Єдиний державний реєстр судових рішень
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2022 року м. Київ № 640/4545/22
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Донця В.А. розглянув у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов`язання вчинити дії.
Адвокат Михалевський Ю.Р. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві сформувати подання про повернення ОСОБА_1 18888,42 грн. сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна згідно з квитанцією №0.0.427056129.1 від 26.08.2015.
Ухвалою суду від 14.02.2022 відкрито провадження в адміністративній справі, постановлено здійснювати судовий розгляд справи в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін, встановлено строки для подання заяв по суті, запропоновано позивачу надати докази, які містять інформацію про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року).
Позов обґрунтовано тим, що позивач звільнений від сплати збору згідно з пунктом 9 статті 1 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування", оскільки придбав житло вперше.
Відповідачем подано відзив про невизнання позову, оскільки відповідно до пункту 43.3 статті 43 Податкового кодексу України обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Відповідач зазначає про наявність права у позивача звернутися до контролюючого органу із заявою про повернення помилково сплачених коштів протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Зазначено, що позивачем не надано жодних належних доказів наявності об`єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду у період з 26.08.2015, не наведено поважних обставин, які не залежать від його волевиявлення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що заважали звернутись до суду у межах встановленого строку. Позивачем з 26.08.2015 жодних дій для захисту, порушених, на думку позивача, прав не вчинялося.
Розглянувши заяви по суті, дослідивши письмові докази, суд установив.
Відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 26.08.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю "Рент-Сервіс" продало (передало у власність) ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею - 84,3 кв. м, за ціною - 1888841,13 грн. (пункти 1, 3, 7). Договір посвідчено приватним нотаріусом Лісовенко В.В., зареєстровано в реєстрі за №962.
До позову додано Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 01.09.2021 №272773518, де зазначено про реєстрацію 26.08.2015 приватним нотаріусом Лісовенко В.В. на підставі договору купівлі-продажу квартири від 26.08.2015 №962 права власності за ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) - квартири АДРЕСА_1 .
Згідно з квитанцією від 26.08.2015 №0.0.427056129.1 ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) сплатила 18888,42 грн. - 1 % збору з операції придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна на рахунок Управління Державної казначейської служби у Голосіївському районі у м. Києві.
Як зазначає представник позивача, 01.09.2021 ОСОБА_1 відправила до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві претензію із вимогою видати подання про повернення помилково сплаченого збору у розмірі 18888,42 грн.
Суд зазначає, що до позовної заяви додано лише першу сторінку заяви, а тому суд не має можливості встановити дату такої заяви та додатки, які додавалися позивачем до вказаної заяви (претензії).
У відповідь на звернення представника позивача від 01.09.2021 (від 08.09.2021 №38905/8) Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві листом від 13.09.2021 №2600-0603-8/146056 повідомило, що згідно Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об`єднані управління, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України 22.12.2014 № 28-2, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 15.01.2015 за № 41/26486, до функцій і повноважень управління Фонду не віднесено збір та перевірка інформації про факт придбання житла вперше. А відтак, Управління не наділено повноваженнями на це. За таких обставин, будь-які документи щодо придбання житла, в тому числі вперше, в Управління відсутні. Також вказано, що відповідно до пункту 43.3 статті 43 Податкового кодексу України обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Зазначено про наявність права у ОСОБА_1 звернутися до контролюючого органу із заявою про повернення помилково сплачених коштів протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Оскільки заява про повернення збору з операції купівлі-продажу нерухомого майна ОСОБА_1 відповідно до квитанції від 26.08.2015 у розмірі 18888,42 грн. подана до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з пропущенням строків звернення, така заява задоволенню не підлягає.
Вирішуючи спір, суд ураховує таке.
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 1 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 №400/97-ВР (з наступними змінами та доповненнями, в редакції, чинній на час придбання позивачем квартири та сплати збору) платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше (абзац перший). Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об`єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України (абзац другий).
Аналогічні норми передбачені пунктом 15-1 "Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 №1740 (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, тому числі, зі змінами внесеними постановою від 23.09.2020 №866).
За змістом наведених норм громадянин не є платником збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, зокрема, в разі придбавання житла вперше.
На підтвердження придбання житла вперше представником позивача додано договір купівлі-продажу квартири від 26.08.2015 №962, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 01.09.2021 №272773518 про реєстрацію 26.08.2015 на підставі вказаного договору права власності позивачем цієї квартири. Згідно з квитанцією від 26.08.2015 №0.0.427056129.1 ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) сплатила 18888,42 грн. - 1 % збору з операції придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна на рахунок Управління Державної казначейської служби у Голосіївському районі у м. Києві
У листі Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 13.09.2021 №2600-0603-8/146056 та у відзиві наведена обставина не заперечується. Підставою для відмови в складенні подання для повернення позивачу 1 % збору на обов`язкове державне пенсійне страхування за придбання квартири слугували добровільна сплата позивачем цього збору під час нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу та ненадання доказів придбання квартири вперше а також пропуск строку звернення до контролюючого органу із заявою про повернення помилково сплачених коштів протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми, тобто з 26.08.2015.
Отже, для вирішення спору суду необхідно встановити чи придбав позивач квартиру за договором купівлі-продажу від 26.08.2015 №962 вперше.
Відповідно до пункту 15-2 "Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій" (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 №866, набрала чинності 26.09.2020) збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо:
право власності на житло, отримане фізичною особою в результаті його приватизації, відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" (підпункт "б");
особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року) (підпункт "в");
особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов (підпункт "г").
