Рішення № 107467946, 16.11.2022, Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 350/1114/22

Номер провадження 2/350/427/2022

Р ІШ ЕН НЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

16 листопада 2022 року селище Рожнятів

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого судді Пулика М.В.,

секретаря судового засідання Юречко Т.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини,-

установив:

У своїй позовній заяві позивачка ОСОБА_1 просить змінити спосіб стягнення аліментів, що стягуються з відповідача ОСОБА_2 з твердої грошової суми на частку від доходу батька дитини, та стягувати з останнього в її користь аліменти на утримання синів ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з дня подання заяви до досягнення дітьми повноліття.

В обґрунтування позовних вимог позивачка покликається на те, що згідно рішення Рожнятівського районного суду від 05.03.2018 року з відповідача на її користь стягнуто аліменти на утримання синів ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі у розмірі по 1000 гривень на кожну дитину щомісячно, до досягнення дітьми повноліття. Стягнутий розмір аліментів на сьогодні є недостатнім для утримання їхніх дітей та є значно меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку. Дітям повинен бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. У відповідача змінилося матеріальне становище, у зв`язку з його офіційним працевлаштуванням. Він отримує щомісячно заробітну плату, але не приймає участі ні у духовному, ні у матеріальному житті синів, не несе додаткові витрати на їх утримання. У зв`язку з викладеним позивачка просить суд змінити розмір аліментів, що стягуються з відповідача на її користь на утримання дітей з 1000 гривень на кожну дитину на 1/3 частину з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішення суду законної сили і до досягнення дітьми повноліття.

Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, направила суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала повністю, просила про задоволення позову, не заперечила проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_2 будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився повторно, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення судового розгляду не подавав, правом на подачу відзиву на позов не скористався.

На підставі письмової заяви позивачки суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, за відсутності сторін, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст.ст. 247, 280-282 ЦПК України.

Проаналізувавши матеріали справи, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Згідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд зобов`язаний поважати честь і гідність усіх учасників судового процесу і здійснювати правосуддя на засадах їх рівності перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак ( ст.6 ЦПК України).

Відповідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що сторони мають неповнолітніх синів ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 від 07.12.2009, серії НОМЕР_2 від 15.08.2013 (а.с. 5-6).

З відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання синів ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі по 1000 гривень на кожну дитину щомісячно, до досягнення дітьми повноліття, що підтверджується копією рішення Рожнятівського районного суду від 05.03.2018 року (а.с. 7-8).

Позивачка ОСОБА_1 разом з неповнолітніми дітьми ОСОБА_5 , 21.11.2009 року та ОСОБА_2 , 01.08.2013 року проживає в будинку матері ОСОБА_6 по АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою №483 виданої Дубівською сільською радою Калуського району 19.09.2022 (а.с. 10).

Відповідно до ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 150 СК України, батьки зобов`язання піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, та забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до вимог ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною 2 ст.182 СК України встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ст.184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Частиною 1 статті 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Частиною 3 статті 181 Сімейного Кодексу визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Положення ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини, ст.ст.181,182 СК України дають підстави для висновку про те, що суд при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у разі їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. Окрім того, розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами та з урахуванням матеріального становища сторін, має виходити з фактичних обставин справи та мети зобов`язання щодо утримання.

Обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька дитини. Виконання передбачених статтею 150 СК обов`язків батьків щодо виховання та розвитку дитини пов`язане з належним утриманням дитини, від якого залежить забезпечення умов для розвитку дитини здоровою як фізично так і духовно. Тому, визначений на законодавчому рівні прожитковий мінімум для дитини певного віку має забезпечуватись насамперед батьками дитини.

Згідно п. 17 постанови Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року за № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення.

За нормами статті 273 ЦПК України якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що випливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Відповідно до ч. 3ст. 181 СК України право обирати та змінювати спосіб стягнення аліментів на утримання дітей належить їх стягувачу.

Аналізуючи зміст наведених вище норм законодавства можна дійти висновку, що діюче законодавство надає позивачу право обирати спосіб стягнення аліментів на утримання дитини, а при необхідності - змінювати його.

У силу положень ст.ст. 183, 184 СК України суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у вигляді частки від заробітку (доходу) матері, батька дитини або у твердій грошовій сумі.

Частина 1 ст. 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначенихст.182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

Розмір аліментів і спосіб стягнення аліментів може бути визначений судом з урахуванням фактичних обставин справи, які встановлені судом та на які посилався позивач. При цьому право застосування норми закону належить виключно суду (Постанова Верховного Суду України № 6-143цс13 від 05 лютого 2014 року).

Згідно із ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» прожитковий мінімум на дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 2618 гривень, з 1 липня - 2744 гривні, з 1 грудня - 2833 гривні.

Судом встановлено, що присуджений з відповідача розмір аліментів 1000 грн. на кожну дитину щомісячно, на даний час не надає можливості для рівної участі обох батьків у забезпеченні мінімально необхідних потреб дітей у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму, оскільки зазначений розмір аліментів є меншим половини прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, що ставить позивачку у нерівне становище з відповідачем у виконанні обов`язку з утримання неповнолітніх дітей. Необхідність нести зростаючі витрати на утримання дітей внаслідок зростання споживчих цін на товари та послуги, необхідні для утримання та розвитку дітей об`єктивно призводить до погіршення матеріального становища позивачки та покладає на неї надмірний майновий тягар.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги про зміну аліментів підлягають до задоволення, оскільки позивачкою доведено підстави для зміни розміру аліментів у зв`язку зі зміною її майнового стану внаслідок збільшення прожиткового мінімуму на дітей, визначаючи розмір аліментів у розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку щомісячно, суд враховує майновий стан відповідача, який не обмежений у працездатності, а тому має можливість за рахунок заробітку брати участь в утриманні дітей.

Що стосується позовної вимоги про стягнення з відповідача аліментів починаючи від дня пред`явлення позову, суд вважає що вона до задоволення не підлягає, оскільки в даному випадку не підлягають застосуванню положення законодавства що стосується стягнення аліментів. У зв`язку з цим, стягнення аліментів у зміненому розмірі необхідно проводити з часу набрання рішенням законної сили.

Згідно абз. 4 п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Питання судових витрат суд вирішує у відповідності до ст.141 ЦПК України.

Відповідно до положень ч.1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави належить стягнути судовий збір в розмірі 992 гривні 40 копійок, від сплати якого позивачка звільнена при пред`явленні позову.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 81, 89, 141, 247, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів на утримання неповнолітніх дітей - задоволити.

Змінити спосіб стягнення аліментів з твердої грошової суми в розмірі 1000 (одна тисяча) грн. на кожну дитину щомісячно, які стягуються з ОСОБА_2 за рішенням Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 05.03.2018 (справа №350/202/18), та стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жительки АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_4 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дітьми повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 992 грн. 40 коп. (отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106 Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783 Банк отримувача Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001 код класифікації доходів бюджету 22030106).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яка може бути поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: