонерного товариства «БМУ-27»затвердженого установчими зборами засновників від 17.10.1995 року та зареєстрованого у виконкомі Черкаської міської ради народних депутатів за № 01271126 від 18.01.1996 року вбачається, що товариство є правонаступником всіх прав та обовязків Організації Орендарів Генпідрядника будівельно-монтажна фірма №27 та орендного підприємства Генпідрядника будівельно-монтажна фірма №27.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 зареєстрований виконавчим комітетом Черкаської міської ради 26.09.2005 року за № 20160010001006407, ідентифікаційний код НОМЕР_1.

Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Черкаської обласної ради депутатів трудящих №400 від 11.06.1965 року «БМУ-27»відведено частину берегової смуги вздовж річки Дніпра в районі с. Свидівок з метою створення необхідних умов для масового відпочинку трудящих м. Черкаси.

В 1994 році виготовлена «Справа про встановлення зовнішніх меж землекористування для підготовки і видачі державного акта на право користування землею, табором відпочинку «БМУ-27»в с. Сокирно», відповідно до якої площа вказаної земельної ділянки становила 25492,762 м2.

Рішенням Свидівоцької сільської ради № 12-3 від 26.05.2004 року 1-му позивачу надано дозвіл на збір матеріалів попереднього погодження по відведенню земельної ділянки площею 2,0 га під існуючу базу відпочинку та човновий причал по вул. Придніпровській в зоні відпочинку «Сокирно»в межах с. Сокирно, в довгострокову оренду терміном на 10 років з правом подальшого викупу без права капітального будівництва та без права рубки дерев.

22.07.2004 року Свидівоцькою сільською радою 1-му позивачу видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно, а саме бази відпочинку в зоні відпочинку Сокирно за адресою: Черкаська обл., Черкаський район, с. Сокирно, вул. Придніпровська, 5.

30.09.2005 року між 1-м позивачем та Свидівоцькою сільською радою підписана угода про плату за фактичне користування земельною ділянкою загальною площею 2,00 га за адресою: с. Свидівок, вул. Придніпровська, 5.

07.03.2007 року 1-м позивачем на підставі договору купівлі-продажу № 1933 продано частину нерухомого майна 2-му позивачу, що підтверджується вказаним договором та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №13884972 від 15.03.2007 року, відповідно до якого фізичній собі-підприємцю ОСОБА_2 на праві власності належить частина бази відпочинку в зоні відпочинку Сокирно за адресою: Черкаська обл., Черкаський район, с. Сокирно, вул. Придніпровська, 5.

Рішенням Свидівоцької сільської ради № 9-6 від 30.03.2007 року 2-му позивачу надано дозвіл на збір матеріалів попереднього погодження по відведенню земельної ділянки площею 0,99 га під розміщення культурно-оздоровчого комплексу по вул. Придніпровській, 5 в зоні відпочинку «Сокирно»в межах с. Сокирно в довгострокову оренду терміном на 49 (сорок девять) років з правом подальшого викупу без права капітального будівництва та без права рубки дерев.

02.04.2007 року між 2-м позивачем та Свидівоцькою сільською радою підписана угода про плату за фактичне користування земельною ділянкою загальною площею 0,99 га за адресою: с. Свидівок, вул. Придніпровська, 5.

Згідно довідки № 2221/01-09 від 16.09.2008 року, станом на 01.07.2008 року запитувана земельна ділянка площею 0,99 га, яка передбачена до відводу 1-му відповідачу під існуючу базу відпочинку обліковуються як землі Свидівоцького лісництва ДП «Черкаське лісове господарство»(ліси 1 групи) в адмінмежах Свидівоцької сільської ради в межах населеного пункту с. Сокирно.

Згідно довідки № 2220/01-09 від 16.09.2008 року, станом на 01.07.2008 року запитувана земельна ділянка площею 0,99 га, яка передбачена до відводу 2-му позивачу під існуючу базу відпочинку обліковуються як землі Свидівоцького лісництва ДП «Черкаське лісове господарство»(ліси 1 групи) в адмінмежах Свидівоцької сільської ради в межах населеного пункту с. Сокирно.

