Рішення № 107463784, 14.11.2022, Запорізький окружний адміністративний суд

Дата ухвалення
14.11.2022
Номер справи
280/2915/22
Номер документу
107463784
Форма судочинства
Адміністративне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 листопада 2022 року Справа № 280/2915/22 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернової Ж.М., розглянувши в письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі відповідач 1, ГУ ДПС у Запорізькій області), Державної податкової служби України (далі відповідач 2, ДПС України), в якій позивач просить суд:

визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області від 07.12.2021 №3481926/3341114637 про відмову в реєстрації податкової накладної №140 від 17.11.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних, та від 07.12.2021 №3481858/3341114637 про відмову в реєстрації податкової накладної №141 від 17.11.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №140, №141 від 17.11.2021 датою її подання на реєстрацію;

стягнути з відповідачів на користь позивача понесені судові витрати, що включають в себе судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачем було подано на реєстрацію до податкового органу податкові накладні №140 від 17.11.2021, №141 від 17.11.2021, втім, згідно квитанцій про реєстрацію податкові накладні зупинено та запропоновано платнику податків подати додаткові документи та пояснення, достатні для прийняттярішенняпро реєстрацію ПН/РК. На виконання п.п.201.16.2 п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України позивачем було направлено документи, запитувані відповідачем. Однак, комісією Головного управління ДПС у Запорізькій області було прийняторішенняпровідмовууреєстрації податкових накладних. Позивач вважає, щорішеннявідповідача провідмовууреєстрації податкових накладнихєпротиправними,оскільки підстав для зупиненняреєстраціїїї не було. Подані позивачем документи повністю підтверджують реальність господарських операцій,зарезультатами яких складені податкові накладні, які надіслані дляреєстрації.З урахуванням наведеного,рішення комісії,яка приймаєрішенняпро реєстраціюподатковоїнакладної/розрахунку коригування вЄдиному реєстрі податкових накладнихабовідмовув такійреєстраціїє протиправним та підлягають скасуванню. З огляду на викладене, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою суду від 10.05.2022 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд останньоїзаправилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Представник відповідачів проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень представник послався на те, що реєстрація спірних податкових накладних зупинена відповідно до пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Відповідач зазначає, що позивачем дійсно подавались до комісії додаткові документи, проте не у повному обсязі. Вказує, що підставами для прийняття комісією ГУ ДПС у Запорізькій області рішення про відмову в реєстрації спірної накладної стало те, що платником податків не було надано на розгляд комісії первинних документів достатніх для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зазначає, що комісія не має ані повноважень, ані об`єктивної можливості визначати конкретний детальний перелік необхідних документів для кожного окремого випадку зупинення податкових накладної індивідуально для платника. Відповідно, у разі якщо такий ризик наданим пакетом документів та/ або поясненнями не спростовано, комісія контролюючого органу не має іншого законного рішення як відмовити у реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування. Відповідач вважає, що зобов`язання покладені на ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні є передчасними, в той час як належним способом захисту порушеного права є зобов`язання ДПС України повторно розглянути питання щодо реєстрації податкових накладних. Крім того відповідач зазначає, що вимоги позивача щодо відшкодування витрат на правову допомогу у розмірі 3000,00 грн. не підлягають задоволенню, оскільки не мають належного документального підтвердження та є не співмірними з обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт. У зв`язку з чим просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ФОП ОСОБА_1 зареєстрований 12.03.2018, номер запису 21010000000029417, у встановленому законом порядку та перебуває на податковому обліку у Головному управлінні ДПС у Запорізькій області.

Видами економічної діяльності ФОП ОСОБА_1 є: 33.12 ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення (основний); 95.22 ремонт побутових приладів, домашнього та садового обладнання; 47.78 роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах; 47.19 інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 45.32 роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 45.20 технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів.

Судом встановлено, що в процесі здійснення господарської діяльності, позивачем було складено та направлено на реєстрацію вЄдиному реєстрі податкових накладнихподаткові накладні №140, №141 від 17.11.2021.

Відповідно до отриманої квитанції документ прийнято, реєстрація зупинена. Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 17.11.2021 №140 вЄдиному реєстрі податкових накладнихзупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 8436, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постіинии основі постачаються (виготовляються), та іх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняттярішенняпро реєстрацію/відмову вреєстрації податковоїнакладної/розрахунку коригування вєдиному реєстрі податкових накладних.Додатково повідомляємо: показник "D"=11.6255%, "P"=3158.67.

Відповідно до отриманої квитанції документ прийнято, реєстрація зупинена. Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 17.11.2021 №141 вЄдиному реєстрі податкових накладнихзупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 8205, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постіинии основі постачаються (виготовляються), та іх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняттярішенняпро реєстрацію/відмову вреєстрації податковоїнакладної/розрахунку коригування вєдиному реєстрі податкових накладних.Додатково повідомляємо: показник "D"=11.6255%, "P"=3158.67.

Позивач скористався правом на подання додаткових документів та пояснень до ДПС, зарезультатами розгляду документів комісією регіонального рівня ДПС у Запорізькій області було прийняторішення№3481926/3341114637 та № 3481858/3341114637 від 07.12.2021провідмовууреєстрації податковихнакладних 17.11.2021 №140, №141 вЄдиному реєстрі податкових накладнихз тієї підстави, що платником податку не надано первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки,накладних.

Додаткова інформація: відсутні первинні документи щодо місць зберігання, складські документи (інвентаризаційні описи) щодо взаєморозрахунків.

Не погоджуючись із рішеннями про відмову вреєстрації податкових накладнихтазвимогою вчинити певні дії позивач звернувся до судузданим адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальністьзапорушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України(далі -ПК України).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникненняподатковихзобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодореєстраціїу порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її вЄдиному реєстрі податкових накладниху встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її вЄдиному реєстрі податкових накладнихта надати покупцюзайого вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована вЄдиному реєстрі податкових накладнихплатником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстраціяподатковоїнакладної/розрахунку коригування вЄдиному реєстрі податкових накладнихможе бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупиненняреєстрації податковоїнакладної/розрахунку коригування вЄдиному реєстрі податкових накладних(далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупиненняреєстрації податковоїнакладної/розрахунку коригування вРеєстрі,права та обов`язки їх членів визначені Порядком зупиненняреєстрації податковоїнакладної/розрахунку коригування вЄдиному реєстрі податкових накладних,затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165).

Згідно з пунктом 3 Порядку №1165 податкові накладні/ розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються дляреєстраціївРеєстрі,перевіряються щодо відповідності ознакам безумовноїреєстрації податковоїнакладної/розрахунку коригування.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано дляреєстраціївРеєстріподаткову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовноїреєстрації,перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам,заякими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державноїреєстраціїфізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державноїреєстраціїфізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органуподатковоїзвітності з податку на додану вартістьзадва останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітностізаостанній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих дляреєстраціїподатковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно з пунктом 6 Порядку №1165 питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймаєтьсярішенняпро відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засіданнякомісіїрегіонального рівня та прийняття відповідногорішення.

Платник податку отримуєрішенняпро відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такогорішення.

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Судом встановлено, що оскаржуванірішенняне містять жодного розшифруванняподатковоїінформації, натомість податковим органом лише продубльовано зміст п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, що не дає можливості встановити, яких саме документів недостатньо контролюючому органу для прийняттярішенняпро невідповідність критеріям ризиковості платника податку.

Положеннями пункту 6 Порядку №1165 визначено, що комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Під час розгляду справи судом встановлено, що реєстраціюподаткових накладнихпозивача зупинено з тієї підстави, що позивач відповідає п.1 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняттярішенняпро реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Однак, суд зазначає, що у разі зупиненняреєстрації податкових накладнихна підставі п.1 Критеріїв ризиковості платника податку, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.

Натомість, надіслані позивачу квитанції містять вимогу щодо надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняттярішенняпро реєстрацію/відмову вреєстрації податковоїнакладної/розрахунку коригування вЄдиному реєстрі податкових накладних,без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняттярішенняпро реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Як встановлювалося судом, позивачем було надано пояснення та копії документів щодоподаткових накладних,реєстрацію яких зупинено.

При цьому, суд зазначає, що недотримання вимог контролюючого органу щодо змісту та обґрунтованості квитанцій про зупиненняреєстрації податкової накладноїобумовило неоднозначне трактування позивачем вимоги податкового органу щодо переліку документів, необхідних дляреєстрації податкових накладних,що в свою чергу, обумовило прийняття відповідачем оскаржуваних рішень, з підстав ненадання тих документів, які контролюючим органом не витребовувались.

Відповідно п.2, п.3, п.4 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмовувреєстрації податковихнакладних/ розрахунків коригування вєдиному реєстрі податкових накладних№520 від 12.12.2019 року (далі Порядок №520) прийняття рішень про реєстрацію /відмовувреєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування вРеєстрі,реєстрацію яких зупинено, здійснюютькомісіїз питань зупиненняреєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування вРеєстріголовних управлінь Державноїподатковоїслужби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настаютьзаднем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймаєрішенняпро реєстрацію абовідмовувреєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування вРеєстріта надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупиненняреєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування вРеєстріплатник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівнярішенняпро реєстрацію /відмовувреєстрації податковоїнакладної/ розрахунку коригування вРеєстрі.

Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівнярішенняпро реєстрацію /відмовувреєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування вРеєстрі,реєстрацію яких зупинено вРеєстрі,а саме:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Відповідно п.11 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмовувреєстрації податковихнакладних/ розрахунків коригування вєдиному реєстрі податкових накладних№520 від 12.12.2019 року комісія регіонального рівня приймаєрішенняпровідмовувреєстрації податковоїнакладної/ розрахунку коригування вРеєстрів разі:

1) ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено вРеєстрі;

2) та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

3) та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Разом з тим, у пункті 6 Порядку № 1165 вказано, що інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

З урахуванням положень наведених норм, комісією регіонального рівня приймаєтьсярішенняпровідмовувреєстрації податковоїнакладної/розрахунку коригування вРеєстрі зарезультатами розгляду інформації та копій документів платника податку. Отже, контролюючий орган має зажадати від платника податку документів та пояснень на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю його діяльності, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях. Також аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, щорішення комісіїконтролюючого органу повинно містити чітку і обґрунтовану підставу для відмови вреєстрації податкової накладної.

При цьому судом встановлено, що позивачем після зупиненняреєстрації податкових накладнихзвертався до контролюючого органу з відповідними первинним документами щодо наявності підставреєстрації податкових накладних.

Отже, суд зазначає, що позивачем надано письмові пояснення, додані документи, на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, до якої застосована процедура зупиненняреєстраціїзгідно з п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України.

Таким чином суд доходить висновку, що спірнірішенняконтролюючого органу не містять конкретної інформації, які саме документи складені позивачем із порушенням законодавства, або документів, які мав надати позивач на пропозицію контролюючого органу, але не надав, що свідчить про не надання комісією належної оцінки, які ж саме документи платником податку подано не було, і яким чином це унеможливило реєстраціюподаткової накладноїв ЄРПН.

При цьому, контролюючий органне надав належної оцінки поясненням та доказам (первинним документам), наданих позивачем.

У своїх відзивах відповідачі також не надали відповідних пояснень щодо підстав та обґрунтувань зазначених вище висновків.

Отже, в даному випадку суд зазначає, що використання податковим органом загальних висновків призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути обізнаним у моделюванні поведінки та таким, що не повідомлений про необхідність надання документівзавичерпним і зрозумілим переліком.

Рішеннясуб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особирішення.

Принцип обґрунтованостірішеннявимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особирішенняповинно бути вмотивованим.

Таким чином суд доходить висновку, що спірнірішенняконтролюючого органу не містять конкретної інформації, які саме документи складені позивачем із порушенням законодавства, або документів, які мав надати позивач на пропозицію контролюючого органу, але не надав, що свідчить про не надання комісією належної оцінки, які ж саме документи платником податку подано не було, і яким чином це унеможливило реєстраціюподаткових накладнихв ЄРПН.

Більш того, з огляду на відсутність конкретизації вимог контролюючого органу щодо надання документів (чіткий їх перелік),рішенняпровідмовувреєстрації податкових накладнихне відповідають критерію обґрунтованості, а тому єпротиправними.

Отже, позиція відповідача зафіксована у спірних рішеннях щодо ненадання платником податків копій первинних документів, згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, Порядком зупиненняреєстрації податковоїнакладної/розрахунку коригування вЄдиному реєстрі податкових накладних,затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165, Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову вреєстрації податковихнакладних/розрахунків коригування вЄдиному реєстрі податкових накладних,затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року № 520, є необґрунтованими, а в спірних рішеннях не наведено належного мотивування причин відмови уреєстрації податкових накладних,складених позивачем.

При цьому, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 04.12.2018 року у справі № 821/1173/17.

Про дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення дляреєстрації податкової накладної,а такожзаумови посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.

І навпаки, не наведення мотивів прийнятих рішень "суб`єктивізує" акт державного органу і не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини,заяких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятогорішення.

Оскільки відповідач у спірних рішеннях зазначив загальну, неконкретизовану та неоднозначну причину відмови уреєстрації податкової накладної,він прийняв невмотивованерішення,оскільки його зміст не дає чіткого розуміння обставин,заяких було прийняте негативне для платника податківрішення. Прийняття негативного для платника податківрішеннябез зазначення конкретних мотивів дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасуваннярішенняпровідмовувреєстрації податкової накладної.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 10.04.2020 року у справі №819/330/18.

Таким чином, суд доходить висновку про протиправність спірних рішень №3481926/3341114637 від 07.12.2021, №3481858/3341114637 від 07.12.2021 провідмовууреєстрації податкових накладнихпозивача вЄдиному реєстрі податкових накладних.

Згіднозпунктами 2, 4, 10 частини 2статті 245 КАС Україниу разі задоволення позову суд може прийнятирішенняпро визнанняпротиправнимта скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушеньзбоку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Суд також враховує, що чинним законодавством покладено на Державну податкову службу України обов`язок щодо прийняттярішенняпро реєстраціюподатковоїнакладної/розрахунку коригування вЄдиному реєстрі податкових накладнихабовідмовууреєстрації податковоїнакладної/розрахунку коригування вЄдиному реєстрі податкових накладних.Тобто, податковому органу надано право вільно обирати одне з двох рішень, яке на його думку є законодавчо обґрунтованим та правильним. А отже, «свобода розсуду» податкового органу, у разі встановлення судом протиправності відмови уреєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування вЄдиному реєстрі податкових накладних,звужується до єдиного юридично допустимогорішення,в даному випадкурішенняпро реєстраціюподатковоїнакладної/розрахунку коригування вЄдиному реєстрі податкових накладних.

Враховуючи вищевикладене, оскільки оскаржувані рішення №3481926/3341114637 від 07.12.2021, №3481858/3341114637 від 07.12.2021 Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, як встановлено вище, підлягають скасуванню, то суд приходить до висновку, що ефективним та реальним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Державноїподатковоїслужби України зареєструвати вЄдиному реєстрі податкових накладнихподаткові накладні №140 від 17.11.2021, №141 від 17.11.2021, подані фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , датою їх подання.

Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За приписами частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності..

Згідно з ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Завказаних обставин, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуютьсязарахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у загальному розмірі 4962,00 грн. згідно із платіжними дорученнями №137 від 11.02.2022 на суму 2481,00 грн., №138 від 11.02.2022 на суму 2481,00 грн.

Щодо стягнення судових витрат на професійну правову допомогу, суд зазначає наступне.

В позовній заяві позивач просить стягнути на його користь з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань витрати на правову допомогу у сумі 3000,00 грн.

Згідно із частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно із частиною першою та другою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадківнаданняправничоїдопомогиза рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Частиною третьою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору пронаданняправничоїдопомогита на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних длянаданняправничоїдопомоги,встановлюється згідно з умовами договору пронаданняправничоїдопомогина підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних длянаданняправничоїдопомоги(частина четверта статті 134 КАС України).

Відповідно до частини п`ятої статті 134 цього Кодексу розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданняпослуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з частини дев`ятою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Отже, положеннямиКодексу адміністративного судочинства Українипередбачено відшкодування витрат на професійну правничу допомогу виключно адвокатам; заявлена до стягнення сума витрат має бути співмірною з наданими послугами, обґрунтованою та пропорційною до предмета спору, ці витрати мають бути пов`язаними з розглядом справи та підтверджені відповідними доказами.

Суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов`язаний оцінити рівень витрат на правничу допомогу обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26.09.2018 року у справі № 816/416/18.

Приписами пункту 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»(далі - Закон № 5076-VI)передбачено, що договір пронадання правової допомоги- домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші видиправової допомогидругій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатитинадання правової допомогита фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 Закону № 5076-VI визначено такі види адвокатської діяльності, якнадання правовоїінформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності,незаборонені законом.

Відповідно до пунктів 6, 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI інші видиправової допомоги- види адвокатської діяльності знадання правовоїінформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Згідно зістаттею 30 Закону № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва танаданняінших видівправової допомогиклієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються вдоговоріпронадання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У свою чергу, в підтвердження здійсненоїправової допомоги,необхідно долучати й розрахунок погодинної вартостіправової допомоги,наданої у справі, який має бути передбачений договором пронадання правової допомоги.

Розрахунок платноїправової допомогиповинен відображати вартість години за певний вид послуги та витрачений час.

Слід зазначити, що як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єктанаданнятакоїдопомогизалежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема,зазначеноу рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Аналізуючи наведені правові норми, суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір пронадання правової допомоги(договір доручення, договір пронаданняюридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданнямправової допомоги,оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

На підтвердження здійсненої правової допомоги, необхідно долучати розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором. Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги. В свою чергу, матеріали справи не містять розрахунку погодинної вартості правової допомоги.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також їх розрахунку є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та у постановах Верховного Суду від 23 січня 2020 року у справі № 300/941/19 та від 31 березня 2020 року у справі № 726/549/19.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано до суду договір пронадання правової допомоги№01/02/22-02 від 01.02.2022, акт здачі-приймання робіт №1 (надання послуг) до Договору №01/02/22-02 від 01.02.202 про надання правової допомоги від 01.02.2022, квитанція до прибуткового касового ордера №1 від 03.02.2022.

Вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу у даній адміністративній справі, судом враховано, що дана справаневикликає складності у правовому розумінні та є справою незначної складності, відповідно до вимог п.10 ч.6 ст.12 КАС України, а також на наявність установленої практики з вирішення цієї категорії спорів.

Суд зазначає, що ані вдоговоріпронадання правової допомоги№01/02/22-02 від 01.02.2022, ані в акті здачі-приймання робіт №1 (надання послуг) до Договору №01/02/22-02 від 01.02.202 про надання правової допомоги від 01.02.2022, взагаліне зазначенопро підготовку позовної заяви щодо оскарження яких саме рішень контролюючого органу здійснено адвокатом, що взагалі робить всі ці перелічені документи безвідносними до певної справи, бо з них неможливо ідентифікувати, стосовно чого саме (оскарження яких саме рішень контролюючого органу) надано таку правничу допомогу, зважаючи також на те, що позивач є платником податків, отже, постійно здійснює реєстрацію податкових накладних і у його діяльності може виникати безліч спорів з контролюючим органом стосовно їх реєстрації.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що позивачемненадано відповідного документального підтвердження понесення ним в рамках цієї справи витрат на професійну правничу допомогу, які він просить стягнути, тому у задоволенні клопотання позивача про стягнення з відповідачів за рахунок бюджетних асигнувань витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити.

Керуючись статтями 241 - 246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 166, код ЄДРПОУ ВП 44118663), Державної податкової служби України (04053, м.Київ, Львівська площа, буд.8, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії -задовольнити.

Визнати протиправнимтаскасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області,яка приймаєрішенняпро реєстраціюподатковоїнакладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такійреєстрації№3481926/3341114637 від 07.12.2021.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати вЄдиному реєстрі податкових накладнихподаткову накладну №140 від 17.11.2021, подану фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , датою її подання на реєстрацію.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №3481858/3341114637 від 07.12.2021.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати вЄдиному реєстрі податкових накладнихподаткову накладну №141 від 17.11.2021, подану фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , датою її подання на реєстрацію.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 4962,00 грн. (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві гривні 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнуваньГоловного управління ДПСуЗапорізькій області.

У задоволені клопотання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу -відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ж.М. Чернова

Часті запитання

Який тип судового документу № 107463784 ?

Документ № 107463784 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 107463784 ?

Дата ухвалення - 14.11.2022

Яка форма судочинства по судовому документу № 107463784 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 107463784 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 107463784, Запорізький окружний адміністративний суд

Судове рішення № 107463784, Запорізький окружний адміністративний суд було прийнято 14.11.2022. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.

Судове рішення № 107463784 відноситься до справи № 280/2915/22

Це рішення відноситься до справи № 280/2915/22. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 107463783
Наступний документ : 107463785