Ухвала суду № 107462351, 09.04.2021, Центральний районний суд м. Миколаєва

Центральний районий суд м. Миколаєва

Справа № 490/7148/20

1 - кс/490/1645/2021

У Х В А Л А

09 квітня 2021 року м. Миколаїв

Слідчий суддя Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_3 погоджене з прокурором відділу Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_4 про накладення арешту, -

В С Т А Н О В И В:

09.04.2021р. до Центрального районного суду м. Миколаєва надійшло клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_3 погоджене з прокурором відділу Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_4 про накладення арешту на майно, а саме: індивідуальний план працевлаштування безробітного від 18.08.2020 на 2 арк. з 1 підписом ОСОБА_5 ; додаток № 1 до індивідуального плану працевлаштування безробітного з 6 підписами ОСОБА_5 на 2 арк; додаток № 2 до індивідуального плану працевлаштування безробітного з 1 підписом ОСОБА_5 на 2 арк., в рамках досудового розслідування кримінального провадження № 12020150000000305 від 22.10.2020р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 160 КК України.

Слідчий у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Таким чином, не явка слідчого в судове засідання не є перешкодою для розгляду даного клопотання.

Дослідивши матеріали клопотання та додані до нього матеріали слідчий суддя приходить до наступних висновків.

В поданому клопотання слдічий вказав, що в ході проведення досудового розслідування кримінального провадження № 12020150000000305 від 22.10.2020р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 160 КК України встановлено, що приблизно в серпні 2020р., точної дати та часу в ході досудового розслідування не встановлено, переслідуючи мету втручання у виборчий процес який полягає у досягненні політичного та правового результату, визначеного волею виборців, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер та протиправність своїх дій, у ОСОБА_6 , якому було достовірно відомо про положення визначенні Конституцією України, Виборчим кодексом України та іншими нормативно - правовими актами, виник злочинний умисел направлений на підкуп виборців.

Накладання арешту на вищевказане тимчасово вилучене майно необхідно з метою забезпечення речей та документів, що мають значення речових доказів у даному кримінальному провадженні та можливої конфіскації майна.

Згідно ч. 2 ст. 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Відповідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Як слідує із ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально - правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Окрім того, згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь - якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Виходячи з положень вищевказаних статей, у задоволенні клопотання прокурора слід відмовити, оскільки у клопотанні не зазначено і не доведено наданими матеріалами, наявності ризиків, передбачених абзацом 2 частини 1статті 170 цього Кодексу.

Ч. 1 ст. 173 КПК України, передбачає, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Крім того, у відповідності до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

За такого, слідчий суддя приходить до висновку, що слідчим не було доведено необхідність накладення арешту на майно зазначене в клопотанні, оскільки не було доведено підстав, передбачених ст. 170 КПК України.

На підставі вище викладеного та керуючись ст. ст. 98, 167, 170 173 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_3 погоджене з прокурором відділу Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_4 про накладення арешту на майно - відмовити.

На ухвалу протягом п`яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляція до Миколаївського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1