Ухвала суду № 107467570, 23.11.2022, Галицький районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер 341/1093/20

Номер провадження 1-кп/341/55/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2022 року місто Галич

Суддя Галицького районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянув у судовому засіданні клопотання прокурора, подане в межах кримінального провадження від 07 липня 2020 року № 12020090140000193, про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , українець, громадянин України, безробітний, судимий, зокрема:

29.08.2014 Снятинським районним судом Івано-Франківської області за частиною 1 статті 187, стаття 71 КК України, із призначенням покарання у виді 5 років позбавлення волі, звільнений 02.10.2018 умовно-достроково з невідбутим строком покарання 4 місяці 15 днів,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 289 Кримінального кодексу України.

установив:

23.11.2022 із Галицького відділу Івано-Франківської окружної прокуратури до суду надійшло клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 закінчується 26.11.2022, а судовий розгляд не може бути завершений до цієї дати з об`єктивних причин. При цьому зазначив, що ризики, які спонукали застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та передбачені КПК України не зменшились з часу застосування до обвинуваченого запобіжного заходу та існують і на цей час.

Обвинувачений та його захисник заперечили щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили змінити запобіжний захід на більш м`який, а саме домашній арешт у нічний час. Зазначили, що ризики надумані.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження щодо клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Згідно з ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до ухвали Галицького районного суду від 28.09.2022 щодо

ОСОБА_4 застосовано запобіжний західний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 26.11.2022.

Підставою для застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу виді тримання під вартою стало встановлення фактів злісного невиконання покладених на нього процесуальних обов`язків в частині явки до суду, фактичне переховування обвинуваченого від суду, а також можливість вчинення повторного кримінального правопорушення з огляду на історію притягнення до кримінальної відповідальності.

Злочин, передбачений ч. 2 ст. 289 КК України, у вчиненні якого обвинувачується

ОСОБА_4 , відноситься до категорії тяжких, оскільки за його вчинення передбачене безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених уст. 184цього Кодексу,повинно містити виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

На цей час заявлені та встановлені в ухвалі суду від 28.09.2022 ризики, передбачені пунктами 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшились.

Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду.

Під час розгляду клопотання суд установив, що обвинувачений неодноразово не заявлявся у судові засідання,перебував у розшуку у зв`язку із ухиленням від Галицького районного суду, тобто фактично переховувавсявід суду.Ухвалою судувід 01.06.2022клопотання прокурорапро обраннязапобіжного заходуу виглядітримання підвартою задоволеночастково іщодо обвинуваченогозастосовано запобіжнийзахід увигляді домашньогоарешту настрок до01.08.2022.Після застосуваннязапобіжного заходу ОСОБА_4 продовжив ухилятисявід явкидо суду.Указане свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

При цьому суд установив, що ОСОБА_4 є особою раніше судимою, ніде не працює.

Також, суд вважає доведеним наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення з огляду на його історію неодноразового притягнення до кримінальної відповідальності.

Отже, під час розгляду цього клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд дійшов висновку, що прокурор довів обґрунтованість існування ризиків, зазначених у клопотанні, зокрема, щодо ризику переховуватись від суду, ризику вчинення іншого кримінального правопорушення.

Вищевказане свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу для забезпечення ефективного здійснення кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України підставою застосування запобіжного заходу судом є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам викладеним у клопотанні.

Застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, застави чи особистого зобов`язання неможливо, оскільки ОСОБА_4 не має постійного джерела прибутку, не має міцних соціальних зв`язків, санкція ч. 2 ст. 289 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, що не виключатиме ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду і можливості вчинення іншого кримінального правопорушення.

У зв`язку із наведеним, є достатньо підстав вважати, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам.

З моменту застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та до моменту вирішення цього клопотання не змінились обставини, які стали підставою для обрання вказано запобіжного заходу.

Прокурор у судовому засіданні довів існування обставин, які свідчать про те, що ризики, для запобігання яким до ОСОБА_4 був застосований запобіжний захід ухвалою суду від 28.09.2022, не зменшились та продовжують існувати надалі.

Своєю чергою, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України (ч. 3 ст. 183 КПК України).

Розмір застави відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд дійшов переконання, що в судовому засіданні поза об`єктивним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, а відтак клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 необхідно задовольнити із визначенням розміру застави.

Суд вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України в розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (з 01.07.2022 становить 2600,0 грн), тобто у сумі 78000,0 гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Галицького районного суду Івано-Франківської області, оскільки такий запобіжний захід є достатнім задля забезпечення дієвості цього кримінального провадження.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених ч. 3 ст. 183 КПК України, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, встановленому в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, суд вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на обвинуваченого такі обов`язки:

1. прибувати за кожною вимогою до суду;

2. не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований і проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3. повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;

4. утримуватись від спілкування з потерпілим, свідками.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у цій ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

З огляду на викладене, суддя дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора про продовження строкузапобіжного заходуу виглядітримання підвартою щодообвинуваченого ОСОБА_4 під вартоютерміном до21січня 2023 року (включно).

Виходячи із викладеного, керуючись статтями 131, 132, 176-178, 182-184, 193, 194, 197, 205, 331, 369-372, 395 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця тазареєстрованого заадресою: АДРЕСА_1 ,громадянина України,не працюючого,раніше судимого,терміном до21січня 2023 року (включно).

Тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 здійснювати в Державній установі «Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)».

Заставу визначити у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 78000 (сімдесят вісім тисяч) гривень 00 коп. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом строку дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні обов`язки:

1. прибувати за кожною вимогою до суду;

2. не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований і проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3. повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;

4. утримуватись від спілкування з потерпілим, свідками.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у цій ухвалі розмірі, оригінал документа із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та суддю Галицького районного суду.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала суду підлягає до негайного виконання після її проголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Галицький відділ Івано-Франківської окружної прокуратури .

Строк діїухвали шістдесят днів,тобто до21січня 2023 року (включно).

Про прийняте рішення повідомити зацікавлених осіб.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

СуддяОСОБА_6