На виконання рішення Свидівоцької сільської ради № 9-6 від 30.03.2007 року позивачі вчинили необхідні дії для отримання у необхідних службах погодження місця розташування земельної ділянки під розміщення культурно-оздоровчого комплексу на існуючій базі відпочинку у адміністративних межах Свидівоцької сільської ради.

Вказане погодження проводилось шляхом складення та завірення підписами і печатками відповідних актів від 29.07.2009 року.

В ході розгляду справи, судом встановлено, що позивачами погоджено місце розташування вказаної земельної ділянки з управлінням Держкомзему в Черкаському районі Черкаської області, що підтверджується відповідними висновками № 3189/01-04 та 3188/-1-04 від 14.11.2008 року, з відділом містобудування та архітектури Черкаської районної державної адміністрації, що підтверджується висновками №157 та №158 від 01.09.2008 року, з Черкаською районною санітарно-епідеміологічною станцією, що підтверджується висновками №03/1-1433 та №03/1-1421 від 26.11.2008 року, з Черкаським РВ ГУМНС України в Черкаській області, що підтверджується висновками №206 та №207 від 19.06.2008 року, з Черкаський регіональним управлінням водних ресурсів, що підтверджується висновками №419 та №418 20.06.2008 року та з службою охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації, що підтверджується висновками №1382 та №1383 від 11.06.2008 року.

19.12.2007 року 1-й позивач звернувся до 1-го відповідача - Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства із заявою про попереднє погодження місця розташування земельної ділянки. За результатами розгляду заяви 2-й відповідач відмовив в погодженні вибору земельної ділянки (лист від 26.11.2008 року № 2111/04).

На обґрунтування відмови 1-й відповідач вказав на те, що розміщення запропонованого позивачем культурно-оздоровчого комплексу на земельній ділянці площею 0,99 га в адмінмежах Свидівоцької сільської ради суперечить розпорядженню Кабінету Міністрів від 10.04.2008 року № 610-р «Деякі питання розпорядження земельними лісовими ділянками»яким зупинено прийняття рішень про надання згоди на вилучення земельних лісових ділянок, їх передачу у власність та оренду зі зміною цільового призначення.

19.12.2007 року 2-й позивач звернувся до 1-го відповідача - Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства із заявою про попереднє погодження місця розташування земельної ділянки. За результатами розгляду заяви 1-й відповідач відмовив в погодженні вибору земельної ділянки (лист від 25.07.2008 року № 2112/04), посилаючись на аналогічні підстави розпорядження Кабінету Міністрів від 10.04.2008 року № 610-р «Деякі питання розпорядження земельними лісовими ділянками».

28.07.2009 року 1-й позивач звернувся до 1-го відповідача із заявою про перегляд висновку про погодження земельної ділянки ЗАТ «БМУ-27»площею 2,0 га під існуючу базу відпочинку з майновим комплексом в межах населеного пункту с. Сокирно, вул. Придніпровська, 5 на дві ділянки:

- ЗАТ «БМУ-27»- 0,95 га;

- ФОП ОСОБА_2 - 0,93 га.

За результатами розгляду заяви 1-й відповідач відмовив в погодженні вибору земельної ділянки (лист від 25.07.2008 року № 2112/04).

На обґрунтування 1-й відповідач вказав про те, що так як дана територія відноситься до земель лісогосподарського призначення ДП «Черкаське лісове господарство», то розміщення запропонованого позивачем культурно-оздоровчого комплексу на земельній ділянці площею 0,99 га в адмінмежах Свидівоцької сільської ради суперечить розпорядженню Кабінету Міністрів від 10.04.2008 року № 610-р «Деякі питання розпорядження земельними лісовими ділянками», яким зупинено прийняття рішень про надання згоди на вилучення земельних лісових ділянок, їх передача у власність та оренду зі зміною цільового призначення.

04.07.2008 року 1-й позивач звернувся до 2-го відповідача - державного управління охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області із заявою про попереднє погодження місця розташування земельної ділянки.

За результатами розгляду заяви 2-й відповідач відмовив в погодженні місця розташування земельної ділянки (висновок від 25.07.2008 року № 3915/05 про відмову в погодженні вибору земельної ділянки) посилаючись на розпорядження Кабінету Міністрів від 10.04.2008 року №610-р.

04.07.2008 року 2-й позивач звернувся до 2-го відповідача - державного управління охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області із заявою про попереднє погодження місця розташування земельної ділянки.

2-й відповідач відмовив в погодженні вибору земельної ділянки (висновок від 25.07.2008 року № 3916/05), посилаючись на те ж саме розпорядження Кабінету Міністрів від 10.04.2008 року № 610-р.

Кабінет Міністрів України з метою недопущення фактів порушення інтересів держави і суспільства під час відчуження та зміни цільового призначення земельних лісових ділянок розпорядженням № 610-р від 10 квітня 2008 року, до законодавчого врегулювання питань запобігання зловживанням у цій сфері, зупинив прийняття рішень про надання згоди на вилучення земельних лісових ділянок, їх передачу у власність та оренду із зміною цільового призначення.

В той же час, як вбачається зі змісту зазначеного розпорядження, прийняття рішень щодо надання погодження місця розташування земельних ділянок без зміни їх цільового призначення не зупинено.

Таким чином, суд вважає відмови відповідачів у погодженні місця розташування земельних ділянок під існуючою базою відпочинку в межах населеного пункту с. Сокирно, вул. Придніпровська, 5, посилаючись на розпорядження № 610-р від 10 квітня 2008 року, необґрунтованими та неправомірними, так як позивачами в своїх зверненнях ставилось лише питання про погодження місця розташування земельних ділянок без зміни їх цільового призначення, під розміщення культурно-оздоровчого комплексу на вже існуючій базі відпочинку.

Крім того, суд вважає, що відмова в погодженні вибору земельної ділянки відповідачами приймалась без врахування суттєвих обставин, зокрема того факту, що позивачі є власниками обєктів нерухомості, що підтверджується свідоцтвами про право власності, обєкти обладнаних водопроводом та каналізацією, при цьому останні знаходяться на земельній ділянці, відведеній для цих цілей ще у 1965 році.

Отже, відповідачі, які є субєктами владних повноважень, діяли без дотримання принципу рівності перед законом, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямовані дії, та без врахування всіх необхідних даних для прийняття рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Це означає, що ч. 2 ст. 71 КАС України встановлює презумпцію вини субєкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржуються, а повідомлені позивачем обставини справи відповідають дійсності, доки відповідач їх не спростує.

Крім того, відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав та відповідно до ч. 5 ст. 126 Земельного кодексу України, зокрема право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Відсутність договорів оренди спірних земельних ділянок у позивачів створює несприятливі наслідки, зокрема, шляхом невиконання приписів та винесення стосовно останніх постанов про накладення адміністративного стягнення за відсутність документу, що посвідчує право користування земельними ділянками.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставах, в межах повноважень та у спосіб, які передбачені Конституцією та законами України.

В силу ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є обєктами права власності народу України.

Від імені народу України права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними обєктами права власності народу відповідно до закону. Держава забезпечує захист усіх субєктів права власності і господарювання.

Відповідно до ст. 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Статтею 41 Конституції України визначено, що використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства.

Згідно із ст. 2 Земельного кодексу України та ст. 2 Лісового кодексу України фізичні особи та юридичні особи є субєктами земельних та лісових відносин та повинні здійснювати свою діяльність відповідно до Конституції України та законів України.

Із приписів ст. 3 Лісового кодексу України вбачається, що лісові відносини в Україні регулюються Конституцією України, Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», цим Кодексом, іншими законодавчими актами України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Земельні відносини, що виникають при використанні надр, лісів, вод, а також рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про надра, ліси, води, рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря, якщо вони не суперечать цьому Кодексу.

В свою чергу, діяльність Кабінету Міністрів України регулюється Конституцією України та Законом України «Про Кабінет Міністрів України».

Законами України дія норм Лісового та Земельного кодексів України в частині погодження органами виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, територіальними органами центральних органів виконавчої влади з питань лісового господарства та охорони навколишнього природного середовища зміни цільового призначення земельних лісових ділянок не зупинялась та іншим чином не припинялась.

На момент прийняття Кабінетом Міністрів України розпорядження КМУ № 610-р, його діяльність регулювалась нормами Закону України «Про Кабінет Міністрів України»в редакції від 21 грудня 2006 року № 514-V (далі - Закон № 514-V), яким не надано повноважень Кабінету Міністрів України зупиняти дії Законів України.

Згідно із ст. 53 Закону № 514-V, Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції та законів України видає постанови і розпорядження, обов'язкові для виконання.

Розпорядження Кабінету Міністрів України № 610-р за своєю правовою суттю є нормативним актом, оскільки фактично розповсюджує свої дії на невизначено коло осіб, у тому числі фізичних та юридичних.

З огляду на вищевикладене, Кабінет Міністрів України, приймаючи розпорядження Кабінету Міністрів України № 610-р, фактично зупинив положення Лісового та Земельного кодексів України, тобто унеможливив реалізацію прав юридичних осіб та громадян на набуття прав на земельні ділянки.

Таким чином, Кабінет Міністрів України діяв не на підставах та не у спосіб, Конституції та законів України.

Крім цього, розпорядженням №610-р Кабінет Міністрів України зобовязав Мінприроди, Мінагрополітики, Міноборони, Держкомлісгоспу та Держкомзему зупинити прийняття рішень про надання згоди на вилучення ділянок, їх передачу у власність та оренду із зміною цільового призначення, до законодавчого врегулювання питань, тобто на невизначений час та до настання незрозумілої події, яка не може вважатися такою, що неминуче настане.

Зазначені вище органи виконавчої влади зобовязані подати у триденний строк Кабінетові Міністрів України пропозиції про внесення змін до Земельного та Лісового кодексів України стосовно удосконалення процедури розпорядження ділянками.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 610-р прийнято 10 квітня 2008 року, проте до цього часу процедура розпорядження ділянками не вдосконалена.

Статтею 9 КАС України, закріплено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Враховуючи викладене, суд не приймає посилання відповідачів на розпорядження Кабінету Міністрів України № 610-р.

Таким чином, дії відповідачів щодо ненадання висновку та відмови підписати акти погодження місця розташування земельних ділянок не можуть вважатися правомірними та законними, а порушене право позивачів підлягає відновленню, отже вимоги останніх суд вважає обґрунтованими та таким, що підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 17, 70, 71, 89, 159, 162, 163, 186, 254, 256 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати незаконною бездіяльність відповідачів щодо ненадання висновку-погодження для складання, завірення підписом та печаткою акту погодження місця розташування земельних ділянок ЗАТ «БМУ-27»та фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 під розміщення культурно-оздоровчого комплексу на існуючій базі відпочинку в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради з метою оформлення договору оренду земельних ділянок без зміни їх цільового призначення.

Зобовязати відповідачів надати письмовий висновок шляхом підписання та скріплення печатками акту погодження місця розташування земельних ділянок ЗАТ «БМУ-27»та фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 під розміщення культурно-оздоровчого комплексу на існуючій базі відпочинку в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради з метою оформлення договору оренду земельних ділянок без зміни їх цільового призначення.

Стягнути з Державного бюджету України на користь позивачів 3 грн. 40 коп. судового збору.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови з дня складення та підписання її повного тексту. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 09 серпня 2010 року.

СуддяВ.В. Гаращенко