Постанова № 10747616, 21.07.2010, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ № 2а-2314/10/2370 21.07.2010 р. м. Черкаси

16 год. 45 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гаращенка В.В.,

суддів: Мишенка В.В., Руденко А.В.

при секретарі Бондар Т.П.,

за участю:

прокурора: не зявився;

представників позивача: Петренка В.М., Метелиці С.П. за довіреностями;

представника відповідача: Бондаренка О.М., Сівака М.О. за довіреностями;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Старк»до Смілянської обєднаної державної податкової інспекції про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось приватне підприємство «Старк»(далі - позивач) з адміністративним позовом до Смілянської обєднаної державної податкової інспекції Черкаської області (далі-відповідач), в якому просить визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0001002301/0 від 12.04.2010 року та №0001032301/0 від 12.04.2010 року.

Позов обґрунтований тим, що позивач при складанні декларації допустив методологічну помилку, яка не призвела до заниження доходів платника податків, тим самим останній не порушив податкове законодавство, що відмова відповідача визнавати дійсними первинні документи, вчинені з ТОВ «Інноваційні технології Будпласт», не відповідає фактам і відповідач в свою чергу не наділений повноваженнями визвати угоди недійсними, що перевірка проводилась за відсутності директора позивача в приміщенні Смілянської ОДПІ на підставі наданих позивачем в повній мірі фінансово-господарських документів, які в послідуючому вилучені працівниками УПМ ДПА в Черкаській області з грубим порушенням порядку щодо проведення таких дій, а тому висновок про те, що позивач не підтвердив валові витрати підприємства в сумі 1520800 грн. 00 коп., в результаті чого не сплатив податок на прибуток в сумі 380200 грн. 00 коп. та занизив податок на додану вартість в сумі 1625569 грн. 00 коп., не відповідає дійсності і відповідно прийнятті податкові повідомлення-рішення № 0001002301/0 від 12.04.2010 року та №0001032301/0 від 12.04.2010 року є незаконними та підлягають скасуванню.

Прокурор вступив в справу на підставі ст. 60 КАС України, в судове засідання не зявився, хоча належним чином повідомлений про час та дату судового розгляду справи.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі та просили їх задовольнити.

Відповідач та його представники з позовом не погодились, надали до суду заперечення, в якому вказали, що в результаті проведеної перевірки на підставі наявних документів встановлено порушення позивачем податкового законодавства, в результаті якого не сплачено податок на прибуток в сумі 380200 грн. 00 коп. та не підтверджено право формування податкового кредиту на суму 1625569 грн. 00 коп.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши витребуванні та подані сторонами документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, в т.ч. показання свідка, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності, суд приходить до такого висновку.

Приватне підприємство «Старк»зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Смілянської міської ради Черкаської області 08.09.2005 року за №10241020000000609, ідентифікаційний код 33773974 та з 08.09.2005 року за № 1473 перебуває на обліку як платник податків у Смілянській обєднаній державній податковій інспекції Черкаської області.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №32256605 від 18.11.2005 року позивач являється платником податку на додану вартість.

Смілянською обєднаною державною податковою інспекцією Черкаської області проведена планова перевірка приватного підприємства «Старк»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2009 року.

За результатами вказаної перевірки складений акт № 553/23/23/33773974 від 29.03.2010 року, в якому зафіксовано, що у звязку із виявленими порушеннями вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 334/94-ВР від 28.12.1994 року позивач не підтвердив валові витрати підприємства в сумі 1520800 грн. 00 коп., в результаті чого ним не сплачено податок на прибуток в сумі 380200 грн. 00 коп., в тому числі за перший квартал 2008 року в сумі 254666 грн. 00 коп. та за другий квартал 2008 року в сумі 125534 грн. 00 коп.

Також, під час проведення перевірки встановлено, що в порушення вимог Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997 року позивач безпідставно сформував податковий кредит по податку на додану вартість на загальну суму 1625569 грн. 00 коп., в тому числі за травень 2007 року в сумі 3048 грн. 00 коп., за липень 2007 року в сумі 302565 грн. 00 коп., за серпень 2007 року в сумі 130892 грн. 00 коп., за вересень 2009 року в сумі 300273 грн. 00 коп., за жовтень 2007 року в сумі 277916 грн. 00 коп., за листопад 2007 року в сумі 7968 грн. 00 коп., за грудень 2007 року в сумі 79813 грн. 00 коп., за січень 2008 року в сумі 99254 грн. 00 коп., за лютий 2008 року в сумі 123920 грн. 00 коп., за березень 2008 року в сумі 79813 грн. 00 коп., за квітень 2008 року в сумі 100427 грн. 00 коп., за січень 2009 року в сумі 1613 грн. 00 коп., за лютий 2009 року в сумі 160833 грн. 00 коп., за квітень 2009 року в сумі 20000 грн. 00 коп., за червень 2009 року в сумі 21180 грн. 00 коп., за липень 2009 року в сумі 773 грн. 00 коп., за вересень 2009 року в сумі 87138 грн. 00 коп. та за грудень 2009 року в сумі 42169 грн. 00 коп., оскільки не підтвердив таке право первинними бухгалтерськими документами.

Крім того, для перевірки достовірності відображених показників у поданих позивачем деклараціях з податку на прибуток за період з 01.01.2007 року по 31.12.2009 року встановлено, що позивач здійснював операції з придбання у ТОВ «Інноваційні технології Будпласт»товарів та робіт. З цієї причини відповідачем направлений запит до державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва провести перевірку ТОВ «Інноваційні технології Будпласт»з питань підтвердження отриманих відомостей при відносинах з приватним підприємством «Старк»та дотримання податкового законодавства.

У відповідь на вказаний запит державна податкова інспекція у Голосіївському районі м. Києва повідомила, що засновник та директор ТОВ «Інноваційні технології Будпласт»Микулишина Оксана Вікторівна вказане товариство не створювала, статутний фонд не формувала, не вносила до нього будь-яке майно. Також, до державних органів з метою реєстрації вказаного товариства не зверталась, печатку товариства не отримувала, податкову звітність не підписувала і нікому цього не доручала, банківські рахунки не відкривала.

Відповідно до пояснень ОСОБА_5, вона договори, податкові накладні, накладні, акти виконаних робіт не підписувала і не давала нікому доручень на здійснення вказаних дій, тому відповідач дійшов висновку про недійсність розрахункових документів позивача та ТОВ «Інноваційні технології Будпласт».

На підставі акту перевірки № 553/23/23/33773974 від 29.03.2010 року Смілянською обєднаною державною податковою інспекцією Черкаської області 26.09.2008 року прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001002301/0 від 12.04.2010 року, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання по податку на прибуток на загальну суму 570300 грн. 00 коп., в тому числі за основним платежем 380200 грн. 00 коп. та штрафними санкціями в сумі 190100 грн. 00 коп., а також податкове повідомлення-рішення № 0001032301/0 від 12.04.2010 року, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання по податку на додану вартість на загальну суму 3251478 грн. 00 коп., в тому числі за основним платежем 1625569 грн. 00 коп. та штрафними санкціями в сумі 1625909 грн. 00 коп.

Як зазначено в акті № 553/23/23/33773974 від 29.03.2010 року, під час проведення перевірки встановлена недійсність відповідних розрахункових документів, які б підтверджували валові витрати відповідача.

Відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 334/94-ВР від 28.12.1994 (далі - Закон України № 334/94-ВР) не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно п. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»№ 996 від 16.07.2009 року, п. 2.4 Положення «Про документальне відображення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 року, первинні документи для надання їм юридичної сили та доказовості повинні мати обовязкові реквізити, у тому числі «посада, прізвище і підписи осіб, відповідальних за дозвіл на здійснення господарської операції і складання первинного документа». Натомість, на первинних документах, отриманих від ТОВ «Інноваційні технології Будпласт», не вказано посаду та прізвище особи, яка їх підписала.

Відповідно до копії витягу з ЄДРПОУ, ТОВ «Інноваційні технології Будпласт»знаходиться в стані припинення підприємницької діяльності, головою ліквідаційної комісії є Вершинін Андрій Олександрович, проте засновником є ОСОБА_5.

Допитана в якості свідка в судовому засіданні директор позивача Садич Валентина Юріївна підтвердила, що угоди та податкові накладні від імені ТОВ «Інноваційні технології Будпласт»підписували не ОСОБА_5 та не ОСОБА_6, а інша особа, в якої у розпорядженні перебувала печатка ТОВ «Інноваційні технології Будпласт».

Таким чином, суд приходить до висновку, що наведені факти спростовують правомірність здійснення позивачем операцій з придбання товарів та робіт у ТОВ «Інноваційні технології Будпласт».

Отже, перевіркою повноти визначення валових витрат правомірно встановлено їх завищення на загальну суму 1520800 грн. 00 коп., в тому числі за перший квартал 2008 року в сумі 1018666 грн. 00 коп. та за другий квартал в сумі 502134 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 10.1 ст. 10 Закону України № 334/94-ВР прибуток платників податку, включаючи підприємства, засновані на власності окремої фізичної особи, оподатковується за ставкою 25 відсотків до об'єкта оподаткування, що виходячи з вищезазначеної суми складає 380200 грн. не сплачених позивачем до бюджету.

Відповідно до пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Перевіркою щодо повноти декларування та своєчасності сплати податку на додану вартість, правомірності декларування сум податку, що підлягають бюджетному відшкодуванню встановлено наступне.

Законом, який визначає платників податку на додану вартість, обєкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету, є Закон України “Про податок на додану вартість” (Закон № 168/97-ВР).

Згідно пп. пп. 1.6, 1.7 ст. 1 Закону № 168/97-ВР податкове зобовязання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом; податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР платник податку зобовязаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, імя та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, обєм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно абз. 1, 3 пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

При цьому суд зазначає, що наявність у платника податку оформлених відповідно до податкового законодавства документів, зокрема, податкових накладних, не є безумовною підставою для включення зазначених в таких накладних сум податків на додану вартість до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду, якщо відомості в таких документах не відповідають дійсності.

Так, судом встановлено, що відповідачем зроблено висновок про завищення позивачем суми податкового кредиту, оскільки включені суми ПДВ, які не підтверджені податковими накладними, на загальну суму 1283183 грн. 00 коп., у тому числі за липень 2007 року в сумі 302565 грн. 00 коп., за серпень 2007 року в сумі 130892 грн. 00 коп., за вересень 2007 року в сумі 300273 грн. 00 коп., за жовтень 2007 року в сумі 277916 грн. 00 коп., за січень 2009 року в сумі 1613 грн. 00 коп., за лютий 2009 року в сумі 160833 грн. 00 коп., за червень 2009 року в сумі 21180 грн. 00 коп., за липень 2009 року в сумі 773 грн. 00 коп. та за вересень 2009 року в сумі 87138 грн. 00 коп.

Окрім цього, позивачем до податкового кредиту включено суми ПДВ, які не підтверджені податковими накладними ТОВ «Секвенція»(код ЄДРПОУ 34353930, індивідуальний податковий номер 34539326583, номер свідоцтва платника ПДВ - 36129317, юридична адреса: м. Київ, вул. Соломянська, 5), за рішенням суду свідоцтво платника ПДВ визнано недійсним 29.11.2007 року. Тоді як в грудні 2007 року до податкового кредиту позивачем включені податкові накладні ТОВ «Секвенція»№ 136 від 03.12.2007 року ПДВ в сумі 328 грн. 00 коп., № 144 від 06.12.2007 року ПДВ в сумі 27839 грн. 00 коп., № 145 від 07.12.2007 року ПДВ в сумі 1191 грн. 00 коп., № 153 від 17.12.2007 року ПДВ в сумі 1565 грн. 00 коп. та в січні 2008 року включено податкову накладну ТОВ «Секвенція»№ 5 від 30.01.2008 року ПДВ в сумі 2098 грн. 00 коп., а всього до складу податкового кредиту включено податкові накладні по ТОВ «Секвенція»на загальну суму 33021 грн. 00 коп.

Відповідно до пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР право на нарахування податку на додану вартість на складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у передбаченому Законом порядку.

