Рішення № 107470602, 07.11.2022, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/19706/22

Провадження № 2-а/127/164/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.11.2022 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого - судді Клапоущака С.Ю.,

за участю секретаря судового засідання - Ратушняк Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправною та скасування постанови серії ЕАР №5534579 від 27 червня 2022 року про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 6 ст. 121 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправною та скасування постанови серії ЕАР №5534579 від 27 червня 2022 року про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 6 ст. 121 КУпАП.

Згідно з ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 06 вересня 2022 року позивачу ОСОБА_1 поновлений пропущений процесуальний строк звернення до суду з даним позовом, позов прийнято до розгляду та відкрито провадження, підготовче засідання призначено на 20 вересня 2022 року.

Згідно з ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 13 жовтня 2022 року підготовче провадження закрито та призначено адміністративну справу до судового розгляду на 25 жовтня 2022 року.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач ОСОБА_1 зазначив, що ознайомившись з оскаржуваною постановою та постановами державного виконавця Третього відділу Державної виконавчої служби у м. Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Жовмір А.І. від 11.08.2022, ним встановлено, що 27 червня 2022 року інспектором УПП у Вінницькій області капралом поліції Мазуренком В.О. винесено постанову серії ЕАР №5534579, якою притягнуто його до адміністративної відповідальності у виді штрафу в сумі 850 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП.

Зі змісту постанови слідує, що 27 червня 2022 року о 04:44:30 год. він у м. Вінниці по вул. Соборній, 102 керував транспортним засобом «BMW 318», номерний знак НОМЕР_1 , який не зареєстрований у встановленому законом порядку, чим допустив порушення п. 2.9 «в» Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 6 ст. 121 КУпАП. Однак, зазначеного правопорушення він не вчиняв, 27 червня 2022 року о 04:44:30 год. він не перебував по вул. Соборній в м. Вінниці та не керував транспортним засобом «BMW 318», номерний знак НОМЕР_1 . Більш того, автомобіль «BMW 318», номерний знак НОМЕР_1 , ніколи не перебував та не перебуває у його власності, у власності його родичів, ні він, ні його близькі родичі ніколи не користувалися вказаним транспортним засобом. Таким чином, він не розуміє, на якій правовій підставі його притягнуто до адміністративної відповідальності, оскільки жодного відношення до вчинення правопорушення він не має. Позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕАР №5534579, винесену 27 червня 2022 року інспектором Управління патрульної поліції у Вінницькій області Мазуренком В.О., про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП, та провадження в справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, суду надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав та просив позов задоволити.

Згідно з ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача Департаменту патрульної поліції Національної поліції України за довіреністю Химич Д.В. в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, відзив на адміністративний позов суду не надав.

Суд розглянув справу у відсутність представника відповідача Химича Д.В.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Як передбачено ч. 1 ст. 3 Закону України «Про Національну поліцію», у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

За змістом п. 1-2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За змістом ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Відповідно до ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно положень ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення (зі змінами), доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 280 КУпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

В судовому засіданні встановлено, що згідно з постановою серії ЕАР №5534579 від 27 червня 2022 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, складеною інспектором 1-го батальйону 4-ї роти Управління патрульної поліції у Вінницькій області Мазуренком В.О., позивача ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850 гривень за те, що він 27 червня 2022 року о 04:44:30 год. в м. Вінниці по вул. Соборній, 102 керував транспортним засобом «BMW 318», номерний знак НОМЕР_1 ., який був не зареєстрований у встановленому законом порядку, чим порушив п. 2.9 «в» ПДР України керування незареєстрованим транспортним засобом.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України від 02.07.2015 р. № 580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон № 580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України Про дорожній рух від 30.06.1993 за № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 за № 1306 (із змінами та доповненнями, далі ПДР України).

Пунктами 1.3 та 1.9. ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Диспозиція частини 6 статті 121 КУпАП передбачає відповідальність за керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку.

Відповідно до п. 2.9 «в» Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

Позивач вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП, є незаконним, оскільки правопорушення він не вчиняв, 27 червня 2022 року о 04:44:30 год. він не перебував по вул. Соборній в м. Вінниці та не керував транспортним засобом «BMW 318», номерний знак НОМЕР_1 . Більш того, автомобіль «BMW 318», номерний знак НОМЕР_1 , ніколи не перебував та не перебуває у його власності, у власності його родичів, ні він, ні його близькі родичі ніколи не користувалися вказаним автомобілем. Твердження позивача нічим не спростовується.

Проаналізувавши вищезазначені обставини, суд вважає, що поліцейським при винесені постанови не було наведено доказів, на яких ґрунтується його висновок про скоєння позивачем адміністративного правопорушення, будь-які пояснення очевидців, які б підтвердили порушення позивачем ПДР, фото-, відеофіксація зазначеного порушення відсутні.

Суд звертає увагу на те, що статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, відповідач у справі зобов`язаний довести правомірність свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, та, зокрема, довести факт вчинення позивачем порушення ПДР відповідними доказами.

Також, згідно з п. 9 ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи: застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки.

Відповідно до частини першої ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Оскаржувана постанова серії ЕАР №5534579 від 27 червня 2022 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не містить жодних посилань на будь-які докази вчинення позивачем правопорушення.

В порушення вимог ч. 3 ст. 283 КУпАП у постанові по справі про адміністративне правопорушення не зазначено відомостей щодо фіксування інкримінованого позивачу правопорушення, а також не надано інших доказів вчинення правопорушення.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність (частина друга статті 33 КУпАП).

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Правова позиція щодо покладення обов`язку доказування саме на відповідача в подібних правовідносинах, викладена в постановах Верховного Суду від 08.11.2018 по справі №201/12431/16-а, від 23.10.2018 р. по справі № 743/1128/17, від 15.11.2018 р. по справі № 524/5536/17.

Вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності, зафіксовано лише у постанові серії ЕАР №5534579 від 27 червня 2022 року та не підтверджується жодними іншими доказами.

Постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення ним правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Такої ж думки дотримується Верховний Суд у своїй постанові від 26.04.2018 р. по справі №338/1/17.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що постанова по справі про адміністративне правопорушення є протиправною та такою, що не відповідає нормам КУпАП.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне скасувати постанову серії ЕАР №5534579від 27червня 2022рокупро накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення та закрити відносно нього справу про адміністративне правопорушення.

Крім того, суд звертає увагу на те, що частинами 1, 2 статті 132 КАС Українипередбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановленоЗаконом України «Про судовий збір» від 8 липня 2011року №3674-VI(зі змінами та доповненнями), відповідно до ст. 1 якого судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Відповідно до ч. 7ст. 139 КАС Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Зокрема, як встановлено судом, та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, за подання до Вінницького міського суду Вінницької області даної позовної заяви ОСОБА_1 сплачено судовий збір у розмірі 496 гривень 20 копійок, що підтверджується квитанцією про сплату №44147807-1 від 05 вересня 2022 року (а.с. 1).

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 246 КАС України у резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат.

Відповідно доч.1ст.139КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак,беручи доуваги вищевикладене,а такожте,що позовнівимоги ОСОБА_1 задоволені,суд вважаєза необхіднестягнути зарахунок бюджетнихасигнувань Департаментупатрульної поліціїНаціональної поліціїУкраїни на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 496 гривень 20 копійок.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 7, ч. 6 ст. 121, ст. 247, 293КУпАП ст.ст.72,77,118-119,122,243-244,246, 262, 286 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправною та скасування постанови серії ЕАР №5534579 від 27 червня 2022 року про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 6 ст. 121 КУпАП, - задоволити.

Визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕАР №5534579 від 27 червня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у розмірі 850 гривень, винесену інспектором 1-го батальйону 4-ї роти Управління патрульної поліції у Вінницькій області Мазуренком Владиславом Олеговичем.

Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульноїполіції Національноїполіції України (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 496 (чотириста дев`яносто шість) гривень 20 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

.

Суддя: