Рішення № 107463850, 21.11.2022, Запорізький окружний адміністративний суд

Дата ухвалення
21.11.2022
Номер справи
280/5567/22
Номер документу
107463850
Форма судочинства
Адміністративне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21 листопада 2022 року Справа № 280/5567/22 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернової Ж.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 доУправління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Шевченківському району про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Шевченківському району (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

визнати протиправними діївідповідача,які полягають у виплаті позивачугрошової допомоги до 05 травня 2022 року,як учаснику бойових дій, урозмірі,який не відповідає статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

стягнути з відповідачанакористь позивача суму недоплаченої разової грошової допомоги до 05 травня 2022 рокуврозмірі8179,00гривень;

В обґрунтування позовних вимог зпосиланням на рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 по справі №1-247/2018(3393/18) зазначено, що виплата у2022роціразової грошової допомогиу сумі 1491,00грн є протиправною, оскільки не відповідає ч.5 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551-ХІІ (даліЗакон України №3551-ХІІ) в редакції Закону України «Про внесення зміндоЗакону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 №367-XIV (даліЗакон України №367-XIV) та свідчить про порушення правпозивачана отримання такоїдопомогиу належномурозмірі.Просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 26.09.2022відкрито провадження у справі №280/5567/22, справу призначенодорозгляду за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення та виклику сторін.

У зв`язкузрозглядом справи в порядку письмового провадження, відповіднодовимог ч. 4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України (даліКАС України), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідач у поданому до суду письмовому відзиві проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень посилається на те, що виплату позивачу щорічноїразової допомоги до5травняздійснено на підставі чинних норм Закону України №3551-ХІІ урозмірі,визначеному Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України. Зауважено, що управління виконує функцію виплатидопомоги(тобто перерахування коштів на розрахунковий рахунок банківської установи), а не встановлює розмір такоїдопомоги. Зврахуванням того, що всі виплати здійснюються через органи Державного казначейства України, спроби органу соціального захисту населення виплатити іншусуму допомоги,ніж це передбачено паспортом бюджетної програми на відповідній рік, буде розцінено як нецільове використання бюджетних коштів. На думкувідповідача,рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 по справі №1-247/2018(3393/18) не обмежує дію актів законодавства, а саме постанови відповіднодоякої щорічно встановлюється фіксований розмірразової грошової допомоги до5травняучасникам бойових дій в межах бюджетних призначень та самого чинного Закону України №3551-ХІІ. А тому підстави перерахування виплатигрошової допомоги до5травняза2022рік у іншомурозмірів управління відсутні. Крім того зазначено, що упраління не є належним відповідачем по справі, у зв`язкузтим, що рішення про становлення розміру щорічноїразової грошової допомогиучасникам бойових дій приймається Кабінетом Міністрів України, який і має бути відповідачем у справі. На підставі викладеного, просить суд відмовити у задовленні позову у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 04.05.2020 та отримує щорічну разову грошову допомогу як учасник бойових дійдо5травнявід Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Шевченківському району району.

У2022році позивач отримав разову щорічну грошову допомогудо5травня 2022 рокуурозмірі1491,00грн., що відповідає розміру, встановленому постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання виплати у2022роціразової грошової допомоги,передбаченої Законом України"Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"і «Про жертви нацистських переслідувань» від 07.05.2022№540 (даліПостанова №540).

Позивач звернувсядо відповідачаіз заявою, в якій просив виплатити недоплачені кошти щорічноїразової грошової допомоги до5травня,як учаснику бойових дій.

Листом від 02.08.2022№Ч-1428 відповідач повідомивпозивачапро відсутність підстав, зокрема, для виплати останньомудопомоги до5травняза2022рік у збільшеномурозмірі,оскільки виплату здійснено відповіднодовимог чинного законодавства в повному обсязі, без порушень .

Не погодившисьзнарахуванням та виплатою щорічноїразової грошової допомоги до5травняза2022рік у меншомурозмірі,ніж передбачено ч.5 ст. 12 Закону України №3551-ХІІ, позивач звернувсядосудузданим позовом.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачемдокази, суд приходитьдонаступних висновків.

Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 24 Конституції України визначено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Згідно зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіттязнезалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяння формуванню в суспільстві шанобливого ставленнядонихзабезпечує Закон України№3551-XII.

Відповіднодоч.5 ст. 12 Закону України № 3551-XII (в редакції Закону України "Про внесення зміндоЗакону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998 №367-XIV) щорічнодо5травняучасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога урозміріп`яти мінімальних пенсій за віком.

Підпунктом "б" п.п 1 п. 20 розділу II "Внесення зміндодеяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення зміндодеяких законодавчих актів України" № 107-VI від 28.12.2007 (набрав чинності 01.01.2008)ч.5 ст. 12 Закону України № 3551-XII викладено у такій редакції: "Щорічнодо5травняучасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога урозмірі,який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України".

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення п.п "б" п.п. 1 п.20 розділу II "Внесення зміндодеяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення зміндодеяких законодавчих актів України" № 107-VI від 28.12.2007.

У подальшому Законом України від 28.12.2014 № 79-VІІІ "Про внесення зміндоБюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" (набрав чинності 01.01.2015, даліЗакон України № 79-VІІІ ) розділ VІ "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України доповнено п. 26, яким встановлено, що норми і положення, зокрема ст. 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячизнаявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

На виконання зазначених приписів Бюджетного кодексу Українизметою забезпечення виплатиразової грошової допомогиветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", Кабінетом Міністрів України щороку приймалися відповідні щодо окремого бюджетногорокупостанови, а саме: № 147 від 31.03.2015, № 141 від 02.03.2016, № 233 від05.04.2017, № 170 від 14.03.2018, № 237 від 20.03.2019, № 112 від 19.02.2020, № 325 від 08.04.2021 та №540 від 07.05.2022якими визначався, зокрема, розмір та порядок виплатиразової грошової допомогиучасникам бойових дій.

Тобто, Кабінету Міністрів України були делеговані повноваження встановлювати розмірразової грошової допомоги до5травня.

Зокрема, у Постанові №540 від 07.05.2022визначено розмір виплатиразової грошової допомоги до5травняучасникам бойових дій - 1491 гривня.

Водночас рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 № 3-р/2020 у справі № 1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення п. 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення ст. 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України № 3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячизнаявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно тексту вказаного рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 судом встановлено, що в Основному Законі України встановлено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою (ст. 1); права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави (ч.2 ст. 3).

В Україні визнається і діє принцип верховенства права; Конституція України має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (ч. 1, 2 ст. 8 Основного Закону України).

ВідповіднодоКонституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу (ч. 1 ст.17); захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов`язком громадян України (ч. 1 ст. 65); держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей (ч. 5 ст. 17).

ЗгіднозОсновним Законом України Державний бюджет України і бюджетна система України встановлюються виключно законами України (п. 1 ч. 2 ст. 92). Такими законами є Закони України про Державний бюджет України на кожний рік і Бюджетний кодекс.

У преамбулі Бюджетного кодексу зазначено, що кодексом визначаються правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства. Кодексом регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства, і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, а також визначаються правові засади утворення та погашення державного і місцевого боргу (ст.1 Кодексу).

Відповіднодоп.п. 5 п. 63 розділу І Закону України № 79-VІІІ розділ VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу було доповнено, зокрема, п. 26, яким передбачено, що окремі положення ряду законів України, в тому числі й Закону України №3551-ХІІ, застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячизнаявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Вказаними положеннями Закону України №3551-ХІІ передбачено пільги учасникам бойових дій та особам, прирівнянимдоних (ст. 12), особамзінвалідністю внаслідок війни (ст. 13), учасникам війни (ст. 14), особам, на яких поширюється чинність Закону України №3551-ХІІ (ст. 15), особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною (ст. 16).

За юридичною позицією Конституційного Суду України «встановлення пільг ветеранам війни, особам, на яких поширюється чинність Закону України №3551-ХІІ, є одним із засобів реалізації державою конституційного обов`язку щодо забезпечення соціального захисту осіб, які захищали Батьківщину, її суверенітет і територіальну цілісність, та членів їхніх сімей. Держава не може в односторонньому порядку відмовитися від зобов`язання щодо соціального захисту осіб, які вже виконали свій обов`язок перед державою щодо захисту її суверенітету і територіальної цілісності. Невиконання державою соціальних зобов`язань щодо ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону України №3551-ХІІ, підриває довірудодержави… Соціальний захист ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону України №3551-ХІІ, спрямований на забезпечення їм достатнього життєвого рівня. Обмеження або скасування пільг для ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону України №3551-ХІІ, без рівноцінної їх заміни чи компенсації є порушенням зобов`язань держави щодо соціального захисту осіб, які захищали Вітчизну, та членів їхніх сімей. У разі зміни правового регулювання набуті вказаними особами пільги чи інші гарантії соціального захисту повинні бути збережені із забезпеченням можливості їх реалізації. Обмеження або скасування таких пільг, інших гарантій соціального захисту можливе лише у разі запровадження рівноцінних або більш сприятливих умов соціального захисту» (абз.2, 3 п. 5 мотивувальної частини Рішення від 18.12.2018 № 12-р/2018).

Конституційний Суд України звертає увагу, що предмет регулювання Кодексу, так само як і предмет регулювання законів України про Державний бюджет України на кожний рік, є спеціальним, обумовленим положеннями п. 1 ч. 2 ст. 92 Основного Закону України.

Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 22.05.2008 №10-рп/2008 наголошував на тому, що «законом про Держбюджет не можна вносити змінидоінших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскількизоб`єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесеннядоних змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони» (абз. 3,4 п.п 5.4 п. 5 мотивувальної частини).

Таким чином, виходячизтого, що предмет регулювання Кодексу, так само як і предмет регулювання законів України про Державний бюджет України на кожний рік, є спеціальним, обумовленим положеннями п. 1 ч. 2 ст. 92 Основного Закону України, Конституційний Суд України дійшов висновку, що Кодексом не можна вносити змінидоінших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України.

Конституційний Суд України вважає, що встановлення п. 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу іншого, ніж у статтях 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України №3551-ХІІ, законодавчого регулювання відносин у сфері надання пільг ветеранам війни спричиняє юридичну невизначеність при застосуванні зазначених норм Кодексу та Закону України №3551-ХІІ, що суперечить принципу верховенства права, встановленому ст. 8 Конституції України.

Крім того, Конституційний Суд України в Рішенні від 18.12.2018 №12-р/2018 уже наголошував, що «забезпечення державою соціального захисту осіб, які відповіднодообов`язку, покладеного на них ч.1 ст. 65 Конституції України, захищали Вітчизну, суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України, та членів їхніх сімей згіднозч. 5 ст. 17 Конституції України в поєднаннізчастиною першою цієї статті означає, що надання пільг, інших гарантій соціального захисту ветеранам війни, особам, на яких поширюється чинність Закону України №3551-ХІІ, не має залежати від матеріального становища їхніх сімей та не повинне обумовлюватися відсутністю фінансових можливостей держави» (абз. 9 п. 6 мотивувальної частини).

Відповіднодост. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського судузправ людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950рокуі протоколидонеї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського судузправ людини та Європейської комісіїзправ людини як джерело права.

Разова грошова допомога учасникам бойових дій є доходом та власністю (матеріальним інтересом, захищеним ст.1 Першого протоколудоКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Стаття 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у редакції протоколів №11 та №14 (04.11.1950), визначає, що Високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі I цієї Конвенції.

Стаття 1 Першого протоколудоКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У рішенні Європейського судузправ людини у справі «Суханов та Ільченко проти України» (заяви № 68385/10 та № 71378/10) від 26.06.2014 Європейський судзправ людини зазначив, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальноїдопомогиможе становити втручання у право власності (п. 52).

Відповіднодоп. 21, 24 рішення у справі «Федоренко проти України» (№25921/02) Європейський Судзправ людини, здійснюючи прецедентне тлумачення ст. 1 Першого ПротоколудоКонвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути «існуючим майном» або «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи «законними сподіваннями» отримання права власності.

Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судомзправ людини і в справі «Стреч проти Сполучного Королівства» (Stretch v. TheUnitedKingdom №44277/98).

Громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, а також в тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано. Тобто, набуте право не може бути скасоване чи звужене (правові позиції Конституційного Суду України в рішеннях від 22.09.2005 №5-рп/2005, від 29.06.2010 № 17-рп/2010, від 22.12.2010 №23-рп/2010, від 11.10.2011 №10-рп/2011).

Підсумовуючи, окреме положення п. 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення ст. 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України № 3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячизнаявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинністьздня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Отже,з27.02.2020 норми і положення, зокрема ст. 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України № 3551-XII, не застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячизнаявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Таким чином,з27.02.2020 застосовуються положення ст. 12 Закону України № 3551-XIIв редакції Закону України "Про внесення зміндоЗакону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998 № 367-XIV (зурахуванням рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10рп/2008), а саме: щорічнодо5травняучасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога урозміріп`яти мінімальних пенсій за віком.

Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає, що діївідповідачащодо невиплати позивачуразової грошової допомоги до 05 травняза2022рік урозмірі,визначеномуст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"в редакціїЗакону України №367-ХІУ від 25.12.1998 «Про внесення зміндоЗакону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» є протиправними.

Відповіднодоч. 2ст. 9 КАС Українисуд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповіднодоцьогоКодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушеньзбоку суб`єктів владних повноважень.

Суд зазначає, що належним способом захисту прав та інтересівпозивачав даному випадку є зобов`язання Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Шевченківському району здійснити перерахунок та виплату позивачу, як учаснику бойових дій, щорічноїразової грошової допомоги до 05 травняза2022рік урозміріп`яти мінімальних пенсій за вікомзурахуванням раніше виплачених сум, у зв`язку із чим виходить за межі позовних вимог в даній частині.

Разом із тим, стосовно стягненнязУправління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Шевченківському району накористь позивача суму недоплаченої разової грошової допомоги до 05 травня 2022 рокуврозмірі 8179,00грн. слід зазначити, що стягненню підлягають нараховані, але не виплачені суми водночас, спірнусумупозивачу на момент розгляду справи по суті не нараховано, доказів зворотнього суду не надано.

Посиланнявідповідачана те, що Кабінет Міністрів України має бути відповідачем по справі, суд відхиляє, оскільки саме відповідач проводить виплатуразової грошової допомогита повинен самостійно вирішувати яким нормативно-правовим актом керуватися під час визначення розміру належноїдовиплати суми коштів.

Згіднозч.1ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається навідповідача(ч.2 ст.77 КАС України).

На підставі системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заявлених позовних вимог.

Оскільки позивачем, в силу положень Закону УкраїниПро судовий збір, судовий збір не сплачувався, то відповідно розподіл судових витрат не проводиться.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-10, 14, 90, 143, 241-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) доУправління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Шевченківському району (69068, м.Запоріжжя, вул.Чарівна, буд.16, код ЄДРПОУ 37573780) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Шевченківському району щодо виплати ОСОБА_1 суми разової грошової допомогиза2022рік, яка виплачується щорічнодо5травняучасникам бойових дій, врозміріменшому, ніж п`ять мінімальних пенсій за віком.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Шевченківському району нарахувати та виплатити ОСОБА_1 сумунедорахованої щорічноїразової грошової допомоги до5травня,як учаснику бойових дій, за2022рік урозміріп`яти мінімальних пенсій за вікомзурахуванням фактично виплаченої суми.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ж.М. Чернова

Часті запитання

Який тип судового документу № 107463850 ?

Документ № 107463850 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 107463850 ?

Дата ухвалення - 21.11.2022

Яка форма судочинства по судовому документу № 107463850 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 107463850 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 107463850, Запорізький окружний адміністративний суд

Судове рішення № 107463850, Запорізький окружний адміністративний суд було прийнято 21.11.2022. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.

Судове рішення № 107463850 відноситься до справи № 280/5567/22

Це рішення відноситься до справи № 280/5567/22. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 107463849
Наступний документ : 107463851