Таким чином, зазначені податкові накладні ТОВ «Секвенція»не надають права позивачу на включення сум ПДВ до податкового кредиту. В судовому засіданні наведене визнано представниками позивача.

Також судом встановлено, що позивач здійснював операції з придбання товарів та робіт у ТОВ «Інноваційні технології Будпласт».

Як вище зазначено, засновник та директор ТОВ «Інноваційні технології Будпласт»ОСОБА_5 до вказаного товариства не має жодного відношення.

Пунктом 18 Порядку заповнення податкової декларації, затвердженого наказом ДПА України № 2333/2037 від 23.06.1997 року визначено, що усі примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати продаж товарів (робіт, послуг) та скріпляються печаткою такого платника продавця. Згідно пояснень ОСОБА_5, вона договори, податкові накладні, накладні, акти виконаних робіт не підписувала і не давала нікому доручень на здійснення вказаних дій, що в свою чергу унеможливлює здійснення позивачем операцій з придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ «Інноваційні технології Будпласт».

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В свою чергу, позивач на вимогу суду не довів фактичного виконання та проведення господарської операції з ТОВ «Інноваційні технології Будпласт»по придбанню ламінованих рекламних буклетів на 3 аркушах формату А4 та екстракту дубових чіпсів, а також по замовленню та виконанню ремонтно-будівельних робіт, пояснюючи тим, що всі первинні фінансово-бухгалтерські документи, що підтверджують фактичне виконання господарських операцій, в т.ч. укладені з ТОВ «Інноваційні технології Будпласт»угоди надав відповідачу на його вимогу, документи були сформовані по періодах та складені в 20 папок, які в послідуючому вилучені працівниками УПМ ДПА в Черкаській області.

В той же час свідок по справі директор позивача Садич В.Ю., як особа, що безпосередньо приймала участь при проведенні господарських операцій, пояснила, що будь-яких документів на підтвердження транспортування чи на зберігання товару від ТОВ «Інноваційні технології Будпласт»не вимагала та відповідно їх не отримувала. При цьому, за свідченням ОСОБА_7, позивач не має ні транспортних засобів, ні власних ні орендованих приміщень, де можливо зберігати товари, товари передавались відразу іншому замовнику. Діяльність підприємство здійснює на особистій квартирі. Також, не пояснила які саме ремонтно-будівельні роботи виконувало ТОВ «Інноваційні технології Будпласт»за договорами, укладеними між позивачем та концерном «Фреш АП».

Отже, суд приходить до висновку, що позивач неправомірно включив до складу податкового кредиту суми ПДВ за податковими накладними ТОВ «Інноваційні технології Будпласт»на загальну суму 304160 грн. 00 коп., а саме за: за лютий 2008 року в сумі 123920 грн. 00 коп., за березень 2008 року в сумі 79813 грн. 00 коп. та за квітень 2008 року в сумі 100427 грн. 00 коп.

Крім того, суд критично розцінює твердження позивача про те, що ним в повній мірі надано документи бухгалтерської та внутрішньогосподарської діяльності на підтвердження проведення всіх господарських операцій за період з 01.01.2010 року по 31.12.2009 року.

В ході розгляду справи судом встановлено, що 24.02.2010 року працівниками відповідача розпочата планова виїзна документальна перевірка ПП «Старк».

Проте перевірка проводилась в орендованому позивачем приміщенні, яке знаходиться за адресою: м. Сміла, вул. Мічуріна, 3 та належить ТОВ ТВП «Україна».

09.03.2010 року працівниками УПМ ДПА в Черкаській області в присутності понятих на підставі постанови Соснівського районного суду м. Черкаси від 05.03.2010 року вилучено оригінали фінансово-господарських документів ПП «Старк», а саме: 20 (двадцять) папок, які були поміщені в пакет голубого кольору та опечатані паперовою стрічкою з відтиском печатки «УПМ ДПА в Черкаській області «Для пакетів № 26» скріплені підписами понятих.

В послідуючому, вилучені оригінали документів вже в кількості 6 (шість) томів на 1399 аркушах опечатаних печаткою «Для пакетів № 26-1»УПМ ДПА в Черкаській області та скріплених підписом передані 16.03.2010 року працівниками УПМ ДПА в Черкаській області згідно листа № 5225/26-3108 для подальшого проведення планової перевірки Смілянській ОДПІ.

Після закінчення планової перевірки зазначені оригінали документів в кількості 6 (шість) томів на 1399 повернуто УПМ ДПА в Черкаській області 08.04.2010 року згідно листа № 5556/23-131.

Так відповідач стверджує, що податкові накладні, які були в наявності, до вилучення оригіналів документів податковою міліцією, були в наявності і при повернені документів для подальшої перевірки, інші податкові накладні ПП «Старк»в ході проведення перевірки не надавав.

В свою чергу, документальна перевірка фінансово-господарської діяльності платника податків зазвичай проводиться за місцезнаходженням суб'єкта підприємництва та/або за місцем здійснення підприємницької діяльності, щодо якого проводиться така перевірка, або ж така перевірка може проводитися у приміщенні податкового органу за бажанням платника податків.

Порядок проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платників податків в орендованих приміщеннях не передбачений чинними нормативними актами.

Відповідно до ч. 7 ст. 9 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Отже суд приходить до висновку, що проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платників податків в орендованих, тобто в сторонніх приміщеннях, повинно проводитись за аналогією відповідно до правил проведення таких перевірок у приміщенні податкового органу.

Більше того, платник податків в першу чергу як особа зацікавлена в позитивному для нього за результатами проведеної перевірки висновку, повинен вжити всі можливі заходи з метою отримання по її закінченню довідки, а не акту, в якому фіксуються порушення податкового законодавства.

Отже, перед початком проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків в орендованому приміщенні, особа, відповідальна за проведення перевірки, зобов'язана прийняти надані суб'єктом підприємницької діяльності документи, пов'язані із здійсненням підприємницької діяльності за період, що перевіряється. Зазначені документи приймаються за описом, складеним платником податків за власним бажанням.

Опис наданих для перевірки документів складається у двох примірниках особисто суб'єктом підприємницької діяльності в присутності посадової особи, відповідальної за проведення перевірки. В описі в обов'язковому порядку зазначається кожний переданий документ із зазначенням його найменування, номера та дати видачі. У разі наявності значної кількості однотипних документів, наприклад, накладних на придбання товару, в описі допускається запис із зазначенням назви однотипних документів (накладна), їх кількість, за який період діяльності вони надані та кількість аркушів.

У кінці опису суб'єктом підприємницької діяльності повинно бути зазначено, що для проведення перевірки документи надані в повному обсязі, інші документи, пов'язані із здійсненням підприємницької діяльності, відсутні.

Посадова особа, що здійснює перевірку, ознайомившись із наданими для перевірки документами, перевіривши їх наявність за описом, робить у ньому запис про прийняття для проведення документальної перевірки документів, пов'язаних із здійсненням підприємницької діяльності, зазначає дату їх прийняття та ставить особистий підпис.

Один примірник опису додається до матеріалів перевірки, а інший - залишається у платника податків.

Після закінчення перевірки посадова особа, відповідальна за проведення перевірки, повертає платнику податків документи за описом. Платник податків на першому примірнику опису, що додається до акта перевірки, вчиняє запис: «Документи після завершення проведення перевірки отримав у повному обсязі», зазначає дату їх отримання та ставить особистий підпис.

Таким чином, за відсутності у позивача опису документів, наданих ним на перевірку, є безпідставним твердження останнього про надання їх в повній мірі.

В свою чергу, витребуванні судом в УПМ ДПА в Черкаській області для огляду оригінали фінансово-господарських документів ПП «Старк»належним чином описані та сформовані у 6 (шість) томів на 1399 аркушах.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, встановлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

В зв'язку з наведеним, суд не вбачає підстав для скасування спірних податкових повідомлень-рішень, а тому вимоги позивача є такими, що не підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 17, 86, 159, 162, 163, 186, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови з дня складення та підписання її повного тексту. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 30 липня 2010 року.

Головуючий В.В. Гаращенко

Судді В.В. Мишенко

А.В. Руденко