Надаючи тлумачення наведеним нормам та пункту 9 частини першої статті 1 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" Верховний Суд у постанові від 25.11.2021 справа №280/9714/20 висловив правову позицію, за якою з 26.09.2020 визначено механізм, за умови дотримання якого фізична особа, що придбаває житло вперше, не сплачує збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого майна (житла) при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу. В зазначених положеннях деталізовано зміст поняття "придбаває житло вперше", яке необхідно розуміти так, що фізична особа не має та не набувала права власності на житло, в тому числі в результаті приватизації. З огляду на наведене під час вирішення питання чи є операція купівлі-продажу житла об`єктом сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, термін "придбавання майна" треба використовувати як такий, що охоплює (включає) не лише оплатне набуття права власності на певний об`єкт, а і його безоплатну приватизацію.
За висновком Верховного Суду, фізична особа звільняється від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, зокрема, якщо подає нотаріусу заяву про те, що вона не має та не набула права власності на житло, що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про відсутність зареєстрованого права власності на житло, а також дані невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду. За умови отримання від фізичної особи таких документів нотаріус на підставі абзацу четвертого пункту 15-3 "Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій" здійснює нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна. Якщо ж особа не скористалася цим механізмом на стадії посвідчення договору в нотаріуса та помилково сплатила збір, то вона вправі скористатися ним вже після посвідчення нотаріусом договору, подавши відповідному територіальному органу Пенсійного фонду визначені підпунктом "в" пункту 15-2 цього Порядку інформацію та пакет документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, для формування відповідного подання про повернення безпідставно сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування. У разі отримання відмови особа може оскаржити таке рішення до суду.
Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, наведена правова позиція Верховного суду в справі №280/9714/20 підлягає врахуванню.
В спорі, що розглядається, судом установлено сплату позивачем 1 % збору на обов`язкове державне пенсійне страхування в розмірі 18888,42 грн. за придбання квартири згідно з договором купівлі-продажу від 26.08.2015 №962. У заяві від 01.09.2021 про повернення зайво сплаченого збору, адресованого відповідачу, не зазначено про наявність у позивача інформації про невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, перебування його в черзі на одержання житла. Згідно з переліком додатків до заяви таких доказів не додано. Більше того, як вже зазначалось судом, оскільки до позовної заяви додано лише першу сторінку заяви, а тому суд не має можливості встановити які саме додатки та яка інформація додавалися позивачем до вказаної заяви (претензії).
Судом уже вказувалось, що в ухвалі про відкриття провадження у справі суд пропонував подати представнику позивача докази, які містять інформацію про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року) відповідно до підпункту "в" пункту 15-2 "Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій". Адвокатом таких доказів не подано, клопотань з цього приводу не заявлено.
На думку суду, необхідно погодитись з доводами представника відповідача, що неподання позивачем таких доказів під час нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу квартири від 26.08.2015, подання заяви 01.09.2021 про повернення помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування шляхом формування та надіслання Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві відповідного подання без таких доказів, а також неподання їх під час судового розгляду адміністративної справи є підставою для висновку про непідтвердження та недоведення придбання позивачем житла вперше.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України: кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (частина перша); в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (частина друга).
З огляду на наведене правове регулювання та положення пункту 15-2 "Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій", суд вважає, що обов`язок доведення невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, перебування в черзі на одержання житла покладено саме на позивача. При цьому суд ураховує, що відповідна інформація відповідачу невідома, доступ до неї відсутній.
З огляду на проаналізоване правове регулювання, наведені правові позиції Верховного Суду та встановлені обставини, суд доходить висновку про необґрунтованість позовних вимог про протиправність відмови відповідача вчинити дії з повернення зайво сплаченого позивачем 1% збору на обов`язкове державне пенсійне страхування за придбання квартири та зобов`язання вчинити такі дії, оскільки представником позивача не доведено придбання позивачем квартири вперше.
Крім того, згідно з висновком Верховного Суду, викладеного у постанові від 19.08.2021 у справі № 360/2687/20, спірні правовідносини в якій є аналогічними розглядуваній справі, початок перебігу строку на звернення до суду розпочався для позивачки саме з часу, коли вона дізналася або повинна була дізнатися про своє порушене право, й таким днем є дата сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, платником якого, на переконання позивачки, вона не є, й, відповідно, який був сплачений нею помилково.
Верховний Суд вказав, що відповідно до пункту 43.3 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час сплати позивачем збору на обов`язкове державне пенсійне страхування) обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Я уже вказувалось судом, за змістом частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства суд повинен враховувати правові позиції Верховного Суду щодо застосування норм за подібних обставин.
Отже, позивач повинна була дізнатися про порушення свого права у день здійснення відповідного платежу 26.08.2015, а не із змісту листа Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 13.09.2021.
З огляду на викладене, суд зазначає про пропущення позивачем строку звернення до пенсійного органу із заявою на повернення збору на обов`язкове державне пенсійне страхування (1095 днів).
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також письмові доводи сторін, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Представником позивача сплачено судовий збір у розмірі 992,40 грн. (квитанція від 03.02.2022 № 4493-3132-7490-2329). Оскільки в задоволенні позову відмовлено, сторонами не надано інших доказів понесення судових витрат, такі витрати розподілу та присудженню не підлягають.
Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову відмовити повністю.
Позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_4 ).
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код 42098368, місцезнаходження: 04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 16).
Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя В.А. Донець
Судове рішення № 107464771, Окружний адміністративний суд міста Києва було прийнято 22.11.2022. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 640/4545/22. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: